Рішення

від 03.08.2015 по справі 910/13824/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2015Справа №910/13824/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК" до Приватного підприємства "ДЕКОР ТРАНС СЕРВІС" про стягнення 21 488 793,88 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Ярчак І.С. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом Приватного підприємства "ДЕКОР ТРАНС СЕРВІС" про стягнення 20994563,39 грн. заборгованості, з якої: 7265159,26 грн. - основний борг; 68969,25 грн. - поточна заборгованість по відсотках; 6 441 213,36 грн. - прострочена заборгованість по відсотках; 4513181,49 грн. - пеня по тілу кредиту та 2706040,03 грн. - пеня за прострочені відсотки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем неналежним чином виконуються зобов'язання за Кредитним договором № 758/980-ЮО від 30.06.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2015 порушено провадження у справі № 910/13824/15, розгляд справи призначено на 20.07.2015.

20.07.2015 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просять стягнути з відповідача 21488793,88 грн. заборгованості, з якої: 7265159,26 грн. - основний борг, 6441213,36 грн. - прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам, 157644,01 грн. - поточна заборгованість по відсотках, 7624777,25 грн. - пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2015, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено до 03.08.2015.

03.08.2015 позивач через відділ діловодства суду подав письмові пояснення, в яких зазначив, що пунктами 5.1., 5.3. Кредитного договору сторони встановили, що пеня нараховується щоденно, тобто без обмежень строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України.

Розглянувши в судовому засіданні 03.08.2015 заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов наступного висновку.

Частина 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки збільшення розміру позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є заборгованість в розмірі 21 488 793,88 грн., з якої: 7 265 159,26 грн. - основний борг, 6 441 213,36 грн. - прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам, 157 644,01 грн. - поточна заборгованість по відсотках, 7 624 777,25 грн. - пеня.

Представник позивача в судовому засіданні 03.08.2015 підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням поданої ним заяви про збільшення розміру позовних вимог.

У свою чергу, представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 03.08.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь в розгляді справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.06.2011 між Публічним акціонерним товариством "КОНВЕРСБАНК" (нова назва - Публічне акціонерне товариство "МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК") (банк) та Приватним підприємством "ДЕКОР ТРАНС СЕРВІС" (позичальник) укладено Кредитний договір № 758/980-ЮО, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 9365000,00 грн., починаючи з 30 червня 2011 року на умовах, передбачених цим договором. Кожне надання кредиту в межах кредитної лінії супроводжується наданням (надсиланням) банку письмової заяви, яка має містити суму кредиту, валюту кредиту, строк користування кредитом, розмір процентної ставки (п. 1.1. договору).

За умовами п.п. 1.2.-1.6. договору строк дії кредитної лінії - з 30 червня 2011 року до 29 червня 2012 року; дата повернення кредиту - 29 червня 2012 року (включно); процентна ставка - 24,75% річних та комісія за відкриття позичкового рахунку - 8,5% від ліміту кредитної лінії.

Пунктом 1.7. договору сторони встановили графік погашення кредиту:

Дата погашенняСума погашення, грн.Залишок кредитної заборгованості, грн. 05.07.2011 1 000 000 8 365 000,00 25.07.2011 1 500 000 6 865 000,00 25.08.2011 150 000 6 715 000,00 26.09.2011 150 000 6 565 000,00 25.10.2011 150 000 6 415 000,00 25.11.2011 150 000 6 265 000,00 26.12.2011 150 000 6 115 000,00 25.01.2012 200 000 5 915 000,00 24.02.2012 200 000 5 715 000,00 26.03.2012 200 000 5 515 000,00 25.04.2012 200 000 5 315 000,00 25.05.2012 200 000 5 115 000,00 29.06.2012 5 115 000 0,00 Згідно з п. 3.1. договору банк відкриває позичковий рахунок № 2062, рахунок нарахованих процентів № 2068 та рахунок комісії № 3578 в ПАТ "КОНВЕРСБАНК".

Пунктами 3.3., 3.4. договору сторони погодили, що кредит може бути наданий відповідно до цільового призначення шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника № 260020444801 в ПАТ "КОНВЕРСБАНК", в межах суми вказаної в п. 1.1. цього договору, а моментом (днем) надання кредиту вважається день зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в валюті кредиту щоденно за фактичну кількість днів у періоді. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту. У випадку прострочення погашення кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту погашення кредиту (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 3.6. договору проценти сплачуються в такому порядку: щомісячно до 5 числа включно, місяця, наступного за місяцем користування коштами, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту та одночасно з остаточним поверненням кредиту, шляхом здійснення безготівкового перерахування на рахунок нарахованих доходів № 2068.

При цьому, в п. 3.10. договору визначено, що за наявності заборгованості по кредиту та/або процентах за користування ним (у тому числі і процентах за неправомірне користування кредитом), сторони встановлюють наступну черговість погашення позичальником заборгованості: на сплату прострочених процентів за користування кредитом; на сплату комісій (у разі їх наявності); на сплату простроченої заборгованості по кредиту; на сплату нарахованих процентів за користування кредитом; на сплату строкової заборгованості по кредиту; на сплату штрафних санкцій; на сплату інших платежів за цим договором. Погашення позичальником заборгованості кожної наступної черги повинно відбуватися виключно після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги. Сторони встановлюють, що банк має право самостійно зараховувати кошти, які направлені позичальником на погашення заборгованості, згідно встановленої черговості.

Пунктом 4.2.2. договору позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісію на умовах і в порядку, передбаченому цим договором, а також інші платежі, які передбачені цим договором.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов даного договору (п. 8.8. договору).

Як свідчать наявні в матеріалах справи меморіальний ордер № 15290 від 30.06.2011 та банківська виписка по рахунку відповідача, позивач належним чином виконав зобов'язання, передбачені вказаним кредитним договором, в частині надання кредитних коштів в розмірі 9 365 000,00 грн. Приватному підприємству "ДЕКОР ТРАНС СЕРВІС".

Про належне виконання банком своїх зобов'язань свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо надання кредитних послуг за Кредитним договором № 758/980-ЮО від 30.06.2011.

Натомість, відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання, не сплачував своєчасно платежі в рахунок погашення кредиту та нараховані по ньому проценти.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами спірний договір за своєю правовою природою є кредитним договором, а статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою позикодавцю в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1.3 договору сторони встановили, що дата повернення кредиту - 29 червня 2012 року (включно).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором № 758/980-ЮО від 30.06.2011 та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем під час розгляду справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 7265159,26 грн., простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам в розмірі 6441213,36 грн. та поточної заборгованості по відсотках в розмірі 157644,01 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3. кредитного договору сторони визначили, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем по договору оренди, позивачем на підставі п. 5.3. договору нараховано та заявлено до стягнення пеню за прострочену заборгованість в сумі 4728150,59 грн. за період з 07.07.2011 по 04.03.2015, а також пеню за прострочену заборгованість по відсоткам в сумі 2896626,66 грн. за період з 08.08.2011 по 06.05.2015.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за прострочену заборгованість, суд дійшов висновку, що він є невірним, оскільки згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За договором сторін можливості визначення іншого періоду нарахування пені, ніж зазначений у ч. 6 ст. 232 ГК України, не передбачено. Позаяк, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за прострочену заборгованість з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

Разом з цим, пунктом 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, за розрахунком суду, стягненню з відповідача підлягає пеня за прострочену заборгованість в сумі 564895,06 грн., тоді як в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені за прострочену заборгованість в сумі 4163255,53 грн. позивачу належить відмовити.

Крім того, результатами перевірки наданого позивачем розрахунку пені за прострочену заборгованість по відсоткам, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судовий збір у відповідності до п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", підлягає стягненню в доход Державного бюджету України, оскільки позивач за первісним позовом звільнений від його сплати на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ДЕКОР ТРАНС СЕРВІС" (04073, м. Київ, проспект Московський, будинок 8, корпус 16-А, ідентифікаційний номер 37047065) на користь Публічного акціонерного товариства "МІСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК" (03141, м. Київ, вулиця Солом'янська, будинок 33, ідентифікаційний номер 34353904) 7265159 (сім мільйонів двісті шістдесят п'ять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 26 коп. основного боргу, 6441213 (шість мільйонів чотириста сорок одну тисячу двісті тринадцять) грн. 36 коп. простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам, 157664 (сто п'ятдесят сім тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 01 коп. поточної заборгованості по нарахованим відсоткам, 564895 (п'ятсот шістдесят чотири тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 06 коп. пені за прострочену заборгованість та 2896626 (два мільйони вісімсот дев'яносто шість тисяч шістсот двадцять шість) грн. 66 коп. пені за прострочену заборгованість по відсоткам.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства "ДЕКОР ТРАНС СЕРВІС" (04073, м. Київ, проспект Московський, будинок 8, корпус 16-А, ідентифікаційний номер 37047065) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 58921 (п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот двадцять одну) грн. 49 коп.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено: 07.08.2015

Суддя О.А. Грєхова