Рішення

від 10.08.2012 по справі 5011-73/7215-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/7215-2012 10.08.12 Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордекс Компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпос»

про стягнення 221 564,62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2;

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10.08.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Кордекс Компанія»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Карпос»про стягнення 221 564,62 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару. Також, сторонами було укладено додаткову угоду до цього договору. На виконання умов договору позивачем було поставлено товар, проте оплату за поставлений товар відповідачем проведено частково, у зв'язку із чим виникла заборгованість. Також, позивач просить стягнути із відповідача штрафні санкції за прострочення відповідачем виконання зобов'язання.

В поданих запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що між сторонами додаткова угода до договору поставки не укладалась, а тому її умови не можуть бути застосовані до правовідносин, в результаті чого зазначає, що позивачем невірно розраховано штрафні санкції за порушення термінів виконання зобов'язання.

В додаткових поясненнях відповідач зазначив, що позивачем не було виконано умов договору в частині надання товаросупровідних документів, що відповідно до умов договору є підставою для затримання сплати за поставлений товар.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.06.2012р. до 19.07.2012р., та у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладався до 10.08.2012р.

26.06.2012р. представником ТОВ «Карпос»подано відзив на позовну заяву, в якому просив залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, оскільки на його думку позовна заява підписана не уповноваженою особою. Клопотання мотивоване тим, що позовна заява підписана представником ОСОБА_1 на підставі довіреності, виданої комерційним директором ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від 01.04.2011р. без права передоручення.

На спростування зазначених обставин представником позивача надано довіреність №1 від 30.05.2012р. видану директором ОСОБА_4, також надано копію Витягу з ЄДР та копію Статуту.

Позовна заява підписана ОСОБА_1 30.05.2012р., подана до суду 01.06.2012р., довіреність видана ОСОБА_1 директором ОСОБА_4 30.05.2012р., з наведеного суд приходить до висновку, що на момент звернення до суду ОСОБА_1 був уповноважений на представництво інтересів ТОВ «Кордекс Компанія».

10.08.2012р. представником відповідача подано заяву про припинення провадження на підставі п. 5. ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки сторонами в п. 9.2 договору поставки №ХА26 від 27.04.2011р. передбачено передачу спору на вирішення третейського суду, а саме Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнський правовий союз підприємців»у відповідності з його Регламентом.

Представник позивача проти зазначеної заяви заперечив, оскільки 27.04.2011р. сторонами було укладено протокол узгодження розбіжностей до договору поставки №ХА26 від 27.04.2011р., згідно якого п. 9.2 викладено в новій редакції: у випадку не досягнення згоди по результатах взаємних переговорів по всіх розбіжностях, які можуть виникнути під час дії даного договору, включаючи, але не обмежуючись спорами щодо його виконання, порушення, припинення, розірвання чи недійсності підлягають розгляду у відповідності з діючим законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 654 ГК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З врахуванням того, що протокол розбіжностей підписаний та скріплений печатками сторін, та не містить арбітражного застереження, щодо передачі справи на розгляд третейського суду, суд дійшов висновку, що заява відповідача про припинення провадження не підлягає задоволенню.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2011р. між ТОВ «Карпос»(покупець) та ТОВ «Кордекс Компанія»(постачальник) було укладено договір поставки №ХА26, згідно п. 1.1 постачальник зобов'язався в порядку і в строки, передбачені цим договором передати у власність покупця товар, у визначеній кількості, відповідної якості і по узгодженій ціні, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Кількість і асортимент кожної партії товару зазначається в накладній, складеній на основі замовлення покупця, яке являється невід'ємною частиною договору. Накладні оформляються на кожну партію товару і мають силу специфікацій до договору. (п. 1.3 договору).

27.04.2011р. сторонами було укладено протокол узгодження розбіжностей до договору поставки №ХА26 від 27.04.2011р.

Згідно п. 3.4 протоколу узгодження розбіжностей поставка вважається завершеною з моменту передачі партії товару покупцю у власність, що підтверджується товарно-транспортною накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін і необхідними товаросупровідними документами, зазначеними в цьому договорі.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 301 362,54 грн., зазначене підтверджується наявними копіями накладних, довіреностей на отримання товару.

Згідно п. 3.4 протоколу узгодження розбіжностей покупець здійснює оплату на умовах відстрочки платежу в 70 календарних днів з моменту поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, за поставлений товар відповідач розрахувався частково в сумі 88 752,25 грн.

Також, у відповідності відповідачем повернуто товар на суму 311,47 грн.

З врахуванням викладеного, загальна сума заборгованості відповідача становить 202 375,49 грн.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних у справі доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання по договору виконав належним чином, зауважень від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором строк оплату за отримані послуги не виконав належним чином.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів здійснення оплати заборгованості в повному обсязі за поставлений товар не надав.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 202 375,49 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 2929,90 грн. та 1467,20 грн. інфляційних збитків.

Судом не беруться до уваги твердження представника відповідача про те, що згідно п. 5.4 договору поставки №ХА26 від 24.04.2011р. покупець проводить оплату товару на умовах відстрочки платежу 90 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перечислення грошових коштів на поточний рахунок постачальника, та відповідно позивачем невірно враховано строк (відстрочка платежу 70 днів, згідно п. 5.4 протоколу) виникнення зобов'язань у відповідача по оплаті на товар та відповідно невірно розраховано суму заборгованості та штрафні санкції з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 654 ГК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

27.04.2011р. сторонами було укладено протокол узгодження розбіжностей до договору поставки №ХА26 від 27.04.2011р.

Зазначений протокол підписаний директорами сторін та скріплений печатками. Також у протоколі зазначено, що він являється невід'ємною частиною договору поставки №ХА26 від 27.04.2011р.

З наведеного суд приходить до висновку, що підписанням 27.04.2011р. протоколу узгодження розбіжностей сторони погодили умови договору, які зазначені у протоколі.

Крім цього, за приписами ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 7.2 договору поставки за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

У зв'язку з наведеним відповідачу нараховано 14 792,03 грн. пені.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що оплату було затримано на підставі п. 3.4 договору, згідно якого, при не наданні постачальником товаросупровідних документів у відповідності до п. 2.9 договору, покупець має право відстрочити оплату за партію товару на строк затримки надання всього пакету документів постачальником або повернути товар постачальнику.

Відповідно до п. 2.9 договору постачальник зобов'язаний надати належним чином оформлені документи на товар у відповідності з вимогами діючого законодавства України, а саме: а) накладну на товар, б) товарно-транспортну накладну, в) податкову накладну, підписані уповноваженою особою і скріплені печаткою постачальника; г) документи, що підтверджують якість товару.

З матеріалів справи вбачається, що товар постачався на підставі видаткових накладних, які скріплені підписами та печатками уповноваженими представниками сторін.

Згідно п. 4.1 договору поставки якість товару, повинна відповідати вимогам стандартів, технічних умов, інших нормативних актів, які встановлюють вимоги до якості товару, і підтверджуватись документами, необхідними для такого підтвердження у відповідності з діючим законодавством України. При оформленні накладної постачальник зобов'язаний вказати номер сертифікату відповідності (або свідоцтва визнання сертифікату відповідності) навпроти кожної позиції товару у випадку, якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації у відповідності з законодавством України.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи, у всіх видаткових накладних відповідачем зазначено сертифікат відповідності №UA1.033.XO15275-09 від 25.08.2009р. та термін його дійсності.

Також, факт отримання відповідачем товару, а також наявності заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів звірки розрахунків, які підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 221 564,62 обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпос»(03067, м. Київ, бльв. ОСОБА_5, 4, ідентифікаційний код: 34629821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордекс Компанія»(04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 14, ідентифікаційний код 37445772) 202 375,49 грн., 2929,90 грн. суми 3% річних, 1467,20 грн. інфляційних втрат, 14792,03 грн. пені, 443,29 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Баранов Д.О.