Рішення

від 04.08.2015 по справі 922/3521/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2015 р.Справа № 922/3521/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до ТОВ "Рожева пальма" м. Харків про внесення змін до договору оренди землі за участю :

Представник позивача - ОСОБА_2 довіреність №08-11/194/2-15 від 20.01.2015 року;

Представник відповідача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 09.09.2014 року;

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року позивач - Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Рожева пальма" про внесення змін до Договору оренди землі від 11.04.2006 року №140667100070, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору у редакції, викладеній у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на 13, 144 Конституції України, ст.ст. 12, 93, 125, 126, 189 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 13, 15, 21 Закону України "Про оцінку земель", ст.ст. 629, 649, 651, 653, 654, 792 ЦК України, ст.ст. 179, 188, 193 ГК України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.10.2014 року (суддя Лаврова Л.С.) в задоволенні позову відмовлено.

За апеляційною скаргою Харківської міської ради Харківський апеляційний господарський суд, переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2014 року в апеляційному порядку, постановою від 22.10.2014 року залишив його без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 31 березня 2015 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 року у справі № 922/3521/14 та рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2014 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справи від 21 травня 2015 року справу було призначено до розгляду судді Денисюк Т.С..

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05.2015 року справу було прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03 червня 2015 року.

Ухвалою суду від 03.06.2015 року розгляд справи було відкладено на 15 червня 2015 року.

В судовому засіданні, яке розпочалося 15.06.2015 були оголошені перерви до 01.07.2015, до 07.07.2015 та до 13.07.2015 для надання сторонами додаткових доказів по справі.

13 липня 2015 року до суду надійшло клопотання відповідача (вх. №28027) про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою суду від 13.07.2015 року зазначене клопотання відповідача було задоволено, строк розгляду справи продовжено до 05.08.2015 року, розгляд справи відкладено на 27 липня 2015 року.

В судовому засіданні 27.07.2015 року було оголошено перерву до 04 серпня 2015 року на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України.

Сторони додаткових заяв, клопотань та документів в обгрунтування своєї правової позиції не надали.

Представник позивача в судовому засіданні підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову повністю. Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що спірним Договором не передбачено можливості зміни умов Договору без згоди сторін у разі збільшення нормативної грошової оцінки землі. Крім того, як зазначає відповідач, позивачем не доведено обставин, на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог (існування обов`язку відповідача щодо укладення спірної додаткової угоди про зміну розміру орендної плати за договором оренди землі), а також не доведено відповідність запропонованої додаткової угоди вимогам Закону, а відтак позовні вимоги є безпідставними, таким, що не ґрунтуються на Законі, а отже не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне.

На підставі рішення 14 сесії Харківської міської ради від 06.03.2006 р. №51/06 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва та подальшої експлуатації об'єктів" між Харківською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Рожева пальма" (орендар) укладено договір оренди землі від 11 квітня 2006 року. Даний договір було зареєстровано 11 квітня 2006 року за № 140667100070 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" .

В пункті 8 договору сторони погодили, що його укладено строком на період будівництва до 06.03.2008 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) на період експлуатації до 06.03.2031 року.

Відповідно до пункту 5 вказаного Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва згідно з довідкою №1693/06 від 21.03.2006 року становить 204174,00 гривень, на період експлуатації згідно з довідкою №1694/06 від 21.03.2006 року становить 1020871,00 гривень.

ОСОБА_4 з пунктом 13 договору оренди землі розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках передбачених законом.

У відповідності до п. 36 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 року №1209/13 (том 2, арк.с. 7-34) затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року.

ОСОБА_4 п. 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 року та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України. Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року застосовується з 01 січня 2014 року.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" (том 2, арк.с. 35-39) встановлено (п. 2, п. 3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затверджений рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012 року за № 960/12.

Відповідно до п. 16.4 цього Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, зокрема зміни нормативної грошової оцінки землі.

ОСОБА_4 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №727 від 30.10.2013 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2908549,00 грн. (том 1, арк.с. 24).

18 грудня 2013 року за вих.№5709/0/225-13 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради рекомендованим поштовим відправленням направлено на адресу відповідача проект Додаткової угоди до Договору оренди землі від 11.04.2006 року №140667100070, на розгляд та погодження (том 1, арк.с. 24).

З урахуванням наведених обставин позивач, посилаючись на норми на 13, 144 Конституції України, ст.ст. 12, 93, 125, 126, 189 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 5, 13, 15, 21 Закону України "Про оцінку земель", ст.ст. 629, 649, 651, 653, 654, 792 ЦК України, ст.ст. 179, 188, 193 ГК України, звернувся до суду із даним позовом, в якому просить суд прийняти рішення, яким внести зміни до Договору оренди землі від 11.04.2006 року №140667100070, шляхом визнання договору про зміну до вказаного договору оренди землі укладеним у редакції, викладеній у позовній заяві.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

ОСОБА_4 п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Статтею 627 ЦК України (свобода договору) встановлено наступне. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. ОСОБА_4 ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

ОСОБА_4 ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

ОСОБА_4 з п. 9 Договору оренди землі від 11 квітня 2006 року розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить :

- на період будівництва: 2006 рік: 658,29 грн.;

- з 2007 року:1242,06 грн.;

- на період експлуатації: з 06.03.2008 року:3658,12 грн.

Пунктом 13 договору оренди земельної ділянки сторони дійшли взаємної згоди про те, що розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Зважаючи на наведені норми, підставою для внесення змін до договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є або істотне порушення умов договору, або наявність відповідного застереження в договорі щодо відповідних підстав для його зміни чи прямої вказівки в законі про необхідність внесення змін, або істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору за одночасної наявності передбачених у ч. 2 статті 652 Цивільного кодексу України умов.

На будь які порушення умов договору позивач в підставах позову не посилався. Договором оренди землі також не передбачено такої підстави для внесення змін до договору як зміна нормативної грошової оцінки земель.

Позивачем також не доведено, що в даному разі мають місце або зміна умов господарювання, або зміна розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів тощо.

Слід зазначити, що норми права, на які посилається позивач у позові (ст.ст.11, 629, 649, 651, 653, 654, 792 ЦК України, ст.ст. 15, 179, 188 ГК України, ст.ст. 5, 13, 15, 21 Закону України В«Про оцінку земельВ» , ст. 15, 30 Закону України В«Про оренду земліВ» та інші) містять правила, які регулюють загальні засади зміни та розірвання договорів, загальні засади відносин пов'язаних із платою за землю. Однак, жодна з норм, вказаних позивачем, не містить прямого припису про обов'язковість зміни умов договору оренди землі в частині розміру орендної плати в разі прийняття орендодавцем рішення про затвердження нової нормативної грошової оцінки переданих в оренду земель.

Так само немає таких приписів про обов'язкову зміну розміру орендної плати і в нормах Податкового кодексу України, на які також посилається позивач. Так, дійсно статтями 288, 289 ПК України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди з урахуванням нормативної грошової оцінки (річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки). Проте, наведене правило стосується саме встановлення розміру орендної плати, а не її зміни, тобто ці норми застосовуються під час укладання договору, а не протягом його виконання.

Стаття 289 ПК України, яка передбачає індексацію нормативної грошової оцінки земель також не містить жодного припису, який би давав підстави для висновку про те, що індексація нормативної грошової оцінки автоматично означає необхідність збільшення розміру орендної плати пропорційно збільшенню розміру нормативної оцінки землі. Жодною з норм Податкового кодексу не передбачено обов'язку вносити зміни в договір у разі, якщо після його укладення змінився розмір нормативної грошової оцінки.

Такі обставини, з урахуванням конституційних гарантій прав і свобод (ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ст.19 Конституції України), унеможливлюють примушення відповідача до укладення додаткової угоди, з умовами якої він не згоден та обов'язковість укладення якої законодавством не передбачена.

При цьому слід зауважити, що положеннями ч.1 ст. 23 Закону України В«Про оренду земліВ» встановлено, що, орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

ОСОБА_4 ч. 2 ст. 284 Господарського кодексу України умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

В пункті п.2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011р. №6 роз"яснено, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Але, зміна органом місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки землі не є законодавчою зміною граничного розміру орендної плати.

Спірним договором також не передбачено, що договір оренди землі може бути змінений без згоди сторін у разі збільшення нормативної грошової оцінки землі.

За таких обставин, підстави для застосування п.13 договору і для висновку про наявність підстав для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної платі, наразі відсутні.

Також відповідно до п.5 додаткової угоди, яку просить затвердити позивач, вказано: нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №727 від 30 жовтня 2013 року становить 2908549 гривень.

Дослідженням змісту ОСОБА_4 №727 від 30 жовтня 2013 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 1081 кв.м. по пр. Людвіга Свободи (в районі будику №48) у місті Харкові, судом встановлено, що розрахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:14:006:0057, яку орендує відповідач, складено виходячи з того, що функціональне виростання земельної ділянки - землі комерційного використання, застосовано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки Кф в розмірі 2,5.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу.

ОСОБА_4 із ч.1 ст.20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Судом встановлено, що спірний договір оренди землі було укладено на підставі рішення XLVI сесії Харківської міської ради IV скликання від 06.03.2006 року №51/06 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів".

Вищезазначеним рішенням відповідачу було надано земельну ділянку по пр. Людвіга Свободи (в районі будику №48) у місті Харкові, площею 0,1081 га, у тому числі: інших угідь 0,1081 га, для подальшої експлуатації об`єкту до 06.03.2031 року.

Пунктом 1 спірного договору було визначено категорію землі за цільовим призначенням, а саме землі несільськогосподарського призначення - житлової та громадської забудови.

Отже, безпосередньо в договорі визначена категорія переданої в оренду земельної ділянки за цільовим призначенням.

Жодних рішень органу місцевого самоврядування про віднесення земельної ділянки пр. ОСОБА_1, до категорії земель комерційного використання (тобто, до категорії земель, коефіцієнт функціонального використання яких становить 2,5) матеріали справи не містять.

Рішення органів місцевого самоврядування, прийняті в межах визначених законом повноважень, є обов'язковими до виконання на відповідній території в силу ч.1 ст.144 Конституції України.

З огляду на вказане суд вважає, що оскільки на цей час відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про віднесення земельної ділянки по пр. Людвіга Свободи, до категорії земель комерційного використання (тобто, до категорії земель, коефіцієнт функціонального використання яких становить 2,5), новий договір оренди з між позивачем та відповідачем не укладено, спірний договір оренди землі діє в тій редакції, яка була узгоджена та підписана сторонами, позивач не мав права визначати у додатковій угоді нормативну грошову оцінку землі на підставі ОСОБА_4 №727 від 30 жовтня 2013 року, у якому застосоване інше функціональне використання земельної ділянки ніж те, що встановлено в договорі оренди землі.

Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року за №18/15/21/11 та зареєстрованим в Мін'юсті України 05 квітня 2006 року за №388/12262, затверджені величини коефіцієнта функціонального використання для земель різних категорій, зокрема, для земель житлової забудови застосовується коефіцієнт 1.

Отже, застосування управлінням Держкомзему в місті Харкові при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, переданої в оренду відповідачу, коефіцієнта функціонального використання 2,5, який встановлений для земельних ділянок комерційного використання, є не правомірним і не відповідає положенням чинного законодавства.

Відповідно до п.3.5 Наказу Міністерства аграрної політики, Української академії аграрних наук, Держкомзему України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, від 27 січня 2006 року №18/15/21/11 "Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05 листопада 1998 року N377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14 грудня 1998 року за N788/3228 відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Позивачем, на підтвердження правомірності розрахунку нормативної грошової оцінки не було надано до суду форму №6-зем, № 6а-зем, №6б-зем, 2-зем.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 року № 1209/13 лише затверджує базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 року та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позивачем не доведено правомірність внесення змін до договору оренди землі шляхом доповнення його п.5 відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №727 від 30 жовтня 2013 року становить 2908549 гривень.

Також суд звертає увагу, що додана допозовної заяви додаткова угода містить положення щодо внесення змін до п.9 договору щодо зміни орендної плати із застосуванням нових орендних ставок. Однак, запропонована позивачем зміна ставок орендної плати при розрахунку розміру орендної плати не грунтується на договорі чи вимогах закону.

Так, збільшення відсоткової ставки орендної плати від нормативної грошової оцінки землі є істотною зміною умов договору. Підставами для такої зміни позивач зазначає не істотну зміну об'єктивних обставин, які не залежать від волі сторін договору, а рішення однієї зі сторін договору - Харківської міської ради, яка в односторонньому порядку на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м.Харкові, затвердженого рішенням 19 сесії 5 скликання від 27.02.2008, затвердила нові ставки орендної плати у місті Харкові.

Однак , спірний договір було укладено 11 квітня 2006 року, а тому на час його укладення вказане Положення не діяло, а нормативно - правові акти розповсюджуються лише на ті договори, які укладено після набрання вказаними актами законної сили.

Законом не передбачено обов'язкову зміну ставки орендної плати до 5,6%.

Також відсутні докази того, що зазначена в умовах Договору оренди ставка відсотку орендної плати не є фіксованою і відповідач погодився з можливістю її зміни позивачем в односторонньому порядку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що обумовлена договором ставка орендної плати була прийнята в договорі, як гранично прийнятна для відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України В«Про оренду земліВ» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Тобто, тільки строки внесення орендної плати чітко встановлюються Податковим кодексом України.

Податковий кодекс не встановлює розмір орендної плати, тільки граничні межі розміру - мінімальну та максимальну, а в цих межах сторони вільні за згодою визначити розмір орендної плати.

За таких обставин, у зв'язку з відсутністю передбачених законодавством та умовами договору оренди землі підстав для зобов'язання укласти додаткову угоду до договору про зміну розміру орендної плати в частині встановлення нових ставок орендної плати, які є вище за мінімальну межу встановлену у ст. 288 Податкового кодексу України без відповідного волевиявлення відповідача, суд також вважає позовні вимоги в цій частині необґрунтованими.

Суд встановив, що підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки позивач визначає Порядок оформлення договорів у м. Харкові, затверджений Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012р. № 960/12 том 1, арк. с. 123-135).

Відповідно до п. 29 даного порядку даний Порядок не поширюється на договори оренди землі (додаткові угоди) та угоди про розірвання договорів оренди землі, які були підписані міським головою до набрання чинності даним Порядком.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, посилання позивача на те, що орендна плата за землю державної та комунальної власності є регульованою ціною не спростовують наведеного висновку, адже договір оренди землі був підписаний міським головою до набрання чинності вказаним Порядком, а державне регулювання розміру орендної плати, як зазначалось вище, здійснюється на стадії укладання договору, а не на стадії його виконання, в зв'язку з чим в силу умов п. 29 вказаного Порядку, останній не може застосовуватись до спірних правовідносин, та не може бути в даному випадку підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки, як вважає позивач. Господарський кодекс України (ст.191, зокрема) не передбачають можливості зміни в односторонньому порядку цін у вже укладених договорах в обхід загального порядку змін умов договору, встановленого ч.1 ст.651 ЦК України, ст. 188 ГК України.

Також, позивач просить внести зміни до п.13 договору, якими просить доповнити перелік підстав для зміни орендної плати такою підставою як, "зміна нормативної грошової оцінки землі", викласти в новій редакції п.14 договору, в якому зазначити, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені законодавством, справляється пеня згідно діючого законодавства .

Крім того, позивачем запропоновані зміни до п.28 договору оренди щодо надання права Орендодавцю - Харківській міській раді - звертатися до суду з метою внесення змін до договору оренди у судовому порядку, які не обґрунтовані жодними посиланнями на норми права та докази.

Тобто, в даному випадку позивач просить суд врегулювати в договорі відносини, які вже врегульовані нормативними актами, причому просить зробити це у інший спосіб, ніж це передбачено цими актами, що є неприпустимими з огляду на положення ч.2 ст.6 ЦК України, згідно якої сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

У відповідності до ч.4 ст.179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, в тому числі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Конкретизувати умови означає визначити ті умови договору, які мають змінюваний характер в залежності від конкретних умов відповідних правовідносин (стосовно договору оренди земельної ділянки, наприклад, це місцезнаходження, цільове призначення, площа та якісні характеристики земель, перелік, характеристика і стан лінійних споруд, інших об'єктів інфраструктури, у тому числі доріг, наявність обмежень, ставка та розмір орендної плати, строк дії договору тощо).

В даному ж разі, позивач, пропонуючи умови договору, котрих немає у типовому договорі оренди землі, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2004 року №220 "Про затвердження Типового договору оренди землі", насправді просить не конкретизувати, а змінити і доповнити умови типового договору, що прямо суперечить забороні на відступ від умов типового договору, встановленій ч.4 ст179 Господарського кодексу України.

Так, зокрема, в Типовому договорі оренди землі, а саме в вичерпному переліку підстав для перегляду розміру орендної плати, відсутні запропоновані позивачем у спірній додатковій угоді умови щодо зміни розміру орендної плати у разі В«зміни нормативної грошової оцінки земліВ» .

Відповідність таких пропонованих позивачем умов договору типовому договору оренди землі, затвердженому самим позивачем, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки рішення органів місцевого самоврядування не можуть суперечити нормативним актам центральних органів державної влади.

Отже, умови, викладені у пунктах 13, 14, 28 запропонованої позивачем додаткової угоди не є такими, обов'язковість яких передбачена діючим законодавством або договором оренди землі. Крім того, позивачем не надано жодного обґрунтування необхідності таких змін.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено обставин, з якими закон пов'язує можливість примусового внесення зміни у спірний договір, тобто не доведено ані існування обов'язку відповідача щодо укладення спірної додаткової угоди про зміну розміру орендної плати за договором оренди землі, ані відповідності пропонованої додаткової угоди вимогам Закону.

За таких обставин, у зв'язку з відсутністю передбачених законодавством та умовами договору оренди землі підстав для зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до цього договору про зміну розміру орендної плати без відповідного волевиявлення відповідача, а також зважаючи на відсутність документального обгрунтування розміру земельного податку та затосування відповідної ставки річної орендної плати, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, , керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 65, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повне рішення складено 10.08.2015 р.

Суддя ОСОБА_5