Рішення

від 23.04.2014 по справі 918/341/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2014 р. Справа № 918/341/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Корсуна В.Я., розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Приватного підприємства - фірми "Промтек" про стягнення в сумі 15339 грн. 06 коп.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №3636-О від 18.09.2013 року)

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України стороні роз'яснені. Відводи з підстав визначених статтею 20 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства - фірми "Промтек" про стягнення заборгованості в сумі 15339 грн. 06 коп., яка виникла в результаті порушення відповідачем договірних зобов'язань за Договором банківського обслуговування б/н від 11 жовтня 2011 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.03.2014 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/341/14, розгляд якої призначено на 07.04.2014 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.04.2014 року, враховуючи неявку представників сторін в судове засідання 07.04.2014 року, розгляд справи відкладено до 23.04.2014 року.

Відповідач відзиву на позов не подав. Представник відповідача в судові засідання 07.04.2014 року та 23.04.2014 року не з'являвся. Поштові відправлення з ухвалами суду, що направлялися на його адресу: 33027, АДРЕСА_1, повернуті відділенням поштового зв'язку з відміткою "Повертається за закінченням терміну зберігання" (арк.справи 49, 54).

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на, зокрема, закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого позивачем на виконання вимог ухвали суду від 07.04.2014 року, місцезнаходженням Приватного підприємства - фірми "Промтек" є Рівненська область, м.Рівне, вул.Д.Галицького, буд.9 А, кв. 206 (арк. справи 59-60).

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що Приватне підприємство - фірма "Промтек" повідомлено належним чином про час та місце проведення судових засідань.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності відповідача та відзиву з його боку за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.04.2014 року представник позивача позовні вимоги, підтримав повністю. З підстав, викладених в позовній заяві просить суд позов задоволити повністю та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 15339 грн. 06 коп., в тому числі 5700 грн. заборгованість за кредитом, 5647 грн. 08 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 2606 грн. 95 коп. пеня, 1385 грн. 03 коп. заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши подані ним письмові докази, оцінивши їх у сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (ОСОБА_2) та Приватним підприємством - фірмою "Промтек" (Клієнт) було підписано Заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач приєднався і погодився із умовами, викладеними в ОСОБА_2 і Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_3, що розміщені на офіційному сайті ОСОБА_3 www.privatbank.ua, які разом складають Договір банківського обслуговування (далі Договір, арк. справи 30 - 40).

Заяву підписано Клієнтом електронно цифровим підписом у системі інтернет-клієнт-банкінг Приват 24 11 жовтня 2011 року.

Відповідно до умов зазначеного Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26002248079001, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та Правилами надання банківських послуг"

Згідно з п.3.18.1.16. ОСОБА_2 та Правил надання банківських послуг при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "ОСОБА_2 та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), ОСОБА_2 і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" - електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 Цивільного кодексу України).

Як зазначалося, заявою про відкриття поточного рахунку відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в ОСОБА_2 та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_3 - Договорі банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

Відповідно до ч.1 п.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2. ст.639 Цивільного кодексу України).

Отже, кредитний договір між сторонами складається із заяви про відкриття поточного рахунку та ОСОБА_2 і Правил надання банківських послуг, які оприлюднені через офіційний сайт банку. При цьому, зазначений Договір сторонами в установленому законом порядку, не оспорювався та не визнаний недійсним.

Згідно п.3.18.1.1 ОСОБА_2 та Правил надання банківських послуг, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Про розмір ліміту ОСОБА_2 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п.3.18.1.3 зазначених вище ОСОБА_2, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.18.1.8 ОСОБА_2 передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "ОСОБА_2 і Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, чи у будь-якій іншій формі - "Угода").

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (п. 3.18.1.6. ОСОБА_2).

Пунктом 3.18.6.1 ОСОБА_2 визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "ОСОБА_2 та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або у будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за Договором від 11 жовтня 2011 року виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 5700 грн., що підтверджується випискою з рахунку Приватного підприємства - фірми "Промтек" №26002248079001 (арк. справи 44).

У відповідності до ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Водночас, ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Відповідно до п.3.18.4.1 ОСОБА_2 за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно п. 3.18.4.1.1 ОСОБА_2 за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2 ОСОБА_2).

Відповідно до п. 3.18.4.1.3 зазначених ОСОБА_2, у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Цим же пунктом ОСОБА_2 передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і Правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 ОСОБА_2).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається (п. 3.18.4.9 ОСОБА_2).

У відповідності до п.3.18.4.4 ОСОБА_2, Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і Правилами надання банківських послуг.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні строки, вони вважаються простроченими (п. 3.18.4.10 ОСОБА_2).

Відповідно до п. 3.18.2.3.4 ОСОБА_2 має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за Договором від 11 жовтня 2011 року перед Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" не виконав.

З наявних в матеріалах справи документів, зокрема, виписки з банківського рахунку Приватного підприємства - фірми "Промтек" (арк. справи 44) та розрахунку заборгованості (арк. справи 42-43), вбачається, що в результаті невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та Приватним підприємством - фірмою "Промтек" Договором банківського обслуговування від 11 жовтня 2011 року, у відповідача станом на 05.03.2014 року утворилась перед позивачем заборгованість по простроченому кредиту в сумі 12732 грн. 13 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 5700 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 5647 грн. 08 коп. та заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 1385 грн. 03 коп.

20.02.2014 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 10.02.2014р. за вих. № 10221ROHPS15A з вимогою погашення заборгованості за Договором банківського обслуговування від 11.10.2011р. (арк. справи 45), яка залишена без відповіді та задоволення.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Приписами ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності із ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На час прийняття рішення судом відповідач доказів погашення перед позивачем заборгованості по простроченому кредиту в сумі 5700 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 5647 грн. 08 коп. та заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом в сумі 1385 грн. 03 коп. суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про стягнення з відповідача 5700 грн. заборгованості по простроченому кредиту, 5647 грн. 08 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 1385 грн. 03 коп. заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім вимог про стягнення з відповідача заборгованості із простроченого кредиту, заборгованості із сплати відсотків за користування кредитом та заборгованості з комісії за користування кредитом, позивач просить стягнути з відповідача 2606 грн. 95 коп. пені, розрахунок якої наведено у доданому до позовної заяви розрахунку суми заборгованості (арк. справи 42-43).

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені, судом враховано наступне.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.3.18.5.1 вказаних вище ОСОБА_2, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п. 3.18.5.4 ОСОБА_2 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені з урахуванням визначеного п.3.18.5.4 ОСОБА_2 порядку нарахування пені, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 2606 грн. 95 коп. пені, яку нараховано за прострочення сплати кредиту, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Проаналізувавши наведені вище правові норми та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення з Приватного підприємства - фірми "Промтек" заборгованості в сумі 15339 грн. 06 коп., з яких 5700 грн. - заборгованість за кредитом, 5647 грн. 08 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 2606 грн. 95 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1385 грн. 03 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, підтверджуються належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства - фірми "Промтек" (33027, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 31211262) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість в сумі 15339 (п'ятнадцять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 06 коп., з яких 5700 (п'ять тисяч сімсот) грн. - заборгованість за кредитом, 5647 (п'ять тисяч шістсот сорок сім) грн. 08 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 2606 (дві тисячі шістсот шість) грн. 95 коп. - пеня, 1385 (одна тисяча триста вісімдесят п'ять) грн. 03 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. витрат по судовому збору.

3. Після набрання рішення законної сили видати наказ.

Суддя В.Я.Корсун

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 квітня 2014 року