Постанова

від 11.08.2015 по справі 816/2841/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року м.ПолтаваСправа № 816/2841/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - Кучеревської Л.О.,

представника відповідача - Момот Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький міськмолокозавод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2015 року Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький міськмолокозавод" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 09 липня 2015 року №0003782202/1716 та №0003792202/1717.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем за наслідками перевірки спірні податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2015 року №0003782202/1716 та №0003792202/1717 є неправомірними, оскільки при формуванні податкового кредиту та визначенню від'ємного значення податку на додану вартість позивачем дотримані вимоги Податкового кодексу України. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом в перевіряємому періоді повністю підтверджуються наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. Вказував, що в ході проведеної перевірки позивача встановлено порушення, яке обгрунтовується виключно посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Креатив інжиніринг". А тому вважав позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи правомірністю висновків позапланової документальної виїзної перевірки ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Креатив інжиніринг" за квітень, серпень 2014 року, якою встановлено заниження позивачем податку на додану вартість та завищення від'ємного значення ПДВ. Стверджував, що під час перевірки позивачем не надано документів, що підтверджують оприбуткування на баланс закупленого обладнання. Наполягав на тому, що згідно акту виконаних робіт неможливо встановити фактичні трудові ресурси необхідні для виконання робіт. Вказував, на те, що у зв'язку з відсутністю документів, що обгрунтовують ціну виконаних послуг, якість і походження товару, оприбуткування товару і послуг на баланс платника податків не можливо підтвердити факт отримання товарів та послуг.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький міськмолокозавод" (код ЄДРПОУ 00446782) зареєстровано як юридична особа 30 листопада 1995 року, номер запису 1 585 120 0000 001232 (т.1 а.с. 47-48).

Позивач взятий на облік в органах державної податкової служби і також являється платником податку на додану вартість (т.1 а.с. 44, 49), що не оспорюється сторонами.

Видами діяльності підприємства за КВЕД-2010 є: перероблення молока, виробництво масла та сиру, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, постачання інших готових страв (т.1 а.с. 45-46).

Кременчуцькою ОДПІ, у період з 10 червня 2015 року по 16 червня 2015 року, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за №2755-VI, проведено документальну позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький міськмолокозавод" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Креатив інжиніринг" за квітень, серпень 2014 року та правомірність їх відображення в податковій звітності.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 23 червня 2015 року №774/16-03-22-02-12/00446782 (т.1 а.с. 13-24), за висновками якого встановлено порушення:

- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 242185,95 грн. в тому числі:

- квітень 2014 року (основна декларація з ПДВ) - 28481,07 грн.,

- жовтень 2014 року (основна декларація з ПДВ) - 2848,07 грн.,

- жовтень 2014 року (декларація з ПДВ переробного підприємства) - 51294,99 грн.;

- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) внаслідок чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість по декларації переробного підприємства за квітень 2014 року в сумі 141049 грн.

На підставі акту перевірки від 23 червня 2015 року №774/16-03-22-02-12/00446782 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2015 року:

- №0003792202/1717 (т.1 а.с. 25), яким позивачу зменшено розмірі від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2014 року в розмірі 141049 грн.,

- №0003782202/1716 (т.1 а.с. 26), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 151750,50 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності збільшення йому суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшенням розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень від 09 липня 2015 року №0003792202/1717 та №0003782202/1716.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням - рішенням, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо взаємовідносин Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький міськмолокозавод" із Товариством з обмеженою відповідальністю "Креатив інжиніринг" (код ЄДРПОУ 38952051) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" у 2014 році здійснювало придбання ТМЦ та послуг у ТОВ "Креатив інжиніринг" на загальну суму 1453115,75 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 242185,95 грн.

16 квітня 2014 року між ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" (покупець) та ТОВ "Креатив інжиніринг" (продавець) укладено контракт №000010799 (т.1 а.с. 55-92).

За умовами контракту продавець зобов'язується поставити покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити обладнання-приливно-витяжну установку для кліматизації в складі: майданчик оцинкований, припливна установка Rozenberg, насос Lowara, система повітропроводів з нержавіючої сталі, система текстильних повітропроводів Prihoda, в кількості, якості, асортименті, по ціні за одиницю і її загальній вартості та в строки вказані у пунктах 5-7 даного контракту та в додатках. Здійснити послуги по монтажу і пусконалагоджуванню товару, а також по навчанню персоналу, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити роботи. Продавець несе відповідальність за транспортування товару. Поставка повинна бути здійснена на умовах DAP Україна, 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 40 років Жовтня, 14/69 (Incoterms 2010). Акт приймання обладнання складається у двох екземплярах у присутності покупця і продавця. Роботи по монтажу і пуску товару, а також навчання персоналу будуть вважатися виконаними у повному обсязі, а товар прийнятий до експлуатації у відповідності з умовами даного контракту після підписання акту приймання робіт.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товар: майданчик оцинкований під AHU, припливна установка Rosenberg, насос Lowara, система повітроводів з нержавіючої сталі, система текстильних повітроводів Prihoda та послуги: монтажні роботи, пусконалагоджувальні роботи і навчання персоналу на загальну суму ПДВ 242185,95 грн.

За наслідками здійснення господарських операцій ТОВ "Креатив інжиніринг" виписано позивачу: видаткову накладну №2 від 04 червня 2014 року (т.1 а.с. 93) та податкові накладні від 22 квітня 2014 року №3 і від 04 серпня 2014 року №2 (т.1 а.с. 101-102).

Дослідивши вказані первинні документи ТОВ "Креатив інжиніринг", складені для документального оформлення господарських операцій з придбання ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" товарів та послуг, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, останні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів .

На підставі наданого позивачем витягу з журналу видачі довіреностей (т.1 а.с. 96) судом встановлено, що придбаний позивачем товар отримано ОСОБА_3, підписи якого містяться у видатковій накладній.

Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар та надані послуги здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Креатив інжиніринг", що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с. 103-105).

Транспортування придбаного товару здійснювало ТОВ "Креатив інжиніринг" на підтвердження чого позивачем надано товарно-транспортну накладну від 04 червня 2014 року №Р2 (т.1 а.с. 94).

На підтвердження заїзду автотранспорту із придбаним товаром на територію ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" позивачем надано витяг з журналу пропуску товарів на територію заводу та службову записку щодо дозволу на в'їзд (т.1 а.с. 97-98).

Фактичне постачання товару та надання послуг по його устаткуванню, крім іншого підтверджується:

- актом від 04 серпня 2014 року виконання робіт до контракту №000010799 від 16 квітня 2014 року та додатком №1 до акту (т.1 а.с. 99-100),

- актом приймання обладнання після комплексного опробування від 04 серпня 2014 року (т.2 а.с. 145-146),

- актом огляду прихованих робіт №1 (т.2 а.с. 147-149),

- актом про закінчення пусконалагоджувальних робіт від 04 серпня 2014 року (т.2 а.с. 150),

- актом індивідуального випробування обладнання (т.2 а.с. 151),

- актом гідростатичного або манометричного випробування на герметичність (т.2 а.с. 152),

- актом про проведення навчання обслуговуючого персоналу від 17 липня 2014 року (т.2 а.с. 153),

- Сертифікатом відповідності на вентиляційні системи виробництва "Rozenberg" (т.2 а.с. 161-164),

- інструкцією з використання використання насосу "Lowara" (т.2 а.с. 165-169),

- інструкцією з монтажу текстильних повітроводів "Prihoda" (т.2 а.с. 171-186),

- паспортом системи автоматичного управління припливною установкою "Rozenberg" (т.2 а.с. 187-220).

Також судом враховано, що у ТОВ "Креатив інжиніринг" наявна ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції України на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (т.1 а.с. 53-54).

З письмових пояснень відповідача судом встановлено, що необхідність придбання та установлення обладнання обумовлене необхідністю дотримання вимог Державних санітарних правил, без дотримання яких може призвести до заборони виробництва продукції (т.2 а.с. 221).

Також судом встановлено, що у зв'язку із тим, що ТОВ "Креатив інжиніринг" не зареєструвало в ЄРПН податкову накладну від 22 квітня 2014 року №3, позивачем, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, до декларації з ПДВ за квітень 2014 року було подано Додаток 8 разом із скаргою (т.1 а.с. 114, т. 2 а.с. 1).

Отже, позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту за відповідний період.

Суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Стосовно контрагента позивача - ТОВ "Креатив інжиніринг" то слід зазначити, що фактів визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; підрядник знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

При цьому, суд зауважує, що подальше припинення юридичної особи та анулювання свідоцтва платника ПДВ не робить виписані ним первинні документи та податкові накладні недійсними та не позбавляють позивача права на формування на їх підставі податкового кредиту.

Крім того суд зазначає, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Згідно з частини другої статті 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 244 2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31 січня 2011 року Верховним Судом України винесена постанова у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Відповідачем не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" чи його контрагента ТОВ "Креатив інжиніринг". В акті перевірки податковим органом не встановлений факт відсутності поставки тих товарно-матеріальних цінностей, за результатами придбання яких позивачем сформовано податковий кредит. Твердження відповідача про відсутність здійснення господарської операції ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" фактично ґрунтуються на підставі Акту про неможливість проведення зустрічної звірки його контрагента. Податковим органом не доведено фактичних обставин, які ставлять під сумнів реальність господарської операції. Придбані товари і роботи необхідні для здійснення діяльності позивача.

Отже, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №774/16-03-22-02-12/00446782 від 23 червня 2015 року, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2015 року №0003782202/1716 та №0003792202/1717.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, незважаючи на вимогу частини другої статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, останній в ході судового розгляду справи правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 09 липня 2015 року №0003782202/1716 та №0003792202/1717 не довів, а відтак позовні вимоги ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини другої статті 11 Кодексу, визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2015 року №0003782202/1716 та №0003792202/1717.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення від 15 липня 2015 року №2698, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 487,20 грн.

Отже, стягненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає сума фактично сплаченого судового збору в розмірі 487,20 грн.

В силу пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький міськмолокозавод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 09 липня 2015 року №0003782202/1716 та №0003792202/1717.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький міськмолокозавод" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 487,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 12 серпня 2015 року.

Суддя С.О. Удовіченко