Рішення

від 06.08.2015 по справі 916/2727/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" серпня 2015 р.Справа № 916/2727/15

Позивач: Приватне підприємство "Торговий дім "ГЛОБАЛ ГРУП";

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "АКВАВІНТЕКС"

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: Ковальський В.Є. - згідно довіреності від 30.06.2015р.

Від відповідача: Носенко І.П. - згідно довіреності від 05.01.2015р.

В судовому засіданні брали участь:

Від позивача: Ковальський В.Є. - згідно довіреності від 30.06.2015р.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач, Приватне підприємство (надалі -ПП) "Торговий дім "ГЛОБАЛ ГРУП", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) "Спільне підприємство "АКВАВІНТЕКС" про стягнення основної заборгованості у розмірі 67 748грн. 01коп., інфляційних збитків у розмірі 38 519грн. 39коп., 3% річних у розмірі 2 136грн. 20коп. та пені - 7 931грн. 22коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач письмових заперечень щодо позову до суду не надав. В судовому засіданні, яке відбулося 28.07.2015р. представник відповідача свою позицію щодо позову не довів, пояснень по суті спору не надавав.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд встановив:

13 травня 2015р. між ПП "Торговий дім "ГЛОБАЛ ГРУП" (надалі - Постачальник) та ТОВ "Спільне підприємство "АКВАВІНТЕКС" (надалі - Покупець) був укладений Договір поставки №21/14, згідно умов якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити гофрокартонну продукцію (надалі -Товар) за обумовленою сторонами кількістю, асортименті, на умовах передбачених даним Договором.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що асортимент та ціни на кожну одиницю Товару зазначені в Специфікаціях, які оформлюються у вигляді додатків до даного Договору та після підписання Сторонами є невід'ємною його частиною.

Відповідно до п.. 3.1 Договору ціни за одиницю кожного найменування Товару узгоджуються сторонами у Специфікаціях у гривнях та включають вартість пакування, завантаження та маркування.

За умовами п. 7.2 Договору оплата за поставлений Товар здійснюється поетапно за кожну партію на умовах, передоплати у розмірі 50% від суми погодженої поставки у дводенний строк з моменту отримання рахунку-фактури від Постачальника, остаточний розрахунок здійснюється під час постачання Товару.

Згідно з п. 7.3 Договору зобов'язання Покупця по оплаті поставленого Товару вважаються виконаними у день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. У платіжному дорученні Покупця повинні бути зазначені номер та дата даного Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору ним було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 126 948грн. 01коп., що підтверджується накладними №16-3/06 від 16.06.2014р. на суму 70 020грн. 65коп. та №18-1/06 від 18.06.2014р. на суму 56 927грн. 36коп. Але, відповідач, в порушення умов Договору ,за поставлений товар на суму 126 948грн. 01коп., розрахувався лише частково, здійснивши часткові проплати на суму59 200грн., що підтверджується платіжними дорученнями №711 від 04.06.2014р. на суму 20 150грн., №745 від 11.06.2014р. на суму 20 150грн., №775 від 18.06.2014р. на суму 3 900грн., №885 від 10.07.2014р. на суму 10 000грн. та №956 від 25.07.2014р. на суму 5 000грн.

Несплату відповідачем наявної заборгованості позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 67 748грн. 01коп.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Крім того, позивач зазначає, що пунктом 10.1 Договору передбачено, що у разі порушення Покупцем строків розрахунків за поставлений Товар, передбачених п. 7.2 Договору, він сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу від неоплаченої у строк суми, до дня повного виконання своїх зобов'язань.

На підставі зазначеного пункту Договору та норм законодавства позивач нарахував відповідачам пеню у сумі 7 931грн. 22коп.

Позивач також зазначає, що відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 2 136грн. 20коп. та інфляційні збитки у сумі 38 519грн. 39коп., які також просить стягнути з відповідача.

Відповідач заперечень щодо позову до суду не надав.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 травня 2015р. між ПП "Торговий дім "ГЛОБАЛ ГРУП" (надалі - Постачальник) та ТОВ "Спільне підприємство "АКВАВІНТЕКС" (надалі - Покупець) був укладений Договір поставки №21/14, згідно умов якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити гофрокартонну продукцію (надалі -Товар) за обумовленою сторонами кількістю, асортименті, на умовах, передбачених даним Договором.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що асортимент та ціни на кожну одиницю Товару зазначені в Специфікаціях, які оформлюються у вигляді додатків до даного Договору та після підписання Сторонами є невід'ємною його частиною.

За умовами п. 7.2 Договору оплата за поставлений Товар здійснюється поетапно за кожну партію на умовах, передоплати у розмірі 50% від суми погодженої поставки у дводенний строк з моменту отримання рахунку-фактури від Постачальника, остаточний розрахунок здійснюється під час постачання Товару.

Згідно з п. 7.3 Договору зобов'язання Покупця по оплаті поставленого Товару вважаються виконаними у день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. У платіжному дорученні Покупця повинні бути зазначені номер та дата даного Договору.

За наявними у справі матеріалами, позивачем було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 126 948грн. 01коп., що підтверджується накладними №16-3/06 від 16.06.2014р. на суму 70 020грн. 65коп. та №18-1/06 від 18.06.2014р. на суму 56 927грн. 36коп. Але, Покупець за поставлений Товар розрахувався лише частково, у сумі 59 200грн.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наявні в матеріалах справи накладні відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинним документом, які фіксують факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на Покупця обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. При цьому, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 67 748грн. 01коп.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст..612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 10.1 Договору сторони передбачили, що у разі порушення Покупцем строків розрахунків за поставлений Товар, передбачених п. 7.2 Договору, він сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу від неоплаченої у строк суми, до дня повного виконання своїх зобов'язань.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення пені у розмірі 7 931грн. 22коп. за період з 01.07.2014р. по 16.12.2014р., встановив, що позивач при здійснені даного розрахунку допустив помилки та здійснив невірний розрахунок, у зв'язку з чим, суд зробив власний розрахунок пені, відповідно до якого сума пені, яка підлягає стягненню становить 7 913грн. 69коп.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд доходить до висновку про його вірність та наявність правових підстав для задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2 136грн. 20 коп. та інфляційних збитків у розмірі 38 519грн. 39коп.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності , керуючись законом.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Приватного підприємства "Торговий дім "ГЛОБАЛ ГРУП" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "АКВАВІНТЕКС" (67832, Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Леніна, 126, код ЄДРПОУ 25040503, р/р2600030830101 в ПАТ "Банк Кредит Дніпро" , МФО 305749) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "ГЛОБАЛ ГРУП" (65009, м. Одеса, пров. Педагогічний,3/4офіс 1, код ЄДРПОУ 37223823, р/р26004060722634 в ЮГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО328704) суму основного боргу у розмірі 67 748грн. 01коп., пеню у розмірі 7 913грн. 69коп., інфляційні збитки у сумі 38 519грн. 39коп., 3% річних у сумі 2 136грн. 20коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 326грн. 35коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11 серпня 2015р.

Суддя Н.В. Рога