Постанова

від 21.10.2015 по справі 908/3522/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.10.2015 справа №908/3522/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: СуддівАгапов О.Л. Сгара Е.В., Склярук О.І. при секретарі Дьома К.Г. від позивача:Шевченко А.О. (довіреність №8487-К-О) від відповідача:Бородай А.Г. (довіреність №1 від 23.06.2015р) розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок-Агро», с.Червоноармійське, Василівський район,Запорізька область на рішення господарського судуЗапорізької області від 05.08.2015 року у справі№ 908/3522/15 (суддя Носівець В.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»,м.Дніпропетровськ до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок-Агро», с.Червоноармійське,Василівський район,Запорізька область простягнення 473017,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок-Агро», с.Червоноармійське, Василівський район, Запорізька область про стягнення заборгованості у сумі 473017,66 грн. на підставі договору банківського обслуговування від 21.06.2011р. та заявок на гарантований платіж від 19.12.2013р. №№ 802,805, які складаються з: 229978,51 грн. заборгованості за кредитом, 163310,78 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 79728,37 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. 05.08.2015р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.08.2015р. позовні вимоги задоволені.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок-Агро»" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" 229978,51 грн. заборгованості за кредитом, 163310,78 заборгованості по процентам за користування кредитом, 79728,37 грн. пені, 9460,35 грн. судового збору.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи доведений факт наявності заборгованості відповідача за кредитом та заборгованості по процентам за користування кредитом та пені .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролісок-Агро» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 05.08.2015р. по справі №908/3522/15 в частині стягнення 71080,01 грн. заборгованості за кредитом, 150884,04 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 79728,37 грн. пені.

Апелянт наполягає на тому, що доказів, які б свідчили про укладення сторонами договору про відкриття банківського рахунку, пов'язаного з кредитуванням рахунку, як і доказ укладення кредитного договору позивач не надав, так як інших відносин, окрім відносин щодо відкриття поточного рахунку, у сторін не має.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У зв'язку з находженням у відпустці судді Кододової О.В. та відрядженням судді Малашкевича С.А. на підставі ч.5 ст.26 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п.10.1, 17 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, затверджених рішенням загальних зборів суддів від 23.06.2015р, змінено склад судової колегії по розгляду скарги. Скарга розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя - Агапов О.Л., судді: Сгара Е.В., Склярук О.І.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролісок-Агро» 21.06.2011 року подало ПАТ КБ «Приватбанк» заяву про відкриття поточного рахунку, а також картку із зразками підписів і відтиску печатки (далі заява). Банком відкрито поточний рахунок № 26005060268578 в національній валюті та карточний рахунок № 26058055701666 в національній валюті (т.1, а.с. 10).

На час підписання ТОВ «Пролісок-Агро» заявки про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки діяв розділ Умов та Правил надання банківських послуг під № 3.18 «Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів» (вид кредиту «кредитний ліміт на поточний рахунок» корпоративного клієнта).

Згідно заяви відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг станом на червень 2011 року (надалі Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 21.06.2011 р. (далі договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Наказом Банку № СП-2013-6558441 від 15.03.2013 р. «Про запуск нового продукту «Гарантований платіж з датою виконання у майбутньому» запроваджена послуга для корпоративних клієнтів з однойменною назвою.

В додатку 1.1 до наказу № 6558441 викладено розділ 3.5 Умов «Розрахунково-касове обслуговування (загальні положення) Гарантовані платежі», згідно якого в п. 3.5.136. Умов встановлено, що Банк надає послугу гарантованих платежів за господарськими договорами, які укладаються між Клієнтами Банку (далі - Послуга). Послуга надається Банком, як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї Послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Пунктом 3.5.137 Умов передбачено, що у разі необхідності отримання Послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування шляхом заповнення всіх необхідних реквізитів, створює Заявку (платіжне доручення) за формою розміщеної в Приват24. Заявка містить в собі реквізити платежу за господарським договором і доручення платник на здійснення Банком списання грошових коштів в дату виконання платежу.

Якщо надання Послуги здійснюється за рахунок кредитних коштів, Банк надає платникові кредит в розмірі, передбаченому в Заявці (в межах встановленого ліміту) шляхом зарахування їх на рахунок покриття одержувача грошових коштів. Порядок надання Банком кредиту та його порядок погашення платником здійснюється згідно п. 3.30 Умов та правил надання кредиту (п. 3.5.139.2).

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону і договору, є договір.

Згідно з частинами 1 і 2 ст.639 ЦК договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Приписами статей 626, 627 вказаного Кодексу унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідач 19.12.2013 р. подав ПАТ КБ Приватбанк і підписав (шляхом накладання електронного цифрового підпису в системі Інтернет-кліент-банкінгу Приват24) заявки на гарантований платіж (доручення на договірне списання) № 802 та № 805.

В заявці № 802 зазначено, що сума платежу складає 20598,50 грн., в тому числі за рахунок власних коштів 0,00 грн., за рахунок кредитних коштів 20598,50 грн. Дата зарахування коштів отримувачу 24.12.2013 р.; рахунок отримувача: 26009055712325; найменування отримувача С(Ф)Г Прогрес; призначення платежу: за дині, згідно рахунку № 4 від 02.10.2013 р., в т.ч. ПДВ 3433,08 грн.

В заявці № 805 зазначено, що сума платежу складає 209400 грн., в тому числі за рахунок власних коштів 0,00 грн., за рахунок кредитних коштів 209400,00 грн. Дата зарахування коштів отримувачу 24.12.2013 р.; рахунок отримувача: 26003055877040; найменування отримувача підприємець ОСОБА_3; призначення платежу: за послуги в с/г, згідно договору № 5 від 05.04.2013 р. без ПДВ.

Вказані заявки містять посилання на те, що «ця заявка разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами Приватбанку складають кредитно-заставний договір (застава згідно п. 3.2.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг). Підписавши ці Заявки ТОВ «Пролісок-Агро» приєднується та погоджується з умовами, викладеними в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку, які розміщенні на офіційному сайті Банку.

Після отримання Банком за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки, Банк розглядає його на предмет надання або відмови в наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або не кредитоспроможності платника (п. 3.5.138 Умов).

Розглянувши заявки відповідача, Банк у своїх електронних відповідях підтвердив, що 19.12.2013 р. підприємство відповідача виставило на користь отримувачів (С(Ф)Г Прогрес; Бородай А.Г.) гарантований банком платіж в обумовлених в заявках сумах. Також повідомив, що більш докладніше про послугу «Гарантований платіж кредит під 4% річних» можна дізнатися на сайті pb.ua/gp.

Відповідно до п. 3.1.1.140.2. Умов, які діяли станом на грудень 2013 року, якщо надання Послуги здійснюється за рахунок кредитних коштів, Банк надає платникові кредит в розмірі, передбаченому в Заявці (в межах встановленого ліміту) шляхом зарахування їх на рахунок 3648. Порядок надання Банком кредиту та його порядок погашення платником здійснюється згідно п. 3.2.2 Умов та правил надання кредиту.

Відповідно до п. 3.2.2.1 Умов, які діяли станом на грудень 2013 року, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені, в заявці на договірне списання коштів (надали - гарантованій платіж або заявка), в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим Договором строки.

Відновлювана кредитна лінія (далі - "кредит") надається Банком для виконання Клієнтом платежів за заявками на договірне списання коштів з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена або скасована Позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"), шляхом перерахування Банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці. Після видачі кредиту, подані Позичальником Банку заявки можуть бути відкликані Позичальником виключно при отриманні згоди на її відкликання від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"). Будь-які суперечки між платником (Позичальником) та одержувачем грошових коштів, в тому числі ті, які виникли після видачі кредиту, вирішуються платником (Позичальником) з отримувачем самостійно без пред'явлення платником (Позичальником) до Банку вимоги про відкликання заявки про платіж.

Пунктом 3.2.2.2 Умов встановлено, що термін повернення кредиту зазначений в заявці. Згідно зі ст.ст. 212,651 ЦК України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цих Умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У разі не погашення заборгованості за цими Умовами у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань; кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці.

Під датою виконання заявки Сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного у заявці Клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 28% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмір 56% річних від суми заборгованості.

Зазначені в цьому пункті термін може бути змінений згідно п.п. 3.30.7.2., 2.3.2, 2.4.1 цього Договору.

У разі, якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів, а термін обов'язкового погашення по "кредитному ліміту на поточному рахунку", взаємини по якому регулюються розділом 3.2.1 цих "Умов і правил", становить більше 30 днів Клієнт доручає Банку в односторонньому порядку проводити списання коштів на погашення заборгованості по кредиту за рахунок невикористаних коштів по «кредитному ліміту на розрахунковому рахунку», подальші взаємини за якими регулюються розділом 3.2.1 цих Умов та Правил.

Пунктом 3.2.2.6.1 Умов встановлено, що Клієнт зобов'язується використовувати кредит на цілі і в порядку, передбаченому п. 3.2.2.1 цього Договору.

Клієнт зобов'язується оплатити відсотки та винагороди за користування кредитом відповідно до п.п 3.2.2.9, 3.2.2.10 цього Договору (п. 3.2.2.6.2 Умов). Повернути кредит у строки, встановлені у Заяві, п.п 3.2.2.2, 3.2.2.6.16, 3.2.2.6.17, 3.2.2.7.2 цього договору (п. 3.2.2.6.3 Умов).

Відповідно до п. 3.2.2.7.5 Умов у випадку порушення Клієнтом строків виконання будь-якого з грошових зобов'язань, встановлених цим Договором (при відсутності коштів у необхідних сумах на рахунках Клієнта для здійснення повноважень Банку згідно п.3.2.2.6.6 цього Договору), а також для сплати передбачених цим пунктом комісійних винагород Клієнт доручає Банку здійснювати списання коштів із всіх поточних і депозитних рахунків Клієнта в Банку в порядку, передбаченому законодавством та цими Умовам.

Порядок розрахунків встановлений в р. 3.2.2.9 Умов.

З зазначеного слідує, що за Умовами, які регулюють надання Послуги «Гарантований платіж», Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання коштів (надалі - гарантованій платіж або заявка) в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим Договором строки. Відновлювана кредитна лінія надається Банком для виконання Клієнтом платежів за заявками на договірне списання коштів з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена або скасована Позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"), шляхом перерахування Банком кредитних коштів, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказано в заяві. Заява на гарантований платіж є дорученням на списання коштів в оплату за господарським договором та/або по рахунку .

ТОВ «Пролісок-Агро» перебуваючи у правовідносинах із позивачем на підставі Договору банківського обслуговування № б/н від 21.06.2011 р. та здійснюючи свою господарську діяльність за відсутності власних коштів скористалося банківським продуктом «Послуга «Гарантований платіж з датою виконання у майбутньому», шляхом подачі в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку із банком заявок №№ 802, 805 на виконання гарантованого платежу за рахунок кредитних коштів на користь зазначених ним одержувачів.

Про факт виконання Банком зобов'язань щодо переведення кредитних коштів на вимогу клієнта свідчать меморіальні ордери (т.1, а.с. 23-26).

Як вбачається з наданої позивачем виписки станом на 10.04.2015 р. по рахунку відповідача заборгованість за тілом кредиту складає 229978,51 грн.

Відповідачем не надано доказів належного виконання ним прийнятих на себе зобов'язань за умовами надання банківської Послуги «Гарантований платіж» в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості, сплати процентів за користування кредитом.

Судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення викладені у ст.536 ЦК України.

Відповідно до приписів ст.525 ЦК одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (ст.1069 ЦК).

За своєю правовою природою надання послуги «Гарантований платіж» за рахунок кредитних коштів є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст.1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст.1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст.1049 ЦК).

В період користування Послугою «Гарантований платіж» розмір відсотків за користування кредитними коштами змінювався, про що Клієнт повідомлявся у спосіб, передбачений Умовами, що підтверджується електронним повідомлення банку від 05.06.2014 р.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідно до умов надання послуги «Гарантований платіж», відповідачу в період з 24.12.2013 р. по 10.04.2015 р. нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами. Станом на 10.04.2015 р. за відповідачем рахується 163310,78 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що факт наявності заборгованості відповідача за кредитом станом на 10.04.2015 р. в сумі 229978,51 грн. та заборгованості по процентах за користування кредитом за період з 24.12.2013 р. по 10.04.2015 р. в сумі 163310,78 грн. підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610 вказаного Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 ЦК). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст.552 ЦК).

Відповідно до ч. 6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.2.2.10.1. Умов у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1 -3.2.2.9.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2:2.6.16, 3.2.2.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 32.2.9.4-3.2.2.9.6 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який Сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 цього Договору, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. Сторони погодили, що розмір пені, зазначений у цьому пункті, може бути на розсуд Банку зменшений. У разі зменшення банком розміру пені, зазначеної в цьому пункті Договору, Банк за своїм вибором телекомунікаційного способу доставки інформації, повідомляє Позичальника узгодженими Сторонами способами телекомунікацій протягом 5 днів з дати прийняття рішення про зменшення розміру пені. Узгодженими Сторонами способами телекомунікацій є: система дистанційного обслуговування "Приват24", смс-повідомлення, термінали самообслуговування та ін. При цьому, додаткові узгодження Сторін не потрібні.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом (п. 3.2.2.10.4 Умов).

Пунктом 3.2.2.10.7 Умов встановлено, що строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів за цим Договором встановлюється Сторонами тривалістю 15 років.

У зв'язку з невиконанням ТОВ «Пролісок-Агро» у визначений строк зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом на умовах послуги «Гарантований платіж», позивачем, на підставі п.п. 3.2.2.10.1., 3.2.2.10.5, 3.2.2.10.7 Умов за період прострочення з 01.08.2014 р. по 10.04.2015 р. нарахована пеня в сумі 79728,37 грн.

Судова колегія вважає, що наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 79728,37 грн. є таким, що виконаний з дотриманням норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 79728,37 грн. за період з 01.08.2014 р. по 10.04.2015 р. судом першої інстанції задоволена правомірно.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом та пені відповідач суду не надав.

Господарським судом обґрунтовано відхилені заперечення відповідача щодо відсутності правочину про відкриття банківського рахунку (кредитного договору), відсутності кредитного договору, не узгодження сторонами терміну повернення кредиту, нарахування процентів та порядок їх сплати, неправомірності застосування санкцій за порушення виконання зобов'язань.

У заяві про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтисків печатки зазначено, що клієнт, підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам, що розміщені на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах «Приватбанку» - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до Договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком.

Відповідно до п. 7 ст.179 ГК господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 1055 ЦК встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3,ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 2 ст.639 ЦК якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції, що заява відповідача про відкриття поточного рахунку в ПАТ КБ "Приватбанк" від 21.06.2011 р., а також "Умови та правила надання банківських послуг" і "Тарифи Банку", розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua (далі за текстом - Умови), в їх сукупності визначають істотні умови договору банківського обслуговування із можливим кредитуванням рахунку та підтверджують факт його укладення між позивачем та відповідачем. Наведеним спростовуються безпідставні твердження відповідача про не укладення ним та позивачем такого договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1ст.1066 ЦК за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За загальним правилом, передбаченим частиною 1 ст. 1072 ЦК України та частиною 22.9. статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк повинен виконати розпорядження клієнта виключно в межах залишку грошей на рахунку платника.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст.1069 ЦК якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Таким чином, норми чинного законодавства надають сторонам договору банківського рахунку можливість передбачити в ньому положення про надання банком клієнту короткострокового кредиту, який надається понад залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом кредитування його рахунка, що має місце у спірних правовідносинах, які склались між сторонами у справі з приводу виконання укладеного між ними договору банківського обслуговування від 21.06.2011 р. Отже, таке кредитування рахунка клієнта надає останньому можливість здійснювати платежі за умови відсутності або недостатності грошових коштів на його рахунку.

Заявки від 19.12.2013 р. разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складають кредитно-заставний договір, що випливає зі змісту заявок. Підписавши заявки та направивши їх на виконання банку, клієнт приєднався та погодився з умовами надання Послуги «Гарантований платіж», які викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, що визначають порядок та умови виконання гарантованого платежу (власні кошти, кредитні кошти, частково кредитні/частково власні кошти), строки сплати/повернення кредитних коштів, порядок та розмір сплати процентів за користування кредитними коштами, нарахування штрафних санкцій за порушення виконання умов договору та надання Банку права змінювати зміст Умов, процентні ставки тощо. Про існування Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач є обізнаним під час укладання 21.06.2011 р. договору банківського обслуговування. Суду не надані докази укладання сторонами окремого договору, який би регулював умови надання кредиту за Послугою «Гарантований платіж», тому суд погоджується з правомірністю застосування Банком Умов та Правил надання банківських послуг.

Як свідчать матеріали справи заявки виконані Банком 24 грудня 2013р. (меморіальні ордери), тому, враховуючи положення р. 3.2.2 Умов, Клієнт повинен повернути кредитні кошти по 23 січня 2014 р., прострочення починається з 24 січня 2014 р., як то і вказано Банком в розрахунку. Оскільки факт порушення відповідачем строків повернення кредитних коштів, які надавалися за умови повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, матеріалами справи доведений, Банк враховуючи положення Умов нарахував за користування грошовими коштами проценти, розмір яких та порядок сплати передбачений п. 3.2.2.2 Умов.

Посилання відповідача на той факт, що грошові кошти за заявами «Гарантований платіж» бралися під 4% річних не знайшли підтвердження та спростовані судом виходячи з наступного:

З тексту Умов (розділ 3.2.2 Кредит за послугою «Гарантовані платежі») слідує, що за користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки (п. 3.2.2.2 Умов). Цим пунктом також встановлено, що у період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 28% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмір 56% річних від суми заборгованості.

З цього слідує, що відповідач помилково дійшов висновку, що за користування кредитними коштами клієнт сплачує 4% річних, оскільки Умовами встановлений розмір винагороди у розмірі 4% річних за використання фінансового інструменту, а за користування кредитними коштами клієнт сплачує відсотки, визначені Умовами, тобто 28%, 36% або 56% річних.

За таких обставин вимоги Банку щодо стягнення заборгованості у спорі, що розглядається, є правомірними, заявленими у відповідності до норм чинного законодавства , Умов та Правил надання банківських послуг.

Стосовно посилань відповідача у суді першої інстанції на відсутність обґрунтованого розрахунку, пропущення позивачем строку позовної давності щодо стягнення пені суд зазначає, що матеріали справи містять розрахунок заявлених до стягнення сум, в якому визначені: сума заборгованості за кредитом, яка складається із загальної суми двох заявок № 802 та № 805 від 19.12.2013 р.; дати виконання Послуги «Гарантований платіж»; дати прострочення повернення кредиту; процентна ставка поточна (28%, 36%), процентна ставка прострочення (56%), яка змінена внаслідок наявності прострочення повернення кредитних коштів у відповідності до Умов; ставка пені; період нарахування пені.

Згідно ст.ст.252,253 ЦК, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст.267 ЦК).

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ч. 2 ст.258 вказаного Кодексу позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст.261 ЦК).

Статтею 259 ЦК встановлено позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Стаття 232 Господарського кодексу України передбачає, за який період може бути нарахована пеня. Статті 252,253 ЦК визначають загальний порядок обчислення строків, а статті 258, 259,261 ЦК України передбачають, що з позовом про стягнення неустойки (штрафу, пені) можливо звернутися в суд протягом року від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, якщо за письмовою домовленістю сторін не збільшений строк позовної давності.

З огляду на наведене слід зазначити, що відповідач дійшов хибного висновку, що до наявних правовідносин застосовуються тільки приписи ч. 2 ст.258 ЦК, оскільки нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 3.2.2.10.3 Умов здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п. 3.2.2.10.4 Умов). Строки позовної давності за вимогами про стягнення, зокрема, неустойки встановлені сторонами тривалістю 15 років (п. 3.2.2.10.7 Умов). Отже, сторонами визначений інший строк позовної давності щодо стягнення нарахованої неустойки.

Таким чином, підстав для скасування рішення господарського суду Запорізької області у справі судова колегія не вбачає.

Крім того, у встановленому законодавством порядку договір кредитуванням між сторонами у справі недійсним не визнаний.

На підставі викладеного, керуючись статями 33, 38, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 05.08.2015 року у справі №908/3522/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили в день її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в 20-ти денний строк.

Головуючий О.Л.Агапов

Судді Е.В.Сгара

О.І.Склярук

Надруковано 5 прим: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС,1-ГСЗО