Рішення

від 16.07.2015 по справі 917/945/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2015 Справа № 917/945/15

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД НАДІЙНИЙ КОНТАКТ", 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Красіна, 89-А, офіс 302-А

Про стягнення 88 878,30 грн. - заборгованість за Договором банківського обслуговування № б/н від 23.04.2012 р., в т.ч. 49 972,36 грн. - заборгованість за кредитом, 28 402,96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 10 502,98 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Суддя Бунякіна Г.І.

Представники :

від позивача: Ребрик С. М. (див. протокол судового засідання);

від відповідача: не з'явилися.

16.07.2015 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 26.05.2015 року в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на необхідність поповнення матеріалів справи додатковими документальними доказами.

Суть спору : розглядається позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД НАДІЙНИЙ КОНТАКТ", м. Кременчук 88 878,30 грн. - заборгованість за Договором банківського обслуговування № б/н від 23.04.2012 р., в т.ч. 49 972,36 грн. - заборгованість за кредитом, 28 402,96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 10 502,98 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви.

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, на позов не відреагував, представництво у судове засідання жодного разу не забезпечив. Процесуальні документи, які направлялися за вказаною у позовній заяві адресою, повернулися до суду з відмітками поштового відділення щодо закінчення терміну зберігання.

У п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 р. № 01-8/482 (із змінами і доповненнями) зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій . Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у пп. 3.9.2 постанови від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, належне повідомлення відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання згідно з п. п. 2.6.11, 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 р., суд не розцінює неявку відповідача та невиконання останнім вимог суду як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає спір за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази, суд

в с т а н о в и в:

23.04.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД НАДІЙНИЙ КОНТАКТ" було підписано заяву про відкриття поточного рахунку у ПАТ КБ "Приватбанк" (копія наявна у матеріалах справи). Згідно заяви відповідач приєднується до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 23.04.2012 р..

Умовами визначено, зокрема, наступне:

- банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і ПАТ КБ "ПриватБанк" (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання позивачем заявок на договірне списання коштів (далі - "гарантований платіж" або "заявка"), згідно якої клієнт-платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається позивачем як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73 Умов);

- обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарському договорі, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта /кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п. 3.1.1.74 Умов).

- після отримання ПАТ КБ "ПриватБанк" за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (система Internet Banking Приват - 24 - офіційний канал зв'язку між банком та клієнтом відповідно до п. 1.1.1.97 , ПАТ КБ "ПриватБанк" розглядає її на предмет надання або відмови у наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75 Умов);

- умови та правила надання банківських послуг містять розділ 3.2.2 "Кредит за послугою "Гарантовані платежі", який регламентує вищезазначений вид послуг. Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язався надати клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання коштів, в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплати відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювальна кредитна лінія (кредит) надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання коштів з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту (п. 3.2.2.1 Умов);

- клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4 % річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує позивачу відсотки в розмірі 28 % річних, а починаючи з 01.07.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "ПриватБанк" відсотки в розмірі 36 % річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості (п. 3.2.2.2 Умов);

- у разі прострочки виконання клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, банк має право змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі (п. 3.2.2.7.5 Умов);

- у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пп. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1 - 3.2.2.9.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених пп. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченого пп. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 цього Договору, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні (п. 3.2.2.10.1 Умов);

- в разі порушення Відповідачем будь-якого із зобов'язань, передбачених пп. 3.2.2.6.7, 3.2.2.6.8, 3.2.2.6.11, 3.2.2.9.9, цього договору відповідач сплачує банку за кожний випадок порушення штраф в розмірі 2 % від суми отриманого кредиту. Сплата штрафу здійснюється в гривні. Згідно з п. 3.2.2.6.7. клієнт зобов'язався надавати банку не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітнім кварталом, фінансову інформацію, а також іншу інформацію на вимогу банку, у т.ч. про майно, що належить клієнту на праві власності або повного господарського відання (п. 3.2.2.10.2 Умов);

- за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених пп. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 нарахування неустойки здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п. 3.2.2.10.4 Умов);

- строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим Договором встановлюються тривалістю в 15 років (п. 3.2.2.10.7 Умов);

- у разі порушення Відповідачем строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, відповідач сплачує позивачу штраф, який розраховується за такою формулою: 1 000 гривень + 5 % від суми встановленої в Заявці на цілі, відмінні від сплати страхових платежів і платежів для оплати реєстрації предметів застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (п. 3.2.2.10.8 Умов).

Відповідно до умов Договору 23.04.2012 року відповідачу відкрито в ПАТ КБ "ПриватБанк" поточний рахунок № 26007060905091. Починаючи з 17.12.2013 р. відповідач почав користуватись кредитом за послугою "Гарантований платіж", яка надалася ПАТ КБ "ПриватБанк" для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з контрагентами, що підтверджується заявками на гарантований платіж (доручення на договірне списання) (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 38-43).

На виконання умов вищезазначеного Договору позивачем неодноразово було проведено ініційовані клієнтом (відповідачем) гарантовані платежі. Дана обставина підтверджується наявних у матеріалах справи банківськими виписками по рахунку відповідача (а.с. 45-46) і свідчить про повне виконання позивачем умов вищезазначеного Договору.

За даними позивача, в порушення умов Договору позичальник свої зобов'язання щодо своєчасної сплати кредитних платежів не виконав з огляду на що утворилася заборгованість у розмірі 49 972,36 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 31217PLRMS1FQ від 21.01.2015 року, відповідно до якої вимагав від відповідача негайно погасити кредитну заборгованість у розмірі 76 198,74 грн. (в т. ч. : 49 972,36 грн. заборгованість за кредитом та 26 226,38 грн. заборгованість за відсотками), яка утворилася в зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань (а. с. 47). Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи копіями списку згрупованих поштових відправлень № 396 від 06.02.2015 р., фіскального чеку "Укрпошти" № 5921 від 06.02.2015 р. та опису вкладення у цінний лист від 06.02.2015 р. (а.с. 48-49).

За даними позивача на момент звернення з даним позовом до суду останній не отримав від відповідача ні відповіді на вищезазначену вимогу, ні повернення кредиту, ні оплати щорічних процентів по кредиту. Дана обставина підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком суми боргу станом на 18.02.2015 р. та виписками про рух коштів по рахунку позичальника ( а.с. 44 - 46).

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 88 878,30 грн. заборгованості за Договором банківського обслуговування № б/н від 23.04.2012 р., в т.ч. 49 972,36 грн. - заборгованість за кредитом, 28 402,96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 10 502,98 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

У відповідності з ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, заява про відкриття поточного рахунку, Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку, що розміщені в мережі Інтернет, встановлення кредитного ліміту та видача коштів відповідачу свідчать про укладення між сторонами договору банківського обслуговування та виникнення між сторонами кредитних правовідносин і волю сторін щодо настання відповідних правових наслідків.

Укладений між сторонами у даній справі кредитний договір не суперечить чинному законодавству, укладений у письмовій формі, що разом з Умовами складає кредитний договір, відповідач підтвердив свою згоду з умовами даного кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Вимогами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом (стаття 193 Господарського кодексу України).

За приписами ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, своєчасно провівши ініційовані клієнтом гарантовані платежі, належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором. Дана обставина відповідачем не спростована.

Відповідно до п. 3.2.1.4 Умов та правил надання банківських послуг відповідач є таким, що прострочив грошове зобов'язання по кредиту, у разі, якщо в строк до 30 днів з дати виконання заявки останній не повернув банку кредитні кошти. Прострочка виконання клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, надає право банку змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі (п. 3.2.2.7.5 Умов)

Позивач звертався до відповідача з претензією з претензією вих. № 31217PLRMS1FQ від 21.01.2015 року, відповідно до якої вимагав від відповідача негайно погасити кредитну заборгованість у розмірі 76 198,74 грн., яка утворилася в зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань (а. с. 47). Проте, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України відповідач кредит не повернув, проценти та комісію за користування кредитом не сплатив. Дана обставина відповідачем не спростована. Отже, строк повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом, комісії за користування кредитом, є таким, що настав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 49 972,36 грн. заборгованості за кредитом та 28 402,96 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

У п. 3.2.2.10.1 Договору сторони узгодили, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пп. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1 -3.2.2.9.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених пп. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього Договору , винагороди , передбаченого пп. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 цього Договору, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. За кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених пп. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 нарахування неустойки здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п. 3.2.2.10.4 Умов)

Згідно ст. 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 10 502,98 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Надійний контакт" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Красіна, буд. 89 - А, офіс 302 - А) код ЄДРПОУ 38132329 на користь на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094) код ЄДРПОУ 14360570 - 49 972,36 грн. заборгованості за кредитом, 28 402,96 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 10 502,98 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 23.07.2015 р.

Суддя Г.І. Бунякіна