ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" грудня 2010 р. Справа № 2a-3853/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Главач І.А.
за участю секрктаря ОСОБА_1
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2,
від відповідача: не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Калуського міськрайонного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
до відповідача: ДП "Орісіл-Калуш" ТзОВ "Орісіл"
про стягнення коштів в сумі 4265,05 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
02 листопада 2010 року Калуський районний центр зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до ДП «Орісіл - Калуш»ТзОВ «Орісіл»(далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 4265,05гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог підпункту 2 пункту 2 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допущено заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в розмірі 4265,05 гривень.
Представник позивача в судовому засідання позов підтримала з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Однак на адресу суду 16.11.2010 року направив відзив на позовну заяву в якій просять в задоволені позовних вимог за позовною заявою Калуського міськрайонного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ДП «Орісіл - Калуш»ТзОВ «Орісіл»(далі - відповідач) про стягнення коштів в розмірі 4265,05гривень -відмовити.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що відповідач являється платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.
Згідно пункту 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", визначено роботодавця як власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичну особу, які використовують найману працю.
В судовому засіданні встановлено, що гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 звернулися в Калуський міськрайонний центр зайнятості, які отримали статус безробітних і їм було призначено виплату допомоги по безробіттю. Дані особи, як випускники Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу при реєстрації пред'явили направлення, видане до ДП «Орісіл-Калуш»ТзОВ «Орісіл»на роботу та повідомлення до направлення на роботу. Згідно даних направлень їм підприємство відмовило у прийнятті на роботу.
Відповідно до п.3 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення»підприємства, установи і організації в разі відмови у прийнятті на роботу спеціалістів, які були раніше ними заявлені, відшкодовують державній службі зайнятості всі витрати, пов'язані з працевлаштуванням, професійною підготовкою, перепідготовкою, виплатою допомоги по безробіттю.
ДП «Орісіл_Калуш»ТзОВ «Орісіл»28.05.2010р. та 06.05.2010р. було наді претензійні листи з необхідністю повернути кошти, однак 10.06.2010р. за №323 від них надійшла відповідь про те, що законом передбачена можливість відмови підприємства, установи чи організації у прийнятті на роботу спеціалістів, які раніше ними були заявлені, а тому підстав для відшкодування коштів немає.
Однак 14.06.2010р. даному підприємству було відправлено лист про те, що відповідно до п.20 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996р. №992 вказано причини з яких допускається розірвання угоди за ініціативою замовника. Перелік даних причин є вичерпним і обставини, які навело ДП «Орісіл-Калуш»ТзОВ «Орісіл»при наданні відмови випускникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 законом не передбачені.
Відповідно до п.20 даного Порядку молодий фахівець повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу. Неприбуття у визначений термін не є підставою у відмові у працевлаштуванні за направленням.
Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.12.2000 року за № 339 встановлено, що розмір страхових внесків для роботодавців становить 1,3 % суми фактичних витрат та оплату праці найманих працівників та 0,5 % суми оплати праці найманих працівників.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціально страхування і зобов'язаний виконувати обов'язки платника страхових внесків, встановлені Законом.
Згідно статті 38 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.
Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ДП "Орісіл-Калуш" ТзОВ "Орісіл" є порушенням пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а сплата таких страхових внесків в установлені строки та в повному обсязі є обов'язком відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ДП "Орісіл-Калуш" ТзОВ "Орісіл" (код ЄДРПОУ 31695418) вул. Промислова зона, м. Калуш, Івано-Франківська область заборгованість в сумі 4265 (чотири тисячі двісті шістдесят п'ять) грн. 05 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_5
Постанова складена в повному обсязі 29.12.2010 року.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2010 |
Оприлюднено | 14.08.2015 |
Номер документу | 48247618 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Главач І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні