3/547/06
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" березня 2007 р. Справа № 3/547/06
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Лисіної О.В.
за участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився, належним чином повідомлений
Від відповідача: Герасимчук В.В., директор,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Микморспецбуд”, м. Миколаїв
на рішення господарського суду Миколаївської області від 21 грудня 2006 року
по справі № 3/547/06
за позовом Закритого акціонерного товариства „Морбуд”, м. Севастополь
до Заявника апеляційної скарги
про стягнення заборгованості та пені
ВСТАНОВИВ:
Позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать розписка його представника в судовому засіданні апеляційної інстанції 20.02.2007 р. і поштове повідомлення про вручення позивачу рекомендованого листа з ухвалою суду від 20.02.2007 р. про відкладення розгляду справи на 13.03.2007 р. об 11:00 год.
Не дивлячись на це, від позивача ніяких повідомлень не надійшло, а матеріали справи і додатково надані витребувані судом документи дають можливість розглянути справу у відсутності представника позивача.
Закрите акціонерне товариство „Морбуд” (далі - Позивач) звернулось у місцевий господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Микморспецбуд” (далі - Відповідач) про стягнення з останнього 220 084 грн. заборгованості по орендній платі за оренду по договору № 44/05 від 16.12.2005 р. плавкрана СПК-23, 8 803 грн. пені за прострочку оплати і судові витрати.
У відзиві на позов відповідач позов визнав в сумі 154 084 грн., оскільки, як він зазначає, що по актам виконаних робіт сума оплати по вказаному договору складає 473 584 грн., із якої він перерахував позивачу 319 500 грн.
Рішенням місцевого господарського суду від 21.12.2006 р. позов задоволено у повному обсязі: з відповідача на користь позивача стягнуто 220 084 грн. заборгованості по орендній платі, 8 803 грн. пені з цієї суми за прострочку оплати та судові витрати в сумі 2 406,87 грн. з огляду на обгрунтованість позовних вимог.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення суду скасувати і переглянути справу по суті, посилаючись на ті ж самі підстави, що і у відзиві на позов, які суд не взяв до уваги.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач вважає, що оскаржене рішення суду першої інстанції відповідає акту звірки станом на 01.08.2006 р., підписаного сторонами.
Розглянувши матеріали справи, у тому числі додатково надані сторонами на вимогу суду апеляційної інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін у судових засіданнях, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, позивач стягує з відповідача заборгованість і пеню по орендній платі за користування плавкраном СПК-23 по укладеному між ними договору № 44/05 від 16.12.2005р. на підставі акту звірки розрахунків станом на 01.08.2006 р.
При порушенні провадження у справі і призначенні її до розгляду ухвалою від 01.11.2006 р. і при відкладенні розгляду справи ухвалою від 29.11.2006 р. суд витребував у позивача документальні докази виконання пункту 3.5 вказаного договору між сторонами, тобто оплату відповідачем виставлених позивачем рахунків по цьому договору оренди плавкрана СПК-23.
У письмових поясненнях від 27.11.2006 р. № 423, підписаних керівником позивача на виконання зазначених ухвал суду першої інстанції, позивач вказав загальну суму 473 584 грн. орендної плати по договору № 44/05 від 16.12.2005р. з врахуванням виробничої діяльності плавкрана, виходячи з вимушеного простою останнього з об'єктивних причин, в зв'язку з чим погодження оплати проводилось між сторонами за конкретні періоди його роботи (а.с. 28).
Таку ж суму (473 584 грн.) орендної плати за користування плавкраном СПК-23 по укладеному договору № 44/05 від 16.12.2005 р. визнав і відповідач у відзиві від 21.12.2006 р. на позов ЗАТ „Морбуд” (а.с. 50), структурним підрозділом якого є Управління технічного флоту (УТФ), на користь якого позивач (ЗАТ „Морбуд”) у прохальній частині позовної заяви просить стягнути 220 084 грн. заборгованості по орендній платі і пеню в сумі 8 803 грн.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржене рішення по справі і обгрунтовуючи його актом звірки між сторонами станом на 01.08.2006 р., на вказані вище документи (визнання позивачем орендної плати за користування відповідачем плавкраном СПК-23 саме по договору оренди № 44/05 від 16.12.2005 р. у вказаній сумі, яка була визнана і відповідачем у відзиві на позов) не звернув уваги. Таким чином, сума позову по заборгованості по орендній платі і сума заборгованості у письмових поясненнях позивача були різні за користування плавкраном СПК-23 за одним і тим же договором оренди № 44/05 від 16.12.2005 р.
При таких обставинах суд повинен був у відповідності зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України відкласти розгляд справи і зобов'язати сторін ще раз уточнити розрахунки по цьому договору з проведенням звірки розрахунків з наданням суду нового акту звірки.
Не зробивши цього, суд першої інстанції в порушення ст. 43 ГПК України не повно вияснив всі обставини справи.
На виконання ухвали суду апеляційної інстанції сторони здійснили звірку розрахунків по орендній платі за користування плавкраном СПК-23 по договору оренди № 44/05 від 16.12.2005 р. і акт звірки, складений головними бухгалтерами сторін і затверджений керівниками УТФ ЗАТ „Морбуд” і ТОВ „Микморспецбуд”, надали суду. З цього акту звірки розрахунків вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем по договору № 44/05 від 16.12.2005 р. складає 154 084 грн., оскільки підписані акти по цьому договору оренди СПК-23 на суму 473 584 грн. (саме цю суму позивач визнав у письмових поясненнях до суду), а сплачено відповідачем 319 500 грн.
Визначена сторонами заборгованість по орендній платі (154 084 грн.) підлягає стягненню з відповідача. З останнього також підлягає стягненню пеня з цієї суми (154 084 грн.) за прострочку оплати відповідно до пункту 4.2 цього договору № 44/05 від 16.12.2005 р., статті 611 ЦК України і ст.ст. 230, 343 ГК України, згідно яких за прострочку виконання зобов'язання по платежам Орендар (відповідач) сплачує Орендодавцю (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, яка з вказаної суми прострочки складає 6 163 грн. (154 084 : 100% х 0,05% х 80).
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Згідно статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При таких обставинах позовні вимоги ЗАТ „Морбуд” підлягають частковому задоволенню, а оскаржене рішення суду першої інстанції зміні.
Судові витрати стягуються згідно ст. 49 ГПК України.
Враховуючи викладене і керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Микморспецбуд” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 21.12.2006 р. у справі № 3/547/06 змінити.
Резолютивну частину зазначеного рішення суду викласти в наступній редакції:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Микморспецбуд” (м. Одеса, Люстдорфська дорога, 140а/404, ОКПО 30900210, р/р 26001301431432, ПІБ м. Миколаєва, МФО 326438) на користь Закритого акціонерного товариства “Морбуд” (м. Севастополь, вул. Очаковців,36, р/р 2600800015465 в банку ВАТ Державний експортно-імпортний банк України”, філіал в м. Севастополі, МФО 384986, ОКПО 23437515) –154 084 /сто п'ятдесят чотири тисячі вісімдесят чотири/ грн. боргу, 6 163 /шість тисяч сто шістдесят три/ грн. пені, 1 602 /одну тисячу шістсот дві/ грн. держмита і 118 /сто вісімнадцять/ грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
В решті позову відмовити.
Видачу наказу доручити господарському суду Миколаївської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: В.М. Тофан
Судді: О.О.Журавльов
М.В. Михайлов
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2007 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 482345 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Тофан В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні