Постанова

від 25.07.2011 по справі 2а/1770/1814/2011

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1814/2011

25 липня 2011 року 16год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: ОСОБА_1,

представник відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 підприємства "Лоція-91" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Лоція-91" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.04.2011р. №0000312351/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені у акті перевірки, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам. Крім того, податковим органом було порушено вимоги Податкового кодексу України, що регулюють порядок проведення позапланових виїзних перевірок та порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та пояснила суду, що ДПІ у Рівненському районі за результатами позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010р. по 30.11.2010р., складено акт від 31.03.2011р. №249/32/23-309/13983719. На підставі цього акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011р. №0000312351/0, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3960,00грн. та застосовано штраф у розмірі 990,00грн. Вказала, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, та оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправними, адже підприємство, визначаючи суму податкового кредиту та в наступному суму бюджетного відшкодування діяло відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість». Так, вказаний Закон не ставить право платника на заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість в залежність від обов'язкового введення в експлуатацію основних фондів у разі документального підтвердження розміру податкового кредиту. У ході перевірки податковому органу було надано первинні бухгалтерські документи, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту саме у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, спрямованих на будівництво (реконструкцію) виробничих приміщень, оскільки інших видів діяльності в перевіреному періоді платник податків не здійснював. ДПІ у Рівненському районі під час перевірки не було встановлено жодних порушень щодо відображення позивачем в деклараціях сум податкового кредиту, натомість підтверджено наявність і відповідність первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит. Виникнення права ПП «Лоція-91» на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі податковими накладними. Зауважила, що в акті перевірки висновки податкового органу про зменшення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку, обґрунтовані п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Однак, вказана норма закону є підставою після підписання акта введення в експлуатацію основних фондів нараховувати амортизацію та поступово відносити витрати на їх придбання, виготовлення та поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Крім того, вказала на порушення відповідачем норм Податкового кодексу України. Зокрема, всупереч вимогам п.200.19 ст.200 ПК України, податковий орган не надіслав позивачу протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності (у даному випадку - 20.01.2011р.) повідомлення про невідповідність встановленим критеріям та відсутності права на автоматичне бюджетне відшкодування. ДПІ у Рівненському районі також не було дотримано термінів проведення позапланової виїзної перевірки - протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. З аналізу ст.79 ПК України вбачається, що відповідачем було перевищено повноваження під час проведення документальної невиїзної перевірки, а саме безпідставно витребовувалися у позивача пояснення та копії документів. Позивач вважає, що фактично по декларації за грудень 2010 року податковим органом була проведена невиїзна позапланову перевірка. Зазначила, що застосування оспорюваним податковим повідомленням-рішенням до ПП «Лоція-91» штрафних санкцій у розмірі 990,00грн. є неправомірним, оскільки з прийняття Податкового кодексу України втратив чинність Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а відтак після 01.01.2011р. необхідно застосовувати штрафні санкції, передбачені гл.11 розд.2 Податкового кодексу України. Просила позов задовольнити у повному обсязі: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011р. №0000312351/0; визнати протиправними дії ДПІ у Рівненському районі щодо проведення позапланової перевірки позивача з питань нарахування суми бюджетного податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, результати якої оформлено актом від 31.03.2011р. №249/32/23-309/13983719; визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неповідомленні підприємства про рішення щодо невідповідності критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, прийняте за наслідками розгляду заяви від 19.01.2011р.; визнати протиправними дії податкового органу щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 990,00грн.

Державна податкова інспекція у Рівненському районі адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила, що проведеною податковим органом перевіркою встановлено, що всупереч абз."а" пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" обсяги оподатковуваних операцій позивача за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2010 року, яка становить 3960,00грн., в зв'язку з чим у платника податку відсутнє право на бюджетне відшкодування. Вказала, що надання права на бюджетне відшкодування особі, яка мала обсяги оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування у разі, якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або спорудження основних фондів, залежить від того, чи відображено на балансі підприємства надходження (придбання, створення) основних засобів. Зазначила, що в останніх роз'ясненнях Державна податкова адміністрація України наполягає, що право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло під час спорудження або придбання основних фондів, виникає лише тоді, коли такі основні фонди відображаються на балансі платника ПДВ (лист ДПА України від 27.01.2010р. №1366/7/07-1417). При цьому під відображенням на балансі розуміється облік основних засобів на рахунку 10 "Основні засоби", бо до цього моменту ще не можна підтвердити належність придбаних (споруджених) активів до основних фондів, і будівництво ще не досягло кінцевої стадії. На підставі вищевикладеного податковим органом зроблено висновок, що в порушення абз."а" п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ПП "Лоція-91" завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2010 року в розмірі 3960,00грн. Відтак, спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у зв'язку з фактичним порушенням ПП "Лоція-91" вимог податкового законодавства, є правомірним. Що ж стосується тверджень позивача про порушення ДПІ у Рівненському районі норм Податкового кодексу України, зазначила, що камеральна перевірка декларації з податку на додану вартість ПП «Лоція-91» за грудень 2010 року здійснювалася з урахуванням вимог пп.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в якому не передбачено отримання платником автоматичного бюджетного відшкодування. Документальна позапланова виїзна перевірка позивача проведена на підставі чинного законодавства, в межах повноважень податкового органу, з урахуванням вимог ст.200 Податкового кодексу України. Просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Рівненському районі з 18.03.2011р. по 24.03.2011р. проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Лоція-91" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010р. по 30.11.2010р., за наслідками якої було складено акт від 31.03.2011р. №249/32/23-309/13983719.

Згідно з висновками акта, під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем абз."а" пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97 ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, в результаті чого ПП "Лоція-91" завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2010 року в розмірі 3960,00 грн.

На вказаний акт перевірки позивачем до ДПІ у Рівненському районі було подано заперечення від 04.04.2011р. вих.№4/411.

ДПІ у Рівненському районі відповіддю на вказані заперечення від 11.04.2011р. №4088/23-120 підтвердила обставини та висновки, викладені в акті перевірки від 31.03.2011р. №249/32/23-309/13983719.

На підставі акта перевірки ДПІ у Рівненському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011р. №0000312351/0, яким ПП "Лоція-91" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3960,00грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 990,00грн.

З акта перевірки вбачається, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та завищення ним суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 3960,00грн. ґрунтуються на відсутності у позивача основних засобів, що не дає останньому права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за тієї умови, що обсяги оподаткованих операцій підприємства за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування за грудень 2010 року.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №168/97-ВР), сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому не має права на отримання бюджетного відшкодування відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР особа, яка:

- була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);

- мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно з п.1.17 ст.1 Закону №168/97, терміни "основні фонди" та "нематеріальні активи" розуміються у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Судом встановлено, що ПП В«Лоція-91В» зареєстроване як суб'єкт господарювання 13.11.1991р. перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Рівненському районі з 13.11.1991р. за №1562, зареєстроване платником податку на додану вартість 28.08.2007р. (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100089835).

19.01.2011р. позивач подав до ДПІ у Рівненському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, у якій відобразив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника у банку 3960,00грн., з додатками, зокрема, заявою про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку у розмірі 3960,00грн.

З додатку 2 до вказаної податкової декларації «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» вбачається, що сума бюджетного відшкодування 3960,00грн. сформована із сум від'ємного значення, які виникли у грудні 2008 року - 333,00грн., та у листопаді 2010 року - 3960,00грн., зокрема у зв'язку з придбанням товарів та послуг.

Позивачем надано для перевірки та долучено до матеріалів справи первинні документи - копії платіжних доручень, банківських виписок, податкових накладних, актів виконаних робіт, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, що повністю підтверджують понесені у вказаних витрати, у тому числі і сплату податку на додану вартість.

Вказані обставини податковим органом не заперечуються.

Крім того, ПП "Лоція-91" згідно з проектною документацією здійснює спорудження (будівництво) основних фондів, зокрема реконструкцію виробничих приміщень, що перебувають у власності позивача (дозвіл на виконання будівельних робіт від 30.07.2008р. №499). Відповідно до укладеного договору від 30.07.2008р. №41.06/08, генеральним підрядником по виконанню реконструкції господарських та адміністративних будівель з добудовою нових цехів для виробництва в'язаних виробів (спецрукавиць) з покриттям їх латексом є ВАТ В«РембудВ» .

Незавершене будівництво не заперечується відповідачем.

Тобто, протягом спірного періоду ПП В«Лоція-91В» здійснило придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг, пов'язаних з будівництвом (реконструкцією) основних фондів, внаслідок чого і відбулося декларування від'ємного значення податку на додану вартість.

За змістом ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Всупереч цьому, ДПІ у Рівненському районі не були доведені ті обставини, на яких ґрунтувались заперечення на адміністративний позов. Посилання представника відповідача на те, що право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло під час спорудження або придбання основних фондів, виникає лише тоді, коли такі основні фонди відображаються на рахунку 10 "Основні засоби", не обґрунтоване нормами законодавства.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. за №893/4186, передбачено, що для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 "Капітальні інвестиції".

Облік витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів здійснюється позивачем по рахунку 15 "Капітальні інвестиції". У даному випадку, зарахування на баланс основних засобів може бути відображеним за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" у разі введення основних фондів в експлуатацію. Однак, право на бюджетне відшкодування відповідно до вимог Закону №168/97-ВР не залежить від обліку основних фондів на 10 рахунку бухгалтерського обліку та від моменту введення в експлуатацію основних фондів.

Таким чином, позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарським операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг, пов'язаних з будівництвом (реконструкцією) основних фондів, та відповідно задекларовано від'ємне значення податку на додану вартість та визначено суму бюджетного відшкодування у розмірі 3960,00грн.

Відтак, суд приходить до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ОСОБА_3 підприємству "Лоція-91" у розмірі 3960,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 990,00грн. є протиправними, а тому підлягає скасуванню.

При цьому суд зазначає, що визнання ще й протиправними дій відповідача щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 990,00грн. є безпідставним заходом, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині ПП "Лоція-91" слід відмовити.

Крім того, судом встановлено протиправність дій ДПІ у Рівненському районі щодо проведення позапланової перевірки позивача та протиправність бездіяльності відповідача, яка полягає у неповідомленні підприємства про рішення щодо невідповідності останнього критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Суд вважає, що, перевіряючи правомірність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у грудні 2010 року, податковий орган зобов'язаний враховувати норми Закону №168/97-ВР, який був чинним на момент здійснення господарських операцій. Поряд з цим, зважаючи на термін проведення перевірки - з 18.03.2011р. по 24.03.2011р., здійснення останньої та оформлення її результатів повинно відбуватися на підставах, визначених Податковим кодексом України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст.200 ПК України.

Відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з п.200.11 ст.200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктом 200.18 статті 200 ПК України передбачено, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку. Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.21 ст.200 ПК України у разі невідповідності за висновком органу державної податкової служби платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Якщо орган державної податкової служби у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

З урахуванням вимог ст.49 ПК України граничний термін подання ПП В«Лоція-91В» податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року становить 20 січня 2011 року.

Тобто, повідомлення позивачу про невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 ст.200 ПК України, відповідач повинен був надіслати до 6 лютого 2011 року включно.

Як встановлено в ході судового розгляду, лише листом від 24.02.2011р. №2264/15-168 ДПІ у Рівненському районі повідомила ПП "Лоція-91" про відсутність у підприємства права на автоматичне бюджетне відшкодування у зв'язку з невідповідністю критеріям, визначеним пп.200.19.3, 200.19.5 п.200.19 ст.200 ПК України.

Тобто, відповідачем порушено вимоги п.200.21 ст.200 ПК України та допущено бездіяльність, яка полягає у неповідомленні підприємства про рішення щодо невідповідності критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, прийняте за наслідками розгляду заяви від 19.01.2011р.

Згідно з пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Як зазначено судом вище, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у податковій декларації даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої декларації.

Поряд з цим, чинним законодавством передбачено, що за наявності достатніх підстав, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. N1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" та які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснено з порушенням норм податкового законодавства, орган державної податкової служби проводить протягом 30 календарних днів, що настають за граничним строком проведення камеральної перевірки, документальну позапланову виїзну перевірку платника податку для визначення достовірності нарахування такої суми.

Як вбачається з матеріалів справи, відділ адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Рівненському районі за результатом перевірки податкової декларації ПП "Лоція-91" з податку на додану вартість за грудень 2010 року службовою запискою від 18.02.2011р. №97/15-151 повідомив керівництво податкової інспекції про невідповідність позивача встановленим законодавством критеріям та передав вказану декларацію для проведення підрозділами контрольно-перевірочної роботи позапланової виїзної документальної перевірки платника.

17 березня 2011 року начальником ДПІ у Рівненському районі видано наказ №186 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ОСОБА_3 підприємства "Лоція-91", код ЄДРПОУ 13983719», яким визначено термін проведення позапланової перевірки позивача з 18.03.2011р. на 5 робочих днів.

Як вбачається з акта перевірки від 31.03.2011р. №249/32/23-309/13983719, позапланову виїзну перевірку ПП "Лоція-91" було проведено відповідно до зазначеного наказу від 17.03.2011р. №186 у період з 18.03.2011р по. 24.03.2011р.

З врахуванням вимог ст.49, п.200.10, п.200.11 ст.200 ПК України граничний термін подання ПП В«Лоція-91В» податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року становить 20 січня 2011 року, граничний термін проведення камеральної перевірки заявлених у ній даних - 19 лютого 2011 року, граничний термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника - 21 березня 2011 року.

Тобто, ДПІ у Рівненському районі документальну позапланову виїзну перевірку позивача було проведено з порушенням встановленого порядку проведення такого виду перевірок та поза термінами, встановленими ПК України (перевірку закінчено 24 березня 2011 року всупереч законодавчо визначеному терміну, який у даному випадку закінчується 21 березня 2011 року).

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З приписів статей 71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч цьому, відповідачем не було доведено правомірності дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та не доказано відсутність у даному випадку обов'язку повідомити підприємство про рішення щодо невідповідності останнього критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Відтак, адміністративний позов в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Рівненському районі щодо проведення позапланової перевірки ОСОБА_3 підприємства "Лоція-91" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, результати якої оформлено актом від 31.03.2011р. №249/32/23-309/13983719.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Рівненському районі, яка полягає у неповідомленні ОСОБА_3 підприємства "Лоція-91" про рішення щодо невідповідності підприємства критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, прийняте за наслідками розгляду заяви від 19.01.2011р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі від 14.04.2011р. №0000312351/0.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 підприємства "Лоція-91" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2,55грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.