Постанова

від 21.12.2006 по справі 21/152-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/152-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2006 р.                                                           Справа № 21/152-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Морока Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - Щегольського О.О. (дов. б/н від 06.11.06р.)

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Виробничо-комерційної приватної фірми "ОСС плюс", м. Харків (вх. № 4162 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 23.10.06 р. по справі № 21/152-06

за позовом Виробничо-комерційної приватної фірми "ОСС плюс", м. Харків

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області, м. Харків

про стягнення 23 545,00 грн., -

встановила:

У квітні 2006 року Виробничо-комерційна приватна фірма "ОСС плюс" звернулась до господарського суду харківської області з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області про стягнення  23545,00 грн. заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач виконав свої зобов'язання по договорам підряду № 12-05/201 від 20.05.2004р. та № 12-05/211 від 21.05.2004р., а відповідач свої зобов`язання по цим договорам здійснив лише частково. Крім того, позивач просив віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В процесі розгляду справи господарським судом Харківської області позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся із клопотанням про зміну позовних вимог, в якому просив суд спонукати відповідача до підписання проектів актів виконаних робіт до договору № 12-05/201 від 20.05.04 р.,  датовані серпнем 2006 року на суму 19813,00 грн. та на суму 4937,00 грн., а також, проект акту виконаних робіт до договору № 12-05/211 від 21.05.04 р., датований серпнем 2006 р. на суму 11296,00 грн., та стягнути з відповідача вартість виконаних робіт в сумі 23545,00 грн. і віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.10.06р. по справі № 21/152-06 (суддя Швед Е.Ю.) позов задоволено частково та зобов'язано  Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області виконати умови п.3.2. Договору підряду № 12-05/201 від 20.05.04 р. та п.3.2. Договору підряду № 12-05/211 від 21.05.04 р., щодо вжиття заходів по належному оформленню актів здачі-приймання виконаних робіт. В частині стягнення 23545,00 грн. провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору. Крім того, стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на користь Виробничої комерційної приватної фірми "ОСС Плюс" 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та стягнуто з Виробничої комерційної приватної фірми "ОСС Плюс" до державного бюджету України державне мито в сумі 85,00 грн.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржуване рішення прийнятим з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити уточнені позовні вимоги.

 Відповідач пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надав, його представник у судове засідання 19.12.06р. не з'явився, хоча  належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення за №2283259 (в матеріалах справи), про причини неявки свого представника відповідач суд апеляційної інстанції не повідомив.

Враховуючи ст. 43 ГПК України, якою встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також беручи до уваги те, що відповідач належним чином був повідомлений про час, день і місце розгляду справи, тому мав можливість скористатись своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України. За таких обставин,  колегія суддів вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, щоб розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області, м. Харків, оскільки відповідач також не був позбавлений права надати суду апеляційної інстанції додаткові письмові докази в обґрунтування своїх вимог і заперечень та мав на це достатньо часу.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноваженого представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського  суду  Харківської області від 23.10.2006 р., виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області встановив, що між сторонами у справі укладені договори підряду № 12-05/201 від 20.05.04 р., відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач зобов'язується провести ремонт фасаду приміщення УМВС України в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Совнаркомівська, 5 з використанням власних матеріально-технічних та трудових ресурсів, а також договір № 12-05/211 від 21.05.06 р., відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач зобов'язується провести електромонтажні роботи по освітленню фасаду приміщення УМВС України в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Совнаркомівська, 5 з використанням власних матеріально-технічних та трудових ресурсів.

Відповідно до п. 1.3. вказаних Договорів роботи вважаються виконаними в повному об'ємі при підписанні уповноваженими представниками обох сторін актів здачі-приймання робіт.

Згідно до п.3.2. цих Договорів, відповідач в термін трьох календарних днів з дня надання позивачем акту здачі-приймання робіт зобов'язаний прийняти виконані роботи, підписавши даний акт або надати позивачеві мотивовану відмову від прийняття робіт. В разі ухилення відповідача  від прийому робіт та ненадання мотивованої відмови у встановлені договорами строки, роботи вважаються виконаними.

Пунктами 4.2. спірних Договорів, сторони погодили порядок розрахунків, відповідно до графіку: 30% - передоплата, решта суми - після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково та на виконання п.4.2. цих Договорів перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 12501,00 грн. в якості 30% передоплати від суми договорів, що підтверджується платіжними  дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Господарський суд у своєму рішенні також послався на те, що оскільки як вказує відповідач, він не отримував від позивача акти здачі-приймання робіт за спірними Договорами підряду, а відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд вправі вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав та законних інтересів позивача, тому суд дійшов висновку про задоволення змінених позовних вимог частково та зобов'язав відповідача виконати п.3.2. Договорів підряду № 12-05/201 від 20.05.04 р. та № 12-05/211 від 21.05.04 р., щодо вжиття заходів по належному оформленню актів здачі-приймання виконаних робіт, а в частині стягнення з відповідача неоплаченої вартості виконаних робіт в сумі 23545,00 грн. провадження у справі припинив на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Разом з цим суд зазначив, що в даному випадку при відсутності у сторін належним чином оформлених актів здачі-приймання виконаних робіт, а  позивачем не надано суду доказів вручення або направлення для підписання відповідачеві вищенаведених актів, і невиконання з боку відповідача свого обов'язку відповідно до вимог п.3.2. Договору щодо надання мотивованої відмови від прийому робіт, тому в цій частині у позивача на момент звернення до господарського суду не виникло право на позов.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для часткового задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення не взяв до уваги обставини, суттєві для розгляду цього спору, що призвело до винесення неправомірного рішення.

Відповідно до ст. ст. 837, 853 Цивільного  кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу підрядником відповідно до договору,  оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Ч. 4 ст. 882 Цивільного Кодексу України передбачено, що  передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

За загальними умовами виконання зобов'язань, встановленими ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про виконання позивачем обумовлених спірними Договорами робіт та прийняття їх позивачем, про що свідчать додані до матеріалів позовної заяви копії актів виконаних робіт, які підписані уповноваженими представниками обох сторін на загальну суму 33150,00 грн.

При цьому, колегія суддів вважає необхідним зауважити, що відповідач  проти факту виконання та прийомки підрядних робіт не заперечує. Вказані акти відповідач  підписав без заперечень та будь-яких зауважень щодо  якості виконаних позивачем робіт або взагалі про їх невиконання не пред'являв.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що провадження у справі в частині змінених позовних вимог щодо спонукання відповідача до виконання п.3.2. Договорів підряду № 12-05/201 від 20.05.04 р. та № 12-05/211 від 21.05.04 р., про вжиття заходів по належному оформленню актів здачі-приймання виконаних робіт, підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Крім того, з урахуванням здійснення відповідачем попередньої оплати на рахунок відповідача та часткову оплату виконаних позивачем підрядних робіт, сума  заборгованості складає 23545,00 грн.  

Із матеріалів справи вбачається, що ні на момент розгляду даного спору по суті господарським судом, ні в процесі розгляду апеляційної скарги апеляційним господарським судом, відповідач решту оплати вартості виконаних позивачем робіт не провів.

Слід також зазначити, що відповідач розмір вартості виконаних позивачем робіт не оспорює та доказів в підтвердження іншого розміру їх вартості не представив.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог чинного законодавства, позивач користуючись наданим йому правом на відновлення свого порушеного права, звернувся до відповідача з претензією (вих. № 1 від 08.02.06р.), копія якої наявна в матеріалах справи. Вказана претензія є належним чином заявленою вимогою про оплату виконаних робіт в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України.

Однак відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення, а матеріали справи таких доказів не містять.

Отже, з урахуванням викладеного, а також того, що господарський спір в частині суми основної заборгованості залишився між сторонами у даній справі   неврегульованим, колегія суддів вважає, що позовні вимоги по стягненню заборгованості в розмірі 23545,00 грн. заявлені позивачем правомірно, підтверджені наданими доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.  

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що господарським судом Харківської області при прийнятті оскаржуваного рішення від 23.10.2006 р. по справі № 21/152-06 порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду у повній мірі не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга Виробничо-комерційної приватної фірми "ОСС плюс", м. Харків  підлягає частковому задоволенню, а вказане рішення -  скасуванню.

Задовольняючи частково вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне покласти судові витрати по справі на відповідача, оскільки з його вини даний господарський спір був доведений до суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 49, п. 1-1 ст. 80, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Виробничо-комерційної приватної фірми "ОСС плюс", м. Харків задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2006 р. по справі № 21/152-06 скасувати та прийняти нове рішення. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Совнаркомівська, 5. Р/р 35220003000033 в Управлінні Держказначейства в Харківській області, МФО 851011, код 08592313) на користь Виробничо-комерційної приватної фірми "ОСС плюс" (61058, м. Харків, вул. Анрі  Барбюса, 7 кв. 34. Р/р 26003000020655 в АБ "Факторіал-Банк" м. Харків, МФО 351715, код  30357638) суму заборгованості в розмірі 23545,00 грн., держмито в сумі 354,83 грн. та 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині позовних вимог щодо спонукання відповідача підписати проекти актів виконаних робіт по договору №12-05/201 від 20.05.04 р. за серпень 2006 року на суму 19813,00 грн. та на суму 4937,00 грн., а також проект акту виконаних робіт по договору № 12-05/211 від 21.05.04 р. за август 2006 року на суму 11296,00 грн., провадження у справі припинити.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді