5/99-1491(4/183-2435)
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" червня 2006 р.Справа № 5/99-1491(4/183-2435)
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрушків Г.З.
Розглянув справу
за позовом : Спільного підприємства по агропромисловому будівництву „Зборівський агропромбуд”, м. Зборів
до відповідача: Спільного малого підприємства „Олена і К”, м. Тернопіль
Суддя: Андрушків Г.З.
Представники від:
Позивача: Прокопів М.П. –голова правління
Іванкевич О.Я. –представник (дов. №1 від 01.04.2005р.)
Гудзюк В.Я. –представник (дов. №2 від 01.04.2005р.)
Відповідача: Мацелюх О.Б. –представник (дов. Від 28.04.2006р.)
Суть справи :
В розпочатому судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз'яснено права і обов”язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.
Спільне підприємство по агропромисловому будівництву „Зборівський агропромбуд” звернулося в господарський суд з позовом про стягнення з Спільного малого підприємства „Олена і К” 29050,00 грн. збитків завданих внаслідок неналежного виконання умов договору оренди від 01 травня 2001р.
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що Спільне підприємство по агропромисловому будівництву „Зборівський агропромбуд” є неналежним позивачем по справі, оскільки останнє реорганізоване шляхом приєднання до ТОВ „Правочин”, а також на відсутність вини його підприємства в спричинені збитків позивачеві, оскільки умови договору оренди від 01.05.2001 року ним виконувались належним чином: ним проведений капітальний ремонт орендованого цегельного заводу на загальну суму 29733грн., яка відповідно до умов договору повинна бути зарахована в рахунок сплати орендних платежів, що встановлено рішенням господарського суду Тернопільської області від 23.04.2003 року у справі №3/80-817, а дане рішення суду набрало законної сили.
Для надання сторонам можливість надати суду додаткові документи, що підтверджують відповідно їх вимоги і заперечення, в судовому засіданні оголошувалася перерва в порядку ст.77 ГПК України з 24.05.2006р. до 11год.00хв.13.06.2006р., а в послідуючому з 13.06.2006р. до 15 год.00хв. 16.06.2006р.
16.06.2006р. представник позивача Іванкевич О.Я. та представник відповідача в судове засідання не з”явилися.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані сторонами докази в обґрунтування відповідно своїх вимог і заперечень, судом встановлено наступне:
- 01 травня 2001 р. між сторонами по справі укладено договір оренди без номера на оренду належного тоді Спільному підприємству по агропромисловому будівництву „Зборівський агропромбуд” цегельного заводу, який знаходиться в с.Оліїв, Зборівського району, Тернопільської області, строком на 5 років;
- згідно п.2.1.1 договору Орендодавець, позивач по справі, зобов”язувався на протязі трьох днів з моменту підписання даного договору передати Орендареві –відповідачу по справі, „завод” (цілісний майновий комплекс –п.1.3 договору) , в оренду в технічно справному стані, а також трактор ДТ-75 (бульдозер), Орендар зобов”язувався вчасно сплачувати орендну плату
- відповідно до п.п.3.2-3.4 зазначеного Договору розмір орендної плати становить: за перший рік –безкоштовно в рахунок ремонту заводу, а в подальшому –по 25 000 шт. цегли щорічно. Орендна плата повинна сплачуватися щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, у готівковій, натуральній формі, шляхом надання послуг чи виконання робіт (за угодою сторін).
- згідно п.5.2 Договору від 01.05.2001 р. в разі невиконання або неналежного виконання однією з сторін своїх зобов'язань по даному Договору, інша сторона має право на відшкодування понесених у зв'язку з цим збитків.
- як слідує із матеріалів справи та як зазначає позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.2004р. змінено рішення господарського суду Тернопільської області у справі №3/19-82, а саме –розірвано вищезазначений договір оренди без номера від 01.05.2001р., укладений між Спільним підприємством по агропромисловому будівництву „Зборівський агропромбуд” (орендодавець) та Спільним малим підприємством „Олена і К” (орендар);
- згідно ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони;
- так вищезазначеною постановою Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що відповідач не виконував умови договору щодо сплати орендних платежів, поставивши в рахунок орендної плати лише 4000 шт. цегли, та щодо проведення ремонтних робіт капітального характеру, вартість яких підлягала зарахуванню в рахунок орендної плати;
- твердження відповідача про те, що ним в рахунок сплати орендних платежів проведено капітальний ремонт димової труби та надані в підтвердження даного локальний кошторис на капітальний ремонт Оліівського цегельного заводу СП „Зборівський агропромбуд”, затверджений позивачем 24.07.2001р., договірна ціна на капітальний ремонт димової труби цегельного заводу, с.Оліїв, Зборівського р-ну, судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до п.2.2.5 Додаткової угоди №2 про внесення змін і доповнень до договору оренди цегельного заводу с.Оліїв від 1 травня 2001 року, укладеної між сторонами 01.03.2002 року, сторони встановили, що за рахунок капітального ремонту димової труби провести орендну плату за користування бульдозером;
- на день розгляду справи відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про виконання ним обов'язку щодо сплати в будь-якому вигляді, передбаченому п.3.4 та п.п.2.4, 3.6 договору, орендних платежів за користування цегельним заводом за договором оренди від 01.05.2001р.;
- згідно ст. 612 Цивільного кодексу України, правила якого застосовуються до даних правовідносин відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень цього кодексу, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків;
- згідно ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода);
- таким чином, отримавши в оренду цегельний завод (цілісний майновий комплекс), що підтверджується актом приймання-передачі від 02.05.2001р., відповідач не виконав свого обов'язку щодо сплати орендних платежів, чим наніс позивачу збитки, вартість яких складає суму вартості цегли, яку відповідач зобов'язувався поставити позивачу як сплату орендної плати – це ті доходи, які позивач одержав би у разі належного виконання відповідачем свого обов”язку щодо сплати орендної плати шляхом постаки відповідної кількості цегли, вартість 1тис.шт. якої згідно калькуляції фактичних затрат на виготовлення даної кількості цегли на Зборівському цегельному заводу ТОВ „Правочин” становить 350грн.00коп., тобто 1-й рік (з 02.05.2001р. по 02.05.2002р.) –безкоштовно в рахунок ремонту заводу, 2-й рік (з 02.05.2002р.по 02.05.2003р.) 25,0 тис.шт.цегли, 3-й рік (з 02.05.2003р. по 02.05.2004р.) 25,0тис.шт.цегли, та з 02.05.2004р. до 11.08.2004р., тобто до моменту прийняття Львівським апеляційним господарським судом постанови у справі №3/19-82 про розірвання вищезазначеного договору оренди, 7123 шт. цегли та з врахуванням того, що як встановлено вище, відповідачем поставлено позивачу в рахунок орендної плати 4000 шт. цегли, всього 53123 шт.цегли, що еквівалентно 18593грн.05коп. (53123 х 350грн.) і які відповідач зобов”язаний відшкодувати позивачу в силу вимог ст.ст.22,612 ЦК України ст.ст.224,225 Господарського кодексу України.
- Позов в частині стягнення з відповідача 10456грн.95коп. збитків задоволенню не підлягає, оскільки при нарахуванні збитків позивачем не враховано те, що в умовах договору (п.3.2) сторони визначили, що за 1-й рік оренди –безкоштовно в рахунок ремонту заводу, а його посилання на те, що вищезазначеною постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.2004р. встановлено, що відповідач не проводив капітального ремонту заводу, судом до уваги не приймаються, так як при такій умові ( у випадку не проведення відповідачем ремонту заводу) сторони в договорі не встановили розмір орендної плати, а також те, що відповідачем в рахунок сплати орендної плати поставлено позивачу 4000шт.цегли.
- Посилання відповідача на те, що Спільне підприємство по агропромисловому будівництву „Зборівський агропромбуд” є неналежним позивачем по справі, оскільки останнє реорганізоване шляхом приєднання до ТОВ „Правочин” судом до уваги не приймається, так як дане спільне підприємство згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 15.05.2006р. значиться в ЄДРПОУ і відсутні дані про перебування даної юридичної особи в процесі припинення. Не приймаються і до уваги судом посилання відповідача на те, що умови договору оренди від 01.05.2001 року ним виконувались належним чином: ним проведений капітальний ремонт орендованого цегельного заводу на загальну суму 29733грн., яка відповідно до умов договору повинна бути зарахована в рахунок сплати орендних платежів, що встановлено рішенням господарського суду Тернопільської області від 23.04.2003 року у справі №3/80-817, яке набрало законної сили, оскільки такі твердження відповідача спростовані фактами, встановленими постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.2004р. у справі №3/19-82 та не підтвердженні (твердження) ним відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України належними і допустимими доказами.
- З огляду на викладене та відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України ст.ст. 22,612 ЦК України ст.ст.224,225 Господарського кодексу України позов підлягає задоволенню в частині стягнення 18593грн.05коп. збитків, як обґрунтовано заявлений.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Спільного малого підприємства «Олена і К», м. Тернопіль, вул. 15 Квітня,9 ( код 14039218) на користь Спільного підприємства по агропромисловому будівництву «Зборівський агропромбуд»», м. Зборів Тернопільської області, вул. Б.Хмельницького,60 ( код 03586615) –18593грн.05коп. збитків, 185грн.93коп. витрат по сплаті державного мита, 75грн.52коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову –відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення „___”
Суддя Г.З. Андрушків
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 48232 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Андрушків Г.З.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні