Ухвала

від 18.03.2015 по справі 927/63/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

від 18 березня 2015 року по справі №927/63/14

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Оленич Т.Г. , розглянувши заяву №б/н від 16.03.2015

комунального підприємства «Міський палац культури» Чернігівської міської ради, вул.Щорса, 23, м. Чернігів, 14017

про видачу копії наказу від 17.03.2014, виданого на примусове виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 04.03.2014 по справі №927/63/14

за позовом: комунального підприємства «Міський палац культури» Чернігівської міської ради, вул. Щорса, 23, м. Чернігів, 14017

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 14032

про стягнення 1511грн.41коп.

без призначення судового засідання та виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Комунальним підприємством «Міський палац культури» Чернігівської міської ради подано заяву про видачу копії наказу від 17.03.2014, виданого на примусове виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 04.03.2014 по справі №927/63/14.

Дослідивши зміст вказаної заяви, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке:

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 22, ст.23 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Суддя місцевого суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Процесуальним законом, який регулює порядок розгляду справ, що виникають із господарських правовідносин, є Господарський процесуальний кодекс України.

Відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

В силу ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

В заяві заявник просить видати копію наказу господарського суду від 17.03.2014 №927/63/14. При цьому правовою підставою звернення до суду з даною заявою заявник зазначає ст.87 Господарського процесуального кодексу України, якою врегульовано порядок надсилання рішень та ухвал учасникам судового процесу.

Аналіз змісту норм Господарського процесуального кодексу України свідчить, що ними не передбачено можливості видачі копії наказу господарського суду.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вимоги до оформлення виконавчого документа, який пред’являється на виконання до органів державної виконавчої служби. Зокрема, відповідно до ч.3 названої статті Закону виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов’язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов’язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Аналіз інших положень Закону України «Про виконавче провадження», зокрема ст.19, свідчить, що копія наказу не породжує ніяких правових наслідків для стягувача, оскільки для примусового виконання рішення господарського суду органами державної виконавчої служби стягувачем має бути пред’явлено оригінал наказу, або його дублікат, порядок видачі якого регулюється ст.120 Господарського процесуального кодексу України.

За загальним правилом під дублікатом розуміють повторно оформлений документ для використання замість втраченого чи пошкодженого оригіналу, який є тотожним за змістом і юридичною силою з оригіналом та породжує однакові з ним правові наслідки. При цьому оригінал вважається таким, що втратив чинність.

В свою чергу під копією розуміють примірник документа, який містить точне відтворення реквізитів та інформації оригіналу, однак який не має юридичної сили оригіналу, якщо він не засвідчений в установленому порядку. Тобто копія документа не замінює його оригінал, а лише відтворює його в необмеженій кількості.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що правові підстави для видачі копії наказу господарського суду відсутні, в зв’язку з чим в задоволенні заяви має бути відмовлено.

Крім того, суд звертає увагу заявника на оформлення поданої до суду заяви та роз’яснює, що заяви, які подаються до господарського суду, повинні містити найменування сторін у справі, в межах якої подається така заява, їх поштові адреси, викладення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, перелік документів, що додаються до заяви.

Керуючись ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви про видачу копії наказу господарського суду Чернігівської області від 17.03.2014 №927/63/14 ВІДМОВИТИ.

Суддя Т.Г. Оленич

18.03.15