Постанова

від 04.08.2015 по справі 484/2490/15-а

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-а/484/100/15

Справа № 484/2490/15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.08.2015 р.

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді - Мельничук О.В.

при секретарі - Голубковій Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайськ Миколаївської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Первомайському районі ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28.06.2015 року ОСОБА_3 звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_1 в якому просив про визнання дій державного кадастрового реєстратора ОСОБА_2 щодо прийняття рішень про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру неправомірними та про визнання незаконними та скасування рішення державного кадастрового реєстратора ОСОБА_2 № 4800112742015 та № 4800112752015 від 10.06.2015 року про відмову у внесенні відомостей ( змін до них) до Державного земельного кадастру щодо відсутності обмеження у використанні земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником 1\2 частки земельної ділянки площею 2,6570 га кадастровий номер 4825485100:01:000:0507, на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.2014 року, та 1\2 частки земельної ділянки площею 4,3430 га кадастровий номер 4825485100:01:000:0506, на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.2014 року, які розташовані в межах території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області для оздоровчого призначення. В квітні 2015 року на підставі договорів про виконання землевпорядних робіт №№ 54, 55 від 23.04.2015 року землевпорядна організація ПП «Геліос-Л» виготовила дві технічні документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Позивач звернувся до державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Первомайському районі ОСОБА_2 із заявами про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Проте, державний кадастровий реєстратор ОСОБА_2 прийняла рішення № 4800112742015 та № 4800112752015 від 10.06.2015 року про відмову у внесенні відомостей ( змін до них) до Державного земельного кадастру щодо відсутності обмеження у використанні земельної ділянки, мотивуючи свою відмову невідповідністю поданих документів вимогам, установленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме відсутність підстави для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо відсутності обмежень у використанні земельної ділянки. Вважає прийняте рішення протиправним та підлягаючим скасуванню так як вона не відповідає ст.ст. 1, 5, 21 ч.5, 28 ч.4 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідач та її представник ОСОБА_4 позов не визнали та в його задоволенні просили відмовити, так як за зверненням попереднього землевласника ФГ «Золота рибка» було розроблено відповідну технічну документацію, в якій було встановлена межа прибережної захисної смуги по березі річки Південний Буг шириною 100 м та встановлена межа охоронюваної зони вздовж лінії електромереж напругою 10 кВт у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених площинами що віддалені по обидві сторони крайніх проводів електромереж на відстані 10м, які є зонами обмеження прав власності на землю та використання земельної ділянки. Актами від 27.12.2010 року про встановлення на місцевості меж зон обмежень прав власності на землю та використання земельної ділянки була встановлена межа охоронюваних зон. А 22.05.2014 року згідно договорів купівлі-продажу, які зареєстровані в реєстрі за №№ 2148, 2147 ФГ «Золота Рибка» продало ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частках земельні ділянки площею 4,3430 га кадастровий номер 4825485100:01:000:0506 та площею 2,6570 га кадастровий номер 4825485100:01:000:0507, тому дії реєстратора правомірні.

Суд вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Із копії договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 22.05.2014 року ( а.с.6-7 та 9-10) ФГ «Золота Рибка» продало ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частках земельні ділянки площею 4,3430 га кадастровий номер 4825485100:01:000:0506 та площею 2,6570 га кадастровий номер 4825485100:01:000:0507.

ОСОБА_1 звернувся 10.06.2015 року з заявами до відповідача про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (а.с.12-15), а рішеннями № 4800112742015 та № 4800112752015 від 10.06.2015 року ( а.с.16, 17) відповідач відмовив у внесенні таких змін з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме відсутність підстави для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо відсутності обмежень у використанні земельної ділянки.

Ст. 71 ч.2 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач та її представник обґрунтовували свої заперечення проти адміністративного позову тим, що на території спірних земельних ділянок знаходиться прибережна захисна смуга річки Південний Буг, хоча і документально вона не зафіксована.

Ст. 244-2 КАС України передбачає, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи, що в постанові Верховного Суду України від 05.11.2014 року по розгляду справи за позовом заступника Дніпровського екологічного прокурора в інтересах Державного комітету України із земельних ресурсів, Державного агентства земельних ресурсів України до Бориспільської районної державної адміністрації та інших осіб про визнання незаконним розпорядження державної адміністрації, недійними договорів купівлі-продажу і державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.09.2013 року вказано, що прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим. Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене імперативними нормами (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них». Тобто, сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги.

На підставі викладеного, суд знаходить що відповідачем доведено правомірність його дій, що оскаржуються позивачем, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 158, 159, 162, 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного кадастровного реєстратора Управління Держземагенства у Первомайському районі ОСОБА_2 про визнання дій державного кадастрового реєстратора ОСОБА_2 щодо прийняття рішень про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру неправомірними та про визнання незаконними та скасування рішення державного кадастрового реєстратора ОСОБА_2 № 4800112742015 та № 4800112752015 від 10.06.2015 року про відмову у внесенні відомостей ( змін до них) до Державного земельного кадастру щодо відсутності обмеження у використанні земельної ділянки.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статі 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: