Рішення

від 05.08.2015 по справі 908/3522/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/100/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2015 справа № 908/3522/15

за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку В«ПриватбанкВ» (49094, місто Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; адреса для листування: 49027, місто Дніпропетровськ, а/с 1800; електрона адреса: 14360570@mail.gov.ua)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю В«ПРОЛІСОК-АГРОВ» (71651, Запорізька область, Василівський район, с. Червоноармійське, вул. Перемоги, 1)

про стягнення 473017,66 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2390-К-О від 15.07.2014 р., паспорт серія СА №242421 від 09.07.1996 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 5 від 23.06.2015 р., паспорт серія АН №865972 від 19.02.2010 р.; ОСОБА_3, довіреність № 1 від 23.06.2015 р., паспорт серія СА №343773 від 15.02.1997 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ

До господарського суду Запорізької області 05.06.2015 р. звернувся позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк В«ПриватбанкВ» з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю В«ПРОЛІСОК-АГРОВ» про стягнення 473017,66 грн. на підставі договору банківського обслуговування від 21.06.2011 р. та заявок на гарантований платіж від 19.12.2013 р. №№ 802, 805, які складаються з: 229978,51 грн. заборгованості за кредитом, 163310,78 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 79728,37 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Позов обґрунтований ст.ст. 173-175, 193, 198 ГК України, ст.ст. 526, 530, 610, 629, 1054 ЦК України.

Ухвалою суду від 05.06.2015 року порушено провадження у справі № 908/3522/15, присвоєно справі номер провадження 18/100/15, судове засідання призначене на 24 червня 2015 року. Розгляд справи відкладався на 02.07.2015р. та 05.08.2015 р., строк вирішення спору продовжувався. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі матеріалами та закінчений 05.08.2015 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, надав суду витребувані документи, які залучені до матеріалів справи. Підставою для звернення з позовом до суду зазначав неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування № б/н від 21.06.2011 р. та заявками на гарантований платіж (доручення на договірне списання) № 802 та № 805, внаслідок чого утворились заборгованість за кредитом у розмірі 229978,51 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 163310,78 грн. За порушення договірних зобов'язань відповідачу, з урахуванням умов договору та приписів діючого законодавства, нараховано 79728,37 грн. пені.

Представники відповідача надали витребувані документи; проти заявлених позовних вимог заперечили, свою правову позицію виклали у відзиві, що наданий суду 02.07.2015 р. Заперечення вмотивовані відсутністю укладеного між сторонами договору про відкриття банківського рахунку, пов'язаного з кредитуванням рахунку, або укладеного кредитного договору. Кошти у розмірі 229978,51 грн. надані ОСОБА_4 без узгодження будь-яких умов, що необхідні для договору кредитування (термін повернення, нарахування процентів їх розмір, строки їх оплати, відповідальність за порушення виконання зобов'язань за договором). Під час звернення відповідача до ОСОБА_4 із заявою про відкриття банківського рахунку з Умовами та Правилами надання банківських послуг, на які посилається позивач у позові, ознайомлені не були, внаслідок їх не існування станом на 21.06.2011 р. Банк за власним бажанням, на свій розсуд змінює Умовами та Правилами надання банківських послуг, оскільки є власником веб-сайту. Правові підстави для стягнення заборгованості відсутні, оскільки термін повернення кредиту позичальником (відповідачем у справі) не пропущено; підстави для стягнення штрафних санкцій також відсутні, у зв'язку з неузгодженням учасниками правочину конкретного розміру пені; неправомірним є нарахування пені з порушенням строку спеціальної позовної давності, встановленої ст. 258 ЦК України. На думку відповідача позивач хибно посилається на п. 3.2.2 Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки зазначені Умови та Правила регулюють відносини щодо розрахунково-касового обслуговування, в той час як Банк надав послуги Гарантованого платежу. Також зазначалося, що кредит (грошові кошти) відповідач брав у ОСОБА_4 під 4% річних, а не 28%, 36% або 56% річних; виникли правовідносини є позикою, які регулюються параграфом 1 глави 71 ЦК України. З урахуванням наведеного, представники відповідача просили в позові відмовити, внаслідок його необґрунтованості та недоведеності.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролісок-Агро» (відповідач у справі) 21.06.2011 року подало ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» (позивач у справі) заяву про відкриття поточного рахунку, а також картку із зразками підписів і відтиску печатки (далі - заява). ОСОБА_4 відкрито поточний рахунок № 26005060268578 в національній валюті та карточний рахунок № 26058055701666 в національній валюті (ар.с. 10).

На час підписання ТОВ «Пролісок-Агро» заявки про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки діяв розділ Умов та Правил надання банківських послуг під № 3.18 «Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів» (вид кредиту - «кредитний ліміт на поточний рахунок» корпоративного клієнта).

Згідно заяви відповідач приєднався до В«Умов та правил надання банківських послугВ» станом на червень 2011 року (надалі - Умови), ОСОБА_4, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 21.06.2011 р. (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Наказом ОСОБА_4 № СП-2013-6558441 від 15.03.2013 р. «Про запуск нового продукту «Гарантований платіж з датою виконання у майбутньому» запроваджена послуга для корпоративних клієнтів з однойменною назвою.

В додатку 1.1 до наказу № 6558441 викладено розділ 3.5 Умов «Розрахунково-касове обслуговування (загальні положення) Гарантовані платежі», згідно якого в п. 3.5.136. Умов встановлено, що Банк надає послугу гарантованих платежів за господарськими договорами, які укладаються між Клієнтами ОСОБА_4, далі Послуга. Послуга надається ОСОБА_4, як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів . Споживачами цієї Послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Пунктом 3.5.137 Умов передбачено, що у разі необхідності отримання отримувачем Послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування шляхом заповнення всіх необхідних реквізитів, створює Заявку (платіжне доручення) за формою розміщеної в Приват24. Заявка містить в собі реквізити платежу за господарським договором і доручення платник на здійснення ОСОБА_4 списання грошових коштів в дату виконання платежу.

Якщо надання Послуги здійснюється за рахунок кредитних коштів, Банк надає платникові кредит в розмірі, передбаченому в Заявці (в межах встановленого ліміту) шляхом зарахування їх на рахунок покриття одержувача грошових коштів. Порядок надання ОСОБА_4 кредиту та його порядок погашення платником здійснюється згідно п. 3.30 Умов та правил надання кредиту (п. 3.5.139.2).

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону і договору, є договір.

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Приписами статей 626 та 627 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідач 19.12.2013 р. подав ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» і підписав (шляхом накладання електронного цифрового підпису в системі Інтернет-кліент-банкінгу Приват24) заявки на гарантований платіж (доручення на договірне списання) № 802 та № 805.

В заявці № 802 зазначено, що сума платежу складає 20598,50 грн., в тому числі за рахунок власних коштів 0,00 грн., за рахунок кредитних коштів 20598,50 грн. Дата зарахування коштів отримувачу - 24.12.2013 р.; рахунок отримувача: 26009055712325; найменування отримувача - С(Ф)Г Прогрес; призначення платежу: за дині, згідно рахунку № 4 від 02.10.2013 р., в т.ч. ПДВ - 3433,08 грн.

В заявці № 805 зазначено, що сума платежу складає 209400 грн., в тому числі за рахунок власних коштів 0,00 грн., за рахунок кредитних коштів 209400,00 грн. Дата зарахування коштів отримувачу - 24.12.2013 р.; рахунок отримувача: 26003055877040; найменування отримувача - підприємець ОСОБА_3; призначення платежу: за послуги в с/г, згідно договору № 5 від 05.04.2013 р. без ПДВ.

Вказані заявки містять посилання на те, що «ця заявка разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами ОСОБА_5 складають кредитно-заставний договір (застава згідно п. 3.2.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг). Підписавши ці Заявки ТОВ «Пролісок-Агро» приєднується та погоджується з умовами, викладеними в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_5, які розміщенні на офіційному сайті ОСОБА_4.

Після отримання ОСОБА_4 за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки, ОСОБА_4 розглядає його на предмет надання або відмови в наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або не кредитоспроможності платника (п. 3.5.138 Умов).

Розглянувши заявки відповідача, Банк у своїх електронних відповідях підтвердив, що 19.12.2013 р. підприємство відповідача виставило на користь отримувачів (С(Ф)Г Прогрес; ОСОБА_3Г.) гарантований банком платіж в обумовлених в заявках сумах. Також повідомив, що більш докладніше про послугу «Гарантований платіж - кредит під 4% річних» можна дізнатися на сайті - pb.ua/gp.

Відповідно до п. 3.1.1.140.2. Умов, які діяли станом на грудень 2013 року, якщо надання Послуги здійснюється за рахунок кредитних коштів, Банк надає платникові кредит в розмірі, передбаченому в Заявці (в межах встановленого ліміту) шляхом зарахування їх на рахунок 3648. Порядок надання ОСОБА_4 кредиту та його порядок погашення платником здійснюється згідно п. 3.2.2 Умов та правил надання кредиту.

Відповідно до п. 3.2.2.1 Умов, які діяли станом на грудень 2013 року, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені, в заявці на договірне списання коштів (надали - гарантованій платіж або заявка), в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим Договором строки.

Відновлювана кредитна лінія (далі - "кредит") надається ОСОБА_4 для виконання Клієнтом платежів за заявками на договірне списання коштів з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена або скасована Позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"), шляхом перерахування ОСОБА_4 кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці. Після видачі кредиту, подані Позичальником ОСОБА_4 заявки можуть бути відкликані Позичальником виключно при отриманні згоди на її відкликання від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"). Будь-які суперечки між платником (Позичальником) та одержувачем грошових коштів, в тому числі ті, які виникли після видачі кредиту, вирішуються платником (Позичальником) з отримувачем самостійно без пред'явлення платником (Позичальником) до ОСОБА_4 вимоги про відкликання заявки про платіж.

Пунктом 3.2.2.2 Умов встановлено, що термін повернення кредиту зазначений в заявці. Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України (далі - «ЦКУ») у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, ОСОБА_4 на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цих Умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У разі не погашення Клієнтом заборгованості за цими Умовами у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань; кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці.

Під датою виконання заявки Сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного у заявці Клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів Клієнт за користування кредитом сплачує ОСОБА_4 відсотки в розмірі 28% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмір 56% річних від суми заборгованості.

Зазначені в цьому пункті термін може бути змінений згідно п.п. 3.30.7.2., 2.3.2, 2.4.1 цього Договору.

У разі, якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів, а термін обов'язкового погашення по "кредитному ліміту на поточному рахунку", взаємини по якому регулюються розділом 3.2.1 цих "Умов і правил", становить більше 30 днів - Клієнт доручає ОСОБА_4 в односторонньому порядку проводити списання коштів на погашення заборгованості по кредиту за рахунок невикористаних коштів по «кредитному ліміту на розрахунковому рахунку», подальші взаємини за якими регулюються розділом 3.2.1 цих Умов та Правил.

Пунктом 3.2.2.6.1 Умов встановлено, що Клієнт зобов'язується використовувати кредит на цілі і в порядку, передбаченому п. 3.2.2.1 цього Договору.

Клієнт зобов'язується оплатити відсотки та винагороди за користування кредитом відповідно до п.п 3.2.2.9, 3.2.2.10 цього Договору (п. 3.2.2.6.2 Умов). Повернути кредит у строки, встановлені у Заяві, п.п 3.2.2.2, 3.2.2.6.16, 3.2.2.6.17, 3.2.2.7.2 цього договору (п. 3.2.2.6.3 Умов).

Відповідно до п. 3.2.2.7.5 Умов - у випадку порушення Клієнтом строків виконання будь-якого з грошових зобов'язань, встановлених цим Договором (при відсутності коштів у необхідних сумах на рахунках Клієнта для здійснення повноважень ОСОБА_4 згідно п.3.2.2.6.6 цього Договору), а також для сплати передбачених цим пунктом комісійних винагород Клієнт доручає ОСОБА_4 здійснювати списання коштів із всіх поточних і депозитних рахунків Клієнта в ОСОБА_4 в порядку, передбаченому законодавством та цими Умовам…

Порядок розрахунків встановлений в р. 3.2.2.9 Умов.

З зазначеного слідує, що за Умовами, які регулюють надання Послуги «Гарантований платіж», Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання коштів (надалі - гарантованій платіж або заявка) в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим Договором строки. Відновлювана кредитна лінія надається ОСОБА_4 для виконання Клієнтом платежів за заявками на договірне списання коштів з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена або скасована Позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"), шляхом перерахування ОСОБА_4 кредитних коштів, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказано в заяві. Заява на гарантований платіж є дорученням на списання коштів в оплату за господарським договором та/або по рахунку .

ТОВ «Пролісок-Агро» перебуваючи у правовідносинах із позивачем на підставі Договору банківського обслуговування № б/н від 21.06.2011 р. та здійснюючи свою господарську діяльність за відсутності власних коштів скористалося банківським продуктом «Послуга «Гарантований платіж з датою виконання у майбутньому», шляхом подачі в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку із банком заявок №№ 802, 805 на виконання гарантованого платежу за рахунок кредитних коштів на користь зазначених ним одержувачів.

Про факт виконання ОСОБА_4 зобов'язань щодо переведення кредитних коштів на вимогу клієнта свідчать меморіальні ордери (арк.с. 23-26).

Як вбачається з наданої позивачем ОСОБА_6 станом на 10.04.2015 р. по рахунку відповідача заборгованість за тілом кредиту складає 229978,51 грн.

Відповідачем не надано доказів належного виконання ним прийнятих на себе зобов'язань за умовами надання банківської Послуги «Гарантований платіж» в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості, сплати процентів за користування кредитом.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань, 06.04.2015 р. на його адресу ОСОБА_4 направлена претензія № 31219ZPVAS0CU від 17.03.2015 р. про сплату простроченої заборгованості за тілом кредиту та за відсотками. Посилаючись на умови договору, ст. 526 ЦК України, Банк вимагав негайного погашення простроченої заборгованості в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами договору.

Зазначену претензію відповідачем залишено без відповіді та без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ст. 68 Конституції України Закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 1069 ЦК України).

За своєю правовою природою надання послуги «Гарантований платіж» за рахунок кредитних коштів є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

В період користування Послугою «Гарантований платіж» розмір відсотків за користування кредитними коштами змінювався, про що Клієнт повідомлявся у спосіб, передбачений Умовами, що підтверджується електронним повідомлення банку від 05.06.2014 р.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідно до умов надання послуги «Гарантований платіж», відповідачу в період з 24.12.2013 р. по 10.04.2015 р. нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами. Загалом, станом на 10.04.2015 р. за відповідачем рахується 163310,78 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами.

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача за кредитом станом на 10.04.2015 р. в сумі 229978,51 грн. та заборгованості по процентах за користування кредитом за період з 24.12.2013 р. по 10.04.2015 р. в сумі 163310,78 грн. підтверджується матеріалами справи. Отже, позовні вимоги, в цій частині, задовольняються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 ЦК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.2.2.10.1. Умов - у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1 -3.2.2.9.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2:2.6.16, 3.2.2.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 32.2.9.4-3.2.2.9.6 цього Договору, Клієнт сплачує ОСОБА_4 за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який Сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації ОСОБА_4 права, передбаченого п. 3.2.2.2 цього Договору, Клієнт сплачує ОСОБА_4 пеню в розмірі, зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. Сторони погодили, що розмір пені, зазначений у цьому пункті, може бути на розсуд ОСОБА_4 зменшений. У разі зменшення банком розміру пені, зазначеної в цьому пункті Договору, ОСОБА_4 за своїм вибором телекомунікаційного способу доставки інформації, повідомляє Позичальника узгодженими Сторонами способами телекомунікацій протягом 5 днів з дати прийняття рішення про зменшення розміру пені. Узгодженими Сторонами способами телекомунікацій є: система дистанційного обслуговування "Приват24", смс-повідомлення, термінали самообслуговування та ін. При цьому, додаткові узгодження Сторін не потрібні.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом (п. 3.2.2.10.4 Умов).

Пунктом 3.2.2.10.7 Умов встановлено, що строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим Договором встановлюється Сторонами тривалістю 15 років.

У зв'язку з невиконанням ТОВ «Пролісок-Агро» у визначений строк зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом на умовах послуги «Гарантований платіж», позивачем, на підставі п.п. 3.2.2.10.1., 3.2.2.10.5, 3.2.2.10.7 Умов за період прострочення з 01.08.2014 р. по 10.04.2015 р. нарахована пеня в сумі 79728,37 грн.

Наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 79728,37 грн. є виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 79728,37 грн. за період з 01.08.2014 р. по 10.04.2015 р. судом задовольняється.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом та пені відповідач суду не надав.

Заперечення відповідача щодо відсутності правочину про відкриття банківського рахунку (кредитного договору), відсутності кредитного договору, не узгодження сторонами терміну повернення кредиту, нарахування процентів та порядок їх сплати, неправомірності застосування санкцій за порушення виконання зобов'язань судом відхилені з огляду на наступне:

У заяві про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтисків печатки зазначено, що клієнт, підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам, що розміщені на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах ОСОБА_5 - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між ОСОБА_4 та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до Договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком.

Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3, ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що заява відповідача про відкриття поточного рахунку в ПАТ КБ "Приватбанк" від 21.06.2011 р., а також "Умови та правила надання банківських послуг" і "Тарифи Банку", розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua (далі за текстом - Умови), в їх сукупності визначають істотні умови договору банківського обслуговування із можливим кредитуванням рахунку та підтверджують факт його укладення між позивачем та відповідачем. Наведеним спростовуються безпідставні твердження відповідача про неукладення ним та позивачем такого договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За загальним правилом, передбаченим частиною 1 статті 1072 ЦК України та частиною 22.9. статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк повинен виконати розпорядження клієнта виключно в межах залишку грошей на рахунку платника.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Таким чином, норми чинного законодавства надають сторонам договору банківського рахунку можливість передбачити в ньому положення про надання банком клієнту короткострокового кредиту, який надається понад залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом кредитування його рахунка, що має місце у спірних правовідносинах, які склались між сторонами у справі з приводу виконання укладеного між ними договору банківського обслуговування від 21.06.2011 р. Отже, таке кредитування рахунка клієнта надає останньому можливість здійснювати платежі за умови відсутності або недостатності грошових коштів на його рахунку.

Заявки від 19.12.2013 р. разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складають кредитно-заставний договір, що випливає зі змісту заявок. Підписавши заявки та направивши їх на виконання банку, клієнт приєднався та погодився з умовами надання Послуги «Гарантований платіж», які викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, що визначають порядок та умови виконання гарантованого платежу (власні кошти, кредитні кошти, частково кредитні/частково власні кошти), строки сплати/повернення кредитних коштів, порядок та розмір сплати процентів за користування кредитними коштами, нарахування штрафних санкцій за порушення виконання умов договору та надання ОСОБА_4 права змінювати зміст Умов, процентні ставки тощо. Про існування Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач є обізнаним під час укладання 21.06.2011 р. договору банківського обслуговування. Суду не надані докази укладання сторонами окремого договору, який би регулював умови надання кредиту за Послугою «Гарантований платіж», тому суд погоджується з правомірністю застосування ОСОБА_4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Як свідчать матеріали справи заявки виконані ОСОБА_4 24 грудня 2013 р. (меморіальні ордери), тому, враховуючи положення р. 3.2.2 Умов, Клієнт повинен повернути кредитні кошти по 23 січня 2014 р., прострочення починається з 24 січня 2014 р., як то і вказано ОСОБА_4 в розрахунку. Оскільки факт порушення відповідачем строків повернення кредитних коштів, які надавалися за умови повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, матеріалами справи доведений, Банк враховуючи положення Умов нарахував за користування грошовими коштами проценти, розмір яких та порядок сплати передбачений п. 3.2.2.2 Умов.

Посилання відповідача на той факт, що грошові кошти за заявами «Гарантований платіж» бралися під 4% річних не знайшли підтвердження та спростовані судом виходячи з наступного:

З тексту Умов (розділ 3.2.2 Кредит за послугою «Гарантовані платежі») слідує, що за користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки (п. 3.2.2.2 Умов). Цим пунктом також встановлено, що у період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів Клієнт за користування кредитом сплачує ОСОБА_4 відсотки в розмірі 28% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмір 56% річних від суми заборгованості.

З цього слідує, що відповідач помилково дійшов висновку, що за користування кредитними коштами клієнт сплачує 4% річних, оскільки Умовами встановлений розмір винагороди у розмірі 4% річних за використання фінансового інструменту, коли платіж вчинюється за рахунок коштів клієнта; а за виконання заявки за рахунок кредитних коштів клієнт сплачує відсотки, визначені банком, тобто 28%, 36% або 56% річних. Також передбачено, що Банк, внаслідок певних фактів має право самостійно змінювати умови договору в тому числі збільшувати розмір процентів.

За таких обставин дії ОСОБА_4 щодо стягнення кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами є правомірними, заявленими у відповідності норм чинного законодавства і Умов та Правил надання банківських послуг.

Стосовно посилань відповідача на відсутність обґрунтованого розрахунку, пропущення позивачем строку позовної давності щодо стягнення пені суд зазначає, що матеріали справи містять розрахунок заявлених до стягнення сум, в якому визначені: сума заборгованості за кредитом, яка складається із загальної суми двох заявок № 802 та № 805 від 19.12.2013 р.; дати виконання Послуги «Гарантований платіж»; дати прострочення повернення кредиту; процентна ставка поточна (28%, 36%), процентна ставка прострочення (56%), яка змінена внаслідок наявності прострочення повернення кредитних коштів у відповідності до Умов; ставка пені; період нарахування пені.

Згідно зі ст.ст. 252, 253 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Статтею 259 ЦК України встановлено позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Таким чином, стаття 232 Господарського кодексу України передбачає, за який період може бути нарахована пеня, статті 252, 253 ЦК України визначають загальний порядок обчислення строків, а статті 258, 259, 261 ЦК України передбачають, що з позовом про стягнення неустойки (штрафу, пені) можливо звернутися в суд протягом року від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, якщо за письмовою домовленістю сторін не збільшений строк позовної давності.

З огляду на наведене слід зазначити, що відповідач дійшов хибного висновку, що до наявних правовідносин застосовуються тільки приписи ч. 2 ст. 258 ЦК України, оскільки нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 Умов здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п. 3.2.2.10.4 Умов). Строки позовної давності за вимогами про стягнення, зокрема, неустойки встановлені сторонами тривалістю 15 років (п. 3.2.2.10.7 Умов). Отже, сторонами визначений інший строк позовної давності щодо стягнення нарахованої неустойки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному об'ємі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок-Агро» (71651 Запорізька область, Василівський район, с. Червоноармійське, вул. Перемоги, буд. 1, код ЄДРПОУ 30887279) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ 14360570) 229978,51 грн. (двісті двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім грн. 51 коп.) заборгованості за кредитом, 163310,78 грн. (сто шістдесят три тисячі триста десять грн. 78 коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом, 79728,37 грн. (сімдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять вісім грн. 37 коп.) пені, 9460,35 грн. (дев'ять тисяч чотириста шістдесят грн. 35 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 11 серпня 2015 р.