Ухвала

від 22.07.2010 по справі 2а-28814/09/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

22 липня 2010 року справа №2а-28814/09/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Старосуда М.І., суддів Василенко Л.А., Шишова О.О.,

при секретареві Солодько О.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Фірма «Техносервіс» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року у справі № 2а-28814/09/1270 за позовом прокурора Артемівського району м.Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська до Відкритого акціонерного товариства «Фірма «Техносервіс» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, і

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року позов прокурора Артемівського району м.Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська до Відкритого акціонерного товариства «Фірма «Техносервіс» про стягнення витрат на виплату на доставку пільгових пенсій задоволений повністю: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Фірма «Техносервіс» (91000, м.Луганськ, вул.Братів Божко, 80, р/р 26009194874001 в ЛФ КБ «Приватбанк», МФО 304795, код ЄДРПОУ 02132421) заборгованість по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 16632,90 грн. (шістнадцять тисяч шістсот тридцять дві грн. 90 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська (р/р 25607303723 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код ОКПО 21792301).

Відповідач з таким судовим рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу, просить постанову суду першої інстанції скасувати у зв'язку з порушенням норм процесуального і матеріального права, у задоволенні позову прокурора відмовити, зокрема зазначав відсутність права у прокурора на звернення до суду з даним позовом та невірне вирішення справи судом першої інстанції у зв'язку з невірним аналізом законів про пенсійне забезпечення щодо обов'язку покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підприємством.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Від прокурора Артемівського району м.Луганська надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких прокурор обґрунтовує наявність законних підстав на звернення з позовом до суду.

Судом першої інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Фірма «Техносервіс» (далі - ВАТ «Техносервіс») перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України (далі - УПФУ) в Артемівському районі м.Луганська, як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За період з 01.10.2008 року до 20.11.2009 року заборгованість ВАТ «Техносервіс» по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій до УПФУ в Артемівському районі м.Луганська складає 16632,90 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а. с. 8 - 20, 22).

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги та заперечення на неї і дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Вищезазначені обставини, встановлені судом першої інстанції, підтверджені матеріалами справи при апеляційному розгляді справи.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача в апеляційній скарзі стосовно відсутності права прокурора на звернення до суду з зазначеним позовом.

Згідно п. 2 ст. 121 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 20 цього Закону, при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Відповідно ч. 3 ст. 34 цього Закону, обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.

Відповідно ч. 2 ст. 60 КАС України, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно ч. 3 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно ч. 2 ст. 36-1 цього Закону, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У даній справі спірним питанням є відшкодування Управлінню Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Фонд коштів УПФУ для виплат пенсій формується, зокрема і за рахунок коштів Державного бюджету України, тому прокурор має право заявити позов від імені Управління в інтересах держави, від відшкодування зазначених витрат залежить своєчасність виплат пенсій.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р. (далі Закон №1058) та п.6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» №21-1 від 19.12.2003 р. (далі Інструкція №21-1) з 1 січня 2004 року передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно п.2 Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно третього абзацу підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відносини щодо покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, передбачених п. «б» - «з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» регулюються Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р., який діяв до прийняття Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та після його прийняття не втратив чинності.

Згідно абзацу четвертого п. 1. ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1778-XII (далі Закон №1778) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Згідно абзацу другого п. 1. ст. 4 цього Закону, на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону - 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно п. 6.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно п. 6.8. вказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду України витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для звільнення підприємства від обов'язку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій згідно до ст.100 Закону №1778, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що пенсії призначені на підставі вказаної статті зазначеного Закону. Крім того у справі відсутні належні докази помилковості підстав призначення пенсій органами ПФУ за Списком №2 згідно до п.п.»б»-«з» ст.13 Закону №1778.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив спір, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування постанови суду не встановлено.

Ухвала в повному обсязі складена 23 липня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Фірма «Техносервіс» залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року у справі за позовом прокурора Артемівського району м.Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська до Відкритого акціонерного товариства «Фірма «Техносервіс» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий М.І.Старосуд

Судді Л.А.Василенко

ОСОБА_2