Рішення

від 27.07.2015 по справі 908/3910/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 7/76/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2015 Справа № 908/3910/15

За позовом: Публічного акціонерного товарова «Оріхівський хлібокомбінат», м. Вишгород, Вишгородський район, Київська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Велич», м. Енергодар, Запорізька область.

Суддя Кутіщева - Арнет Н.С.

Представники:

від позивача: Мітєва Г.Е., , дов. б/н від 06.03.2015р.

від відповідача: не з'явився.

До господарського суду Запорізької області звернувся позивач з позовною заявою про стягнення суми 129227грн. 11 коп. заборгованості за договором поставки № Ми/1 від 30.10.2009р., яка складається з 81350грн. 00 коп. основного боргу, 1179грн. 39коп. 3% річних, 18817грн. 19коп. пені, 27880грн.53коп. інфляційних витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається ст.ст. 20, 193, 218, 222 ГК України, ст.ст. 16, 526, 530, 610, 614, 625, 629 ЦК України, договором № Ми/1 від 30.10.2009р Позивач вказує на те, що внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті отриманого позивач змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права та стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 02.07.2015р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 27.07.2015р.

Ухвала суду про порушення провадження по справі була направлена в установленому законом порядку і в належний строк та на адреси сторін, зазначені в позовній заяві

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Сторони належним чином, заздалегідь до судового засідання були сповіщені судом про дату, час та місце судового засідання.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 1.8 постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування ГПК України", 3.9.2. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 доповнено абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 ( v0003600-13 ) від 16.01.2013

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 24 липня 2015р. на адресу суду від відповідача надійшли заперечення щодо заявлених позовних вимог (долучено до матеріалів справи) . В запереченнях на позов відповідач просить суд, у випадку задоволення позовних вимог застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст.223 ГК України та зменшити нараховані позивачем розмір санкцій.

27 липня 2015р. від позивача по справі надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в зв'язку з добровільним погашення відповідачем частини простроченої заборгованості в сумі 30000грн. 00 коп.

Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Спір розглядається в сумі 99227 грн. 11коп.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.

Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 27.07.2015р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Оріхівський хлібокомбінат» (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Велич» (надалі відповідач) було укладено договір поставки продукції № Ми/1 від 30.10.2009 року (надалі договір) відповідно до якого ПАТ «Запорізький хлібокомбінат № 1» виступає постачальником, а ТОВ «Профіль-Торг» - покупцем.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити хлібобулочні вироби, а покупець прийняти та своєчасно сплатити їх вартість.

За відсутності претензій збоку відповідача про ненадходження товару на його склад по закінченню 24 годин, з моменту відпуску товару по його заявці, товар вважається прийнятим покупцем абзац 2 п. 6.3. договору, а згідно абз. 2 п. 4.2. в редакції додаткової угоди від 11.03.2013 р. розрахунки з покупцем за повернення черствою продукції здійснюються шляхом заліку в рахунок майбутніх поставок.

Позивач, зі свого боку виконав свої зобов'язання за договором з поставки товару належним чином й у повному обсязі.

Починаючи з 24.11.2014 року до 19.01.2015 року, на умовах зазначеного договору відповідач отримав товар на загальну суму 82 225,32 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними. (долучені до матеріалів справи).

Відповідно до п. 3.2. договору, розрахунок за поставлену продукцію покупець здійснює в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7(семи) календарних днів з моменту поставки продукції шляхом безготівкового розрахунку або шляхом внесення грошових коштів до каси постачальника.

Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання.

Згідно з п. 3.3. договору, до повного виконання своїх зобов'язань. що виникають із умов договору, всі грошові кошти, що поступають на розрахунковий рахунок та/або касу постачальника, направляються, незалежно від призначення платежу, на погашення заборгованості покупця по раніше відвантаженій продукції.

Тобто всі кошти, що надходили від відповідача, направлялись на погашення попередньої заборгованості в порядку черговості.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням сплачених відповідачем коштів сума заборгованості відповідача за договором поставки продукції № Ми/1 від 30.10.2009 року, на момент розгляду спору по суті складає 51350 грн. 00 коп., пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 2 ст. 216 ГК України, застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно ч. 1 ст. 218 ГК України - підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.4. договору, у випадку порушення покупцем строків оплати за договором, він сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь час прострочення платежу.

Розрахований позивачем розмір пені від простроченої суми становить 18817,19 грн., перевірений судом та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Розрахований позивачем розмір трьох відсотків річних від простроченої суми становить 1179,39 грн., пред'явлений до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Сума індексу інфляції складає 27880 грн. 53 коп. перевірена судом та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача спростовані вищевикладеними обставинами.

Клопотання відповідача щодо зменшення суми штрафних санкцій судом залишено без задоволення, поскільки відповідач не надав та не навів об'єктивних обставин, що обґрунтовували б його клопотання щодо зменшення штрафних санкцій. Сума пені не є значною порівняно з боргом, який існував у відповідача на момент звернення позивача до суду. Тому об'єктивних законних підстав для задоволення клопотання відповідача суд не вбачає.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Винести ухвалу на повернення на користь позивача судового збору в розмірі 600 грн. 00коп.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, ст. 525, 625 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товарова «Оріхівський хлібокомбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велич» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велич», 71500, Запорізька область, м. Енергодар, вул.. Воїнів-Інтернаціоналістів, буд. 36, кв. 73 (р/р 26001601317546 в ПАТ «ОТП Банк», МФО 300528, ЄДРПОУ 25490666) на користь Публічного акціонерного товариства «Оріхівський хлібокомбінат», юридична адреса: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул.. Набережна, 7/1, адреса потужностей виробництва: 70500, м. Оріхів, пров. Пісочний, 3 (р/р 26005420456 в ПАТ «Райффайзенбанк» Аваль», м.Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 00378164) 51350 (п'ятдесят одна тисяча

триста п'ятдесят гривень) грн. 00 коп. основного боргу, 18817 (вісімнадцять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 19 коп. пені, 1179 (одна тисяча сто сімдесят дев'ять)грн. 39 коп. 3% річних; 27880 (двадцять сім тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 53 коп. втрат від інфляції, 1984 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 54коп. судового збору.

Видати наказ.

Винести ухвалу на повернення на користь позивача судового збору в розмірі 600 грн. 00коп.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання рішення « 06» серпня 2015р.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснено ст. 87 ГПК України .

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет