Постанова

від 06.03.2007 по справі 34/463-06-11660а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/463-06-11660А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" березня 2007 р. Справа № 34/463-06-11660А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Величко Т.А.

суддів  Бойко Л.І., Жукової А.М.,

при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: Маломанов І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 12.01.2007р.

у справі №34/463-06-11660А

за позовом  ТОВ „Мегалайн”                

до  ДПІ у Приморському районі м. Одеси

про скасування податкового повідомлення –рішення

                                                               встановив:

Постановою господарського суду Одеської області від 12.01.07р. (суддя Фаєр Ю.Г.) позовні вимоги ТОВ „Мегалайн” задоволено повністю, скасовано податкове повідомлення –рішення ДПІ в Приморському районі м. Одеси від 23.10.06р. №0001252370/0.

Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем не доведено належним чином законності і обґрунтованості зменшення суми бюджетного відшкодування на 17730 грн. та застосування штрафних санкцій по цьому податку на суму 8865 грн. Податкове повідомлення –рішення ДПІ в Приморському районі від 23.10.06р. №0001252370/0 та підстави його прийняття не відповідають вимогам п.п.1.3.8 ч.3 ст.2 КАС України.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, ДПІ в Приморському районі просить скасувати постанову господарського суду і відмовити ТОВ „Мегалайн” в задоволенні позовних вимог.

Доводи скаржника ґрунтуються на порушеннях норм матеріального та процесуального права: п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.9.6 ст.9, п.10.3 ст.10 Закону України  „Про податок на додану вартість”, п.2 та п.5 „Порядку заповнення податкової накладної”, п.4 Положення „Про реєстр платників податку на додану вартість”.

Заслухавши суддю –доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши  матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи і це встановлено господарським судом ДПІ в Приморському районі була проведена  невиїзна документальна перевірка ТОВ „Мегалайн”  з питань достовірності нарахування суми податку на додану вартість за період січень 2006р., про що складено акт перевірки від 16.10.06р. №4772/23-7020998686.

Перевіркою встановлено, що в січні 2006р.  підприємством було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ –18666,67 грн., згідно податкової накладної №18/31 від 31.01.06р., отриманої від ПП „Оригінал” на якому рішенням господарського суду Одеської області від 24.02.06р. припинено державну реєстрацію та анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість з 2.12.05р.

За наслідками перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення –рішення від 23.10.06р. №0001252370/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ –26595 грн. (в т.ч. штрафні санкції –8865 грн.).

Скасовуючи вказане податкове повідомлення –рішення, господарський суд, погодившись з доводами позивача, послався  на таке:

- надані позивачем документи: договір №7 від 10.01.2006р., укладений між ТОВ „Мегалайн”  та ПП „Оригінал”, податкова накладна №18/31 від 31.01.2006р., довідка про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2006р., акт приймання виконаних підрядних робіт за січень 2006р., платіжне доручення №58 від 05.04.2006р., банківська виписка про рух грошових коштів свідчать про правомірність відображення позивачем податкової накладної в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача у січні 2006р., з відображенням позивачем суми ПДВ, зазначеної в цій податковій накладній, у складі податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період на суму 18666,67грн.

- вказана сума ПДВ включена позивачем до показників розділу ІІ „Податковий кредит”, поданої до ДПІ у Приморському районі м. Одеси та прийнятої останньою, декларації з ПДВ за січень 2006р.;

- ДПІ не надано суду доказів виключення ПП „Оригінал” з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідка Головного управління статистики в Одеській області від 13.11.2006р. №01-02-113-3186 підтверджує його знаходження в ЄДРПОУ станом на 13.11.2006р.;

- не надано доказів визнання судом недійсним договору підряду №7 від 10.01.2006р., укладеного між позивачем та ПП „Оригінал”.

З обґрунтованістю висновків суду погодитися не можна.

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит –це сума, на яку платник податку  має право зменшити податкове зобов'язання звітнього періоду, визначеного згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” не дозволяється  включення  до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені  податковими  накладними  чи митними   деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) –актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робі (послуг).  У  разі  коли  на  момент  перевірки платника податку органом державної  податкової  служби суми податку, попередньо включені до складу   податкового    кредиту,   залишаються   не підтвердженими зазначеними  цим  підпунктом  документами,  платник  податку  несе відповідальність   у   вигляді  фінансових  санкцій, нарахованих  на  суму  податкового  кредиту,  не підтверджену зазначеними в цьому підпункті документами.

П.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженою наказом ДПА від 30.05.97р. №165, встановлено, що  всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюваться печаткою такого платника податку –продавця.

Таким чином, провідне значення для правильного вирішення цього спору має встановлення законності діяльності ПП „Оригінал” та, відповідно, наявності в осіб, що видавали податкові накладні, права на їх підписання.

Як свідчать матеріали справи, припинення державної реєстрації ПП „Оригінал” здійснено господарським судом в лютому 2006р. в зв'язку з неподанням ПП „Оригінал” до ДПІ звітності з І кварталу 2000р.

Актом №1572/15-014/35 від 2.12.05р.  ДПІ в Комінтернівському районі анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість –ПП „Оригінал” як такого, що не надає податкові декларації по податку на додану вартість  з 1.01.02р. по 1.11.05р.

Таким чином, на момент  укладення договору №7 від 10.01.06р., виписки податкової накладної № 18/31 від 31.01.06р. ПП „Оригінал” не мало статусу платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку в порядку, передбаченому ст.9 даного Закону.

Згідно з п.9.6 ст.9 Закону України „Про податок на додану вартість” свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, в даному випадку, до 2.12.05р.

Відповідно до п.5 Порядку заповнення податкової накладної, податкова накладна вважається недійсною у разі заповнення її особою, яка не зареєстрована як платник податку на додану вартість.

ПП „Оригінал” після 2.12.05р. не зареєстровано як платник податку на додану вартість, не отримувало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, індивідуальний  податковий номер підприємству після 2.12.05р. не присвоювався.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”  не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми  сплаченого  (нарахованого)  податку  у  зв'язку з придбанням товарів   (послуг),  не  підтверджені  податковими  накладними  чи митними   деклараціями.

            Отже, ТОВ „Мегалайн” в січні 2006р. до складу податкового кредиту безпідставно віднесено суму ПДВ в розмірі 18666,67 грн.

На цю обставину господарський суд увагу не звернув, і прийняв рішення, яке суперечить матеріалам справи і діючому законодавству.

Керуючись ст. 198, 202,  205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів постановила:

Постанову господарського суду Одеської області від 12.01.07р. у справі №34/463-06-11660А –скасувати, в позові відмовити.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                                     Т.А. Величко

Судді :                                                                                          Л.І. Бойко

                                                                                                       А. М. Жукова