Рішення

від 06.08.2015 по справі 909/639/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2015 р. Справа № 909/639/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б. П. , при секретарі судового засідання Михайлюк А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірнього підприємства " Автоколона 2222" відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс", вул. Бандери ,60, м. Івано-Франківськ ,76014

до відповідача : Департаменту комунального господарства , транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради , вул. Незалежності ,7 , м. Івано-Франківськ , 76018

про: визнання недійсним абзац 2 п. 1.2 " Договорів на надання послуг з вивезення побутових відходів " №72/12 від 23.12.2012 та № 82-1,13 від 19.04.2013 між Департаментом комунального господарства , транспорту і зв"язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та ДП " Автоколона 2222" відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс"

за участю представників сторін:

Від позивача: Кобець С.Ф., (довіреність № 91 від 22.06.15) - представник;

Від відповідача: Когут М.Г., (довіреність № 12/55-09/01-в від 13.01.15 ) - представник,

ВСТАНОВИВ: Дочірнє підприємство " Автоколона 2222" відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс" звернулося до господарського суду Івано-франківської області з позовом до Департаменту комунального господарства , транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним абзац 2 п. 1.2 " Договорів на надання послуг з вивезення побутових відходів " №72/12 від 23.12.2012 та № 82-1,13 від 19.04.2013 та внести зміни до "Договорів на надання послуг з вивезення побутових відходів " №72/12 від 23.12.2012 та № 82-1,13 від 19.04.2013 виклавши абзац 2 п. 1.2 в редакції запропонованій позивачем .

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що спірні абзаци Договорів на надання послуг з вивезення побутових відходів , на думку позивача, не відповідають нормам чинного законодавства України .

Ухвалою суду від 11.06.2015р. порушено провадження у справі № 909/639/15 та призначено розгляд на 23.06.2015 р..

В судовому засіданні 23.06.2015р. оголошувалась перерва до 14.07.2015 р..

В судовому засіданні представник позивача надав суду заперечення на відзив (вх.№10722/15 від 14.07.2015р.) та клопотання про зміну позовних вимог ( вх.№10724/15 від 14.07.2015р.) в якій просить викладену у позовній заяві вимогу, про внесення змін у "Договори на надання послуг з вивезення побутових відходів " №72/12 від 23.12.2012 та № 82-1,13 від 19.04.2013 між ДП "" Автоколона 2222" відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс" та Департаментом комунального господарства , транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради шляхом викладення абзацу 2 п.1.2 в новій редакції , залишити без розгляду, яке судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті - змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

За таких обставин заява позивача про зміну позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Предметом позову є визнання недійсним абзац 2 п. 1.2 " Договорів на надання послуг з вивезення побутових відходів " №72/12 від 23.12.2012 та № 82-1,13 від 19.04.2013 між Департаментом комунального господарства , транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та ДП " Автоколона 2222" ВАТ "Івано-Франківськавтотранс" , в частині щодо зобов"язання ДП " Автоколона 2222" ВАТ " Івано-Франківськавтотранс" здійснювати " збір та вивезення побутових , великогабаритних та ремонтних відходів, в тому числі листя, гілля дорожні змети чи інше сміття, яке утворюється фізичними та юридичнимиособами, а також природними умовами на визначеній території, та знаходиться на контейнерному майданчику".

Також представник позивача у вищезазначеному клопотанні ( вх.№ 10724/15 від 14.07.2015р.) просить зобов'язати відповідача надати письмову інформацію про вхідну реєстрацію позовної заяви ДП" Автоколона 2222 " ВАТ "Івано-Франківськавтотранс" №86 від 09.06.15 , яку суд задоволив.

Ухвалою суду від 14.07.2015 р. розгляд справи відкладався на 06.08.2015 р..

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених запереченні на відзив вх. №10722/15 від 14.07.2015 р. та клопотанні про зміну позовних вимог .

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив , вказуючи на необґрунтованість та безпідставність , свої заперечення виклав в поданому відзиві на позов вх. №9674/15 від 23.06.2015 р..

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд , встановив наступне:

19.04.2013 р. між Департаментом комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (замовник) та Дочірнім підприємством "Автоколона 2222" відкритого акціонерного товариства" Івано-Франківськавтотранс" виконавець укладено " Договори на надання послуг з вивезення побутових відходів" №72/12 від 23.12.2012 р. та №82-1.13 від 19.04.2013 р..

Відповідно до п. 1.1 зазначених Договорів позивач зобов'язався згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, визначені в п. 1.2 цього договору, на території ЖЕО №5 м. Івано-Франківська, межі якої визначено в п.1.3 цього договору, а замовник зобов'язується виконувати обов'язки, передбачені цим договором.

Згідно умов наведених в абзаці 2 п. 1.2 Договорів позивач зобов'язався здійснювати збір та вивезення побутових, великогабаритних та ремонтних відходів, в тому числі листя, гілля дорожні змети чи інше сміття, яке утворюється фізичними та юридичними особами, а також природними умовами на визначеній території, та знаходиться на контейнерному майданчику.

Вищезазначені абзаци 2 п. 1.2 Договорів позивач вважає такими, що не відповідають вимогам Закону України " Про відходи " і підлягають визнанню недійсними.

Позивач вважає, що передбачені абз. 2 п. 1.2 Договорів зобов'язання надавати послуги по вивезенню листя, гілля дорожні змети чи інше сміття, яке утворюється фізичними та юридичними особами, а також природними умовами на визначеній території суперечить вимогам абз. 24 ст. 1 Закону України " Про відходи" , яким передбачено , що побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.

Позивач стверджує, що вказане визначення терміну " побутові відходи" виключає можливість включення до складу останніх " ... листя, гілля дорожні змети чи інше сміття, яке утворюється фізичними та юридичними особами, а також природними умовами на визначеній території", оскільки такі види відходів не можуть утворюватися в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках.

Крім того позивач зазначив, що зазначені зобов'язання суперечать вимогам п.3 ст. 20 Закону України " Про житлово-комунальні послуги", яким передбачено обов'язок виконавця укласти договір на надання послуг, який підготовлений на основі типового договору.

Частиною 2 ст. 32 Закону України " Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Викладені у абз. 3 преамбули Договорів відомості свідчать , що вони укладені на підставі протоколів засідань конкурсної комісії з проведення конкурсів на визначення виконавців Послуг №04 від 16.03.2012 р. та №02 від 16.04.2015 р. відповідно.

Вказані конкурси проведені згідно " Порядку проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів", затвердженого постановою КМ України №1173 від 16.11.2011 р. на підставі ст. 28 Закону України " Про житлово-комунальні послуги", пунктом 31 якого встановлено, що переможцем конкурсу протягом десяти календарних днів після прийняття конкурсною комісією рішень укладається договір на надання послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту відповідно до типового договору, наведеного у додатку 2 ( Типовий договір) .

Згідно п/п. 1 та 2 п. 7 Типового договору-1 виконавець ( позивач) , зобов'язався :

- укласти договори на надання послуг із споживачами на території, визначеній цим договором, відповідно до " Типового договору на надання послуг з вивезення побутових відходів" , наведеного у додатку 1 до Правил:

- надавати послуги з вивезення побутових відходів відповідно до вимог законодавства про відходи, санітарних норм і правил. Правил, умов цього договору, актів замовника. В свою чергу , у відповідності із п. 11 " Типового договору на надання послуг з вивезення побутових відходів" розрахунок обсягу і вартості послуг здійснюється згідно з додатком 3 до Правил. Згідно останнього вказаний розрахунок здійснюється на підставі тарифу на вивезення 1 м. кв. відходів та норм, затверджених рішенням органу місцевого самоврядування .

На підставі викладеного Договорами передбачено, що позивач зобов'язаний:

- укласти договори на надання послуг з вивезення побутових відходів із фізичними та юридичними особами на території визначеній цим договором. відповідно до " Типового договору на надання послуг з вивезення побутових відходів" ( 2.4.1) ;

- надавати послуги з вивезення побутових відходів відповідно до вимог законодавства про відходи, санітарних норм і правил. Правил, умов цього договору, актів замовника ( п. 2.4.2);

- збір коштів проводити за затвердженими тарифами" .. у встановленому порядку" ( п.2.4.12 Договору-1) чи " .. вказаними у конкурсній пропозиції, затвердженими у встановленому порядку" ( п. 2.4.12 . Договору -2).

Позивач стверджує, що затверджені Івано-Франківським міськвиконкомом тарифи та Послуги, які надає позивач норми їх надання не передбачають оплату послуг з вивезення листя, гілля дорожні змети чи інше сміття, яке утворюється фізичними та юридичними особами, а також природними умовами.

Відсутність вказаного тарифу, на думку позивача, позбавляє його можливості укладати із споживачами послуг договори та збирати кошти за надані послуги, оскільки це буде суперечити " Типового договору на надання послуг з вивезення побутових відходів" та ст. 9 Закону України " Про ціни та ціноутворення".

18 березня 2015 р. позивач направляв на адресу відповідача лист №27 щодо встановлення тарифів на надання послуг по збиранню та вивезенню листя, гілля дорожніх заметів та іншого сміття яке утворюється фізичними та юридичними особами на визначеній території.

Листом №624/55-09/01 від 17.04.2015р. відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для затвердження зазначеного тарифу , посилаючись на п.9 приміток до " рекомендованих норм надання послуг з вивезення побутових відходів" , затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України №75 від 22.03.2010 р.. згідно яких норми надання послуг з вивезення побутових відходів включають об'єми утворення вуличного змету та відходів з площі зеленого насадження на прибудинковій території .

Листом №68 від 14.05.2015 р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти угоди про внесення змін до Договорів-1 та 2 виклавши абз. 2 п. 1.2 в новій редакції.

В листі №1124/55-09/01 від 14.05.2015 р. відповідач зазначив, що позивач погодився взяти участь у конкурсі з визначення виконавця послуг на підставі конкурсної документації, розробленої згідно п. 5 Порядку, що передбачала вивезення гілля, тому підстав для укладання вищевказаних угод відсутні, остільки Договори-1 та 2 укладені із позивачем , із переможцем конкурсу умови якого, у відповідності із п. 7 Порядку є обов'язкові для учасників конкурсу і конкурсної комісії.

Відповідач заявлені позовні вимоги заперечує, мотивуючи їх безпідставністю та необґрунтованістю. Вказує на те, що сторони по справ уклали Договори1 та 2 на підставі результатів конкурсів з визначенням виконавця послуг з вивезення побутових відходів, які провів відповідач.

Відповідач проводив вищевказані конкурси на підставі п. 7 рішення сесії Івано-Франківської міськради №546-18 від 29.12.2011 р..

Згідно конкурсної документації підготовленої Департаментом, як організатором конкурсу, в перелік робіт та послуг включено збір та вивезення твердих побутових, великогабаритних та ремонтних відходів, в тому числі листя, гілля, дорожніх заметів та іншого сміття, яке утворилося фізичними та юридичними особами, а також природними умовами на визначеній території.

Відповідач зазначив, що ДП " Автоколона 2222" ВАТ " Івано-Франківськавтотранс" у своїх конкурсних пропозиціях надало згоду взяти участь в конкурсі на вивезення твердих побутових . великогабаритних та ремонтних відходів на умовах, визначених організатором конкурсу.

Договори на надання послуг з вивезення побутових відходів на території колишнього ЖЕО №5 та ЖЕО №2 укладено з ДП " Автоколона 2222" ВАТ " Івано-Франківськавтотранс", як переможцем конкурсної документації.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Дослідивши правову природу Договору-1 та 2 суд приходить до висновку, що вони є договорами про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", виробником є суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Згідно з частиною 4 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Відповідно до п. 55 ч. 1ст. 26 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" до компетенції органів місцевого самоврядування належить визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами. Згідно п. 7 рішення сесії Івано-франківської міської ради від 29.12.2011 р. за №546-18 уповноважено Департамент комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на проведення конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів з території м. Івано-Франківська.

Порядок проведення конкурсу на вивезення побутових відходів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 р. №1173" Питання надання послуг з вивезення побутових відходів".

