Постанова

від 11.08.2015 по справі 908/5532/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року Справа № 908/5532/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Прокопанич Г.К. за участю представників: від позивача:Черкез Є.В., дов. б/н від 07.08.2015р.; від відповідача:Бондаренко А.О., дов. №1/1304 від 31.07.2015р., Зелена Д.В., дов. №1/1305 від 31.07.2015р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжтеплогазбуд" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015р. у справі господарського суду№908/5532/14 Запорізької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжтеплогазбуд" до Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації простягнення 829 088,51грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.01.2015 у справі №908/5532/14 задоволені позовні вимоги. Стягнуто з Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжтеплогазбуд" основний борг в розмірі 829 088,51грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015р. у справі №908/5532/14 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжтеплогазбуд", з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити без змін рішення господарського суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 08.07.2015р. №03-05/1197 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Дроботової Т.Б., для розгляду касаційної скарги у справі №908/5532/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Данилова М.В., Рогач Л.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.07.2015р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 21.07.2015р. Вищий господарський суд України задовольнив клопотання позивача про продовження строку розгляду касаційної скарги по даній справі, продовжив строк її розгляду на п'ятнадцять днів та відклав розгляд касаційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.08.2015р. відкладено розгляд касаційної скарги.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 10.08.2015р. №03-05/1112 у зв'язку з виходом з відпустки судді Дроботової Т.Б. та перебуванням у відпустці суддів Данилової М.В. та Рогач Л.І., для розгляду касаційної скарги у справі №908/5532/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дроботова Т.Б., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Прокопанич Г.К.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідач просив оскаржувану постанову апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 11.08.2015р. представник позивача підтримав вимоги касаційної скарги, представники відповідача заперечували проти її задоволення.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжтеплогазбуд" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, згідно з актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 09.10.2008р. на об'єкт будівництва "Газозабезпечення житлових будинків с. Трояни Бердянського району Запорізької області, ІІ черга будівництва (нове будівництво)" газопроводом середнього тиску по вул. Зеленій, Водєнікова, Інтернаціональній, Новій, Гагаріна, Шкільній, Набережній, підписаним відповідальними посадовими особами та скріпленим печатками, проектна документація на будівництво розроблена проектувальником - Кооперативно-державним проектно-вишукувальним Інститутом "Запоріжагропроект". Дозвіл на виконання робіт виданий Кисіль С.П. - головним архітектором відділу містобудування та архітектури Бердянської райдержадміністрації від 05.12.2007р. Будівництво здійснено генеральним підрядником - ЗАТ "Запоріжтеплогазбуд". Так, за вказаним актом будівельно-монтажні роботи з газозабезпечення у с. Трояни, ІІ черга будівництва зроблені, об'єкти є закінченими будівництвом та готовими до експлуатації.

У подальшому між Управлінням капітального будівництва Запорізької облдержадміністрації (замовник) та ЗАТ "Запоріжтеплогазбуд", правонаступником якого є ТОВ "Запоріжтеплогазбуд" (підрядник), укладений договір підряду на будівництво від 01.12.2009р. №32, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт з нового будівництва на об'єкті будівництва - "Газифікація села Трояни Бердянського району Запорізької області. ІІ черга будівництва" за адресою: с. Трояни Бердянського району Запорізької області за основними параметрами будівництва (техніко-економічні показники): газопровід середнього тиску довжиною 8,491км, за договірною ціною робіт, яка є приблизною і складає 830,0 тис. грн.

На виконання вимог чинного законодавства України та п. 42 Договору, підрядником були складені акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, відповідно до яких вартість виконаних робіт ІІ черги будівництва (нове будівництво) склала 829 088,51 грн. Вказані документи були передані замовнику для оплати. 16.10.2014р. позивачем на адресу відповідача з супровідним листом повторно були надіслані зазначені первинні документи, однак, останні залишені замовником без реагування.

Встановивши факт виконання позивачем підрядних робіт на вищевказаних об'єктах та прийняття останніх, враховуючи при цьому наявні в матеріалах справи акти готовності об'єкта до експлуатації, місцевий господарський суд зазначив, що у відповідача виник обов'язок з оплати виконаних робіт, а відтак дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми заборгованості є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Скасовуючи судове рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційна інстанція виходила з того, що надані позивачем до матеріалів справи акти виконаних робіт не можуть вважатися належним доказом виконання робіт, яка передбачена умовами договору та не доводять факту закінчення будівництва.

Проте, судова колегія касаційної інстанції з такими доводами апеляційного господарського суду не може погодитись з огляду на таке.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Отже, при наданні юридичної оцінки дійсним обставинам справи, судом першої інстанції мотивовано враховано, що між сторонами у справі виникли правовідносини з договору підряду, укладеного у спрощений спосіб, належне виконання якого позивачем підтверджується наявним в матеріалах справи актом готовності об'єкта до експлуатації.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Таким чином, у подальшому існуючі договірні правовідносини були оформлені сторонами господарського зобов'язання шляхом укладання відповідного договору у письмовій формі, що не суперечить положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 317 ГК України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

За договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх (ст. 318 ГК).

Згідно з ч. 1 ст. 321 ГК України у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення.

Якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 5 ст. 321 ГК України).

Виходячи з приписів наведених норм та встановленого факту здачі об'єктів до експлуатації, місцевий господарський суд дійшов до правомірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем суми заборгованості, врахувавши при цьому, що за даних обставин справи не підписання замовником актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в не свідчить про відсутність у останнього обов'язку з оплати вже прийнятих підрядних робіт. Господарським судом першої інстанції також враховано, що від відповідача не надходило будь-яких претензій з приводу якості, обсягів виконаних позивачем робіт чи з приводу порушення строків виконання таких робіт.

Крім того, місцевим господарським судом зазначено, проте апеляційною інстанцією не спростовано, що об'єкт будівництва за договором на момент розгляду даної справи є функціонуючим, що підтверджується наявними в матеріалах справи листом №41/10023 від 11.11.2014р. ПАТ "Запоріжгаз" та листом №831 від 18.11.2014р. Андрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області.

Беручи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд, на відміну від апеляційної інстанції, дійшов до вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 111 5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Приписами ст. 111 7 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015р. у справі №908/5532/14 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Запорізької області від 13.01.2015 у справі №908/5532/14 - залишенню без змін.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 111 5 , 111 7 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжтеплогазбуд" - задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015р. у справі №908/5532/14 - скасувати.

Рішення господарського суду Запорізької області від 13.01.2015 у справі №908/5532/14 - залишити без змін.

Стягнути з Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164, код ЄДРПОУ 04054079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжтеплогазбуд" (69014, м. Запоріжжя, вул. Листопрокатна, буд. 12, код ЄДРПОУ 23790281) - 8290,89грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Господарському суду Запорізької області доручити видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Т.Б. Дроботова Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Г.К. Прокопанич