Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22ц-5496/2012 р. Головуючий у 1 інстанції: Геєць Ю.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого Бєлки В.Ю.,
Суддів Кримської О.М.,
ОСОБА_2
При секретарі Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Запорізької міської ради, Запорізької обласної ради, треті особи - орендне підприємство „Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризаціїВ» , комунальний заклад „Хортицький національний навчально-реабілітаційний багатопрофільний центрВ» , про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання права власності в порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом в якому зазначав, що він є мешканцем будинку №59 по вул. Наукове містечко, о. Хортиця, м. Запоріжжя. Даний будинок був побудований у 1961 році для робітників СШІ №8. На той час, його батьки - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, були працівниками даного закладу, де пропрацювали без перерви майже тридцять років, за що були неодноразово відмічені подяками та урядовими нагородами, та у жовтні 1961 року отримали двокімнатну квартиру №5 у будинку для працівників СШІ №8.
Після того, як будинок був введений в експлуатацію у будинку була відсутня центральна опалювальна система, мешканці опалювали свої квартири за допомогою вугілля, та для збереження вугілля були необхідні господарські приміщення, в зв'язку з чим вони звернулися до міської влади з проханням надати їм земельні ділянки у користування з метою їх догляду, обробки та забудови технічними спорудами (сараї-гаражі).
Листом від 22.08.1963 року головний архітектор м. Запоріжжя повідомив, що не заперечує проти побудови господарських споруд на території СШІ №8, мешканцям будинку №59 надано дозвіл будувати за власні кошти і своїми силами сараї-гаражі.
Позивач зазначав, що на сьогоднішній день він продовжує володіти капітальним гаражем, побудованим його батьками, на підставі того, що являється їх спадкоємцем, добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном та земельною ділянкою, доглядає за гаражем та утримує його, постійно робить в ньому поточний ремонт.
У 2011році керівництвом комунального закладу „Хортицький національний навчально-реабілітаційний багатопрофільний центрВ» був поданий позов до нього про усунення перешкод у користуванні гаражем. Після отримання позову, він дізнався, що 21.07.2005 року на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.05.2005 року №175/22 було видано свідоцтво на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Наукове містечко, буд. 59, включаючи гараж, який на протязі майже 50 років належав його родині та житловий будинок, яким право власності набуває Запорізька обласна рада, а 08.08.2005 року ОП „ЗМБТІВ» видано свідоцтво про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Не погоджуючись із рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.05.2005 року №175/22 „Про оформлення права спільної власності територіальних громад сел., селищ, міст Запорізької області та об'єкти нерухомостіВ» , позивач просив визнати його недійсним, а також визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно в частині про визнання права власності на гараж під літ. Щ, розташований за адресою: м. Запоріжжя, о. Хортиця, вул. Наукове містечко, буд. 59, визнати за ним право власності на зазначений гараж в порядку спадкування після смерті батьків.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 вересня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання права власності на спірний гараж в порядку спадкування, позивач посилався на лист головного архітектора м. Запоріжжя від 22.08.1963 року про те, що Управління головного архітектору міста не заперечує проти будівництва господарського сараю на 8 відділень на території школи в районі господарського корпусу школи-інтернату та довідку директора СШІ №8 про надання дозволу в тому числі сантехніку ОСОБА_4 самостійно своїми силами будувати гаражі та сараї (а.с.9-10).
Згідно зі ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Встановлено судом першої інстанції, що відповідно до довідки „Хортицького навчально-реабілітаційного багато профільного центруВ» № 379 від 15.05.2012 року сарай-гараж на 8 відділень був прийнятий на баланс зазначеної установи з 1963 року (а.с.45).
17.07.2001 року розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації №317 „Про прийом-передачу цілісних майнових комплексів до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст областіВ» затверджено комісію з питань прийому-передачі медичних та освітянських установ з комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області (а.с.53-56).
На підставі акту прийому-передачі від 26.07.2001 року до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області передано „Хортицький навчально-реабілітаційний багатопрофільний санаторійВ» , у складі якого зазначений спірний сарай-гараж.
Рішенням Запорізької обласної ради від 27.07.2001 року до складу об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області передано „Хортицький навчально-реабілітаційний багатопрофільний санаторійВ» (а.с.66-78).
На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.05.2005 року №175/22 територіальній громаді сіл, селищ, міст Запорізької області видано Свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 21.07.2005 року серії ЯЯЯ №467967 та 08.08.2005 року право власності було зареєстровано у ОП ЗМБТІ (а.с. 64-65).
Копії квитанцій, надані позивачем, як вірно зазначено судом першої інстанції, не можна розглядати в якості належним та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України на підтвердження виникнення права власності на спірний гараж у спадкодавця.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не надано безпірних, належних доказів щодо набуття спадкодавцем за життя в установленому законом порядку право власності на спірний гараж або здійснення ним будь-яких дій щодо оформлення права власності чи права користування гаражем, а тому відсутні підстави для визнання незаконним рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.05.2005 року №175/22 та свідоцтва про право власності на гараж під літерою „ЩВ» , що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, о. Хортиця, Наукове містечко, будинок 59 та визнання права власності на спірний гараж за позивачем у порядку спадкування.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.
Виходячи з вимог змагальності сторін, обов'язків доказування і подання доказів, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його законність, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 вересня 2012 року у цій справі - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Суд | Апеляційний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2012 |
Оприлюднено | 14.08.2015 |
Номер документу | 48210794 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Запорізької області
Кримська О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні