Постанова

від 19.02.2007 по справі 1/990-20/230

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/990-20/230

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

19.02.07                                                                                           Справа  № 1/990-20/230

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                  Краєвської М.В.

суддів:                                                                                                         Мурської Х.В.    

                                                                                                            Кордюк Г.Т.

розглянувши 2 апеляційні скарги: 1) гром. Гребенюка Тараса Григоровича без номера від 15.12.2006 р. і 2) Західно-Української регіональної агропромислової біржи без номера від 15.12.2006 р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.12.2006 р.

у справі № 1/990-20/230

за позовом ТзОВ “Богоя-2”, м.Львів

до Західно-Української регіональної агропромислової біржи, м.Львів

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) гром. Гребенюка Тараса Григоровича, м.Львів, і

2) ТзОВ “Жайвір”, м.Львів

про визнання недійсними аукціонних торгів

За участю представників:

від позивача –Білевич Н.К. (заступник директора, виписка з протоколу загальних зборів у матеріалах справи, а.с.32-34)

від відповідача –не з”явився;

від третьої особи-1 –не з”явився,

від третьої особи-2 –Райхель Р.П. (представник, довіреність без номера від 04.10.2006 р. в матеріалах справи)

Представникам позивача, третьої особи роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.ст.22, 27 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки ні позивач, ні третя особа не заявляли клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розпорядженням голови суду від 19.02.2007 р. проведено зміни в складі колегії суддів (знаходиться в матеріалах справи).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.12.2006 р. у справі № 1/990-20/230 (суддя Манюк П.Т.) позов задоволено повністю, визнано недійсними аукціонні торги від 10.05.2006 р. (протокол № 1 аукціонних торгів від 10.05.2006 р., укладений на Західно-Українській регіональній агропромисловій біржі); скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 09.11.2006 р.

Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що товариство не відповідає за зобов”язаннями учасників, тому ТзОВ “Богоя-2” як власник приміщень не може відповідати за зобов”язаннями своїх учасників, до яких належать гром.Климкович І.Й. і гром.Сєріков С.О.; ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.10.2006 р. у справі № 2/123-7/64 встановлено неправомірність включення належного на праві власності позивачу майна до ліквідаційної маси третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТзОВ “Жайвір” для задоволення майнових вимог громадян Климковича І.Й. і Сєрікова С.О. і ін.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - гром. Гребенюк Тарас Григорович з даним рішенням не погодилася, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати і провадження у справі припинити в зв”язку з непідвідомчістю даного спору господарським судам; звертає увагу на неналежність представництва позивача; вважає, оскільки сторонами в господарському процесі можуть бути лише юридичні особи та суб”єкти підприємницької діяльності-фізичні особи, а він не є останнім, то спір не підлягає розгляду в господарському суді; господарським судом не прийнято до уваги його позовну заяву про самостійність вимог на предмет спору, про що йому було відмовлено з вищенаведених підстав; судом було відмовлено в задоволенні клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи.

Відповідач також з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати і провадження у справі припинити з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права. Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що позовна заява ТзОВ “Богоя-2” підписана неуповноваженою особою –Сєріковим С.Є., оскільки таким є Столярчук О.І.; на момент проведення аукціонних торгів у відповідача не було підстав сумніватися у правомірності включення спірного майна до ліквідаційної маси; ухвали господарського суду вступили в законну силу; стаття 149 ЦК України передбачає можливість кредитора вимагати у товариства виділу частини майна для покриття боргів його учасника і ін.   

Відповідач і третя особа-1 своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористалися, явки повноважних представників у судове засідання не забезпечили, причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційних скарг, про що свідчить повернення поштових повідомлень з підписом про отримання ухвали (поштові повідомлення про вручення знаходяться в матеріалах справи).

Оскільки явка повноважних представників сторін і третіх осіб ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.01.2007 р. була визнана необов”язковою, а на власний розсуд, що не перешкоджає розгляду апеляційних скарг по суті, то за таких обставин колегія суддів вважає за доцільне переглянути справу у відсутності представників відповідача та третьої особи-1 за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 10.05.2006 р. Західно-Українською регіональною агропромисловоою біржею були проведені торги, на яких продано нежитлові приміщення магазину, який знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Любінська, 96, про що складено протокол № 1 проведення аукціонних торгів (а.с.30). Продавцем виступило ТзОВ “Жайвір” в особі арбітражного керуючого Навроцької Марії Іванівни, переможцем торгів став Гребенюк Тарас Григорович як фізична особа.

Розглянувши 2 апеляційні скарги, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи-2, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 05.12.2006 р. у справі № 1/990-20/230 слід залишити без змін, а 2 апеляційні скарги: 1) гром. Гребенюка Тараса Григоровича і 2) Західно-Української регіональної агропромислової біржи - без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як зазначено в спірному протоколі № 1 проведення аукціонних торгів (далі –протокол № 1) продавцем спірних приміщень було ТзОВ “Жайвір” (м.Львів. вул.Сахарова, 60/40) в особі арбітражного керуючого Навроцької Марії Іванівни. Дане товариство перебуває на стадії банкрутства (справа № 2/123-7/64).

Нежитлове приміщення магазину по вул.Любінській, 96 у м.Львові зареєстроване на праві приватної власності за організацією орендарів “Богоя-2”, що підтверджується реєстраційним посвідченням від 15.06.1998 р., виданим Львівським БТІ № 001527 (а.с.28), правонаступником якого є ТзОВ “Богоя-2” (м.Львів, вул.Любінська, 96), проте право власності на себе ще не переоформило.

Як прослідковується з матеріалів справи, учасниками ТзОВ “Жайвір” є гром.Сєріков С.О. та гром.Климкович І.Й., які одночасно володіють часткою (50 %) в майні ТзОВ “Богоя-2”, однак ТзОВ “Жайвір” не є учасником останнього, тобто частина приміщення продана в погашення боргів іншої юридичної особи, що перебуває в процесі банкрутства - ТзОВ “Жайвір”. Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а згідно з ст.ст.4, 26, 30 Закону України “Про власність” виключно власнику належить право розпоряджатись своїм майном, у т.ч. шляхом укладення угод.

Згідно з ч.3 ст.80 ГК України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів. Аналогічні норми містяться і в ст.140 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦК України звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення.

Згідно з ч.3 ст.96 ЦК України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Як зазначено в ст.5 статуту ТзОВ “Богоя-2”, останнє не відповідає за зобов”язаннями учасників. Отже, при недостатності майна учасника для покриття його боргу кредитори мають право вимагати виділення частки учасника –боржника  у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, ТзОВ “Богоя-2” не може нести відповідальність за зобов”язанням його учасників –громадян Сєрікова С.О. і Климковича І.Й., а включення до ліквідаційної маси боржника ТзОВ “Жайвір” майна іншої юридичної особи –позивача в справі є неправомірним.

Отже, висновки господарського суду щодо неправомірності дій арбітражного керуючого Навроцької Марії Іванівни, повноваження якої не поширюються на майно ТзОВ “Богоя-2”, а проведені торги Західно-Українською регіональною агропромисловою біржею, на яких з метою погашення зобов”язань підприємства банкрута - ТзОВ “Жайвір” реалізоване майно іншої юридичної особи, є підставними та такими, що грунтуються на чинному законодавстві, оскільки згідно з ст.3 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повноваження арбітражного керуючого поширюються виключно на майно юридичної особи –банкрута, отже, на торги не вправі були виставляти майно іншої юридичної особи - ТзОВ “Богоя-2”, яке не перебуває на стадії банкрутства.

Апеляційний господарський суд вважає обгрунтованими заперечення позивача стосовно того, що при наявності арешту на майно та відсутності права власності на нього, останнє було предметом торгів.

Не перевіривши повноважень на управління майном ТзОВ “Богоя-2” (відповідно до ст.3 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”повноваження арбітражного керуючого поширюються виключно на майно юридичної особи –банкрута), не оцінивши вартості цілісного майнового комплексу ТзОВ “Богоя-2” з його активами та пасивами та не виділивши вартості часток у натурі, без перевірки оригіналів правовстановлюючих і правопосвідчувальних документів, Західно-Українська регіональна агропромислова біржа 10 травня 2006 року провела торги з реалізації майна ТзОВ “Богоя-2”, чим порушила право власності господарського товариства, закріплене ст.41 Конституції України, ст.ст.4, 26, 30 Закону України “Про власність”.

Ухвалою від 10.10.2006 р., яка не оскаржувалась і вступила в законну силу, Господарський суд Львівської області вказав на помилковість і незаконність включення до ліквідаційної маси ТзОВ “Жайвір” майна Климковича І.Й. та Сєрікова С.О., в тому числі і в ТзОВ “Богоя-2”, а також зняв накладені арешти.

Що стосується покликань апелянтів на непідвідомчість даного спору господарським судам, то слід зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 1 ГПК України та частиною першою статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути лише юридичні особи та громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Це правило встановлено лише для сторін спору в судовому процесі і не стосується третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Отже, такими особами можуть бути і громадяни, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Залучення до участі у справі такої третьої особи не впливає на підвідомчість спору господарському суду (пункт 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» від 20.10.2006 р. N 01-8/2351).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.11.2006 р. гром. Гребенюка Тараса Григоровича було залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача і правомірно відмовлено у прийнятті позовної заяви, оскільки відповідно до ст.1 ГПК України до господарського суду мають право звертатися згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб”єкта підприємницької діяльності.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб”єктами підприємницької діяльності.

Останню категорію учасників процесу становлять лише кредитори, якими відповідно до вимог Закону Україну „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” можуть фізичні особи, котрі мають у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов”язань до боржника.

Оскільки доводи апеляційної скарги Західно-Української регіональної агропромислової біржи аналогічні, що і гром. Гребенюка Тараса Григоровича, то вона також не підлягає задоволенню з вищезазначених підстав.

Що стосується посилань відповідача на підписання позовної заяви неуповноваженою особою –директором ТзОВ “Богоя-2” Сєріковим С.Є., оскільки таким, на його думку, є Столярчук О.І., то вони не відповідають дійсності, так як згідно з випискою з протоколу загальних зборів учасників ТзОВ “Богоя-2” від 25.06.2003 р. директором останнього було обрано гром.Сєрікова Сергія Олександровича (а.с.33), а Столярчук О.І. звільнено з цієї посади.

Інших даних, які б підтвердили підставність своїх заперечень, відповідачем не представлено.  В силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що в даному випадку відповідачем зроблено не було.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржників документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 05.12.2006 р. у справі № 1/990-20/230 залишити без змін, а 2 апеляційні скарги: 1) гром. Гребенюка Тараса Григоровича і 2) Західно-Української регіональної агропромислової біржи - без задоволення.

          2. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників.

          3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя                                                                                                       М.В.Краєвська

Суддя                                                                                                        Х.В.Мурська                                                                        

Суддя                                                                                                      Г.Т.Кордюк