Ухвала

від 29.07.2015 по справі 804/9568/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" липня 2015 р. м. Київ К/800/3586/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року у справі № 804/9568/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Дніпровський" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Дніпровський" (далі - ТОВ "Птахокомплекс "Дніпровський") звернулось в суд з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі -ОДПІ) в якому просило визнати протиправним дії відповідача проведенню щодо нього документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Запоріжметгруп", ТОВ "Урожай-Агро", ТОВ "Літанія", ТОВ "Агротрейд", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Агро-Ера" за період з 01 червня 2009 року по 31 січня 2013 року у фактичних періодах їх здійснення, в результаті яких було складено акт № 1299/221/36020648 від 24 квітня 2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, присутніх у судовому засіданні перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що на адресу ТОВ "Птахокомплекс "Дніпровський" податковою інспекцією направлялись запити № 35807/10/23-315 від 30 вересня 2011 року, № 28203/10/23-315 від 15 серпня 2011 року, № 28204/10/23-315 від 15 серпня 2011 року, № 19225/10/23-315 від 30 травня 2011 року, № 8074/10/22-114 від 01 червня 2012 року, № 6383/10/224 від 01 березня 2013 року.

По названим запитам позивачем надано відповіді з поясненнями та документами для підтвердження взаємовідносин по запитуваним контрагентам.

У зв'язку з тим, що запитувану інформацію надано не в повному обсязі, ОДПІ 26 березня 2013 року винесено наказ № 390 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Птахокомплекс "Дніпровський" (реєстраційний номер облікової справи платника податку 36020648)" та 16 квітня 2013 року винесено наказ № 500 "Про продовження терміну проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Птахокомплекс "Дніпровський" (реєстраційний номер облікової справи платника податку 36020648)", яким продовжено термін проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача з 16 квітня 2013 року на 2 робочих дні.

За наслідками проведеної перевірки, податковим органом складено акт № 1299/221/36020648 від 24 квітня 2013 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Птахокомплекс "Дніпровський" (код ЄДРПОУ 36020648) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Запоріжметгруп" (код за ЄДРОПУ 31189871) за грудень 2009 року, ТОВ "Урожай-Агро" (код за ЄДРПОУ 36442456) за вересень 2010 року, ТОВ "Літанія" (код за ЄДРПОУ 32663240) за червень, серпень 2009 року, ТОВ "Агротрейд" (код за ЄДРПОУ 31572734) за серпень, вересень 2010 року, ФОП ОСОБА_1 за жовтень, листопад 2010 року, ТОВ "Агро-Ера" (код за ЄДРПОУ 33516760) за лютий, серпень 2011 року".

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до приписів статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

Колегія суддів звертає увагу, що висновки до яких прийшли суди попередніх інстанції щодо оцінки первинної документації та в цілому реальності господарських операцій є передчасними, оскільки викладені в акті доводи не порушують права платника податків та не створюють для нього жодних правових наслідків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

За змістом підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Отже, у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що аналіз наданої позивачем інформації на запити податкового органу, а саме, встановлення повноти наданих пояснень та документальних підтверджень, є суттєвою обставиною, яка має значення для правильного вирішення справи.

Даним обставинам правова оцінка надана не була, судами не встановлено, яка саме інформація не надана позивачем, що слугувала підставою для прийняття оскаржуваного наказу та проведенню перевірки.

З огляду на викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частини четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зі змісту частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Отже, неповне з'ясування судами дійсних обставин справи та допущені порушення норм процесуального права є підставною для скасування ухвалених рішень та направлення справи на новий розгляд.

Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки неповноту встановлення обставин у справі допущено обома судовими інстанціями, то справа направляється до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, належним чином перевірити доводи сторін щодо реальності здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентами та правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за цими операціями, дати оцінку як вже приєднаним до справи доказам, так і новим доказам, що будуть виявлені в судовому розгляді справи, з дотриманням вимог статті 86 КАС України та зробити юридично правильний висновок щодо прав і обов'язків сторін.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року у справі № 804/9568/13-а скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: