Рішення

від 21.02.2007 по справі 28-9/114-06-3444

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28-9/114-06-3444

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2007 р.Справа  № 28-9/114-06-3444

За позовом   Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЛАССА";  

ддо відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба економічної безпеки"  

 3-тя особа відповідача: Затоківська селищна рада;  

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та звільненняземельної ділянки

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: не з'явився;  

Від відповідача: Колмикова Т.О. - за дорученням;

від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛАССА», звернувся із позовом до відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба економічної безпеки», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Затоківська селищна рада, про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,8 га, яка розташована в районі вузького місця коси Кароліно-Бугаз в с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області, яка належить ТОВ „ТАЛАССА” на праві користування.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 14.06.2006р. по справі № 9/114-06-3444, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2006р. по справі № 9/114-06-3444, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАССА»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба економічної безпеки»задоволені у повному обсязі, а саме було зобов'язано відповідача звільнити земельну ділянку площею, 0,8 га, яка розташована в районі вузького місця коси Кароліно-Бугаз в с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області, яка належить позивачу на праві користування.

Постановою Вищого господарського суду України від 30 листопада 2006 року рішення господарського суду Одеської області від 14.06.2006р. по справі № 9/114-06-3444 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2006р. по справі № 9/114-06-3444 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області справу № 9/114-06-3444 передано на розгляд судді Гуляк Г.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2006р. справу № 9/114-06-3444 прийнято до провадження з присвоєнням № 28-9/114-06-3444.

Представник позивача у судові засідання не з'явився, пояснень чи клопотань від позивача до суду не надходили.

Відповідач проти позову заперечував але документів, письмових заперечень суду не надав.

Третя особа –Затоківська селищна рада проти позову заперечувала але документів, письмових заперечень суду не надала.

Справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін які приймали участь у справі, суд встановив:

11 вересня 1992 року Затоківською селищною радою було прийнято рішення про надання позивачу земельної ділянки площею 3,3 га під розміщення оздоровчого закладу, об'єктів соцкультпобуту, яхт-клубу, в зв'язку з чим, Позивачу було видано державний акт на право користування землею.

          При здійсненні позивачем свого права користування зазначеною земельною ділянкою позивач дізнався, що відповідач зайняв земельну ділянку, яка належить позивачу на праві постійного користування, на підтвердження чого надав акт обстеження земельної ділянки.

          Позивач вважає, що зайняття відповідачем певної частини земельної ділянки (0,8 га, що розташована в районі вузького місця коси Кароліно-Бугаз в с.м.т Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області), призвело до фактичного позбавлення позивача належної йому земельної ділянки на праві користування та неспроможності використання позивачем земельної ділянки за її цільовим призначенням та ведення своєї господарської діяльності, що зі сторони відповідача на думку позивача є порушенням його прав і охоронюваних законом інтересів та такі дії суперечать ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України, що набрав чинності з 01 січня 2002 року.

          В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. 20 ГК України, ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, якими встановлені певні способи захисту прав та інтересів, зокрема відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав та законних інтересів, на п. б ч. 1 ст. 211 ЗК України, якою порушенням земельного законодавства визнається самовільне зайняття земельних ділянок та на ст. 212 Земельного кодексу України, згідно якої самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування земельною ділянкою і, з приведенням земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, що здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки та зазначені заходи повернення самовільно зайнятих земельних ділянок згідно ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України провадиться за рішенням суду.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба економічної безпеки»в заперечення на позов позивача посилалось на свій відзив та на те, що дійсну справу неможливо розглядати у господарському суді Одеської області в зв'язку з тим, що господарська справа № 28-9/114-06-3444 стосується прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи –Чочуа Б.Л.

          Третя особа –Затоківська селищна рада в заперечення на позов позивача посилалась на те, що частина спірної земельної ділянки належить фізичній особі –Чочуа Б.Л., а відповідно, на думку Затоківської селищної ради позов позивача не може бути задоволений, так як дійсну справу неможливо розглядати у господарському суді Одеської області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які приймали участь у справі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з'ясування і доведеність, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАССА»за таких обставин.

Згідно постанови Вищого господарського суду України від 30 листопада 2006 року по справі № 9/114-06-3444, попередні судові рішення були скасовані, а справу було передано на новий розгляд для встановлення усіх суттєвих обставин та прав особи, яка має право постійного користування земельною ділянкою, що є предметом спору у даній справі, залучення цієї особи до участі у справі в якості відповідача або третьої особи та вирішення, в разі необхідності, питання щодо підвідомчості спору господарському суду.

          Вказану постанову було прийнято Вищим господарським судом України за розглядом касаційної скарги Чочуа Б.Л., який вважає, що предмет дійсної справи стосується його прав і обов'язків, так як на підставі рішення Затоківської селищної ради № 15 від 11.07.1997р. та рішення Затоківської селищної ради № 29 від 26.11.1997р., Чочуа Б.Л. було видано Державний акт серії I-ОД на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,21 га із земель загального користування с.м.т. Затока з цільовим призначенням –будівництво та обслуговування кемпінгу і бару в с.м.т. Затока на косі Кароліно-Бугаз.

          Однак, предметом дійсного спору є звільнення відповідачем –Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба економічної безпеки», земельної ділянки площею 0,8 га, яка розташована в районі вузького місця коси Кароліно-Бугаз в с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області, яка належить позивачу на підставі державного акта на право постійного користування, а не звільнення земельної ділянки площею 0,21 га, яка розташована в с.м.т. Затока на косі Кароліно-Бугаз і належить згідно вказаного державного акта Чочуа Б.Л.

Отже, позивачем було подано позовну заяву до одного відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба економічної безпеки», щодо звільнення саме відповідачем земельної ділянки, а не будь-якою-іншою юридичною чи фізичною особою.

Більш того, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2006 року по справі №м 9/114-06-3444 (постанова набрала законної сили і оскаржена чи скасована не була) за зверненням Першої державної виконавчої служби у Київському районі м. Одеси, було роз'яснено рішення господарського суду Одеської області від 14.06.2006р. по справі № 9/114-06-3444, в зв'язку з чим господарським судом апеляційної інстанції було зазначено, що за позовною вимогою позивача, звільнити земельну ділянку площею 0,8 га, що розташована в районі вузького місця коси Кароліно-Бугаз в с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області, зобов'язане лише Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба економічної безпеки», а не будь-які інші юридичні чи фізичні особи. Тобто, предмет дійсної справи стосується лише прав і обов'язків відповідача по дійсній справі і не стосується прав і обов'язків будь-яких інших юридичних чи фізичних осіб, а відповідно, при новому розгляді дійсної справи, де позивач не змінював підстав та предмету спору, права будь-яких юридичних осіб чи фізичних осіб, включаючи право Чочуа Б.Л. на постійне користування земельною ділянкою площею 0,21 га, яка розташована в с.м.т. Затока на косі Кароліно-Бугаз, не порушуються і не можуть бути порушені. При цьому, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2006 року по справі №м 9/114-06-3444 було роз'яснено рішення господарського суду Одеської області від 14.06.2006р. по справі № 9/114-06-3444, в зв'язку з тим, що при його виконанні Першою державною виконавчою службою у Київському районі м. Одеси було встановлено, що земельну ділянку площею 0,8 га, яка розташована в районі вузького місця коси Кароліно-Бугаз в с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області, займає інша юридична особа –ТОВ «Міг Плюс», але як було зазначено господарським судом апеляційної інстанції –звільнити земельну ділянку площею 0,8 га, яка розташована в районі вузького місця коси Кароліно-Бугаз в с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області, повинно лише Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба економічної безпеки».

Крім того, у дійсній справі є матеріали іншої справи –справа № 30/363-05-8161, згідно якої, господарський суд Одеської області розглядав окремий спір між позивачем –Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛАССА»та відповідачами –СПД фізична особа Чочуа Б.Л., СПД фізична особа Захарчук С.В.  щодо звільнення відповідачами земельної ділянки площею 0,8 га, яка розташована в районі вузького місця коси Кароліно-Бугаз в с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області, із знесенням споруд, які знаходяться на ній. Тобто, існує спір, як між позивачем –Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛАССА», і відповідачем –Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба економічної безпеки», так я спір між позивачем – Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛАССА»та відповідачами –СПД фізична особа Чочуа Б.Л., СПД фізична особа Захарчук С.В. При цьому, провадження по справі № 30/363-05-8161 було припинено в зв'язку з тим, що Чочуа Б.Л. і Захарчук С.В. являються фізичними особами і не є суб'єктами підприємницької діяльності, а відповідно такий спір повинен розглядати відповідний місцевий суд.

За таких обставин, з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 30 листопада 2006 року по справі № 9/114-06-3444, господарський суд вважає, що предмет дійсної справи не стосується прав і обов'язків Чочуа Б.Л. та інших юридичних і фізичних осіб крім Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба економічної безпеки», в зв'язку з чим Чочуа Б.Л. не було залучено у якості відповідача, чи третьої особи.

Як було встановлено господарським судом, 11 вересня 1992 року Затоківською селищною радою було прийнято рішення про надання позивачу земельної ділянки площею 3,3 га під розміщення оздоровчого закладу, об'єктів соцкультпобуту, яхт-клубу, в зв'язку з чим, позивачу було видано державний акт на право користування землею. Отже, відповідно до ст. ст. 7, 19 Земельного кодексу (в редакції 1992 року) позивач набув право користування земельною ділянкою площею 3,3 га, що розташована в районі вузького місця коси Кароліно-Бугаз в с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області та на теперішній час, відповідно до ст. 95, 116 Земельного кодексу України (що набрав чинності з 01 січня 2002 року) позивач є землекористувачем з відповідними правами та обов'язками.

Згідно матеріалів справи, позивач є належним землекористувачем земельної ділянки відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, яку займає відповідач. При цьому, факт зайняття відповідачем земельної ділянки належної позивачу був підтверджений відповідачем, який не надав суду жодних документів, які свідчили би про правомірність зайняття відповідачем вказаної земельної ділянки.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Згідно ст. 20 ГК України, ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, встановлені певні способи захисту прав та інтересів, зокрема відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав та законних інтересів.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування земельною ділянкою і, з приведенням земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, що здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. При цьому, зазначені заходи повернення самовільно зайнятих земельних ділянок згідно ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України проводяться за рішенням суду.

          За таких обставин, господарський суд вважає, що вимога позивача щодо зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,8 га, яка розташована в районі вузького місця коси Кароліно-Бугаз в с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області, яка належить ТОВ «ТАЛАССА»на праві користування є правомірною та підлягає задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба економічної безпеки»(65043, м. Одеса, вул. Толбухіна, 135, код ЄДРПОУ 31907877) звільнити земельну ділянку площею 0,8 га, яка розташована в районі вузького місця коси Кароліно-Бугаз в с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАЛАССА»(код ЄДРПОУ 19039915) на праві користування.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба економічної безпеки»(65043, м. Одеса, вул. Толбухіна, 135, п/р 26000315720 в АБ «Південний», МФО 328209, код ЄДРПОУ 31907877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАССА»(67704, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, провулок Одеський, 11, п/р 26002301510619 у відділенні «ПІБ», МФО 328458, код ЄДРПОУ 19039915) витрати по сплаті держмита у сумі 85 /вісімдесят п'ять/ грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Гуляк Г.І.