Ухвала

від 11.11.2015 по справі 484/2490/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 484/2490/15-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Мельничук О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 серпня 2015 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Первомайському районі Цуканової Ірини Георгіївни про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Первомайському районі Цуканової І.Г. (далі Реєстратор) про визнання дій Реєстратора щодо прийняття рішень про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру неправомірними та про визнання незаконними та скасування рішення Реєстратора № 4800112742015 та № 4800112752015 від 10 червня 2015 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо відсутності обмеження у використанні земельної ділянки.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 серпня 2015 року адміністративний позов було залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено відповідно до договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 22 травня 2014 року ФГ "Золота Рибка" продало позивачу та ОСОБА_4 в рівних частках земельні ділянки площею 4,3430 га, кадастровий номер НОМЕР_2, та площею 2,6570 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

10 червня 2015 року позивач звернувся з заявами до відповідача про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Рішеннями №4800112742015 та №4800112752015 від 10 червня 2015 року відповідач відмовив у внесенні таких змін з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме відсутність підстави для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо відсутності обмежень у використанні земельної ділянки.

Відмова Реєстратором внести відповідні відомості і стала підставою для звернення ОСОБА_2 з позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність його дій, які оскаржуються позивачем.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, вважає їх правильними з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи, зокрема, адміністративного позову вбачається, що позивач звернувся до Реєстратора із заявами про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо відсутності обмеження у використанні земельних ділянок площею 4,3430 га кадастровий номер НОМЕР_2 та площею 2,6570 га кадастровий номер НОМЕР_1.

Разом з тим, справа містить Технічну документацію, складену відносно вказаних земельних ділянок площею 4,3430 га, кадастровий номер НОМЕР_2, та площею 2,6570 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з якої вбачається наявність обмежень права на земельні ділянки, а саме: "Прибережно-захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах" (кадастровий номер ділянки НОМЕР_1) та "Прибережно-захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах" і "Охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта енергетичної системи" (кадастровий номер ділянки НОМЕР_2).

Зазначені обставини також підтверджуються: експлікацією земельних угідь (а.с.25), переліками обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути (а.с.32, 44), актами "Про встановлення на місцевості меж зон обмежень прав власності на землю та використання земельної ділянки (а.с.35, 47).

Крім того, обмеження права на земельні ділянки безпосередньо передбачено в Державних актах на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 (а.с.48 та 49).

Також, з аналізу положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" (стаття 28 вказаного Закону) та Порядку ведення Державного земельного кадастру (Загальна частина Внесення відомостей (змін до них) про обмеження у використанні земель), затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051, можна дійти висновку, що вказані нормативно-правові акти, які установлюють правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру та визначають процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру, в контексті спірних правових відносин, передбачають внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про обмеження у використанні земель та не передбачають внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо відсутності обмежень у використанні земельної ділянки.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання дій Реєстратора щодо прийняття рішень про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру неправомірними та про визнання незаконними та скасування рішення Реєстратора № 4800112742015 та № 4800112752015 від 10 червня 2015 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо відсутності обмеження у використанні земельної ділянки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи, викладені у апеляційній сказі були предметом дослідження судом першої інстанції та свого підтвердження не знайшли.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності згідно діючого законодавства, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому КАС України.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук