Рішення

від 10.08.2015 по справі 904/6047/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.08.15 Справа № 904/6047/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопромелектроремонт", м. Марганець, Дніпропетровська область

до Приватного акціонерного товариства "ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Рагозіна О.В. - адвокат за договором № 156 від22.09.2014

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопромелектроремонт" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області до Приватного акціонерного товариства "ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ" про стягнення основного боргу у розмірі 6202, 80 грн., трьох відсотків річних у сумі 154, 99 грн. та втрат від інфляції у розмірі 3487, 95 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 10.08.2015.

24.07.2015 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшло клопотання від 22.07.2015, в якому він просить суд призначити розгляд справи № 904/6047/15 у режимі відеоконференції. У даному клопотанні позивач зазначає, що позивач - ТОВ "Нікопромелектроремонт" знаходиться у м. Нікополь, а його представник у м. Кривий Ріг.

Ухвалою суду від 31.07.2015 у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа з ухвалою суду (парк. с. 35).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.08.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікопромелектроремонт" (далі -позивач, виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Теплогенерація" (далі - відповідач, замовник) було укладено договір на виконання робіт з ремонту електрообладнання № 87 (далі - договір).

Відповідно до розділу 1 договору виконавець на свій ризик власними силами та матеріалами зобов'язується виконати ремонт усіх видів електродвигунів.

Замовник зобов'язується своєчасно надати електрообладнання у ремонт, приймати з ремонту, сплачувати вартість ремонту електрообладнання та витрачених підрядником матеріалів у строки встановлені цим договором.

Ремонт електрообладнання здійснюється матеріалами виконавця за цінами їх придбання, які узгоджені з замовником. Неприродні, замінені під час виконання ремонтних робіт виконавцем запасні частини електрообладнання належать поверненню замовнику.

Згідно з п. 2.1 договору вартість ремонту та кількість витрачених матеріалів визначається після дефектовки електрообладнання та зазначається у актах приймання-передачі виконаних робіт по формі Р-2.

Замовник зобов'язаний провести остаточний розрахунок за виконані роботи з відстрочкою платежу 30 календарних днів, з моменту підписання актів приймання-передачі виконаних робіт, по формі Р-2 (п. 3.1 договору).

Строки ремонту електрообладнання узгоджуються замовником та виконавцем при здачі електрообладнання в ремонт у залежності від стану, необхідності виготовлення спеціальної оснастки, придбання або виготовлення комплектуючих виробів, виходячи з наступних строків ремонту:

- для електромашин потужністю до 100 кВт - 24 доби;

- для електромашин потужністю більше 100 кВт - 40 діб;

- для електромашин потужністю більше 1000 кВт - за узгодженим графіком.

Розділом 5 договору встановлено, що приймання електрообладнання у ремонт та видача з ремонту оформлюється актом приймання-передачі. Оформлення виконаних за договором робіт здійснюється шляхом складання актів по формі Р-2.

03.06.2014 та 11.06.2014 відповідачем були надані позивачу замовлення на проведення робіт по ремонту електромашин (арк. с. 15-16).

На виконання умов договору та вищезазначених заявок, позивач у червні 2014 року надав, а відповідач прийняв, послуги з ремонту електромашин на загальну суму 6202, 80 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт з ремонту електрообладнання № 1900 та № 1901, підписаними обома сторонами та скріпленими печатками підприємств (арк. с. 17-18).

У зв'язку з тим, що відповідач вартість виконаних робіт не сплатив, позивач звернувся до нього з претензією від 11.03.2015 № 310 (арк. с. 19), в якій просив негайно здійснити оплату наданих послуг на суму 6202, 80 грн.

Оскільки акти приймання виконаних робіт з ремонту електрообладнання № 1900 та № 1901 за червень 2014 року не містять дати їх складання та підписання сторонами, у суду відсутня можливість встановити настання строку виконання зобов'язання з оплати вищезазначених робіт на суму 6202, 80 грн. згідно п. 3.1 договору.

Статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензія від 11.03.2015 № 310 була отримана відповідачем 12.03.2015, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа (арк. с. 20-22). Відповідач залишив вищезазначену претензію без відповіді.

Отже, строк виконання зобов'язання з оплати наданих за договором послуг є таким, що настав 13.03.2015.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 6202, 80 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання послуг з ремонту електромашин згідно наданих актів та не надано доказів їх оплати на суму 6202, 80 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 6202, 80 грн.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано три відсотки річних за період з 01.08.2014 по 31.05.2015 у розмірі 154, 99 грн. та інфляційні втрати за період серпень 2014 - травень 2015 року у сумі 3487, 95 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 (далі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 14) індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як встановлено судом вище, строк виконання зобов'язання з оплати наданих послуг з ремонту електромашин настав з 13.03.2015.

Отже, позивач мав право нараховувати три відсотки річних лише з 13.03.2015, а інфляційні втрати, з урахуванням положення п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14, з квітня 2015 року.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, здійснивши перерахунок трьох відсотків річних за період з 13.03.2015 по 31.05.2015 та інфляційних втрат за період квітень-травень 2015 року задовольняє дані вимоги частково, а саме три відсотки річних у сумі 40, 79 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1023, 96 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1348, 59 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56; ідентифікаційний код 32083093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопромелектроремонт" (53406, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Бестужева, 1; ідентифікаційний код 38944318) основний боргу у розмірі 6202, 80 грн., три відсотки річних у сумі 40, 79 грн., інфляційні втрати у розмірі 1023, 96 грн. та 1348, 59 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 11.08.2015

Суддя В.І. Ярошенко