ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" грудня 2010 р. Справа № 2a-4111/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Суддя Остап'юк С.В.
за участю секретаря Третяк В.Р.
представника позивача: Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Євро-модуль»про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 565,51 гривень, -
ВСТАНОВИВ:
22.11.2010 року Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Євро-модуль»(далі -відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2008 році в розмірі 3222,22 гривень та пені в розмірі 565,51 гривень.
В подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог у зв'язку з сплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій в розмірі 3222,22 гривень. Просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2008 році в розмірі 565,51 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не виконав нормативу по працевлаштуванню одного інваліда та в строк до 15 квітня 2008 року не сплатив адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом в розмірі середньої річної заробітної плати на робочому місці, на загальну суму 3222,22 гривень. Позивач за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідачу нарахував пеню в розмірі 565,51 гривень, яку відповідач не сплатив.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав вказаних в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно без поважних причин та без повідомленням ним про причини неприбуття, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність та використовує найману працю.
13.10.2010 року службовою особою відповідача, керуючись нормою частиною 8 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у відповідності до Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року за №70, здійснено звірку на предмет виконання роботодавцем статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», якою встановлено, що відповідач за 2009 рік не подав звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб). За період 2008 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача складала 9 осіб. За вказаний період відповідач не здійснив реєстрацію в обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, не подавав звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, звітів до Снятинського районного центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів не подавав, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів не виконав. Виявлені порушення виявлені та зафіксовані в акті перевірки за №362 від 13.10.2010 року.
Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами визначені Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Відповідно до частини першої статті 17 вказаного Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, не забороненою законом.
Право інвалідів на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією основного й додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Частина 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлює обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлено для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Таким чином, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідача складав один штатний працівник за 2008 рік.
Постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31 січня 2007 року «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»затверджено Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю. Згідно вказаного порядку роботодавці реєструються у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб -підприємців. Для реєстрації пунктом 3 вказаного Порядку встановлено обов'язок роботодавців подати (надіслати рекомендованим листом) відділенню Фонду відповідну заяву за формою, що затверджується Мінпраці, та копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи -підприємця.
Також, зазначеною постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31 січня 2007 року затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Згідно якого, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Форма вказаного звіту затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №42 від 10.02.2007 року.
Крім того, Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування передбачає, обов'язок роботодавців подання центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №420 від 19.12.2005 року затверджено форму подання такої звітності та інструкцій щодо її заповнення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування передбачають собою:
1. Виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, в тому числі спеціальних робочих місць.
2. Створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації.
3. Надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для працевлаштування інвалідів.
4. Звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
5. Забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством.
Судом встановлено, що відповідачем не виконано вказаних обов'язків, а також не надано доказів вжиття відповідачем будь-яких заходів спрямованих на забезпечення прав інвалідів на працевлаштування.
Частиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»передбачена відповідальність роботодавців за не здійснення працевлаштування інвалідів. А саме, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Частиною 2 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Згідно частини 4 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Таким чином, суд зазначає, що створення робочих місць для інвалідів супроводжується обов'язком підприємства вжити всіх вище перерахованих заходів. Оскільки, відповідач інвалідів у своєму штаті не мав, будь-яких заходів на виконання зазначених обов'язків не вчиняв, то суд приходить до висновку про правомірність стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2008 році в розмірі 565,51 гривень згідно статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а позовні вимоги вважає такими, що підлягають до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Євро-модуль» (78300, вулиця Шевченка, 407, місто Снятин, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 34160661) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вулиця Гуцульська, 9, місто Івано-Франківськ) пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2008 році в розмірі 565 (п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 51 копійка.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Остап'юк С.В.
Постанова складена в повному обсязі 17.12.2010 року.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2010 |
Оприлюднено | 14.08.2015 |
Номер документу | 48247574 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Остап'юк С.В.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Остап'юк С.В.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Остап'юк С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні