Постанова

від 21.12.2006 по справі 47/305-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/305-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2006 р.                                                           Справа № 47/305-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Полтєвої І.О.

за участю представників сторін:

позивача - Кімстачьов С.С.

відповідача -  не з*явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4064Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 01.09.06 р. по справі № 47/305-06

за позовом ТОВ "Інтертрейд", м. Дніпропетровськ

до ПП "Інтехбуд", м. Харків

про стягнення 54903,78 грн.

встановила:

У липні 2006 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача  заборгованості у розмірі 54903,78 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань на підставі договору підряду № 16/03-05 від 16.03.2005 р. та  помилкового перерахування грошових коштів, які безпідставно отримані відповідачем.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.09.2006 р. по справі № 47/305-06 (суддя –Светлічний Ю.В.) позовні вимоги задоволені, з відповідача на користь позивача  стягнуто суму в розмірі 54 903, 78 грн., держмита у розмірі 549,04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., з посиланням на правомірність та обґрунтованість позовних вимог, оскільки  сума, яка дорівнює різниці між фактично сплаченими позивачем коштами та виконаними відповідачем роботами у розмірі 54903,78 грн. є тією сумою, яка, відповідно до ст. 1212 ЦК України підлягає поверненню, як безпідставно набута.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки воно незаконне, посилаючись на рішення господарського суду Харківської області по справі № 05/353-05 від 21.12.2005 р., яким встановлені факти, які є преюдіцією і яким позивачу відмовлено у задоволенні позову про стягнення збитків у сумі 45052,47 грн.  Відповідач вказує, що заявлена позивачем сума збитків не є витратами, які позивач поніс для поновлення свого порушеного права, так як ця сума є оплатою виконаних відповідачем робіт і відшкодуванням вартості  набутих відповідачем матеріалів.

Відповідач вказує, що відповідно до ч. 4 ст. 653 ГК України сторони не мають права повернення того, що було виконано по зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше непередбачено договором або законом, так як позивач відмовився від договору, то він не може вимагати повернення грошових коштів, які були сплачені ним по спірному договору до його розірвання.

Позивач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення суду обґрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

        Відповідач  в судове засідання вдруге не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановила:

      16 березня 2005 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду №16/03-05, згідно з п.1.1. договору відповідач взяв на себе обов'язок виконати певний комплекс оздоблювальних робіт у приміщеннях адміністративно-побутового корпусу на відмітці 0.00 та + 4.20 на осях 17-19 по рядкам І-М по реконструкції універмагу "Україна", в м. Харкові, пр. Тракторобудівників 59/56 відповідно до проектної документації, договірної ціни, інших умов договору та чинного законодавства України, а позивач за умовами договору зобов'язався прийняти та оплатити виконані відповідачем роботи.

У відповідності із п. 4.3. договору, розрахунки повинні бути здійсненні протягом 5-ти днів після підписання договору, тобто позивач повинен був сплатити відповідачу аванс для придбання матеріалів в сумі 42 772,66 грн., в т.ч. ПДВ. 23 березня 2005р. на підставі платіжного доручення № 1922 позивачем на рахунок відповідача було перераховано грошові кошти у розмірі 42 772, 66 гривень, включаючи ПДВ, в реквізиті "Призначення платежу" платіжного доручення зазначено “за оздоблювальні роботи за договором № 16/06-05 від 16.03.2005 р.".

     Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідач виконав роботи за договором частково на суму 36 293, 74 грн. (в т.ч. роботи - 21633,62 грн., матеріали підрядника - 14660,12 грн.), що підтверджується актами виконаних робіт № 87 від 21.04.2005 року, № 2/143 від 30.04.2005 року, № 1/142 від 16.05.2005 року.

20 квітня 2005р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода  № 1 до договору, згідно з якою відповідач взяв на себе додаткові зобов'язання –виконання комплексу додаткових оздоблювальних робіт згідно з актом від 25.03.2005 р. в приміщеннях адміністративно-побутового корпусу на відмітці 0.00 та + 4.20 в осях 17-19 по рядкам І-М, по реконструкції універмагу “Україна”, в м. Харкові, пр. Тракторобудівників, 59/56. У відповідності із п. 2.1. угоди розрахунки повинні були бути здійсненні протягом 5-ти днів після підписання угоди, тобто позивач повинен сплатити відповідачу аванс для придбання матеріалів в сумі 34 050,35 грн., враховуючи ПДВ.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що 27 квітня 2005 р. на підставі платіжних доручень № 2146, № 2147, № 2148 від 27.04.2005 р. на поточний рахунок відповідача було перераховано грошові кошти у розмірі 10 846,10 грн., 14 062,50 грн., 9 141,75 грн. відповідно, з призначенням платежу за платіжним дорученням № 2146 є оплата за двірні блоки за договором № 16/03 від 16.03.2005 р., за платіжним дорученням № 2147 –оплата за г/картон. профіль за договором № 16/03 від 16.03.2005 р., за платіжним дорученням № 2148 –оплата за штукатурку, шпалери за договором № 16/03 від 16.03.2005 р.

Всього за період з березня 2005р. по травень 2005р. позивач перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 91197грн.52коп.

   У відповідності з п. 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, реквізит платіжного доручення "Призначення платежу" заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Також абз. 2 п. 8 розділу ІІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29 березня 2001 р. № 135, яка на теперішній час втратила чинність згідно з постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, прямо зазначає, що якщо платник перераховує кошти як попередню оплату, то зазначається, що це попередня оплата та назва/вид робіт, послуг, за які здійснюється оплата, а також назва, номер і дата документа, на підставі якого вона здійснюється.

          Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.12.2005 р. по справі № 05/353-05 за позовом ТОВ "Інтертрейд" до ПП "Інтехбуд" про стягнення збитків у розмірі 54903,77 грн., яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Інтертрейд" було відмовлено, встановлено, що "порушення відповідачем зобов'язання не було, оскільки строк виконання робіт не був визначеним внаслідок неперерахування позивачем відповідачу авансу для придбання матеріалів".

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що встановлений рішенням господарського суду Харківської області від 21.12.2005 р. по справі №05/353-05 факт того, що грошові кошти у розмірі 42 772, 66 грн., перераховані позивачем 23.03.2005р. платіжним дорученням № 1922 не є авансом для придбання матеріалів за договором №16/03-05 від 16.03.05 р., носить преюдиційний характер. Грошові кошти в розмірі 34 050,35 гривень були перераховані позивачем на поточний рахунок відповідача помилково, тобто отримані останнім безпідставно, оскільки призначенням платежу за платіжними дорученнями № 2146, № 2147, № 2148 від 27 квітня 2005 р. є оплата за двірні блоки, за г/картон, профіль, оплата за штукатурку, шпалери відповідно, в той час, як в укладеній між сторонами додатковій угоді № 1 від 20.04.2005 р. зазначено, що першим етапом оплати за цією угодою є сплата авансу з метою придбання матеріалів.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідач частково виконав роботи, а позивач прийняв їх, про що свідчать акти приймання виконаних підрядних робіт № 87 від 21.04.2005 р., № 2/143 від 30.04.2005 р. та № 1/142 від 16.05.2005 р. на загальну суму 36 293, 74 грн., сума, яка дорівнює різниці між фактично сплаченими позивачем коштами у сумі 91197,52 грн. та виконаними відповідачем роботами на суму  36293,74 грн., у розмірі 54 903, 78 грн. є тією сумою, яка відповідно до ст. 1212 ЦК України підлягає поверненню як безпідставно набута.

Посилання відповідача на розгляд аналогічних позовних вимог у справі №05/353-05 необґрунтовано та спростовується матеріалами справи, зокрема  предметом позову по справі № 05/353-05 було стягнення збитків, а предметом спору по даної справи є стягнення безпідставно отриманих коштів, відповідач не надав доказів підтверджуючих правомірність отримання спірних коштів. Твердження відповідача про те, що зазначена сума є вартістю виконаних робіт також необґрунтоване, так як докази виконання робіт на суму 91197,52 грн. відповідач не надав, підписані сторонами акти виконаних робіт на зазначену суму відсутні, є акти приймання виконаних робіт на суму 36293,74 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень, що відповідачем не виконано.

Отже, господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду  відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не  можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст. 1212 ЦК України, ст.ст.  66, 67, 101-106  ГПК України  

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 01.09.2006 р. по справі № 47/305-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді