Постанова

від 10.08.2015 по справі 922/2632/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2015 р. Справа № 922/2632/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В.,суддя

Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.,

при секретарі - Лисокобилка А.Ю.,

за участю представників:

ініціюючого кредитора - ОСОБА_2 (довіреність від 21.10.2014р. №540/11.5.2)

арбітражного керуючого - Козирицький А.С. (свідоцтво від 01.02.2013р. №49),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 (вх. №3895Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.07.2014р. у справі № 922/2632/14

за заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ,

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестсервіс", м. Харків,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2014р. у справі №922/2632/14 (суддя Кононова О.В.) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нестсервіс"; визнано розмір безспірних вимог ПАТ "ВТБ Банк" у розмірі 1589846,10грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію; введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ "Нестсервіс"; призначено розпорядником майна боржника - ТОВ "Нестсервіс" арбітражного керуючого Бандуру Івана Васильовича; встановлено арбітражному керуючому Бандурі І.В. оплату послуг (грошову винагороду) за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень за рахунок майна (коштів) боржника; зобов'язано оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Нестсервіс"; встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 05.09.2014р.

Ухвала місцевого господарського суду мотивовано тим, що протягом тривалого часу стан боржника має всі ознаки неплатоспроможності, безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно становлять понад триста мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців за допомогою примусового стягнення боргу у виконавчому проваджені, заборгованість кредитора підтверджені судовими рішеннями та наказами суду.

ФОП ОСОБА_4 з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу про порушення провадження у справі від 16.07.2014 р. у справі №922/2632/14 та постановити нову ухвалу, якою провадження у справі припинити.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що вимоги ініціюючого кредитора у повному обсязі забезпечені майном боржника, відповідно відсутні безспірні грошові вимоги, які б перевищували триста мінімальних розмірів заробітних плат.

Розпорядження виконуючого обов'язки голови суду від 24.07.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Здоровко Л.М, та судді Шутенко І.А. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Плахова О.В., судді Крестьянінова О.О., судді Шевель О.В.

Від ініціюючого кредитора надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 11440 від 03.08.2015р.), в якому просить ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні 10.08.2015р. представник ініціюючого кредитора заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, ухвалу місцевого господарського суду просив залишити без змін.

Арбітражний керуючий підтримав позицію ініціюючого кредитора, та просив ухвалу господарського суду Харківської області залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Апелянт у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Про причину неявки апелянт суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

У червні 2014 року до господарського суду Харківської області від ПАТ «ВТБ Банк» надійшла заява про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Нестсервіс».

В обґрунтування поданої заяви ініціюючий кредитор посилався на те, що 10.06.2013р. господарським судом Харківської області у справі №922/1223/13 задоволено позовні вимоги кредитора щодо стягнення в т.ч. з позичальника (ТОВ «Нестсервіс») заборгованості в розмірі 17308796,53 грн.

10.07.2013р. господарським судом Харківської області видано наказ на виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2013р. у справі №922/1223/13 (т. 1 а.с. 51).

16.09.2013 р. відділом примусового виконання рішень ДВС України відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вказаного наказу (т. 1. а.с. 52).

Як зазначає ініціюючий кредитор, заборгованість станом на дату подання заяви про порушення провадження у справі не погашена.

Крім того, рішенням господарського суду Харківської області від 05.02.2014р. по справі №922/5140/13 задоволено позовні вимоги кредитора щодо стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором в розмірі 1907805,93 грн. та суму судового збору у розмірі 38156,12 грн.

24.02.2014р. господарським судом Харківської області видано наказ на виконання рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2014р. у справі №922/5140/13 (т. 1 а.с. 58).

28.02.2013 р. Ленінським відділом ДВС України відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вказаного наказу (т. 1. а.с. 52).

Як зазначає ініціюючий кредитор, заборгованість станом на дату подання заяви про порушення провадження у справі не погашена.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.07.2014р. прийнято заяву ПАТ «ВТБ Банк» про порушення справи про банкрутство до розгляду; автоматизованою системою визначено кандидатуру арбітражного керуючого Бандуру І.В.

16.07.2014р. господарським судом Харківської області винесено ухвалу, якою порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нестсервіс"; визнано розмір безспірних вимог ПАТ "ВТБ Банк" у розмірі 1589846,10грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо можливості порушення справи про банкрутство, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення ініціюючого кредитора з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку, визначеному ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) є те, що боржник неспроможний виконати свої грошові зобов`язання перед кредитором протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження та безспірний розмір вимог кредитора становить більш ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати.

Наявність грошових вимог їх розмір та обставини, що свідчать про їх несплату боржником ініціюючий кредитор обґрунтовує вищезазначеними документами.

Положеннями частини 3 статті 10 Закону про банкрутство чітко визначено правові підстави для порушення справи про банкрутство, а саме: справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Зазначена стаття також містить визначення безспірних вимог кредиторів, як грошових вимог кредиторів, підтверджених судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

При цьому частиною 1 ст. 14 Закону про банкрутство передбачено у якості однієї з підстав відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство є те, що вимоги кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника.

Таким чином, частиною 3 ст. 10 та частиною 1 ст. 14 Закону про банкрутство передбачено, що за загальним правилом правовими підставами для порушення справи про банкрутство є наявність у ініціюючого кредитора безспірних грошових вимог до боржника, які сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та не були задоволені боржником протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, а також безспірні грошові вимоги кредитора не повинні бути забезпечені заставою майна боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2007р. між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Нестсервіс" укладений кредитний договір №140-Ю.

Відповідно до п.1.1, п.1.1.1 договору ПАТ «ВТБ Банк» надає ТОВ "Нестсервіс" грошові кошти у сумі 2000000 дол. США, зі строком користування до 05.09.2014р. Умови вказаного договору неодноразово змінювались, зокрема, щодо розміру процентної ставки та строку повернення кредиту, шляхом укладення між сторонами додаткових угод до договору від 06.09.2007р.

А також, 06.09.2007р. на виконання умов кредитного договору від 06.09.2007р. №140-Ю між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Нестсервіс" укладений іпотечний договір №140/Z/1.

Відповідно до п.1.1 іпотечного договору передбачено, що предметом цього договору є передача в іпотеку нерухомого майна, зазначеного у п.1.3 цього договору, для забезпечення виконання ТОВ «Нестсервіс» зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі щодо повернення кредиту, плати за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та повернення яких встановлюються кредитним договором від 06.09.2007р. №140-Ю та будь-якими додатковими угодами до нього.

У пункті 1.3 даного договору встановлено, що ТОВ «Нестсервіс» передає ПАТ «ВТБ Банк» в іпотеку нежитлове приміщення літ. "Г-5", що розташоване за адресою: м.Харків, вул. Примерівська, 23, яке належить йому на праві власності, і на яке, відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. Загальна площа нежитлового приміщення складає 1662,9кв.м. Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Харківського бюро технічної інвентаризації від 10.08.2007р. вартість предмету іпотеки становить 19393619грн.

Пунктом 1.4 іпотечного договору встановлено, що предмет іпотеки сторони оцінили в 17427249грн. , що за курсом НБУ на день підписання договору становить 3450940дол. США.

14.09.2007р. між тими ж сторонами укладений договір №1 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 06.09.2007р. №140/Z/1.

Пунктом 1 вищезазначеного договору пункт 1.4 розділу 1 "предмет договору" іпотечного договору від 06.09.2007р. №140/Z/1 сторони виклали у наступній редакції: "Предмет іпотеки сторони оцінили у 19393619грн. , що за курсом НБУ становить 3840318,81 доларів США".

Таким чином, порушуючи провадження у справі про банкрутство ТОВ «Нестсервіс» господарський суд першої інстанції встановив, що заборгованість ТОВ "Нестсервіс" перед ПАТ "ВТБ Банк" становить 19147782,46грн., що є більше ніж триста мінімальних заробітних плат. Дана заборгованість підтверджується рішеннями господарського суду Харківської області від 10.06.2012р. у справі 922/1223/13 та від 05.02.2014р. у справі №922/5140/13, які відповідно до статті 85 ГПК України набрали законної сили.

У частині 3 пункту 21 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. N 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" зазначено, що у визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).

Проведена будь-якої із сторін договору в односторонньому порядку оцінка заставного майна не можу слугувати підставною для визначення розміру грошових вимог, що забезпечені заставою.

Таким чином, сума заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором у відповідності до рішень місцевого господарського суду становить 19147782,46грн., з яких 130687,36грн. пені, а розмір його вимог, що забезпечені майном боржника, з урахуванням вартості заставного майна, яка погоджена сторонами у договорі від 14.09.2007р. №1 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 06.09.2007р. №140/Z/1, складає 19393619грн.

Посилання ініціюючого кредитора на договір №5 від 31.08.2012р., в якому міститься інформація щодо балансової вартості предмету іпотеки не приймається судом з огляду на наступне.

14.09.2007р. між тими ж сторонами укладений договір №1 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 06.09.2007р. №140/Z/1.

Пунктом 1 вищезазначеного договору пункт 1.4 розділу 1 "предмет договору" іпотечного договору від 06.09.2007р. №140/Z/1 сторони виклали у наступній редакції: "Предмет іпотеки сторони оцінили у 19393619грн. , що за курсом НБУ становить 3840318,81 доларів США".

У договорі №5 від 31.08.2012р. про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 06.09.2007р. №140/Z/1 міститься інформація щодо балансової вартості предмету іпотеки, яка становить 9719554,21 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Як зазначено вище, частиною 3 пункту 21 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. N 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" встановлено, що у визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).

Таким чином, для вирішення питання щодо розміру вимог кредиторів, суд з'ясовує оціночну вартість майна, а не балансову вартість. Тому, колегія суддів вважає, що вимоги, що забезпечені майном боржника, з урахуванням вартості заставного майна, складає 19393619грн.

А також колегія суддів, зазначає, що рішеннями господарського суду Харківської області від 10.06.2012р. у справі 922/1223/13 та від 05.02.2014р. у справі №922/5140/13 підтверджується факт заборгованості боржника перед кредитора, а також сума заборгованості зазначених сторін. Однак, дані рішення не є підтвердженням того, що сума у розмірі 19147782,46грн., яка стягується з боржника, не є вимогою кредитора, яка не забезпечена заставою майна боржника.

Як зазначено вище, частиною 1 ст. 14 Закону про банкрутство передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, зокрема, якщо, вимоги кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги ініціюючого кредитора ПАТ "ВТБ Банк" у повному обсязі забезпечені майном боржника ТОВ "Нестсервіс". Отже, відсутні безспірні грошові вимоги, які б перевищували 300 мінімальних розмірів заробітної плати та не забезпечені заставою майна боржника.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність заяви ПАТ «ВТБ Банк» про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Нестсервіс» та не надання доказів безспірності грошових вимог, які б не були забезпечені заставою майна боржника.

Таким чином, господарським судом першої інстанції зроблено передчасний висновок про наявність правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство боржника ТОВ "Нестсервіс".

За приписами пункту 11 статті 83 Закону про банкрутство господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, отже, вона підлягає задоволенню.

За таких обставин оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції про порушення провадження у справі про банкрутство підлягає скасуванню, як така, що не відповідає приписам чинного законодавства, а провадження у справі - припиненню, як передчасно порушене.

Щодо посилання ініціюючого кредитора у відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 на те, що ухвала господарського суду Харківської області від 16.10.2014р. вже була предметом розгляду у суді апеляційної інстанції та касаційної інстанції, зокрема постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2015р. ухвалу господарського суду Харківської області від 16.10.2014р. залишено без змін, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала господарського суду Харківської області від 16.07.2015р. дійсно була предметом розгляду у суду апеляційної та касаційної інстанції. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2015р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестсервіс" задоволено; ухвалу господарського суду Харківської області від 16.07.2014р. у справі №922/2632/14 скасовано; провадження у справі №№922/2632/14 припинено. Постановою Вищого господарського суду від 09.04.2015р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2015р. скасовано; ухвалу господарського суду Харківської області від 16.07.2014р. залишено без змін. З тексту постанови Вищого господарського суду України вбачається, що, скасовуючи постанову Харківського апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України зазначив, що судом апеляційної інстанції перегляд ухвали суду першої інстанції за апеляційною скаргою ТОВ «Нестсервіс» в особі директора ОСОБА_7 здійснено неправомірно, оскільки ухвала підготовчого засідання не порушує законних прав та охоронюваних законом інтересів скаржника. Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.07.2014р. по суті не було переглянуто у касаційному порядку.

Таким чином, ФОП ОСОБА_4, визнаний кредитор у справі про банкрутство, мав право звернутися до апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.07.2014р.

Згідно ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного вище, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ФОП ОСОБА_4 підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Харківської області від 16.07.2014р. у справі № 922/2632/14 підлягає скасуванню, провадження у справі припиненню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 3 ч. 1 ст. 103, ст.ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.07.2014р. у справі № 922/2632/14 скасувати.

Провадження у справі №922/2632/14 припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 12.08.2015 р.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель