Ухвала

від 05.08.2015 по справі 826/6114/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2015 року м. Київ К/800/64499/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Сірош М.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ЕРА" (далі - Товариство)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2014

у справі № 826/6114/13-а

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція)

про скасування податкового повідомлення-рішення .

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2012 № 000669228 та № 000670288.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2013 позов задоволено з тих мотивів, що за наявності належним чином оформлених первинних документів на підтвердження реальності виконання операцій платника з товариством з обмеженою відповідальністю «НВО МЕТА» (далі - ТОВ «НВО МЕТА») факт реєстрації цього постачальника на підставну особу не може слугувати доказом безтоварності господарських операцій.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2014 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що фіктивний характер діяльності спірного контрагента свідчить про неможливість виконання ним відображених у податковому обліку Товариства операцій з поставки послуг.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Товариства, в якій воно просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва зі спору. Скаржник вважає, що висновок апеляційного суду про відсутність реальних господарських операцій позивача з ТОВ «НВО МЕТА» не відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на неналежних доказах.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «НВО МЕТА» за період з 01.01.2009 по 30.06.2012, оформлену актом від 27.11.2012 № 8214/22-8/30019052.

Під час цієї перевірки Інспекцією зроблено висновок про фіктивний характер операцій з придбання позивачем послуг із здійснення комплексу заходів по організації трансляції рекламних відеоматеріалів на регіональному телебаченні України, що виключає право Товариства на формування у податковому обліку витрат та податкового кредиту з ПДВ за цими операціями.

На обґрунтування цього висновку відповідач посилається на обставини, установлені у рамках проведення оперативних заходів у кримінальній справі, порушеній відносно засновника та директора ТОВ «НВО МЕТА» ОСОБА_1, який зареєстрував зазначене товариство за винагороду без наміру провадження фактичної господарської діяльності з метою реалізації схем конвертації безготівкових коштів у готівку.

Наведений висновок слугував підставою для прийняття Інспекцією податкового повідомлення-рішення від 14.12.2011 № 000670288, за яким позивачеві визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за півріччя 2012 року в сумі 433 333 грн., та податкового повідомлення-рішення від 14.12.2011 № 000669228 про збільшення платникові грошового зобов'язання з ПДВ на 86667 грн. за основним платежем та на 172 грн. за штрафними санкціями.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.3 цієї ж статті ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з класифікацією витрат, наведеною у статті 138 ПК, витрати операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2).

Наведені законодавчі положення пов'язують податкові наслідки у вигляді права на податковий кредит з ПДВ та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат із сукупністю обставин щодо реального виконання господарської операції та наявності первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі її виконання.

Якщо при вирішенні податкового спору контролюючим органом представлено докази того, що насправді господарські операції контрагентами платника не здійснювалися та податки до бюджету не сплачувалися, до системи взаєморозрахунків залучені юридичні особи, зареєстровані за втраченими або підробленими документами, або схема взаємодії учасників операції вказує на їх недобросовісність, суд не повинен обмежувати перевіркою формальної відповідності представлених платником первинних документів вимогам чинного законодавства (зокрема, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), а має оцінити усі докази у справі у сукупності та взаємозв'язку для виключення внутрішніх протиріч та суперечностей між ними.

У справі, що переглядається, висновок суду першої інстанції про реальність господарських операцій з поставки Товариству послуг з організації трансляції рекламних матеріалів на регіональному телебаченні України у рамках правовідносин з ТОВ «НВО МЕТА» мотивований посиланням на первинні документи - договір про надання послуг від 25.01.2011 № 25-01/Е-11, податкові накладні, рахунки, а також на звіт про виконання організації трансляції рекламних матеріалів, ефірні довідки, графіки виходу програм на регіональних телеканалах.

Втім з урахуванням доводів Інспекції, якими вона мотивує протиправність відображення у податковому обліку Товариства розглядуваних операцій, суд апеляційної інстанції цілком об'єктивно визнав наведені документи формально складеним документообігом, який не може підтверджувати податкові наслідки.

При цьому апеляційний суд послався на особисті пояснення, надані ОСОБА_1 у кримінальній справі, порушеній відносно нього за статтями 205 (фіктивне підприємництво), 308 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів) Кримінального кодексу України, щодо відсутності фактів провадження реальної підприємницької діяльності та створення ТОВ «НВО МЕТА» виключно з метою конвертації безготівкових коштів у готівку і сприяння іншим суб'єктами господарювання в ухиленні від оподаткування. Постановою Печерського районного суду у м. Києві від 21.09.2012 ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідності за Законом України «Про амністію», тобто з нереабілітуючих підстав.

Слід зазначити, що для аналізу сформованих платником даних податкового обліку реальність операції визначається не лише фактичною наявністю та рухом товарів (робіт, послуг), але й реальністю виконання поставки саме задекларованим контрагентом, тобто наявністю прямого зв'язку з конкретним, заявленим постачальником; наведене зумовлює обов'язок платника належним чином довести реальне виконання господарської операції конкретним платником.

Втім подані платником докази не дозволяють визначити дійсну економічну участь ТОВ «НВО МЕТА» у виконанні операцій з поставки послуг з трансляції відеоматеріалів позивача на регіональних телеканалах, позаяк у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності договірних правовідносин між ТОВ «НВО МЕТА» та власниками відповідних телеканалів; залучені до матеріалів справи копії ефірних довідок, графіків виходу програм не містять відомостей про те, що розглядувані послуги з трансляції відеоматеріалів Товариства здійснювалися за сприянням ТОВ «НВО МЕТА». У ході розгляду справи позивач не обґрунтував наявності виробничої необхідності у залученні вказаного посередника до виконання спірних операцій на ринку телерадіопослуг, учасником якого є позивач.

Наведені обставини у сукупності з відсутністю у ТОВ «НВО МЕТА» ознак реального суб'єкта господарювання (як-от - неперебування за місцезнаходженням, відсутність об'єктивно необхідних умов для провадження господарської діяльності) були цілком об'єктивно розцінені судом апеляційної інстанції як свідчення безтоварності розглядуваних операцій; на підставі цього апеляційний суд обґрунтовано відмовив у визнанні податкової вигоди, на яку претендує позивач.

Доводи скаржника про реальність фінансово-господарських операцій з ТОВ «НВО МЕТА», викладені в касаційній скарзі, фактично зводяться до незгоди з наданою апеляційний судом оцінкою доказів та установленими обставинами спору. В силу ж статті 220 КАС переоцінка доказів та установлених судами фактичних обставин справи перебуває поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Норми права при вирішенні спору застосовані апеляційним судом правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови Київського апеляційного адміністративного суду зі спору не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ЕРА" відхилити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2014 у справі № 826/6114/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак М.В. Сірош