Відповідно до п. 5 Порядку для проведення конкурсу організатор конкурсу готує конкурсну документацію, умови якої, згідно п. 7 Порядку, є обов'язковими для виконання конкурсною комісією та його учасниками.

Згідно конкурсної документації підготовленої Департаментом, як організатором конкурсу , в перелік робіт та послуг включено збір та вивезення твердих побутових, великогабаритних та ремонтних відходів, в тому числі листя, гілля, дорожніх заметів та іншого сміття , яке утворилось фізичними та юридичними особами, а також природними умовами на визначеній території.

ДП " Автоколона 2222" ВАТ " Івано-Франківськавтотранс" у своїх конкурсних пропозиціях надало згоду взяти участь в конкурсі на вивезення твердих побутових . великогабаритних та ремонтних відходів на умовах, визначених організатором конкурсу.

Договори на надання послуг з вивезення побутових відходів на території колишнього ЖЕО №5 та ЖЕО №2 укладено з ДП " Автоколона 2222" ВАТ " Івано-Франківськавтотранс", як переможцем конкурсної документації.

Щодо оплати за вивезення вищезазначених відходів, слід зазначити, що діючі тарифи підприємства для населення розраховані виходячи з норм утворення побутових відходів 1,8 кв.м. на одного мешканця в місяць. При затверджені даної норми виконавчий комітет керувався наказом Мінжитлокомунгоспу від 22.03.2010 р. №75 " Про затвердження Рекомендованих норм надання послуг з вивезення побутових відходів" ( чинним на той момент) , згідно з п. 9 якого передбачено, що норми надання послуг з вивезення твердих побутових відходів для житлових будинків включають об'єми утворення вуличного змету та відходів з площі зелених насаджень на прибудинковій території.

Норма накопичення твердих побутових відходів. на підставі якої розраховані тарифи на послуги з вивезення побутових відходів , на підставі якої розраховані тарифи на послуги з вивезення побутових відходів для населення, включає об'єми утворення вуличного змету та відходів з площі зелених насаджень ( листя, гілля) на прибудинковій території і відповідно оплачується населенням у складі тарифу на вивезення твердих побутових відходів.

Відповідно до п.п. 2.4.5 Правил благоустрою м. Івано-Франківська, що затверджені рішенням сесії міської ради, керівники підприємств, організацій, установ, незалежно від їх відомчої належності і форм власності , підприємці, громадяни, які мають житлові будинки, будівлі та споруди іншого призначення у особистій власності або користуванні, зобов'язані забезпечувати укладання договорів зі спеціалізованими підприємствами міста на вивіз сміття, опалого листя та відходів згідно з санітарними паспортами та здійснення своєчасної сплати за вивіз сміття та опалого листя відповідно до діючих тарифів.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно з частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Вказану правову позицію викладено у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Відповідно до частини 1 статті 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Підпунктом 3.10. пункту 3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" встановлено, що у вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 Цивільного кодексу України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, ненадання технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі).

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши доводи Дочірнього підприємства " Автоколона 2222" відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс" суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності підстав, з якими закон пов'язує недійсність правочину на момент укладення між сторонами договору, тому в позові слід відмовити.

Судові витрати по справі залишити за позивачем.

Керуючись ст. 203, 215 Цивільного кодексу України ст.33, 34, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові Дочірнього підприємства " Автоколона 2222" відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс" до Департаменту комунального господарства , транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним абзац 2 п. 1.2 " Договорів на надання послуг з вивезення побутових відходів " №72/12 від 23.12.2012 та № 82-1,13 від 19.04.2013 між Департаментом комунального господарства , транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та ДП " Автоколона 2222" відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс", в частині щодо зобов"язання ДП " Автоколона 2222" ВАТ " Івано-Франківськавтотранс" здійснювати " збір та вивезення побутових, великогабаритних та ремонтних відходів, в тому числі листя, гілля дорожні змети чи інше сміття, яке утворюється фізичними та юридичнимиособами, а також природними умовами на визначеній території, та знаходиться на контейнерному майданчику".

.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.08.15

Суддя Гриняк Б. П.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"