Рішення

від 10.08.2015 по справі 911/2187/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2015 р. Справа № 911/2187/15

за позовом Приватного підприємства «Оксамит 2013», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фарм», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе

про стягнення 38279,63 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Круглій О.В. - наказ № 4 від 01.11.2013 р.;

від відповідача: Аверіна В.Є. - довіреність № 131 від 27.03.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду звернулось Приватне підприємство «Оксамит 2013» (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фарм» (далі - відповідач) про стягнення 38279,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 30.04.2014 р. № 522/2014 щодо оплати поставленого товару. У зв'язку з цим Позивач просить суд стягнути з Відповідача 38279,63 грн. заборгованості, з якої: 26486,92 грн. основного боргу, 4775,48 грн. інфляційних втрат, 472,21 грн. 3% річних та 6545,02 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2015 р. порушено провадження у справі № 911/2187/15 та призначено її до розгляду на 08.06.2015 р.

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався, строк розгляду справи продовжувався судом.

08.07.2015 р. через відділ діловодства суду надійшов відзив Відповідача від 08.07.2015 р. б/№ (вх. № 16027/15) на позов, згідно якого Відповідач заперечив проти позову та просив провадження у справі припинити, додавши оригінали платіжних доручень від 25.05.2015 р. № 2855, від 26.05.2015 р. № 2928, від 02.06.2015 р. № 3068, від 03.06.2015 р. № 3117 та від 07.07.2015 р. № 4019 про часткову оплату боргу, зокрема на загальну суму 18733,22 грн.

13.07.2015 р. у судовому засіданні представником Відповідача було надано суду звіти про реалізацію товару за січень, травень та червень 2015 року.

10.08.2015 р. у судовому засіданні представником Відповідача надано суду звіт по реалізації та оплатах, виписку з балансу щодо залишку товарів та платіжне доручення від 07.08.2015 р. № 4898 щодо оплати товару на суму 1181,82 грн.

В судове засідання 10.08.2015 р. з'явились представники Позивача і Відповідача та надали пояснення у справі. Позивач позовні вимоги підтримав і просив задовольнити. Відповідач проти позову заперечив та просив суд припинити провадження в частині оплаченого товару, в іншій частині позову відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У судовому засіданні 10.08.2015 р. після виходу з нарадчої кімнати судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2015 р. між Приватним підприємством «Оксамит 2013» (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фарм» (покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки № 522/2014 (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1. Договору) постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність покупцеві косметичні вироби, біологічно-активні добавки, засоби гігієни та побутової хімії та інші товари згідно з заявками покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що ціна товару зазначається у заявці та/або у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 4.1., 4.2. Договору, поставки за цим договором здійснюється на умовах DDP Incoterms 2010 за адресами, вказаними у заявці. Постачальник здійснює поставку протягом двох робочих днів з моменту направлення покупцем заявки, або в інший строк, якщо такий вказаний покупцем у заявці.

Відповідно до п. 4.4. Договору, право власності на партію товару та ризики випадкового знищення або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця в момент підписання покупцем видаткової накладної.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що покупець здійснює оплату фактично реалізованого споживачам товару один раз на 30 днів, але в будь-якому разі не раніше надання постачальником вказаних в п. 4.5. та 4.6. цього договору документів.

Згідно п. 5.4. Договору, для зручності розрахунків в перший тиждень кожного місяця сторони проводять звірку взаєморозрахунків станом на перше число цього місяця. Дані, підтверджені сторонами в акті звірки взаєморозрахунків, є підставою для проведення остаточних розрахунків.

На виконання умов Договору Позивачем було поставлено а Відповідачем прийнято товар на суму 26486,92 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями підписаних сторонами видаткових накладних.

Відповідачем протягом розгляду справи не заперечувався факт отримання вказаного товару, та за наслідками дослідження матеріалів справи судом встановлено, що Позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару за Договором.

Водночас, як вбачається з наданих Відповідачем суду копій звітів про реалізацію товару за січень, травень та червень 2015 р., а також звіту по реалізації та оплатах, Відповідачем реалізований товар оплачувався з порушенням строків оплати, передбачених п. 5.1. Договору.

Крім цього судом встановлено, що після порушення провадження у справі Відповідачем було здійснено низку оплат товару за Договором, про що надано відповідні платіжні доручення, зокрема на загальну суму 19915,04 грн.

За таких обставин керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в частині 19915,04 грн. основного боргу підлягає припиненню.

Розглядаючи позов в решті суми основного боргу в розмірі 6571,88 грн., судом встановлено наступне.

Згідно позову, Позивачем умови Договору, а саме п. 5.1. трактуються як надання покупцю відстрочки платежу у 30 днів, однак вказана позиція є невірною, оскільки за змістом п. 5.1. Договору обов'язок оплати у покупця виникає щодо фактично реалізованого товару, зокрема відповідно до звітів про реалізацію.

Як повідомив Відповідач, решта товару, отриманого за Договором є нереалізованою на даний час, на підтвердження чого Відповідачем надано виписку з балансу № 264 від 09.07.2015 р. та звіт по реалізації і оплатах із зазначенням залишку товару, підписаний керівником департаменту комерції та головним бухгалтером ТОВ «Фоззі-Фарм», отже у Відповідача обов'язок оплати товару, отриманого за Договором на загальну суму 6571,88 грн., станом на час розгляду справи є таким, що не настав.

За таких обставин позовна вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 6571,88 грн. не підлягає задоволенню.

Крім цього, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 6545,02 грн. пені.

Пунктом 10.5. Договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строків оплати за товар передбачених п. 5.1. цього договору, покупець на вимогу постачальника сплачує виключну неустойку в формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми.

Частиною першою ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунок Позивача, господарський суд встановив, що він невірним, оскільки як вказано вище Позивач умову п. 5.1. Договору рахує як 30-денну відстрочку оплати товару, отже визначені Позивачем періоди прострочки оплати товару також є невірними.

Здійснивши власний перерахунок пені згідно п. 10.5. Договору, на підставі даних, викладених у звітах Відповідача про реалізацію товару та фактичних датах оплати товару, судом встановлено, що заявлена сума пені підлягає задоволенню частково, в розмірі 2853,84 грн.

Також у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 472,21 грн. 3 % річних та 4775,48 грн. інфляційних втрат.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані Позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що останні також є невірними з тих же підстав, що й розрахунок пені.

Здійснивши власний перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, на підставі даних, викладених у звітах Відповідача про реалізацію товару та фактичних датах оплати товару, судом встановлено, що заявлена сума 3% річних підлягає задоволенню частково, в розмірі 176,90 грн. та заявлена сума інфляційних втрат підлягає задоволенню частково, в розмірі 2245,45 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фарм» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 5; код ЄДРПОУ 31593780) на користь Приватного підприємства «Оксамит 2013» (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 13; код ЄДРПОУ 38806972) 2853 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят три) грн. 84 коп. пені, 176 (сто сімдесят шість) грн. 90 коп. 3% річних, 2245 (дві тисячі двісті сорок п'ять) грн. 45 коп. інфляційних втрат та 1202 (одну тисячу двісті дві) грн. 32 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 19915,04 грн.

5. В частині позову щодо стягнення 6571,88 грн. основного боргу, 3691,18 грн. пені, 295,31 грн. 3% річних та 2530,03 грн. інфляційних втрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 13.08.2015 р.

Суддя С.Ю. Наріжний