Ухвала

від 29.07.2010 по справі 2а-29/10/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

29 липня 2010 року справа №2а-29/10/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бадахової Т.П., суддів Василенко Л.А., Старосуда М.І.,

при секретареві Солодько О.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року у справі №2а-29/10/1270 за позовом Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, і

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року з врахуванням ухвали Луганського окружного адміністративного суду про виправлення описки від 13 травня 2010 року позов Закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод» (далі - Позивач) до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість задоволений, а саме, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську форми "В1" від 21 грудня 2009 року №0001032360/0, яким закритому акціонерному товариству "Луганський патронний завод" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 652753,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства "Луганський патронний завод" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,4грн. (т.1 а.с.226-231, 240).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2010 року допущена заміна позивача - Закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод» - його правонаступником - Приватним акціонерним товариством «Луганський патронний завод» у цій справі.

Відповідач не погодився з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки судом при винесенні постанови порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, судом не враховано, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є фактична сплата цих сум до Державного бюджету України (тобто, не підтверджений факт надмірної сплати податку за ланцюгами постачання до Державного бюджету).

Відповідачем надані заперечення на апеляційну скаргу, яку вважає необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Вважає, що при розгляді справи в суді першої інстанції доведено подію надмірної сплати податку покупцем та товарний характер здійснення господарських операцій позивачем, підтверджено перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Компанія «Раритет» та виконання роботи ТОВ «ВК «Машбудлізінг», позивачем повністю підтверджено платіжними дорученнями та актом виконаних робіт факт сплати, як покупця, податку на додану вартість в ціні товару, а тому це є підставою для включення суми до податкового кредиту. Зазначає, що у разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податків до бюджету, негативні наслідки наступають лише для контрагента. Актом невиїзної документальної перевірки від 10.12.2009 року не підтверджується факт несплати контрагентами позивача податку до бюджету.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав їх неспроможними з огляду на заперечення, наданими на апеляційну скаргу, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін як таку, що ґрунтується на законі.

Прокурор в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що закрите акціонерне товариство „Луганський патронний заводВ» зареєстровано 11.10.2002р. у відділі ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради № 13821050001004352. ЗАТ „Луганський патронний заводВ» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16 жовтня 2002 року № 581, що не заперечуються сторони та підтверджено загальними положеннями акту перевірки від 06.04.2009р. (том 1 арк. справи 181 зворотній бік).

Фахівцями Ленінської МДПІ у м. Луганську проведено виїзну планову перевірку ЗАТ „Луганський патронний заводВ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт № 61/23-616/32201889 від 06.04.09 р. „Про результати позапланової виїзної перевірки ЗАТ „Луганський патронний заводВ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень, листопад, грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.07 до 30.10.08 р.» (том 1, арк. справи 181-208).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено, що достовірність декларування сум бюджетного відшкодування у декларації за липень 2008 року в розмірі 1094916,00 грн., за листопад 2008 року в розмірі 1336700,00 грн., за грудень 2008 року в сумі 267547,00 грн. буде підтверджено після відслідкування ланцюга постачання в рамках дії наказу ДПА України від 18.08.2005 №350.

Фахівцями Ленінської МДПІ у м. Луганську проведено другу невиїзну перевірку ЗАТ „Луганський патронний заводВ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2008 року у сумі 1094916 грн. та за листопад 2008 року у сумі 1336700 грн. на рахунок платника у банку.

За результатами перевірки складено акт №1122/23-616/32201889 від 10.12.09р „Про результати невиїзної перевірки ЗАТ „Луганський патронний заводВ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень, листопад 2008 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.08 до 30.10.08 р.В» (том 2 арк. справи 19-22).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено, що у порушення п.1.8, ст. 1, п.п. 7.7.2, п. 7.7, ст. 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР „Про податок на додану вартістьВ» (із змінами та доповненнями) ЗАТ „Луганський патронний заводВ» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у банку за липень 2008 року на суму 175860 грн., за листопад 2008 року на суму 476893 грн.

За результатами перевірки та складеного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 21.12.2009 № 0001032360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень, листопад 2008 р. на суму 652753,00 грн. (том 2 арк. справи 23).

Відповідно до акту перевірки №1122/23-616/32201889 від 10.12.09р. „Про результати невиїзної перевірки ЗАТ „Луганський патронний заводВ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень, листопад 2008 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.08 до 30.10.08р.В» , встановлено, що згідно з поданою ЗАТ „Луганський патронний заводВ» до Ленінської МДПІ у м. Луганську податковою декларацією з ПДВ за липень 2008 року (вх. від 20.08.08 № 78057) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 1094916 грн. (том 2, арк.справи 19-22).

Попередній податковий період (червень 2008 року), який передує періоду який перевіряється перевірено позаплановою виїзною документальною перевіркою, результати якої оформлено довідкою від 26.09.08 р. №1262/23-616/32201889 „Про результати позапланової виїзної перевірки ЗАТ „Луганський патронний заводВ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень, червень 2008 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.08 до 31.05.08 р.В» .

Попередньою позаплановою виїзною перевіркою результати якої оформлено довідкою від 26.09.08 р. №1262/23-616/32201889 встановлено, що одним з основних постачальників у червні 2008 року є ТОВ „Компанія „РаритетВ» (ід.к. 24998523, м. Дніпропетровськ, смт Юбілейний, вул Зоряна 15). Згідно умов договору від 30.01.06 № 39/5/01-06 ТОВ „Компанія „РаритетВ» поставило біметал № 3, лента (сталь) 18 ЮА на загальну суму 4160310,00 грн. в т.ч. ПДВ 693385,00 грн. Питома вага суми бюджетного відшкодування за липень 2008 року по даному контрагенту складає 175860 грн.

До Дніпропетровської МДПІ направлено запит від 22.09.08р. №34510/23-624 щодо надання інформаційної довідки, з якої надійшла відповідь, що сума зобов'язань з ПДВ за операціями з даним платником складає більше 30%. В довідці зустрічної перевірки від 13.03.09 №64 зазаначено що ТОВ „Компанія „РаритетВ» є посередником. Постачальниками є ТОВ „РАРИТЕТ-НВ» (іпн. 310491304178) та ПП ПКФ „АВІСТАВ» (іпн. 314770104616).

До Дніпропетровської МДПІ було направлено запит від 27.03.09р. № 9969 щодо проведення зустрічної перевірки. Згідно отриманого листа від Дніпропетровської МДПІ від 21.08.09 б/н, зазначено що провести дану перевірку немає можливості, так як ТОВ „Раритет-НВ» має стан платника 7-До ЄДР віднесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

До ДПІ у Бабушкінському районі Дніпропетровської області було направлено запит від 18.11.09р. №59512 щодо проведення зустрічної перевірки ПП ПКФ „АВІСТАВ» (іпн. 314770104616).

Згідно отриманого листа від ДПІ у Бабушкінському районі Дніпропетровської області від 27.11.09р. №53221, ПП ВКФ „АвістаВ» створено невідомими особами для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Використовуючи при цьому фінансово - грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів та здійснюють свої операції через таких же посередників. Фактично, у періоді що перевірявся ПП ВКФ „АвістаВ» фінансово - господарською діяльністю не займалося, а займалося діяльністю спрямованою на здійснення операцій з метою надання податкової вигоди. ПП ВКФ „АвістаВ» здійснювало операції товарний характер яких наявними документами перевіркою не підтверджено.

На підставі цього в акті перевірки зазначено, що в порушення п. 1.8 ст.1 та п.п 7.7.2, п. 7.7, ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартістьВ» (із змінами та доповненнями) ЗАТ „Луганський патронний заводВ» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2008 року на суму 175860,00 грн.

Між ЗАТ „Луганський патронний заводВ» та ТОВ К „РаритетВ» був укладений договір поставки № 39/5/01/06 від 30.01.2006р., згідно якого, постачальник зобов'язується поставити покупцю металопродукцію, у кількості, за ціною, та на умовах, вказаних у відповідній специфікації, що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується оплатити продукцію та прийняти її на умовах, передбачених договорами. Умовами договору, а саме п. 3.2. та п. 4.4., передбачалась оплата за продукцію на умовах, вказаних в конкретній специфікації, термін поставки продукції складав тридцять днів з моменту оплати, що не суперечить діючому законодавству України.

Згідно платіжних доручень № 374 від 25.06.2008р. та № 375 від 25.06.2008р., за умовами договору, на розрахунковий рахунок ТОВ „РаритетВ» перераховані грошові кошти у розмірі 4160310, 12 грн. в тому числі ПДВ 693385, 00 грн. (арк. справи 21). По видатковим накладним № РН-000389 від 28.07.2008р. , № РН-000393 від 28.07.2008р., № РН-000390 від 28.07.2008 р., № РН-000403 від 06.08.2008 р., № РН-000404 від 07.08.2008 р., № РН-000405 від 08.08.2008 р., № РН-000414 від 12.08.2008 р., № РН-000412 від 13.08.2008 р., № РН-000413 від 14.08.2008 р., № РН-000417 від 20.08.2008 р., № РН-000418 від 21.08.2008 р., № РН-000419 від 22.08.2008 р., № РН-000443 від 08.09.2008 р., № РН-000444 від 09.09.2008 р., № РН-000445 від 10.09.2008 р., № РН-000435 від 01.09.2008 р., № РН-000434 від 01.09.2008р. (том 1, арк. справи 22-29), ЗАТ „Луганський патронний заводВ» отримав від ТОВ К «Раритет» продукцію, ТОВ К „РаритетВ» видані ЗАТ „Луганський патронний заводВ» податкові накладні № 593 від 25.06.2008р. та № 594 від 25.04.2008р. (том 1, арк. справи 279-280), що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до поданої ЗАТ „Луганський патронний заводВ» до Ленінської МДПІ у м.Луганську податкової декларації з ПДВ за листопад 2008 року (вх. від 22.12.08р. №12261) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 1336700 грн. (том 1, арк. справи 45-46).

Заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2008 року перевірена в ході проведення планової виїзної документальної перевірки результати якої оформлено актом від 06.04.09р. №61/23-616/32201889 „Про результати планової виїзної перевірки ЗАТ „Луганський патронний заводВ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень, листопад, грудень 2008 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.07 до 30.11.08р.В» ( том 1, арк. справи 181-208).

Попередній податковий період (жовтень 2008 року), який передує періоду який перевіряється перевірено плановою виїзною документальною перевіркою результати якої оформлено актом від 06.04.09р. №61/23-616/32201889 „Про результати планової виїзної перевірки ЗАТ „Луганський патронний заводВ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень, листопад, грудень 2008 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.07 до 30.11.08р.В» .

Попередньою плановою виїзною перевіркою результати якої оформлено актом від 06.04.09р. №61/23-616/32201889 встановлено, що одним з основних постачальників у жовтні 2008 року є ТОВ „ВК „МАШБУДЛІЗІНГВ» (код 35893308, м. Київ), яке поставило послуги технічного характеру по автоматичній роторній лінії на загальну суму 8325794,0 грн. в т.ч. ПДВ 1387632,0 грн. Питома вага суми бюджетного відшкодування за листопад 2008 року по даному контрагенту складає 476893 грн.

До ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було направлено запит від 21.09.09р. №35141/23-624 щодо проведення зустрічної перевірки. У отриманій відповіді від 30.10.09р. б/н ДПІ у Шевченківському районі м. Києва повідомляє, що провести зустрічну перевірку немає можливості, в зв'язку з тим, що стан платника (10) запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання), на підставі чого, відповідачем в акті перевірки зазначено, що в порушення п. 1.8 ст.1 та п.п 7.7.2, п. 7.7, ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР „Про податок на додану вартістьВ» (із змінами та доповненнями) ЗАТ „Луганський патронний заводВ» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2008 року на суму 476893,00 грн.

Між ЗАТ „Луганський патронний заводВ» та ТОВ ВК „МашбудлізінгВ» був укладений договір № 354/1 від 23.06.2008р.(том 1, арк. справи 18-19), згідно якого, підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням замовника послуги технічного характеру, а саме виготовлення, заміну та налагодження вузлів і деталей технологічного обладнання у кількості 6 (шість) одиниць згідно кошторису, що є невід'ємною частиною цього договору, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Умовами договору, а саме п. 4.2., передбачено, що розрахунок за договором здійснюється замовником не пізніше 20-ти робочих днів після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, а замовник перераховує підряднику оплату у розмірі 100 % вартості робіт.

Акт виконаних робіт підписано сторонами 30.09.2008р, ТОВ ВК „МашбудлізінгВ» видано ЗАТ „Луганський патронний заводВ» податкову накладну № 21300908 від 30.09.2008р. (том 1 арк. справи 75), що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції вищезазначені обставини справи знайшли своє повне підтвердження в ході апеляційного перегляду справи і не є спірними..

Відповідач вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог, оскільки за результатами зустрічних перевірок не підтверджений факт надмірної сплати за ланцюгами постачання до Державного бюджету.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів „поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою", без врахування далі слів „у випадках, визначених цим Законом". За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.

Приписами пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартістьВ» встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, та строки проведення розрахунків, яка розраховується як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (п.п. 7.7.1. п. 7.1. ст. 7 Закону), що у даному випадку дотримано позивачем у повному обсязі.

У пункті 1.3 статті 1 Закону України В»Про податок на додану вартістьВ» платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону України В»Про податок на додану вартістьВ» платники податку, визначені у пунктах В»аВ» , В»вВ» , В»гВ» , В»дВ» пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно з підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України В»Про податок на додану вартістьВ» позивач по справі виконав обов'язкові умови для виникнення права платника податку на бюджетне відшкодування:

- податковий кредит був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних за фактично придбаний товар (отримані послуги) з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

- відповідач в акті перевірки підтвердив, що позивач сплачував на користь постачальників товарів суми ПДВ, які були заявлені ним в подальшому до відшкодування;

- позивач належним чином відповідно до закону мав оформлені декларації з ПДВ та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування.

Аналіз діючого законодавства України, зокрема, норм Закону України В»Про податок на додану вартістьВ» свідчить про те, що він не ставить виникнення права платника податків на бюджетне відшкодування в залежність від перерахування до бюджету ПДВ його контрагентом. Несплата податку контрагентом не впливає на формування податкового кредиту позивачем та не впливає на суму бюджетного відшкодування. А лише факт незнаходження за юридичною адресою суб'єкта господарювання не може бути належним доказом фіктивності такого підприємства.

Крім того, суд зазначає, що позивач по справі не може відповідати за дії третіх осіб, не може і не повинен нести відповідальність за несплату податку іншими продавцями по ланцюгу поставок.

Пунктом 4.1. статті 4 Закону України „Про податок на додану вартістьВ» передбачено, що базою оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Підпунктом 7.7.2. пункту 7..7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартістьВ» визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то - бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, що фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, колегією суддів встановлено, що виходячи з вимог п. 1.8. статті 1 та статті 7 Закону України „Про податок на додану вартістьВ» позивачем фактично було сплачено до державного бюджету суми податку на додану вартість, які відображені у визначених податкових деклараціях та заявлені до відшкодування на загальну суму бюджетного відшкодування за липень, листопад 2008 року у розмірі - 652753,00 грн.

Крім того, відповідно до пункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартістьВ» визначено, що податкова накладна, яка видана продавцем - покупцю є підставою для нарахування сум податкового кредиту.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач має у наявності усі визначені податкові накладні, що оформлені у встановленому законодавством порядку та не визнані недійсними.

Пунктом 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартістьВ» встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, яка розраховується як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпункт 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартістьВ» визначає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до підпункту 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартістьВ» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

Цією ж нормою встановлено, що податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно підпункту 7.7.10. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартістьВ» джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України та встановлює, що забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

З урахуванням викладеного факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти. Таких доказів податковим органом не надано.

Тобто, у даному випадку порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість" постачальниками (контрагентами, виробниками) позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно вирішив спір, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування постанови суду не встановлено.

Ухвала в повному обсязі виготовлена 30 липня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.П. Бадахова

Судді: Л.А. Василенко

ОСОБА_4