Ухвала

від 02.10.2015 по справі 908/3910/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/76/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.10.2015 Справа № 908/3910/15

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.,

При секретарі Хилько Ю.І.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВеличВ» про розстрочку виконання рішення по справі № 908/3910/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства В«Оріхівський хлібокомбінатВ» (юридична адреса: 07300, м. Вишгород Вишгородського району Київської області, вул. Набережна, 7/1; адреса потужностей виробництва: 70500, м. Оріхів Запорізької області, пров. Пісочний, 3)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВеличВ» (71504, АДРЕСА_1)

про стягнення суми

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №б/н від 06.03.2015 р.;

від відповідача (заявника): не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

22.09.2015 р. в господарський суд Запорізької області надійшла заява (вих. б/н від 16.09.2015р.) ТОВ В«ВеличВ» (відповідача у справі) про розстрочку виконання рішення суду по справі 908/3910/15 строком з жовтня 2015 р. по березень 2016 р.

Обґрунтовуючи свою заяву відповідач посилається на те, що підприємство перебуває у складному фінансовому становищі, що ускладнює негайне виконання рішення суду. Відповідач вказує, що сума, заявлена до стягнення за рішенням по даній справі, є досить великою і сплата всієї суми відразу може призвести до зупинки діяльності виробничих потужностей, як наслідок загрози звільнення більшості працівників, та його неплатоспроможності взагалі. Відзначає, що стягнення суми боргу за рішенням суду без розстрочки виконання рішення суду зумовить неможливість погасити заборгованість за іншими платежами, податками та зборами, спричинить звільнення працівників, зупинення/припинення господарської діяльності товариства. Відповідач звертає увагу суду на те, що крім заборгованості перед позивачем (Стягувачем), він має істотну заборгованість перед іншими контрагентами, ризикує утворенням заборгованості перед бюджетом по сплаті податків та інших обов'язкових платежів, зборів, заробітній платі, у зв'язку з чим стягнення всієї суми на користь позивача (Стягувача) на тлі браку коштів негативно вплине на майнові інтереси відповідача (Боржника), і, як наслідок, погіршить його фінансове становище. Зауважує, що загальна сума дебіторської заборгованості станом на 15.09.2015 року складає 120747,00 грн., а кредиторської - 360625,00 грн. Товариство сплачує поточні платежі за оплату товару, без якого неможливо виробництво хлібобулочних виробів. Проте, відповідач (Боржник) не вживає заходів для уникнення відповідальності, а, навпаки, вживає всі можливі заходи, спрямовані на погашення дебіторської заборгованості перед позивачем (Стягувачем), що дозволить відновити його порушені права. Вказує, що з дня прийняття рішення, відповідачем на користь позивача в добровільному порядку було сплачено 51350,00 грн. заборгованості та 1984,54 грн. судового збору.

Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 27.07.2015 року у справі № 908/3910/15 (провадження № 7/76/15) за позовом ПАТ «Оріхівський хлібокомбінат» до ТОВ «Велич» згідно з таким графіком погашення боргу:

періодсума оплати пенісума оплати 3% річнихсума оплати втрат від інфляції жовтень 2015 3136,20 грн. 1179,39 грн. 4646,75 грн. листопад 2015 3136,20 грн. - 4646,75 грн. грудень 2015 3136,20 грн. - 4646,75 грн. січень2016 3136,20 грн. - 4646,75 грн. лютий 2016 3136,20 грн. - 4646,75 грн. березень 2016 3136,19 грн. - 4646,78 грн. Всього за період жовтень 2015 -березень 2016 18817,19 грн. 1179,39 грн. 27880,53 грн. На підтвердження своїх доводів, відповідач надав Довідку (за підписом директора ТОВ «Велич») про розмір дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 15.09.2015р.

Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., через перебування судді Кутіщевої-Арнет Н.С. у відпустці, заяву по справі № 908/3910/15 передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою господарського суду від 23.09.2015 р. по справі № 908/3910/15 заяву по справі № 908/3910/15 прийнято суддею Мірошниченко М.В. до провадження та призначено до судового розгляду на 02.10.2015 р.

Позивач - у письмовому відзиві на заяву проти надання розстрочки виконання рішення по даній справі заперечив. Зокрема, зазначив, що сума основного боргу була утворена за період з 24.11.2014 р. по 19.01.2015 р., а позивач звернувся до суду лише в червні 2015 року. Тобто значний термін часу вже був наданий відповідачу задля добровільного погашення заборгованості, але її погашення в повному обсязі так і не відбулось, у зв'язку з чим позивач змушений був звернутись до господарського суду Запорізької області із позовом.

Також, позивач зауважив, що його підприємство так само має фінансові зобов'язання перед третіми особами (серед яких зокрема, але не виключно: постачальники сировини, виконавці послуг з ремонту обладнання, податкові зобов'язання та інші обов'язкові платежі задля ведення своєї господарської діяльності) за виконання яких, також існують штрафні санкції. Щодо твердження відповідача про те, що з дня прийняття рішення 27.07.2015 р. ним було здійснено оплату на користь позивача в добровільному порядку 51350,00 грн. заборгованості та 1984,54 грн. судового збору, позивач вказує, що воно відповідає дійсності лише частково, оскільки станом на 30.09.2015 р. відповідач сплатив на користь позивача суму основного боргу в розмірі 51350,00 грн. та 352,00 грн. судового збору. В підтвердження даного факту позивачем надано виписку по рахунку щодо перерахування коштів відповідачем на користь позивача за період з 27.07.2015 р. по 30.09.2015 р. Позивач наголошує, що станом на 30.09.2015 р. відповідачем не сплачено: судовий збір у розмірі 1632,54 грн.; 18817,19 грн. пені; 1179,39 грн. 3% річних та 27880,53 грн. втрат від інфляції.

Крім того, позивач вказує, що наведені відповідачем у своїй заяві доводи, стосовно того, що негайне виконання рішення суду дестабілізує соціально-економічну ситуацію в м.Енергодар та поряд розташованих районах області, порушить можливість забезпечення хлібобулочними виробами Запорізьку АЕС, Запорізьку ТЕС та ін., є не обґрунтованими та не доведеними, оскільки, не встановлено, що соціально-економічна ситуація в м. Енергодар (поряд розташовані райони) відрізняється від соціально-економічної ситуації в м. Запоріжжі чи будь-якому іншому місті.

Позивач вважає, що відповідач не довів обставини, які б могли слугувати підставою для розстрочення виконання рішення, зокрема, але не виключно: щодо свого матеріального стану відповідач не навів жодного доказу, а отже не доведено різниці між матеріальним становищем позивача і відповідача; інфляційні процеси в економіці дійсно відбуваються, але виходячи зі статистичної динаміки можна зробити висновок про їх зниження; відсутні будь-які стихійні лиха та інші події надзвичайного характеру.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просить суд залишити заяву ТОВ «Велич» про розстрочку виконання рішення суду без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні 02.10.2015р. підтримав доводи, викладені у відзиві на заяву про розстрочку.

Заявник (відповідач) свого представника в судове засідання 02.10.2015 р. не направив, про причини неявки не повідомив.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвала господарського суду від 23.09.2015 р. була направлена судом на належну адресу відповідача.

За таких обставин, відповідач вважається повідомленим належним чином про час і місце судового розгляду справи.

Зважаючи на обмежений статтею 121 ГПК України 10-ти денний строк розгляду заяви про розстрочку виконання рішення, заява розглядається за відсутності представника відповідача.

За клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача розгляд заяви здійснювався без застосування засобів технічної фіксації.

Розглянувши заяву ТОВ В«ВеличВ» , проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що рішенням господарського суду Запорізької області від 27.07.2015р. по справі № 908/3910/15 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.) позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача суму 51350,00 грн. основного боргу, суму 18817, 19 грн. пені, суму 1179, 39 грн. 3% річних; суму 27880,53 грн. втрат від інфляції та суму 1984,54 грн. судового збору.

На примусове виконання рішення було видано відповідний наказ.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим , за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення , ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання

За змістом п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Обґрунтовуючи заяву про надання розстрочки виконання судового рішення відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства, а також на наявність дебіторської заборгованості в сумі 120747,47 грн. та кредиторської заборгованості в сумі 360625,00 грн.

В якості доказів ТОВ «Велич» (заявником) надано лише Довідку (за підписом директора ТОВ «Велич») про розмір дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 15.09.2015р.

При цьому, заявник не надав належних доказів в підтвердження своїх вимог, зокрема, документів, які підтверджують тяжке фінансове становище заявника, у т. ч.: баланс підприємства, Звіт про фінансові результати роботи та інші документи; документально не підтвердив неприбутковість відповідача, не надав документального обґрунтування наявності тих виняткових обставин, які роблять неможливим одночасне і повне виконання рішення суду по даній справі у встановлений строк.

Так, Довідка про розмір дебіторської та кредиторської заборгованості сама по собі ніяким чином не свідчить про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Інших документальних обґрунтувань наявності тих виняткових обставин, які роблять неможливим (утрудненим) одночасне і повне виконання рішення суду по даній справі, відповідач суду не надав.

Отже, в порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України, заявником не надано належних доказів в підтвердження своїх вимог, зокрема, документів, які підтверджують тяжке фінансове становище заявника, документально не підтвердив неприбутковість відповідача, відсутність грошових коштів на банківських рахунках, відсутність нерухомого та рухомого майна, наявність боргу по обов'язковим платежам та зборам, не надав документального обґрунтування наявності тих виняткових обставин, які роблять неможливим одночасне і повне виконання рішення суду по даній справі у встановлений строк.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувана при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

До того ж, кожна із Сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено. що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У даному випадку заявником є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку (ст. 42 ГК України).

У зв'язку з чим, сама по собі обставина перебування такого суб'єкта господарювання у скрутному фінансовому стані є виключно наслідком його господарської діяльності та його власним комерційним ризиком, тому не може вважатися достатньою підставою для розстрочки.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.

У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Додатково суд зазначає, що правопорушення, наслідком якого стало стягнення за рішенням суду від 27.07.2015р. з відповідача на користь позивача суми заборгованості, було вчинено відповідачем в період з листопада 2014 р. по січень 2015 р. Тобто з моменту вчинення правопорушення і станом на момент судового розгляду заяви відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення (жовтень 2015р.) минув значний період часу - майже рік, що негативно впливає на майнові інтереси самого позивача у вигляді тривалого ненадходження грошових коштів.

Крім того, в заяві про надання розстрочки виконання судового рішення відповідач просить розстрочити виконання рішення на 6 місяців, що із урахуванням довготривалості такого періоду часу, наявності інфляційних процесів в економіці, вкрай негативно вплине на майнові інтереси позивача.

Отже, викладені та повідомлені суду відповідачем обставини, за змістом ст. 121 ГПК України, не є підставою для розстрочки виконання рішення суду. Таким чином, відповідач не довів належними доказами наявність виключних обставин , які дають підстави для застосування розстрочки виконання рішення суду.

Суд також зважає на наступні обставини.

Як вже зазначалось вище, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін , їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В свою чергу, згідно наданих позивачем доказів, таких як: Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2015 р., ПАТ В«Оріхівський хлібокомбінатВ» (позивач у справі) також перебуває у тяжкому фінансовому становищі та несе збитки. Так, за результатами 1-го півріччя 2015р. збиток підприємства позивача склав суму 257грн.

Відповідно до положень пункту 7.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р., при винесенні ухвали про відстрочку або розстрочку, зміну способу і порядку його виконання, господарський суд, або відмовляє відповідно у відстрочці чи розстрочці виконання рішення, у зміні способу і порядку його виконання за відсутності підстав для вчинення процесуальних дій, або за наявності таких підстав - задовольняє (задовольняє частково) відповідні заяви.

За таких обставин суд вважає, що заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду по справі 908/3910/15 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВеличВ» , м. Енергодар Запорізької області про розстрочку виконання рішення по справі № 908/3910/15 на шість місяців - відмовити.

Суддя М.В. Мірошниченко