Ухвала

від 29.09.2015 по справі 816/2841/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 р.Справа № 816/2841/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2015р. по справі № 816/2841/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький міськмолокозавод"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький міськмолокозавод", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2015 року №0003782202/1716 та №0003792202/1717.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що прийняті відповідачем за наслідками перевірки спірні податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2015 року №0003782202/1716 та №0003792202/1717 є неправомірними, оскільки при формуванні податкового кредиту та визначенню від'ємного значення податку на додану вартість позивачем дотримані вимоги Податкового кодексу України. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом в перевіряємому періоді повністю підтверджуються наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. Вказував, що в ході проведеної перевірки позивача встановлено порушення, яке обґрунтовується виключно посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Креатив інжиніринг".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2015 року у справі № 816/2841/15 задоволено адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький міськмолокозавод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 09 липня 2015 року №0003782202/1716 та №0003792202/1717.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький міськмолокозавод" (код ЄДРПОУ 00446782) зареєстровано як юридична особа 30 листопада 1995 року, номер запису 1 585 120 0000 001232 (т.1 а.с. 47-48).

Позивач взятий на облік в органах державної податкової служби і також є платником податку на додану вартість (т.1 а.с. 44, 49).

Видами діяльності підприємства за КВЕД-2010 є: перероблення молока, виробництво масла та сиру, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, постачання інших готових страв (т.1 а.с. 45-46).

Кременчуцькою ОДПІ, у період з 10 червня 2015 року по 16 червня 2015 року, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за №2755-VI, проведено документальну позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький міськмолокозавод" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Креатив інжиніринг" за квітень, серпень 2014 року та правомірність їх відображення в податковій звітності.

За результатами перевірки складено акт від 23 червня 2015 року №774/16-03-22-02-12/00446782 (т.1 а.с. 13-24), за висновками якого встановлено порушення:

- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 242185,95 грн. в тому числі:

- квітень 2014 року (основна декларація з ПДВ) - 28481,07 грн.,

- жовтень 2014 року (основна декларація з ПДВ) - 2848,07 грн.,

- жовтень 2014 року (декларація з ПДВ переробного підприємства) - 51294,99 грн.;

- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) внаслідок чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість по декларації переробного підприємства за квітень 2014 року в сумі 141049 грн.

На підставі акту перевірки від 23 червня 2015 року №774/16-03-22-02-12/00446782 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2015 року:

- №0003792202/1717 (т.1 а.с. 25), яким позивачу зменшено розмірі від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2014 року в розмірі 141049 грн.,

- №0003782202/1716 (т.1 а.с. 26), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 151750,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту за відповідний період.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено матеріалами справи, ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" у 2014 році здійснювало придбання ТМЦ та послуг у ТОВ "Креатив інжиніринг" на загальну суму 1453115,75 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 242185,95 грн.

16 квітня 2014 року між ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" (покупець) та ТОВ "Креатив інжиніринг" (продавець) укладено контракт №000010799 (т.1 а.с. 55-92).

За умовами контракту продавець зобов'язується поставити покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити обладнання-приливно-витяжну установку для кліматизації в складі: майданчик оцинкований, припливна установка Rozenberg, насос Lowara, система повітропроводів з нержавіючої сталі, система текстильних повітропроводів Prihoda, в кількості, якості, асортименті, по ціні за одиницю і її загальній вартості та в строки вказані у пунктах 5-7 даного контракту та в додатках. Здійснити послуги по монтажу і пусконалагоджуванню товару, а також по навчанню персоналу, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити роботи. Продавець несе відповідальність за транспортування товару. Поставка повинна бути здійснена на умовах DAP Україна, 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 40 років Жовтня, 14/69 (Incoterms 2010). Акт приймання обладнання складається у двох екземплярах у присутності покупця і продавця. Роботи по монтажу і пуску товару, а також навчання персоналу будуть вважатися виконаними у повному обсязі, а товар прийнятий до експлуатації у відповідності з умовами даного контракту після підписання акту приймання робіт.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товар: майданчик оцинкований під AHU, припливна установка Rosenberg, насос Lowara, система повітроводів з нержавіючої сталі, система текстильних повітроводів та послуги: монтажні роботи, пусконалагоджувальні роботи і навчання персоналу на загальну суму ПДВ 242185,95 грн.

За наслідками здійснення господарських операцій ТОВ "Креатив інжиніринг" виписано позивачу: видаткову накладну №2 від 04 червня 2014 року (т.1 а.с. 93) та податкові накладні від 22 квітня 2014 року №3 і від 04 серпня 2014 року №2 (т.1 а.с. 101-102).

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданого позивачем витягу з журналу видачі довіреностей (т.1 а.с. 96) судом встановлено, що придбаний позивачем товар отримано Гуськов С., підписи якого містяться у видатковій накладній.

Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар та надані послуги здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Креатив інжиніринг", що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с. 103-105).

Транспортування придбаного товару здійснювало ТОВ "Креатив інжиніринг" на підтвердження чого позивачем надано товарно-транспортну накладну від 04 червня 2014 року №Р2 (т.1 а.с. 94).

На підтвердження заїзду автотранспорту із придбаним товаром на територію ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" позивачем надано витяг з журналу пропуску товарів на територію заводу та службову записку щодо дозволу на в'їзд (т.1 а.с. 97-98).

Фактичне постачання товару та надання послуг по його устаткуванню, крім іншого підтверджується:

- актом від 04 серпня 2014 року виконання робіт до контракту №000010799 від 16 квітня 2014 року та додатком №1 до акту (т.1 а.с. 99-100),

- актом приймання обладнання після комплексного опробування від 04 серпня 2014 року (т.2 а.с. 145-146),

- актом огляду прихованих робіт №1 (т.2 а.с. 147-149),

- актом про закінчення пусконалагоджувальних робіт від 04 серпня 2014 року (т.2 а.с. 150),

- актом індивідуального випробування обладнання (т.2 а.с. 151),

- актом гідростатичного або манометричного випробування на герметичність (т.2 а.с. 152),

- актом про проведення навчання обслуговуючого персоналу від 17 липня 2014 року (т.2 а.с. 153),

- Сертифікатом відповідності на вентиляційні системи виробництва "Rozenberg" (т.2 а.с. 161-164),

- інструкцією з використання використання насосу "Lowara" (т.2 а.с. 165-169),

- інструкцією з монтажу текстильних повітроводів "Prihoda" (т.2 а.с. 171-186),

- паспортом системи автоматичного управління припливною установкою "Rozenberg" (т.2 а.с. 187-220).

З письмових пояснень відповідача судом встановлено, що необхідність придбання та установлення обладнання обумовлене необхідністю дотримання вимог Державних санітарних правил, без дотримання яких може призвести до заборони виробництва продукції (т.2 а.с. 221).

Дослідивши вказані первинні документи колегія суддів приходить до висновку, що вони відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару, складені за результатами фактичної господарської діяльності.

Щодо посилань відповідача на неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ "Креатив інжиніринг", колегія суддів зазначає наступне.

Чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 Податкового кодексу України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Наведене узгоджується з висновками Верховного суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10.

Окрім того, згідно ст..1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст.. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Відповідачем не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" чи його контрагента ТОВ "Креатив інжиніринг". В акті перевірки податковим органом не встановлений факт відсутності поставки тих товарно-матеріальних цінностей, за результатами придбання яких позивачем сформовано податковий кредит. Твердження відповідача про відсутність здійснення господарської операції ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" фактично ґрунтуються на підставі Акту про неможливість проведення зустрічної звірки його контрагента. Податковим органом не доведено фактичних обставин, які ставлять під сумнів реальність господарської операції. Придбані товари і роботи необхідні для здійснення діяльності позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обовязок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Однак, відповідачем, в порушення приписів ч.2 ст. 71 КАС України, не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого ним (оскаржуваного позивачем) податкового повідомлення -рішення.

Натомість, позивач, на виконання приписів ч.1 ст. 71 КАС України, надав належні та допустимі докази на підтвердження та обґрунтування позовних вимог, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача, повязані з прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо позивача, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2015 року у справі № 816/2841/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2015р. по справі № 816/2841/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 05.10.2015 р.