Постанова

від 17.05.2007 по справі 15/527-06-13859а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/527-06-13859А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛАІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"17" травня 2007 р. Справа № 15/527-06-13859А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді :  Л. І.Бандури

суддів : Л. В.Поліщук, В.Б.Туренко                         

при секретарі судового засідання : О.О.Соломахіній

за участю представників сторін:

від позивача –М.В.Цуркан

від відповідача –С.В.Богорел

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Комінтернівському р –ні Одеської області

на постанову господарського суду Одеської області від 14.02.07 р.

у справі №15/527-06-13859 А

за позовом ВАТ „Шкірсировинний завод”

до ДПІ у Комінтернівському р - ні Одеської області

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення

                                         встановив:

17.10.06 р. ДПІ у Комінтернівському р –ні Одеської області здійснила невиїзну позапланову документальну перевірку ВАТ „Шкірсировинний завод” з питання взаємовідносин з ВКФ ТОВ „Чайка” за листопад 2004 р. і за її результатами склала акт №1529/23-05502098.

В ході перевірки виявлено, що сума податку на додану вартість  у розмірі 322011,43 грн. по податковим накладним, отриманим від ВКФ ТОВ „Чайка”, що віднесена ВАТ „Шкірсировинний завод” до складу податкового кредиту по податковій Декларації з ПДВ за листопад 2004 р. не може бути зарахована до його складу, в зв'язку з тим, що відсутнє підтвердження надмірної сплати до бюджету податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки, 17.10.06 р. ДПІ у Комінтернівському р –ні прийняла податкове повідомлення - рішення №0001202301/0 про зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ за листопад 2004 р. в сумі 322011 грн. та стягнення штрафних санкцій по ПДВ в сумі 1671 грн., яке було оскаржено в адміністративному порядку до ДПІ у Комінтернівському р –ні. Рішенням  про результати розгляду скарги від 13.11.06 р. №8272/10/23-028/0 вищеназване податкове повідомлення –рішення скасоване в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1671 грн.

За результатами адміністративного оскарження, 13.11.06 р. ДПІ у Комінтернівському р –ні прийняла податкове повідомлення –рішення №0001202301/1 про зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ за листопад 2004 р. в сумі 322011 грн.

Позивач звернувся до господарського суду з адміністративним позовом про визнання недійсним названого податкового повідомлення –рішення. В обґрунтування позову, позивач послався на те, спірні суми податку на додану вартість підтверджені податковими накладними, та фактично сплачені продавцю в ціні товарів, а тому він правильно відніс їх до складу податкового кредиту.

Постановою господарського суду Одеської області від 14.02.07 р., яка оформлена в повному обсязі 12.03.07 р. (суддя В.С.Петров) позов задоволено, вищеназване податкове повідомлення –рішення визнано недійсним, оскільки позивачем правомірно визначено суму бюджетного відшкодування за листопад 2004 р.

ДПІ у Комінтернівському р - ні не погодившись з постановою суду, після подання заяви про апеляційне оскарження, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нову постанову про відмову в  позові, посилаючись  на порушення судом  норм матеріального права.

Позивач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а постанову суду, що відповідає матеріалам справи і чинному законодавству.

Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

Відповідно до положень Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. в редакції до 25.03.05 р. податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1). Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7). Не дозволяється включенню до податкового кредиту будь –яких витрат по сплаті податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, не підтверджених податковими накладними (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Згідно з п. п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податків товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 названого Закону).

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 вищеназваного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Розглядаючи спір по суті, суд першої інстанції проаналізував вищеназвані норми Закону, податкові накладні №№13542, 13543  від 01.10.04 р., №13559 від 04.10.04 р., №13578 від 25.10.04 р., №16612 від 04.11.04 р., №16620 від 12.11.04 р., №16621 від 16.11.04 р., №16638 від 22.11.04 р., №16294 від 23.11.04 р., №16648 від 25.11.04 р., №16658 від 29.11.04 р., що  оформлені, згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” і підтверджують факт придбання у ВКФ ТОВ „Чайка” товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1 932068,58 грн. в т.ч. ПДВ –322011,43 грн., розрахункові документи, що підтверджують сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товарів, і дійшов висновку, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту 322011,43 грн. ПДВ, за накладними, що були виписані ВКФ ТОВ „Чайка”.

Апеляційна інстанція погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає чинному законодавству, матеріалам справи.

Посилання скаржника на п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” не приймаються судовою колегією до уваги, так як у цій нормі законодавства міститься лише загальне визначення терміну „бюджетне відшкодування”, не встановлено жодних підстав, від яких би залежало право на податковий кредит, вона є відсильною нормою, тому що безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм Закону. Іншою нормою є п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 названого Закону, в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин, який передбачає, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду. При цьому, відшкодуванню платнику підлягає сума, яка при її визначенні за п.п.7.7.1 має від'ємне значення. Отже, сума бюджетного відшкодування прямо залежить від правильного визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Згідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша ст.19 Конституції України).

Чинне законодавство, зокрема Закон України „про податок на додану вартість”, не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Відповідно до положень вищеназваного Закону, сума податку на додану вартість, включена до ціни товару є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець має сплачувати цей податок до бюджету.

За таких обставин, господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про неправомірне зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ у сумі 322011 грн. у листопаді 2004 р.

З урахуванням викладеного, постанова господарського суду є обґрунтованою, відповідає матеріалам справи, чинному законодавству і підстави для її зміни чи скасування відсутні.

    Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                   ухвалив:

Постанову господарського суду Одеської області від 14.02.07р. у справі №

15/527-06-13859А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя                                                                         Л.І. Бандура

Судді                                                                                               Л.В. Поліщук

                                                                                                        В.Б. Туренко