Постанова

від 04.08.2015 по справі 826/19889/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 серпня 2015 року 10:31 № 826/19889/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Савчук Г.П., розглянувши адміністративну справу

за заявоюДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Приватного підприємства "Валрус-Дизайн" про накладення арешту коштів

за участю представників сторін:

від позивача: Колеснікова Юлія Едуардівна

від відповідача: Бердишев Владлен Михайлович

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04.08.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ :

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (замінено на належного Позивача - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві) з позовом до Приватного підприємства "Валрус-Дизайн" про накладення арешту на кошти на рахунках підприємства.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що під час виходу на перевірку посадовими особами Відповідача не було допущено до перевірки співробітників податкового органу, що у відповідності до законодавства є підставною для накладення арешту на кошти на рахунках підприємства.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначає, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015 року скасовано Наказ Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 15 грудня 2014 року №3884 про забезпечення проведення позапланової документальної виїзної перевірки, а отже, підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.

Відповідач проти позовних вимог заперечував в повному обсязі та просив відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На податковому обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві перебуває Приватне підприємство «Валрус-Дизайн» (код ЄДРПОУ 33101715).

До контролюючого органу надійшов лист ГУ ДФС у м. Києві від 05.12.2014 року № 2604/7/26-15-10-05-12 щодо проведення документальної позапланової перевірки ПП «Валрус-Дизайн».

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі положень п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.5 п. 78 ст. 78, ст. 81 ПК України видано Наказ від 15.12.2014 року № 3884 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Валрус-Дизайн» (п.н. 33101715) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТК «Акцепт» (п.н. 37813837) за період з 01.06.2011 по 31.03.2012 року та виписано направлення на її проведення від 15.12.2014 року № 2999/26-55-22-08.

З метою проведення перевірки, перевіряючим здійснено вихід за місцезнаходженням Відповідача, де представнику ПП «Валрус-Дизайн» за довіреністю Бердишеву В.М. (довіреність від 31.01.2014 б/н) були пред'явлені копія наказу на проведення перевірки з підстав, що зазначені у ньому, а також направлення на її проведення.

Уповноваженим представником Відповідача із посиланням на відсутність законодавчо визначених підстав було повідомлено, що наказ ДПІ у Печорському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не дає підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника з питань, що зазначені в ньому, у зв'язку із чим було відмовлено в допуску до проведення перевірки та наданні відповідних документів, пов'язаних з її предметом, про що уповноваженою особою платника здійснено запис в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до вимог п. 81.2 ст. 81 ПК України Позивачем складено акт про відмову від допуску перевіряючих до проведення перевірки від 15.12.2014 року № 3032/25-55-22-08/33101453.

Позивачем 17.12.2014 року прийнято Рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про не обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).

Згідно пп.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Поняття камеральної, документальної та фактичної перевірок є розмежованими, та мають різне призначення, підстави та порядок проведення.

Відповідно п.94.1 ст.94 Кодексу адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Кодексу передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Положеннями Кодексу передбачено дві обставини, за наявності яких може застосовуватися арешт майна платника податків: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення; платник податків відмовляється від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Кодексу, Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Положеннями п.81.1 ст.81 Кодексу встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, документів, визначених цим положенням.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 15 вересня 2014 року (№К/800/55020/13) поняття відмови від проведення перевірки і поняття відмови від допуску до проведення перевірки мають самостійний правовий зміст, а тому повинні розглядатися як нетотожні поняття. Тому, є підстави вважати, що приписи пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Кодексу поширюються на випадки застосування арешту майна платника податків у разі: або відмови від проведення документальної перевірки, або недопуску посадових контролюючого органу до перевірки будь-якого виду, якщо для такої перевірки передбачено застосування процедури допуску.

Отже, арешт активів можна застосувати як у разі відмови від допуску до документальної перевірки, так і в разі відмови від допуску посадових осіб контролюючого органу до іншого виду перевірки, зокрема фактичної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 грудня 2014 року контролюючим органом прийнято наказ №3884 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України наказано забезпечити проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Валрус-Дизайн" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ТК "Акцепт" за період з 01 червня 2011 року по 31 березня 2012 року.

Таким чином, підставою для перевірки слугував в даному випадку саме Наказ Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 15 грудня 2014 року №3884, оскільки перевірка призначена документальною позаплановою виїзною.

Судом встановлено, що ПП "Валрус-Дизайн" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 15 грудня 2014 року №3884 про забезпечення проведення позапланової документальної виїзної перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року по справі № 826/20123/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Проте, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Валрус-Дизайн" - задоволено, скасовано Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року та визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 15 грудня 2014 року №3884.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року встановлено, що контролюючий орган не надав суду доказів та не навів підстав, що слугували для проведення перевірки за приписами підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України, наказ 15 грудня 2014 року №3884 є протиправним та таким, що порушує охоронювані законом права та інтереси Приватного підприємства "Валрус-Дизайн", а отже, підлягає скасуванню.

Враховуючи, що Наказ Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 15 грудня 2014 року №3884 скасовано, а отже, підстав для застосування адміністративного арешту не вбачається, оскільки підставою для проведення перевірки слугував даний наказ.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук