Ухвала

від 11.08.2015 по справі 923/130/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"11" серпня 2015 р. Справа № 923/130/14

Одеській апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Мирошниченко М. А., суддів Воронюка О.Л. та Лашина В.В.,

(склад судової колегії сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями)

при секретарі судового засідання - Станковій І.М.

за участю представників:

фізичної особи ОСОБА_2 - не з'явився,

фізичної особи ОСОБА_3 - не допущено,

ТОВ «Херсонгазсервіс» - Амінова С.Р. ( на підставі доручення),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Херсонської області від 11.03.2014 р. по справі № 923/130/14 за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Херсонгазсервіс", про визнання недійсними рішень наглядової ради та правління ВАТ "Херсонгазсервіс",

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.03.2014 р. по справі № 923/130 /14 задоволено позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Херсонгазсервіс", а саме:

- визнано недійсним рішення Правління ВАТ "Херсонгазсервіс", оформлене протоколом засідання Правління ВАТ "Херсонгазсервіс" від 10.09.2010 р. яким вирішено реалізувати цех заготівлі виробництва за адресою м. Херсон ,вул. Несторова,2-В;

- визнано недійсним рішення Наглядової ради ВАТ "Херсонгазсервіс", оформлене протоколом засідання Наглядової ради ВАТ "Херсонгазсервіс" №1 від 11.09.2010 р. яким надано згоду реалізувати майстерні заготівлі виробництва за адресою м. Херсон, вул. Несторова,2-В;

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Херсонгазсервіс" на користь ОСОБА_3, 2436,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що оспорюванні позивачем рішення Правління та Наглядової ради ВАТ "Херсонгазсервіс" прийняти у порушення Статуту цього товариства та норм Закону України "Про господарські товариства"

Зазначене рішення не було оскаржено сторонами спору в апеляційному порядку в строки встановлені ст. 93 ГПК України і відповідно до приписів ст. 85 ГПК України набрало законної сили.

Проте не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, фізична особа ОСОБА_2, яка не брала участі у справі, однак яка вважає, що цим рішення порушуються (вирішуються) її права, звернулась 04.06.2015 р. до Одеського апеляційного господарського суду (через господарський суд Херсонської області) з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсягу.

Свою позицію скаржник мотивував тим, що оспорюванні позивачем рішення Правління та Наглядової ради ВАТ "Херсонгазсервіс" були прийняти у відповідності наданих цим органам товариства повноваженням та нормам Законів України "Про господарські товариства" та «Про акціонерні товариства», а позивачка, яка на час звернення до суду з цим позовом вже не була акціонером товариства і відповідно не мала права оскаржувати ці рішення. Крім того скаржник вважає, що права позивачки не порушено, вона знала про прийняття оспорюваних рішень, оскільки була присутня на засіданні Правління і пропустила строк позовної давності по заявленим нею вимогам.

Скаржник зазначає, що це судове рішення стосується її прав, оскільки 27.10.2009 року між ВАТ «Херсонгазсервіс» та нею було уклало договір купівлі нерухомого майна, згоду на відчуження якого надано вищевказаними рішеннями Правління та Наглядової ради ВАТ «Херсонгазсервіс», а тому при розгляді цього спору її необхідно було залучити до участі у справі в якості третьої особи.

Скаржник також заявив клопотання про відновлення строку на подання цієї скарги з посиланням на те, що про існування вказаного рішення господарського суду вона узнала лише 15.05.2015р. при отримання заочного рішення Суворовського районного суду м. Херсону від 18.04.2014р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 р. скаржнику відновлено строк на подання цієї апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.08.2015 р. о 10:30 год. у складі суддів: Мирошниченко М.А. (доповідач), Воронюка О.Л. та Лашина В.В., про що скаржник та сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були повідомлені належним чином.

Оскільки учасники процесу не заявили клопотання про фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів, така фіксація не здійснювалась, але вівся протокол судового засідання.

Скаржник (представник скаржника), в судове засідання не з'явився, хоча скаржник був повідомлений належним про час день та місце розгляду скарги, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому поштового відправлення - ухвали суду про призначення скарги до розгляду. Клопотань про відкладення розгляду справи скаржник не заявив, про причини свого нез'явлення суд не повідомив.

Колегія суддів не допустила до участі у розгляді справи в якості представника позивача ОСОБА_7, оскільки строк дії її доручення на представництво позивача закінчився в лютому 2015 р., а іншого доручення в неї немає.

Враховуючи викладені обставини, а також думку представника відповідача, колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю скаржника і позивача.

Приймаючи до уваги що після ухвалення місцевим судом рішення по цієї справи було здійснено реорганізацію відповідача з Приватного акціонерного товариства "Херсонгазсервіс" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонгазсервіс", що підтверджується наданими представником відповідача документами залученими до матеріалів справи, за клопотання представника відповідача, відповідно до приписів ст.25 ГПК України на стадії апеляційного провадження було здійснено процесуальне правонаступництво, тобто замінено Приватне акціонерне товариство "Херсонгазсервіс" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонгазсервіс".

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонгазсервіс".

В усних поясненнях наданих суду зазначив, що вважає, що оскарженим судовим рішення не порушуються права та інтереси скаржника та просив відмовити в задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши усні пояснення представника відповідача, проаналізувавши предмет спору по цієї справі, доводи скаржника зокрема наявність правого зв'язку між прийнятим судом першої інстанції рішенням та правами і обов'язками скаржника і впливом цього судового рішення на його права та обов'язки , колегія суддів встановила наступне.

Право на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду особою яка не приймала участь у розгляді справи, однак яка вважає, що суд вирішив питання про її права та обов'язки , передбачено ст.. 91 ГПК України.

Як вбачається з предмету спору та правового статусу сторін цей спір відноситься до категорії корпоративних спорів (спір між акціонерним товариством і його акціонером).

Скаржник не є акціонером (учасником, засновником) цього товариства, а сторонньою фізичною особою з яким товариство уклало договір купівлі продажу належного йому майна.

Зі місту рішень Правління та Наглядової ради ВАТ "Херсонгазсервіс", які є предметом цього спору, вбачається, що цими рішення Правління та Наглядова рада ВАТ "Херсонгазсервіс", фактично надали попередню згоду на реалізацію, в наступному, належного відповідачу на праві власності майна, однак після здійснення його оцінки.

При цьому цими рішеннями не вирішувалось питання кому саме і на яких умовах буде реалізоване це майно, зокрема в них не йдеться що вирішено реалізувати майно саме скаржнику.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку вказані рішення Правління та Наглядової ради ВАТ "Херсонгазсервіс" безпосередньо не стосуються прав та законних інтересів скаржника, якій не є акціонером цього товариства, а відтак він не міг бути учасником процесу при розгляді цього спору, в т.ч. в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, як помилково вважає та зазначає скаржник у скарзі.

У пункті 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Таким особам право на оскарження надається, якщо:

а) судом прийнято рішення чи постанову, що стосується їхніх прав і обов'язків;

б) їх не було залучено до участі у справі.

Уявлення скаржника про те, що рішення чи постанова стосуються його прав та обов'язків, може відповідати дійсності, а може бути помилковим.

Рішення, оскаржуване такою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто в рішенні суду безпосередньо розглядається й вирішується спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення слід вважати таким, що прийнято про права та обов'язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо:

1) в описовій чи мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов'язки цих осіб. Таке рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їхнє право на судовий захист;

2) у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки цих осіб.

Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не повинен братися до уваги.

Щодо права особи, не залученої до участі у справі, на оскарження судового рішення Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у постанові від 2 вересня 2008 року у справі N 23/294 1593 за позовом ВАТ "Київенергобуд" до ЗАТ "ТРП" про витребування нерухомого майна висловила таку правову позицію. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або містити судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах . Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб . У такому разі рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги

У вищезазначеному п.5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" також роз'яснено, що якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Рішення місцевого суду по цієї справі на переконання колегія суддів не порушує права та обов'язкові скаржника і не вирішує питання про його права та обов'язки, оскільки як зазначалось вище рішення Правління та Наглядової ради ВАТ "Херсонгазсервіс" ні яким чином не стосувались скаржника, а регулювали (вирішували) внутрішні відносини (питання) товариства.

З матеріалів справи вбачається, що прав та законних інтересів скаржника безпосереднього стосувалось заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсону від 18.04.2014р. по справі №668/13097/13ц , яким було визнано недійсним договір купівлі продажу нерухомого майна від 27.10.2009р. укладений між ВАТ «Херсонгазсервіс» та скаржником, яке (рішення) доречи було скасовано ухвалою цього ж суду від 29.05.2015 р., а не рішення місцевого господарського суду по цієї справі, яке є предметом апеляційного оскарження скаржником.

Враховуючи вищевикладені встановлені обставини та вказані роз'яснення Вищого господарського суду України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки оскаржене скаржником судове рішення не порушує його права та законні інтереси та цим рішенням не вирішувались питання про його права та обов'язки, то апеляційне провадження за скаргою скаржника слід припинити.

При цьому суд апеляційної інстанції не надає правової рішенню суду першої інстанції по суті спору та зробленим цім судом висновкам, щодо законності рішень Правління та Наглядової ради ВАТ "Херсонгазсервіс", на цей час Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонгазсервіс", оскільки апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаржника припиняється, а інші учасники процесу (позивач і відповідач) не оскаржували це судове рішення в апеляційному порядку, що унеможливлює перегляд справи, згідно приписів ст. 101 ГПК України, повторно в повному обсягу.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України та ст.ст. 99, 101-105 ГПК України Одеський апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1) Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення господарського суду Херсонської області від 11.03.2014р. по справі №923/130/14 - припинити .

2) Справу № 923/130 /14 повернути до господарського суду Херсонської області.

Ухвала, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Суддя-доповідач Мирошниченко М. А.

Судді: Воронюк О.Л.

Лашин В.В.