Постанова

від 30.07.2015 по справі 820/5202/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 липня 2015 р. № 820/5202/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - Косяченко Є.С.,

представника відповідача - Іхненко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ МІДНІ ТЕХНОЛОГІЇ" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ МІДНІ ТЕХНОЛОГІЇ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000492220 від 19.05.2015 року про сплату 103498,00 грн. податку на прибуток підприємств і штрафних (фінансових) санкцій 25874,50 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000502220 від 19.05.2015 року про сплату 114998,00 грн. податку на додану вартість і штрафних (фінансових) санкцій 28749,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.05.2015 року Індустріальною ОДПІ м. Харкові МГУ Міндоходів складено акт №16/20-36-22-03-07/38630577 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Сучасні мідні технології" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Лєсток" (п.н.39085008) за період серпень-вересень 2014 р., на підставі якого 19.05.2015 року були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №0000492220 та №0000502220. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. ТОВ "Сучасні мідні технології" виконані всі необхідні вимоги для включення до податкового кредиту сум ПДВ та сплачені податки у вірному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (т.1 а.с.32-33) відповідач вказав, що викладені в акті №16/20-36-22-03-07/38630577 від 12.05.2015 р. судження ОДПІ про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об'єктивно. В ході перевірки також була досліджена вся наявна податкова інформація з контрагентом позивача - ТОВ "Лєсток". На думку ОДПІ, висновків інших податкових органів достатньо для судження про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. За таких підстав податкові повідомлення-рішення від 19.05.2015 року №0000492220 та №0000502220 є правомірними та обґрунтованими. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні мідні технології", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 38630577. (т. 1 а.с.9).

На обліку як платник податків підприємство перебуває в Індустріальній ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

На підставі наказу від 27.04.2014 р. № 675, виданого Індустріальною ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні мідні технології", код ЄДРПОУ - 38635077, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Лєсток" (код ЄДРПОУ 39085008) за період серпень-вересень 2014 року.

Результати перевірки оформлені актом №16/20-36-22-03-07/38630577 від 12.05.2015 р. (т.1 а.с.11-25).

За висновками перевірки, позивачем - ТОВ "Сучасні мідні технології", порушено:

1) п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість до сплати на загальну суму 114998,00 грн., в тому числі по періодах: серпень 2014 р. на суму 91666,71 грн., вересень 2014 р. на суму 23331,31 грн.;

2) п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено до сплати в бюджет податок на прибуток по декларації за 2014 рік на загальну суму 103498,00 грн.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 19.05.2015 р.:

- № 0000492220, яким ТОВ "Сучасні мідні технології" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 129372,50 грн., з яких 103498,00 грн. - основний платіж, 25874,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.26);

- №0000502220, яким ТОВ "Сучасні мідні технології" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 143747,40 грн., з яких 114998 грн. - основний платіж, 28749,40 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.27).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №16/20-36-22-03-07/38630577 від 12.05.2015 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ "ЛЄСТОК" (код ЄДРПОУ 39085008).

Так, на підставі договору транспортного експедирування вантажу №83 від 01.08.2014 р., укладеного між ТОВ "Сучасні мідні технології" (замовник) та ТОВ "Лєсток" (виконавець), одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату та за рахунок другої сторони (замовника) виконати або організувати виконання визначених договором транспортно-експедиційних та інших послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, що проходять по території України. (т.1 а.с.53-56).

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за правочином платник податків подав до суду складені контрагентом:

- копії заявок-доручення: №04-08 та №04-08/1 від 04.08.2014 р., №05-08 від 05.08.2015 р., №06-08 від 06.08.2015 р., №07-08 та №07-08/01 від 07.08.2015 р., №08-08 та №08-08/1 від 08.08.2015 р., №11-08 та №11-08/1 від 11.08.2015 р., №12-08 та №12-08/1 від 12.08.2015 р., №№13-08 від 13.08.2015 р., №14-08 та №14-08/1, №14-08/2 від 14.08.2015 р., №15-08 та №15-08/1 від 15.08.2015 р., №19-08 від 19.08.2015 р., №20-08 та №20-08/1 від 20.08.2015 р., №21-08 від 21.08.2015 р., №26-08 та №26-08/1 від 26.08.2015 р., №27-08 та №27-08/1 від 27.08.2015 р., №28-08 від 28.08.2015 р.; (т.1 а.с.57-83);

- копії податкових накладних: № 27 від 04.08.2014р. на суму 5418,19 грн. (у т.ч. ПДВ 903,03 грн.); №28 від 04.08.2014 р. на суму 19117,01 грн. (у т.ч. ПДВ 3186,17 грн.); №57 від 04.08.2014 р. на суму 15641,20 грн. (у т.ч. ПДВ 2606,87 грн.); №58 від 05.08.2014 р. на суму 47571,53 грн. (у т.ч. ПДВ 7928,59 грн.); №29 від 05.08.2014 р. на суму 16479,02 (у т.ч. ПДВ 2746,50 грн.); №30 від 05.08.2014 р. на суму 58142,98 грн. (у т.ч. ПДВ 9690,50 грн.); №31 від 06.08.2014 р. на суму 5640,00 грн. (у т.ч. ПДВ 940,00 грн.); №32 від 06.08.2014 грн. на суму 19899,60 грн. (у т.ч. ПДВ 3316,60 грн.); №59 від 06.08.2014 р. на суму 16281,49 (у т.ч. ПДВ 2713,58 грн.); №60 від 07.08.2014 р. на суму 20804,17 грн. (у т.ч. ПДВ 3467,36 грн.); №34 від 07.08.2014 р. на суму 25427,33 грн. (у т.ч. ПДВ 4237,89 грн.); №33 від 07.08.2014 р. на суму 7206,67 грн. (у т.ч. ПДВ 1201,11 грн.); №61 від 16376,35 р. на суму 16376,35 грн. (у т.ч. ПДВ 2729,39 грн.); №36 від 08.08.2014 р. на суму 20015,50 грн. (у т.ч. ПДВ 3335,50 грн.); №35 від 08.08.2014 р. на суму 5672,86 грн. (у т.ч. ПДВ 945,48 грн.); №38 від 11.08.2014 р. на суму від 22046,36 грн. (у т.ч. ПДВ 3674,39 грн.); №37 від 11.08.2014 р. на суму 6248,44 грн. (у т.ч. ПДВ 1041,41 грн.); №62 від 11.08.2014 р. на суму 18037,93 грн. (у т.ч. ПДВ 3006,32 грн.); №63 від 12.08.2014 р. на суму 27469,62 грн. (у т.ч. ПДВ 4578,27 грн.); №40 від 12.08.2014 р. на суму 33573,98 грн. (у т.ч. ПДВ 5595,66 грн.); №39 від 12.08.2014 р. на суму 12.08.2014 грн. (у т.ч. ПДВ 9515,62 грн.); №64 від 12.08.2014 р. на суму 7770,11 грн. (у т.ч. ПДВ 1295,02 грн.); №42 від 13.08.2014 р. на суму 9496,80 грн. (у т.ч. ПДВ 1582,80 грн.); №41 від 13.08.2014 р. на суму 2691,60 грн. (у т.ч. ПДВ 448,60грн.); №44 від 14.08.2014р. на суму 17765,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2960,83 грн.); №43 від 14.08.2014 р. 5035,00 грн. (у т.ч. ПДВ 839,17 грн.); №65 від 14.08.2014 р. у сумі 14535,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2422,50 грн.);№66 від 15.08.2014 р. у сумі 7119,85 грн. (у т.ч. ПДВ 1186,64 грн.); №46 від 15.08.2014 р. у сумі 8702,04 грн. (у т.ч. ПДВ 1450,34 грн.); №45 від 15.08.2014 р. у сумі 2466,36 грн. (у т.ч. ПДВ 411,06 грн.); №47 від 20.08.2014 р. у сумі 830,77 грн. (у т.ч. ПДВ 138,46 грн.); №48 від 20.08.2014 р. у сумі 2931,23 грн. (у т.ч. ПДВ 488,54 грн.); №67 від 20.08.2014 р. на суму 2398,27 грн. (у т.ч. ПДВ 399,71 грн.); №69 від 27.08.2014 р. на суму 28995,04 грн. (у т.ч. ПДВ 4832,51 грн.); №52 від 27.08.2014 р. на суму 35438,38 грн. (у т.ч. ПДВ 5906,40 грн.); №70 від 28.08.2014 р. на суму 3270,37 грн. (у т.ч. ПДВ 545,06 грн.); №54 від 28.08.2014 р. на суму 3997,13 грн. (у т.ч. ПДВ 666,19 грн.); №56 від 29.08.2014 р. на суму 17765,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2960,83 грн.); №55 від 29.08.2014 р. на суму 5035,00 грн. (у т.ч. ПДВ 839,17 грн.); №71 від 29.08.2014 р. на суму 14535,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2422,50 грн.); №68 від 21.08.2014 р. на суму 27815,40 грн. (у т.ч. ПДВ 4635,90 грн.); №53 від 28.08.2014 р. на суму 53 від 28.08.2014 р. на суму 1132,87 грн. (у т.ч. ПДВ 188,81 грн.); №51 від 27.08.2014 р. на суму 10044,04 грн. (у т.ч. ПДВ 1674,01 грн.); №49 від 21.08.2014 р. на суму 9635,40 грн. (у т.ч. ПДВ 1605,90 грн.); №50 від 21.08.2014 р. на суму 33996,72 грн. (у т.ч. ПДВ 5666,12 грн.); (т.1 а.с.172-213);

- копії актів наданих послуг: № 1 від 04.08.2014р. на суму 5418,19 грн. (у т.ч. ПДВ 903,03 грн.); №2 від 04.08.2014 р. на суму 19117,01 грн. (у т.ч. ПДВ 3186,17 грн.); №3 від 04.08.2014 р. на суму 15641,20 грн. (у т.ч. ПДВ 2606,87 грн.); №6 від 05.08.2014 р. на суму 47571,53 грн. (у т.ч. ПДВ 7928,59 грн.); №4 від 05.08.2014 р. на суму 16479,02 (у т.ч. ПДВ 2746,50 грн.); №5 від 05.08.2014 р. на суму 58142,98 грн. (у т.ч. ПДВ 9690,50 грн.); №7 від 06.08.2014 р. на суму 5640,00 грн. (у т.ч. ПДВ 940,00 грн.); №8 від 06.08.2014 грн. на суму 19899,60 грн. (у т.ч. ПДВ 3316,60 грн.); №9 від 06.08.2014 р. на суму 16281,49 (у т.ч. ПДВ 2713,58 грн.); №12 від 07.08.2014 р. на суму 20804,17 грн. (у т.ч. ПДВ 3467,36 грн.); №11 від 07.08.2014 р. на суму 25427,33 грн. (у т.ч. ПДВ 4237,89 грн.); №10 від 07.08.2014 р. на суму 7206,67 грн. (у т.ч. ПДВ 1201,11 грн.); №15 від 08.08.2014 р. на суму 16376,35 грн. (у т.ч. ПДВ 2729,39 грн.); №14 від 08.08.2014 р. на суму 20015,50 грн. (у т.ч. ПДВ 3335,50 грн.); №13 від 08.08.2014 р. на суму 5672,86 грн. (у т.ч. ПДВ 945,48 грн.); №17 від 11.08.2014 р. на суму від 22046,36 грн. (у т.ч. ПДВ 3674,39 грн.); №16 від 11.08.2014 р. на суму 6248,44 грн. (у т.ч. ПДВ 1041,41 грн.); №18 від 11.08.2014 р. на суму 18037,93 грн. (у т.ч. ПДВ 3006,32 грн.); №21 від 12.08.2014 р. на суму 27469,62 грн. (у т.ч. ПДВ 4578,27 грн.); №20 від 12.08.2014 р. на суму 33573,98 грн. (у т.ч. ПДВ 5595,66 грн.); №19 від 12.08.2014 р. на суму 90515,65 грн. (у т.ч. ПДВ 1585,94 грн.); №24 від 12.08.2014 р. на суму 7770,11 грн. (у т.ч. ПДВ 1295,02 грн.); №23 від 13.08.2014 р. на суму 9496,80 грн. (у т.ч. ПДВ 1582,80 грн.); №22 від 13.08.2014 р. на суму 2691,60 грн. (у т.ч. ПДВ 448,60грн.); №26 від 14.08.2014р. на суму 17765,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2960,83 грн.); №25 від 14.08.2014 р. 5035,00 грн. (у т.ч. ПДВ 839,17 грн.); №27 від 14.08.2014 р. у сумі 14535,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2422,50 грн.); №30 від 15.08.2014 р. у сумі 7119,85 грн. (у т.ч. ПДВ 1186,64 грн.); №29 від 15.08.2014 р. у сумі 8702,04 грн. (у т.ч. ПДВ 1450,34 грн.); №28 від 15.08.2014 р. у сумі 2466,36 грн. (у т.ч. ПДВ 411,06 грн.); №31 від 20.08.2014 р. у сумі 830,77 грн. (у т.ч. ПДВ 138,46 грн.); №32 від 20.08.2014 р. у сумі 2931,23 грн. (у т.ч. ПДВ 488,54 грн.); №33 від 20.08.2014 р. на суму 2398,27 грн. (у т.ч. ПДВ 399,71 грн.); №39 від 27.08.2014 р. на суму 28995,04 грн. (у т.ч. ПДВ 4832,51 грн.); №38 від 27.08.2014 р. на суму 35438,38 грн. (у т.ч. ПДВ 5906,40 грн.); №42 від 28.08.2014 р. на суму 3270,37 грн. (у т.ч. ПДВ 545,06 грн.); №41 від 28.08.2014 р. на суму 3997,13 грн. (у т.ч. ПДВ 666,19 грн.); №44 від 29.08.2014 р. на суму 17765,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2960,83 грн.); №43 від 29.08.2014 р. на суму 5035,00 грн. (у т.ч. ПДВ 839,17 грн.); №45 від 29.08.2014 р. на суму 14535,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2422,50 грн.); №34 від 21.08.2014 р. на суму 27815,40 грн. (у т.ч. ПДВ 4635,90 грн.); №40 від 28.08.2014 р. на суму 1132,87 грн. (у т.ч. ПДВ 188,81 грн.); №37 від 27.08.2014 р. на суму 10044,04 грн. (у т.ч. ПДВ 1674,01 грн.); №35 від 21.08.2014 р. на суму 9635,40 грн. (у т.ч. ПДВ 1605,90 грн.); №36 від 21.08.2014 р. на суму 33996,72 грн. (у т.ч. ПДВ 5666,12 грн.); (т.1 а.с.128-171);

- а також копії звітів про надання послуг. (т.1 а.с.84-127).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд не вбачає недоліків у їх складанні як-то: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, оглянуті документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків - сторони правочину, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст.70 КАС України докази реальності вчинення господарських операцій.

Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив.

Добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов'язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

Окрім того, відповідачем а ні в акті перевірки, а ні під час розгляду справи не ставиться під сумнів факт наявності товарів, придбаних ТОВ "Сучасні мідні технології" у його контрагентів. Податкові зобов'язання, що сплачені позивачем у визначений період у зв'язку з реалізацією готової продукції зараховані і порушень саме в згаданих питаннях не встановлено. Разом з цим, відповідач стверджує, що господарські операції по перевезенню товарів фактично не відбувалися.

В обґрунтування господарської мети, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що підприємство має великий обсяг поставок товару (продукції), а власних транспортних засобів для здійснення перевезення вантажів не має. Оскільки по взятим на себе зобов'язанням перед контрагентами-покупцями ТОВ "Сучасні мідні технології" зобов'язано поставити товар власними силами та за свій рахунок, у підприємства виникла необхідність укласти договір транспортного експедирування. Відтак,був укладений договір з ТОВ "Лєсток". Крім того, позивачу комфортно працювати з вказаним підприємством, оскільки дане підприємство якісно та вчасно надає послуги щодо поставки продукції.

Як встановлено судом, вантаж, що перевозився ТОВ "Лєсток", був отриманий ТОВ "Сучасні мідні тенології" за наступними договорами:

- договором поставки №ХЧМ264 від 18.06.2014 р., укладеним між ТОВ "Сучасні мідні технології" та ТОВ "АВ метал груп" (т.1 а.с.217-218);

- договором №24/ОД/ХР/14 від 09.07.2014 р., укладеним між ТОВ "Сучасні мідні технології" та ТОВ "МД ІСТЕЙТ" (т.1 а.с.232-234);

- договором поставки №246 від 11.08.2014 р., укладеним між ТОВ "Сучасні мідні технології" та ТОВ "ТД "СОДРУЖЕСТВО" (т.1 а.с.242-243);

- договором поставки металопродукції №ДПМ-01643/14 від 16.06.2014 р. , укладеним між ТОВ "Сучасні мідні технології" та ТОВ "Металоцентри "СТАЛЬСЕРВІС" (т.1 а.с.247-248);

- договором поставки №5/08-14 від 05.08.2014 р., укладеним між ТОВ "Сучасні мідні технології" та ТОВ "АРТ ІНВЕСТ" (т.2 а.с.20-21);

- договором поставки №1/08-14 від 01.08.2014 р., укладеним між ТОВ "Сучасні мідні технології" та ТОВ "НВК "МІОС" (т.2 а.с. 28-29);

- договором купівлі-продажу №2014/0608 від 06.08.2014 р., укладеним між ТОВ "Сучасні мідні технології" та ТОВ "ТЕХНО ІЗОЛ" (т.2 а.с.34-35);

- договором купівлі-продажу №06/08-14 від 06.08.2014 р., укладеним між ТОВ "Сучасні мідні технології" та ТОВ "Компанія "ФБР" (т.2 а.с.38);

- договором №П-2014/06-45 від .12.06.2014 р., укладеним між ТОВ "Сучасні мідні технології" та ТОВ "МД Груп Харків" (т.2 а.с.43-45);

- договором постачання товару №50 від 15.08.2014 р., укладеним між ТОВ "Сучасні мідні технології" та ТОВ "ХАРКІВМЕТАЛ-2" (т.2 а.с.68);

- договорами №238/16-9-ВК від 10.06.2014 р., №238/10-11-ВК від 10.06.2014 р., №238/16-10-К від 10.06.2014 р., укладеними між ТОВ "Сучасні мідні технології" та ДП завод "Електроважмаш" (т.2 а.с.79-81, 112-114, 115, 133-135, 136).

За формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означені договори закону не суперечать, вчинені між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не мають відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

Відносно викладених в акті перевірки обставин господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ "Лєсток", які викладені в податковій інформації Індустріальної ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 10.10.2014р. № 3344/8/20-36-22-03-08 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лєсток" (код ЄДРПОУ 39085008) за серпень 2014 року", суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Однак, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Окремо суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.70 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9 підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цією статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6, пунктами 138.11, 138.12 цією статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього кодексу.

За змістом п.138.6, п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.138.10.2 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються, зокрема: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, серед яких, витрати на врегулювання спорів у судах; інші витрати загальногосподарського призначення (витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, о забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг).

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.п. 198.1., 198.2 вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Отже, в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів для винесення спірних податкових повідомлень - рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ МІДНІ ТЕХНОЛОГІЇ".

За таких підстав, позов слід задовольнити.

Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71 ,158, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ МІДНІ ТЕХНОЛОГІЇ" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000492220 та №0000502220 від 19.05.2015 року Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ МІДНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (місцезнаходження: 61007, м.Харків, пр-т Московський, буд.275, код ЄДРПОУ - 38630577) судовий збір у розмірі 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 06 серпня 2015 року.

Суддя О.В. Панченко