Постанова

від 14.02.2007 по справі 15/527-06-13859а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/527-06-13859А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         "14" лютого 2007 р. Справа  № 15/527-06-13859А

    15 год. 26 хв.                                                                              м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді                                              Петрова В.С.

При секретарі                                Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача –                          Цуркан М.В.;

від відповідача –                     Лопатюк Л.І., Артошин О.С.;                                                       

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Шкірсировинний завод” до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Шкірсировинний завод” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання недійсним податкового  повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області № 0001202301/1 від 13.11.2006 р., посилаючись на неправомірність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оскільки висновки відповідача про те, що обов'язковою підставою включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є надмірна сплата цих сум контрагентом до державного бюджету, не відповідають діючому законодавству, зокрема п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25 грудня 2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/527-06-13859А та призначено попереднє засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09 січня 2007 р. у справі № 15/527-06-13859 закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в засіданні суду.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, зазначених у запереченнях на позовну заяву, при цьому відповідач посилається на правомірність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування, оскільки у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 322 011,42 грн. за листопад 2004 року у зв'язку з непідтвердженням факту сплати до бюджету податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від ТОВ ВКФ „Чайка”, тому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

У зв'язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України господарський суд Одеської області зазначає, що згідно п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

З 10 по 12 жовтня 2006 р. та 16 жовтня 2006 р. на підставі посвідчення серії УОД № 088150 старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області проведено невиїзну позапланову документальну перевірку Відкритого акціонерного товариства „Шкірсировинний завод” (код ЄДРПОУ 05502098) з питання взаємовідносин з ВКФ ТОВ „Чайка” (код ЄДРПОУ 13913541) за листопад 2004 року у зв'язку з отриманою відповіддю від СДПІ у Приморському районі м. Одеси про результати зустрічної перевірки.

За результатами зазначеної перевірки ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області складено акт № 1529/23-05502098 від 17.10.2006 р., на підставі якого 17.10.2006 р. ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001202301/0 щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 322 011,00 грн. та визначення позивачу суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 671,00 грн.

Не погодившись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, ВАТ „Шкірсировинний завод” звернулось зі скаргою вих. № 26.10.06-1 від 26.10.2006 р. до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області. Рішенням ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області про результати розгляду скарги від 13.11.2006 р. № 8272/10/23-028/с вищезазначене податкове повідомлення-рішення від 17.10.2006 р. скасовано в частині застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 1 671,00 грн., в частині зменшення від'ємного значення по податку на додану вартість залишено без змін.

На підставі зазначеного рішення про результати розгляду скарги ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області 13.11.2006 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0001202301/1 щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 322 011,00 грн.

Проте, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення № 0001202301/1 від 13.11.2006 р. прийнято ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області в порушення вимог чинного законодавства, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, з 02 лютого по 15 лютого 2005 року Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси було проведено позапланову документальну перевірку дотримання ВАТ „Шкірсировинний завод” вимог податкового законодавства по відшкодуванню суми податку на додану вартість з бюджету за листопад 2004 р., про що було складено акт № 1293/23-34/13/05502098 від 15.02.2005 р. „Про результати перевірки достовірності даних уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, наданого до декларації з ПДВ за листопад 2004 року, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ВАТ „Шкірсировинний завод” з урахуванням даних загальної декларації з ПДВ за листопад 2004 р. (вх. 244957 від 20.12.2004 р.). Згідно вказаного акту підтверджена сума податкового кредиту складає 436 934 грн., до якої входить також сума в розмірі 322 011 грн.

Також правильність включення позивачем вищевказаної суми податку на додану вартість в розмірі 436 934 грн. до складу податкового кредиту за листопад 2004 р. була підтверджена внаслідок проведення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси комплексної планової документальної перевірки позивача, про що свідчить акт цієї ДПІ від 21.02.2006 р. № 1093/23-2021/05502098 про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ „Шкірсировинний завод” за період з 01.01.2004 р. по 01.10.2005 р.

Однак, у зв'язку  з перереєстрацією ВАТ „Шкірсировинний завод”  було взято на облік як платник податків у ДПІ у  Комінтернівському районі Одеської області з 15.03.2006 р. за № 1265.

Як вбачається зі змісту акту № 1529/23-05502098 від 17.10.2006 р., підставою для непідтвердження позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2004 року у розмірі 322 011, 00 грн. стало виключення відповідачем зі складу податкового кредиту позивача сум податку на додану вартість по наступним податковим накладним, виданим ВКФ ТОВ „Чайка” (код ЄДРПОУ 13913541):

-          № 13542 від 01.10.2004 р. на суму 7 324,80 грн., у т.ч. ПДВ –1 220,80 грн.;

-          № 13543 від 01.10.2004 р. на суму 159 858,72 грн., у т.ч. ПДВ –26 643,12 грн.;

-          № 13559 від 04.10.2004 р. на суму 178 017,84 грн., у т.ч. ПДВ –29 669,64 грн.;

-          № 13578 від 25.10.2004 р. на суму 179 837,28 грн., у т.ч. ПДВ –29 972,88 грн.;

-          № 16612 від 04.11.2004 р. на суму 148 647,84 грн., у т.ч. ПДВ –24 774,64 грн.;

-          № 16620 від 12.11.2004 р. на суму 152 339,28 грн., у т.ч. ПДВ –25 389,88 грн.;

-          № 16621 від 16.11.2004 р. на суму 206 417,04 грн., у т.ч. ПДВ –34 402,84 грн.;

-          № 16638 від 22.11.2004 р. на суму 208 975,08 грн., у т.ч. ПДВ –34 829,18 грн.;

-          № 16294 від 23.11.2004 р. на суму 239 976,06 грн., у т.ч. ПДВ –39 996,01 грн.;

-          № 16648 від 25.11.2004 р. на суму 242 422,80 грн., у т.ч. ПДВ –40 403,80 грн.;

-          № 16658 від 29.11.2004 р. на суму 208 251,84 грн., у т.ч. ПДВ –34 708,64 грн.          

Загальна сума податку на додану вартість за вказаними накладними складає 322011,43 грн.

Так, причиною такого виключення сум податку на додану вартість зі складу податкового кредиту позивача по вищевказаним податковим накладним відповідач вказує відповідь СДПІ у Приморському район м. Одеси від 13.04.2006 р. № 565/7/23-5012/18/22, згідно якої стосовно ТОВ ВКФ „Чайка” розпочато ліквідаційну процедуру за рішенням суду від 14.07.2005 р. по справі № 23/113-06-4019 про визнання зазначеного підприємства банкрутом, хоча вказану відповідь СДПІ у Приморському районі відповідач до суду не надав. При цьому відповідач посилається на те, що згідно відповіді СДПІ у Приморському районі м. Одеси комплексна чи тематичні перевірки ТОВ ВКФ „Чайка” за період з 01.01.2004 р. не проводились, тому податкові зобов'язання не перевірені.

Проте, вищезазначені доводи відповідача суд вважає необґрунтованими, оскільки  вище перелічені податкові накладні були виписані ТОВ ВКФ „Чайка” у жовтні-листопаді 2004 року, а рішення суду про ліквідаційну процедуру ТОВ ВКФ „Чайка” прийнято 14.07.2005 р., тобто до того як стосовно ТОВ ВКФ „Чайка” було розпочато процедуру банкрутства, і на момент видачі податкових накладних ТОВ ВКФ „Чайка” було платником  податку на додану вартість. Адже, згідно п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Крім того, згідно п. 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом..

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Підпунктом 7.5.1 зазначеного Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з таких подій:

-          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У даному випадку датами виникнення податкового кредиту по ПДВ у ВАТ „Шкірсировинний завод” є дати виписки ТОВ ВКФ „Чайка” податкових накладних у жовтні-листопаді 2004 року.  

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”  визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Однак, включені позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість підтверджені податковими накладними, які були видані ТОВ ВКФ „Чайка” з дотриманням вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Також суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що ВАТ „Шкірсировинний завод” не оплачена вартість товарів та сума податку на додану вартість при придбанні товарів у ТОВ ВКФ „Чайка” у зв'язку з тим, що з наданого ТОВ ВКФ „Чайка” позивачу повідомлення (вх. СДПІ у Приморському районі м. Одеси від 26.05.2005 року), де зазначено, що розрахунки між ВАТ „Шкіросировинний завод” та ТОВ ВКФ „Чайка” не проводились та на момент надання повідомлення заборгованість по розрахунках ВАТ „Шкіросировинний завод” перед ТОВ ВКФ „Чайка” складає 3 222 784,23 грн., не вбачаються підстави виникнення у позивача перед ТОВ ВКФ „Чайка” зазначеної заборгованості і за який товар. Адже сума поставленого товару за податковими накладними, за якими відповідачем виключено суму податку на додану вартість в розмірі 322 011 грн. зі складу податкового кредиту, складає 1 932 068, 58 грн. Більш того, відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Крім того, згідно вищезазначеного повідомлення  ТОВ ВКФ „Чайка” суми податку на додану вартість по податковим накладним № 13542 від 01.10.2004 р., № 13543 від 01.10.2004 р.,  № 13559 від 04.10.2004 р., № 13578 від 25.10.2004 р.,  № 16612 від 04.11.2004 р., № 16620 від 12.11.2004 р., № 16621 від 16.11.2004 р., № 16638 від 22.11.2004 р., № 16294 від 23.11.2004 р., № 16648 від 25.11.2004 р., № 16658 від 29.11.2004 р. включені до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображені ТОВ ВКФ „Чайка” у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за жовтень 2004 р. –листопад 2004 р.

Таким чином, ВАТ „Шкіросировинний завод” правомірно включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, що були виписані ТОВ ВКФ „Чайка”.

Крім того, на думку суду, необґрунтованими є посилання відповідача на те, що факт виробництва придбаного позивачем товару та сплата податку на додану вартість до бюджету ТОВ ВКФ „Чайка”, який був посередником, та ПП „Укрпостач” і ТОВ „Арсенал-Центр”, які були постачальниками згідно повідомлення ТОВ ВКФ „Чайка”, є не підтвердженими, у зв'язку з чим відсутні факт надмірної сплати податку та відповідно бюджетна заборгованість перед платником податку –ВАТ „Шкіросировинний завод”.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду

А відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відтак, п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” дає тільки визначення терміну „бюджетне відшкодування” та не визначає жодних підстав, від яких залежить право на податковий кредит.

Виходячи з вищевикладеного, сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки. Також чинним законодавством України, зокрема Законом України „Про податок на додану вартість” не передбачений обов'язок покупця сплачувати податок  на додану вартість також до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Адже відповідно до положень Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, що передбачає підстави для звільнення від доказування.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відтак, відповідач не довів суду правомірність прийняття ним оскаржуваного повідомлення-рішення.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем неправомірно зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 322 011,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною  3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, а також заявляти інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.    

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача сплаченого державного мита суд зазначає наступне.   

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню з Державного бюджету витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Шкірсировинний завод” до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

2.          ВИЗНАТИ недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтерновському районі Одеської області № 0001202301/1 від 13.11.2006 р.

3.          СТЯГНУТИ з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Шкірсировинний” завод (65025, Одеська область, Комінтернівський район, 21-й км. Старокиївське шосе, 38; код ЄДРПОУ 05502098; р/р 26009312177 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209) судовий збір на загальну суму 03 /три/ грн. 40 коп.

Постанову суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 12.03.2007 р.  

                             Суддя                                                                     Петров В.С.