Рішення

від 12.09.2012 по справі 5011-58/9886-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/9886-2012 12.09.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю В«УА-МедіаВ» До Товариства з обмеженою відповідальністю В«Енжел ПаблісітіВ» Простягнення заборгованості та штрафних санкцій, 207023, 54 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1, пред .за дов. б/н від 14.03.2012р.; ОСОБА_2 пред. за дов. б/н від 20.07.2012р. Від відповідача ОСОБА_3, пред. за дов. б/н від 12.09.2012р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«УА-МедіаВ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Енжел ПаблісітіВ» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, 622672, 86 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2012 року порушено провадження у справі № 5011-58/9886-2012, розгляд справи призначено на 08.08.2012 року.

07.08.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі.

07.08.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно п.3.10 постанови Пленуму ВГСУ В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» 3.10. Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

Дослідивши заяву подану позивачем про зменшення позовних вимог суд приймає її до розгляду. Відповідно заяви про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 169538, 21 грн. основного боргу, 31197, 29 грн. пені, 6288, 04 грн. 3% річних. Ціна позову складає 207023, 54 грн.

08.08.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

08.08.2012 року представники позивача у судове засідання з'явились.

08.08.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 08.08.2012 р. розгляд справи відкладався на 12.09.2012 р.

12.09.2012 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

Представник-2 позивача надав суду для огляду документ по справі.

Представник-1 позивача надав суду усні пояснення по справі.

12.09.2012 року представник відповідача у судовому засіданні надав відзив та документи по справі.

Представник відповідача надав суду пояснення стосовно поданого відзиву на позовну заяву.

Представник-2 позивача надав суду усні пояснення по справі.

Представник-1 позивача надав суду усні пояснення по справі.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 12.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2011 р. між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) був укладений договір про надання рекламних послуг, відповідно до якого позивач зобов'язався надати відповідачу рекламні послуги з розміщення на обумовлених телеканалах реклами відповідача та/або клієнтів відповідача, а відповідач зобов'язався приймати ці послуги та оплачувати їх на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 1.1.1 договору умови розміщення реклами замовника та/або клієнтів замовника в програмах телеканалу міститься в завдані про надання рекламних послуг.

28.11.2011 р. сторони погодили наступні завдання: завдання № 2412/11і на суму 478001,98 грн. та завдання № 2414/11і на суму 91536,23 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору засвідченням факту належного надання рекламних послуг за договором є акт приймання-передачі наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін, в якому повинні бути вказані: назва телеканалу, на якому відбувалося розміщення, назва замовника або за домовленістю сторін назва клієнта замовника, реклама якого розміщувалася, період розміщення реклами, загальна вартість рекламних послуг виконавця.

Відповідно до п. 2.1.3 договору обов'язок по складанню вищезазначених актів покладається на позивача.

На виконання своїх зобов'язань за договором позивач склав акт приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2011 р. згідно завдання № 2412/11і та акт приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2011 р. згідно завдання № 2414/11і, які були підписані уповноваженими представниками сторін.

Зазначене підтверджує виконання позивачем своїх обов'язків за договором.

Відповідно до п. 3.1.2 договору відповідач зобов'язався оплачувати рекламні послуги згідно з підписаними сторонами завданнями та рахунками позивача.

Відповідно до п. 4.2 договору оплата рекламних послуг здійснюється замовником шляхом попередньої оплати вартості рекламних послуг згідно підписаними сторонами завданнями на підставі виставлених виконавцем рахунків, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок виконавця відповідної суми впродовж 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до п. 4.5 договору остаточні розрахунки між сторонами мають бути проведені не пізніше 20 числа, що слідує за місяцем, в якому були надані рекламні послуги, у відповідності з актами приймання-передачі наданих послуг, належно оформленими згідно п. 1.3 та п. 4.3 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором і його борг перед позивачем за договором складає 569 538,21 грн.

07.08.2012 р. позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що у зв'язку з частковою сплатою боргу відповідачем сума боргу останнього перед позивачем складає 169 538,21 грн.

Часткове погашення заборгованості відповідачем в сумі 400 000,00 грн. відбулося до подачі позову та підтверджується банківськими виписками за 30.03.2012 року, 05.04.2012 року та 13.04.2012 року (наявні в матеріалах справи).

Крім того, слід зазначити, що матеріали справи містять акт звірки взаєморозрахунків підписаний обома сторонами на суму 169 538,21 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 169 538,21 грн. є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 31 197,27 грн. пені та 6288,04 грн. 3 % річних.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6.4 договору у випадку порушення замовником строків передбачених для оплати рекламних послуг, замовник зобов'язаний на вимогу виконавця сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення (від суми, оплата якої прострочено) за кожен день прострочення.

Виходячи з вищезазначеного, та дослідивши розрахунок позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення пені, а саме у сумі 23 372,44 грн. пені.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, який визнаний судом як належний, суд дійшов висновку що стягненню підлягають 6288,04 грн. 3 % річних.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Енжел ПаблісітіВ» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, будинок 46, код ЄДРПОУ 34430496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«УА-МедіаВ» (01601, м. Київ, вул. Воровського, будинок 22, літера А, код ЄДРПОУ 34494996) з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 169 538,21 грн. (сто шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень 21 коп.) боргу, 23 372,44 (двадцять три тисячі триста сімдесят дві грн. 44 коп.) пені, 6288,04 (шість тисяч двісті вісімдесят вісім грн. 04 коп.) 3 % річних, 3983, 96 грн. (3983 три тисячі дев'ятсот вісімдесят три гривні 96 коп.) судового збору.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю В«УА-МедіаВ» (01601, м. Київ, вул. Воровського, 22-А, код ЄДРПОУ 34494996) зайво сплачену суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог в розмірі 8312, 99 грн. (вісім тисяч триста дванадцять грн. 99 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 17.09.2012 року

Суддя О.Є. Блажівська