Рішення

від 18.10.2013 по справі 0538/8186/2012

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 0538/8186/2012

Провадження № 2/265/1860/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Вайновського А. М., за участю секретаря Ковальової М.В., представника позивача ОСОБА_1 спілки «Бюджет» в особі ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 в особі адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 спілки «Бюджет» до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

26 вересня 2012 року позивач КС «Бюджет» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 04 лютого 2006 року між КС «Бюджет» та членом кредитної спілки ОСОБА_5 було укладено договір № 32-06-БК про надання кредиту у розмірі 10000,00 гривень строком до 10 грудня 2006 року на умовах повернення та сплати відсотків за його користування. Пунктом 1.5 договору передбачено, що сплата за користування кредитом визначається із розрахунку 0,15% за кожний день від непогашеної суми кредиту, що складає щомісячні платежі 1285, 00 гривень. На забезпечення виконання зобов'язань позичальником 04 лютого 2006 року між КС «Бюджет» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався відповідати у повному обсязі за зобов'язаннями позичальника, що обумовлені кредитним договором. Відповідно до п. 2.2.4 ОСОБА_1 договору, у випадку наступу обставин, незалежних від волі позичальника, але перешкоджаючих виконанню строків погашення кредитного боргу, кредитор має право: припинити дію договору та вимагати від позичальника виконання обов'язків згідно з п.2.3 Договору; в разі прострочення платежів більш ніж на 15 днів, сплата за використання кредиту визначається із розрахунку 1,0% за кожен день прострочення від суми залишку кредиту; при простроченні кредитних платежів більш, як на 30 днів, вимагати повернення кредитного боргу шляхом звернення стягнення як самостійно, так і через третіх осіб на підставі діючого законодавства. Відповідно до п. 4.1.2 Договору, сторони несуть відповідальність на підставі діючого законодавства в Україні за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, передбачених договором. У зв'язку з порушенням умов виконання договору і утворення заборгованості, 07 травня 2007 року КС «Бюджет» була подана заява до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя про видачу судового наказу про стягнення з боржників суми кредиту та відсотків в сумі 20083, 82 гривень, на підставі якої 18 травня 2007 року судом було видано судовий наказ. Проте за заявою боржників ухвалою суду від 30 листопада 2009 року даний судовий наказ було скасовано. Протягом 2009-2012 років боржники, які були повідомлені письмово та особисто, продовжували систематично порушувати умови кредитного договору та договору поруки, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у загальній сумі 33 460,08 гривень. Просив стягнути солідарно з відповідачів зазначену суму заборгованості.

Представник позивача КС «Бюджет» ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні, викладеним у позові. Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 до судового засідання не з'явився з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином відповідно до діючого цивільно-процесуального законодавства.

Відповідач ОСОБА_3 в ході судового розгляду справи пред'явлений позов не визнав та пояснював, що ОСОБА_5 є його батьком. 04.02.2006 року між КС «Бюджет» та ОСОБА_5 було укладено договір кредиту. На його прохання він виступив поручителем. В подальшому між ним та батьком виник конфлікт та до сьогодення вони не спілкуються. Про наявність невиконаних ОСОБА_5 зобов'язань йому нічого не було відомо, оскільки будь-яких листів до нього не надходило, вимог з боку КС «Бюджет» не пред'являлося. Вважаючи, що позивач втратив право грошової вимоги до нього, просив відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не прибув, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, якою зазначив про невизнання пред'явленого позову.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши пояснення аналогічні, що були викладені його довірителем. Просив у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши у сукупності надані докази, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_5 від 17.10.2005 року його було прийнято до членів ОСОБА_1 спілки «Бюджет» з 03 листопада 2005 року.

За змістом ч. 2 ст. 19 ЗУ «Про кредитні спілки» майно кредитної спілки є її власністю. ОСОБА_1 спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту.

Відповідно п. 2.1 Статуту КС «Бюджет»,затвердженого Рішенням загальних зборів спілки від 27.07.2004 року, зареєстрованого державним реєстратором від 19.10.2004 року за № 12741020000000539, КС «Бюджет» - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Відповідно до пп. «б» п. 5.1 Статуту (Діяльність кредитної спілки) кредитна спілка надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.

04 лютого 2006 року між ОСОБА_1 спілкою «Бюджет», з одного боку, ОСОБА_5, з іншого, було укладено договір кредиту № 32-06-БК, за умовами якого останньому було надано кредит в сумі 10000,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,15% за кожен день від непогашеної суми кредиту, що складає щомісячні платежі в сумі 1285,00 гривень протягом 10 календарних місяців, з кінцевою датою погашення 10 грудня 2006 року згідно порядку погашення кредиту.

При цьому позичальника ОСОБА_5 було ознайомлено із умовами зазначеного кредитного договору, а також із порядком та строками здійснення погашення отриманого кредиту і сплати відсотків за його користування, відповідальністю, що засвідчено його особистими підписами.

Згідно із ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого представником позивача, позичальник ОСОБА_5 свої зобов'язання за договором у встановлений строк не виконав, у період з 2009 по 2012 року погашення кредиту не здійснювалося, у зв'язку з чим станом на 18 вересня 2012 року, утворилася заборгованість у загальному розмірі 33 460, 08 гривень, з яких: 7946,13 гривень - основна сума боргу, та 25513,95 гривень - нараховані відсотки за фактичний час користування кредитом.

На забезпечення виконання позивальником ОСОБА_5 зобов'язань за договором кредиту 04 лютого 2006 року між КС «Бюджет», з одного боку, та поручителем ОСОБА_3, з іншого, було укладено договір поруки № 32-06-БК/32, за умовами якого останній на добровільних засадах зобов'язася відповідати за зобов'язаннями позичальника ОСОБА_5, які випливають з умов договору кредиту, як солідарний боржник та у тому ж обсязі, що й позичальник.

Відповідно до положень ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, що передбачено також умовами кредитного договору.

Згідно із ч. 1 ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2.2.1 Договору поруки сторони погодили, що у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов'язань за договором кредиту, кредитор зобов'язаний на протязі п'ятнадцяти днів направити поручителю письмове повідомлення із зазначенням суми кредитного боргу.

Згідно ж із п. 3.1 Договору поруки він набирає чинності від моменту підписання та діє до повного виконання зобов'язань за договором кредиту.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що при вирішенні спорів щодо дії поруки суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таким чином, позивач КС «Бюджет» мав право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_3 на протязі шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання за договором кредиту у повному обсязі, тобто починаючи з 11 грудня 2006 року і до 11 червня 2007 року, або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

На підтвердження виконання п. 2.2.1 Договору поруки та положень ст. 559 ЦК України щодо пред'явлення письмової вимоги до поручителя представником позивача в ходів судового розгляду справи надано витяги з реєстру вихідної кореспонденції КС «Бюджет» про направлення на ім'я ОСОБА_3 письмових повідомлень від 02.12.2006 року та від 09.02.2007 року. При цьому представник позивача ОСОБА_2 пояснював, що будь-які інші письмові докази з цього приводу відсутні.

Проте, зазначені документи в сенсі положень ст.ст. 57, 58, 59 ЦПК України не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами, оскільки вони не містять змісту повідомлень, адреси, ім'я та по-батькові одержувача, а також не є посвідченими відповідним поштовим органом, на виконання якого вони були передані, що у сукупності унеможливлює їх пов'язання судом із даними конкретними спірними правовідносинами.

Посилання представника позивача про наявність повідомлення поручителя-відповідача у справі ОСОБА_3 про невиконання позичальником умов кредитного договору шляхом звернення у травня 2007 року до суду за видачею судового наказу, суд не може прийняти до уваги, оскільки від дня його скасування - з 30 листопада 2009 року і до дня пред'явлення позову до суду пройшло понад шість місяців. Крім того, на думку суду звернення за видачею судового наказу не може вважатися належним пред'явленням вимоги у розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України з огляду на те, що відповідно до норм цивільно-процесуального законодавства наказне провадження здійснюється судом у скорочені терміни та без виклику сторін у справі.

Така ж сама правова позиція міститься у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», де йде мова про виконання вимог ст. 559 ЦК України виключно шляхом звернення до суду із позовом до поручителя, тобто в порядку позовного, а не наказного провадження

Таким чином, суд вважає, що порука ОСОБА_3 на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України є припиненою, а позивач КС «Бюджет» втратив право вимоги до нього.

Разом із тим, суд вважає встановленим факт неналежного виконання позичальником ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором і утворення заборгованості станом на 18.09.2012 року у загальній сумі 33460,08 гривень, а тому стягує з нього на користь позивача у повному обсязі суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, як доведену в ході судового розгляду, тим самим частково задовольняючи пред'явлений позов.

Крім того, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати з оплати судового збору у розмірі 334,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 спілки «Бюджет» до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 спілки «Бюджет» (код ЄДРПОУ 33160833) заборгованість за кредитним договором №32-06-БК від 04 червня 2006 року в загальній сумі 33460 (тридцять три тисячі чотириста шістдесят) гривень 8 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 спілки «Бюджет» (код ЄДРПОУ 33160833) судові витрати у сумі 334 (триста тридцять чотири) гривні 60 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 спілки «Бюджет» до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області .

Суддя