Рішення

від 11.08.2015 по справі 905/686/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.08.2015 Справа № 905/686/15

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоінструментімпорт» м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» м.Горлівка Донецька область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 200000,03грн., 3% річних у розмірі 3353,42грн., інфляційних витрат у розмірі 88701,95грн.

Представники сторін:

від позивача : Романченко О.М. - довір. №6122 від 05.07.2015р.

від відповідача : не явився.

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Станкоінструментімпорт» м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» м.Горлівка Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 200000,03грн., 3% річних у розмірі 3353,42грн., інфляційних витрат у розмірі 88701,95грн

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору №59/130 від 09.12.2011р. позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар, однак свої зобов'язання відповідач не виконав в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 200000,03грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

09.12.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Станкоінструментімпорт» (постачальник) та Приватним акціонерним товариством (покупець) укладено договір №59/130.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується передати в обумовлені даним договором строки покупцю продукцію та/або товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити за нього узгоджену суму.

Розділом 4 договору визначений порядок розрахунків, загальна сума договору.

28.12.2012р. між Приватним акціонерним товариством «Горлівський машинобудівник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Станкоінструментімпорт» укладено додаткову угоду №1 до договору №59/130 від 09.12.2011р.

Частиною 1 додаткової угоди узгоджено п.4.3. розділу 4 «Порядок розрахунків, загальна сума договору» договору №59/130 від 09.12.2011р. в наступній редакції:

«Порядок оплати: протягом 45 календарних днів з дати поставки кожної конкретної узгодженої в специфікації товару згідно відвантажувальних документів п.3.3. розділу 3 «Умови та строки поставки» договору №59/130 від 09.12.2011р.

Частиною 2 додаткової угоди узгоджено п.8.2. розділу 8 «Кінцеві положення» договору №59/130 від 09.12.2011р. в наступній редакції: «Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє 31 грудня 2013 року, а в частині виконання зобов'язань -до повного та належного виконання цих зобов'язань».

Крім того, до договору №59/130 від 09.12.2011р. підписані специфікації №1 від 09.12.2011р., №2 від 09.12.2011р., №2 від 11.02.2012р., №2 від 16.02.2012р., №3 від 05.06.2012р., №4 від 05.07.2012р., №4 від 15.03.2012р., №5 від 15.03.2012р., №5 від 31.07.2012р., №6, №6 від 29.08.2012р., №7 від 29.08.2012р., №8 від 27.09.2012р., №9 від 25.10.2012р., №10 від 28.12.2012р., №11 від 29.01.2013р., №12 від 04.03.2013р., №13 від 25.03.2013р., №14 від 01.04.2013р., №14/1и від 02.04.2013р., №15 від 25.04.2013р., №16 від 26.06.2013р.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Договір №59/130 від 09.12.2011р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору №59/130 від 09.12.2011р., на підставі видаткових накладних: №РН-0000333 від 29.12.2011р. на суму 306284,02грн., №14 від 20.01.2012р. на суму 14705,71грн., №69 від 12.03.2012р. на суму 36504,00грн., №117 від 28.04.2012р. на суму 5850,60грн., №118 від 04.05.2012р. на суму 495948,25грн., №119 від 04.05.2012р. на суму 99772,07грн., №148 від 22.05.2012р. на суму 109507,61грн., №150 від 22.05.2012р. на суму 5006,64грн., №149 від 22.05.2012р. на суму 4456,80грн., №185 від 22.06.2012р. на суму 466101,82грн., №208 від 27.06.2012р. на суму 14977,20грн., №212 від 11.07.2012р. на суму 8327,29грн.; №213 від 11.07.2012р. на суму 4526,14грн., №232 від 25.07.2012р. на суму 7982,09грн., №243 від 31.07.2012р. на суму 2817,60грн., №250 від 10.08.2012р. на суму 10425,14грн., №260 від 29.08.2012р. на суму 3927,60грн., №270 від 30.08.2012р. на суму 2567,74грн., №296 від 26.09.2012р. на суму 19897,52грн., №310 від 12.10.2012р. на суму 1690,44грн., №386 від 03.12. 2012р. на суму 1274,88грн., №19 від 31.01.2013р. на суму 16107,74грн., №50 від 28.02.2013р. на суму 7536,41грн., №70 від 20.03.2013р. на суму 23520,72грн., №80 від 10.04.2013р. на суму 5944,09грн., №86 від 16.04.2013р. на суму 3603,62грн., №94 від 25.04.2013р. на суму 1703971,46грн., №114 від 29.05.2013р. на суму 72461,10грн., №125 від 05.06.2013р. на суму 2601,72грн., №150 від 27.06.2013р. на суму 18908,28грн., №167 від 18.07.2013р. на суму 2150,16грн.

Зі сторони відповідача видаткові накладні підписані уповноваженими представниками на підставі довіреностей. (а.с.52, 56, 58, 60, 62, 66, 70, 73, 76, 78, 80, 82, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 100, 105, 107, 109, 111).

Станом на 30.11.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем, за період січень 2014р.-листопад 2014р., становить 200000,03грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками. (а.с.113).

З урахуванням вищевикладеного, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 200000,03грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів погашення заборгованості у розмірі 200000,03грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3353,42грн. та інфляційні витрати у розмірі 88701,95грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє повністю: за період з 01.12.2014р. по 22.06.2015р., на суму заборгованості 200000,03грн., 3% річних у розмірі 3353,43грн.

Оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, то стягнення з відповідача підлягають 3% річні у розмірі 3353,42грн.

Також, суд, перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат задовольняє повністю: за період з грудня 2014року по червень 2015р. на суму заборгованості 200000,03грн., інфляційних витрат у розмірі 89856,90грн.

Але, позивачем були допущенні арифметичні помилки в розрахунку інфляційних витрат, оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому інфляційні витрати підлягають стягненню у розмірі 88701,95грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» (84603 Донецька область, м.Горлівка, вул.Катеринича, 1 ЄДРПОУ 31534348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоінструментімпорт» (02660 м.Київ, вул. Драгоманова, 13/10 кв.195, ЄДРПОУ 32769527) суму основного боргу у розмірі 200000 (двісті тисяч) грн. 03 коп., 3% річних у розмірі 3353 (три тисячі триста п'ятдесят три)грн. 42коп., інфляційних витрат у розмірі 88701 (вісімдесят вісім тисяч сімсот одна) грн.95коп., судових збір у розмірі 5841 (п'ять тисяч вісімсот сорок одна) грн.12коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання повного тексту рішення 11.08.2015 року.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу