Постанова

від 05.08.2015 по справі 13/131-05

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2015 р. Справа № 13/131-05

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

стягувача – не з'явився

боржника – не з'явився

ВДВС – не з'явився

прокурора – не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційної скарги Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (вх. № 3877Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від "10" червня 2015 р. у справі № 13/131-05

за позовом Лозівського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, м. Лозова Харківської області,

до Державного підприємства "Лозівський кінний завод № 124", с. Кінне Лозівського району Харківської області,

про стягнення 67233,61 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2015 р. у справі № 13/131-05 (суддя В.В. Суслова) в задоволенні скарги Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на дії ВДВС Лозівського МРУЮ Харківської області відмовлено.

Лозівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області з ухвалою господарського суду Харківської області не погодилася, звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 10.06.2015 р. у справі № 13/131-05 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на дії ВДВС Лозівського МРУЮ Харківської області.

Стягувач вважає безпідставною відмову ВДВС у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу від 06.02.2006 у справі № 13/131-05 у зв'язку з тим, що процедура примусового виконання рішення суду щодо стягнення податкового боргу з юридичних осіб є самостійною та регулюється нормами Податкового кодексу України. Також скаржник вважає, що контролюючий орган не має права виконувати постанову суду, яка була винесена до набрання чинності Податкового кодексу України.

Стягувач в призначене судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Разом з цим, 03.08.2015 стягувач звернувся до суду з заявою, в якій просив розглянути справу за відсутності представника Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Боржник відзив на апеляційну скаргу не надав, своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Прокурор та Відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції відзив на апеляційну скаргу не надали, своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги також не скористалися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час та місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в матеріалах справи знаходяться документальні докази повідомлення сторін та учасників процесу про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, в зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників стягувача, боржника та Державної виконавчої служби за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Харківської області від 07.07.2005 року позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Лозівський кінний завод №124" в доход Державного бюджету податковий борг в сумі 67233,61 грн. за рахунок активів. Стягнуто з Державного підприємства "Лозівський кінний завод №124" в доход Державного бюджету державне мито в сумі 672,34 грн. Стягнуто з Державного підприємства "Лозівський кінний завод №124" на користь ДП “Судовий інформаційний центр” 118,0 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

06 лютого 2006 року на виконання вищевказаного рішення були видані відповідні накази суду.

01 квітня 2015 року до відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області надійшов наказ виданий Господарським судом Харківської області по справі №13/131-05 від 06.02.2006 року про стягнення коштів у розмірі 67233,61 грн. з Державного підприємства «Лозівський кінний завод № 124» на користь державного бюджету в особі Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Того ж дня, 01.04.2015 року, відповідно до п. 8 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (ВП№ 47080285). Мотивувальна частина даної постанови містить наступну інформацію: "Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України. Механізм виконання судових рішень, про стягнення у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки України в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку Укради від 21.01.2004 №22.

Таким чином, орган державної виконавчої служби до процедури примусового виконання рішень суду щодо стягнення податкового боргу з юридичних осіб не залучається, тому що ця процедури є самостійною та регулюється окремим нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження.

Також відділу було відомо, що стягувач звернувся з позовом до Харківського окружного адміністративного суду про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, винесеної 26.01.2015 року по даному виконавчому документу (ВП № 46171166). 26.01.2015 року відмовлено було у відкритті виконавчого провадження з вищеназваних підстав. Про прийняте судом рішенням інформація у відділі відсутня."

Не погодившись з вищевказаною постановою, стягувач звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії ВДВС, посилаючись на невірне застосування ст.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, оскільки мова в цьому випадку йде про стягнення з платників податків коштів у рахунок погашення податкового боргу, в той час, як в постанові суду у справі № 13/131-05 визначено стягнути податковий борг до державного бюджету за рахунок активів, тому стягувач вважає, що дана постанова підлягає виконанню органами ДВС.

Відмовляючи в задоволенні скарги Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання неправомірними дії ВДВС Лозівського МРУЮ Харківської області, суд першої інстанції виходив з того, що порядок стягнення податкового боргу платника податків регулюється п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, отже чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, відповідно до якого органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються, тому відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України від 21.04.99 № 606-XIV "Про виконавче провадження".

З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, на виконання рішення господарського суду Харківської області від 07.07.2005 року у справі № 13/131-05 було видано накази від 06.02.2006 про стягнення з Державного підприємства "Лозівський кінний завод №124" в доход державного бюджету податкового боргу в сумі 67233,61 грн. за рахунок активів; про стягнення з Державного підприємства "Лозівський кінний завод №124" в доход державного бюджету державного мита в сумі 672,34 грн.; про стягнення з Державного підприємства "Лозівський кінний завод №124" на користь ДП “Судовий інформаційний центр” 118,0 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази дійсні для пред'явлення до виконання до 06 лютого 2009 року.

01 квітня 2015 року до відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області надійшов наказ виданий Господарським судом Харківської області по справі №13/131-05 від 06.02.2006 року про стягнення коштів у розмірі 67233,61 грн. з Державного підприємства «Лозівський кінний завод № 124» на користь державного бюджету в особі Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення. ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Разом з цим, відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платників податків у рахунок погашення податкового боргу.

Слід зазначити, що Державна податкова служба є відповідною системою управління і контролю за дотриманням податкового законодавства, за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю внесення до відповідного бюджету податків та наділена відповідними повноваженнями в сфері оподаткування. Главою 9 Податкового кодексу України чітко визначено порядок стягнення податкового боргу з платників податків саме за участю контролюючого податкового органу.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із змісту наведеної законодавчої норми випливає, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.

Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. Відповідно в розглядуваних випадках немає підстав для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України від 21.04.99 № 606-XIV "Про виконавче провадження". З огляду на це в адміністративних судів відсутні підстави для видачі виконавчих листів про примусове виконання судових рішень у порядку статей 257 та 258 Кодексу адміністративного судочинства України, тому що процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження.

Виняток із наведеного правила становить процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи. На відміну від загального правила, передбаченого пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 87.11 статті 87 цього Кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Протиставлення процедури погашення податкового боргу з фізичної та юридичної осіб (у першому випадку державна виконавча служба залучається, а в другому - ні) підтверджує, що Податковий кодекс України чітко розрізняє відповідні процедури. Зазначене слугує на користь висновку про відсутність необхідності відкриття виконавчого провадження в разі погашення податкового боргу юридичних осіб, а отже, і про відсутність підстав для видачі виконавчого листа в розглядуваній ситуації.

Крім того, в роз'ясненні Вищого адміністративного суду України" зазначене наступне:

"При цьому варто враховувати, що видача виконавчого листа для примусового виконання судового рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу може призвести до ситуації, коли судове рішення може бути виконане як за процедурою, встановленою Податковим кодексом України, так і відповідно до законодавства про виконавче провадження. Таке є неприпустимим.

За таких обставин адміністративні суди не повинні видавати органам доходів і зборів виконавчі листи для примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків-юридичної особи."

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Отже, виходячи з вищенаведеного, та приймаючи той факт, що стягувачем наказ суду від 06.02.2006 року по справі № 13/131-05 був пред'явлений до виконання лише 01.04.2015 року, суд дійшов висновку, що приймаючи постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець керувався нормами Закону України «Про виконавче провадження» та Податкового кодексу України.

За наведених обставин не заслуговують на увагу наведені стягувачем доводи про те, що контролюючий орган не має права виконувати постанову суду, яка була винесена до набрання чинності Податкового кодексу України, оскільки на момент пред'явлення наказу суду до виконання 01.04.2015 Податковим кодексом України, а саме главою 9, чітко визначений порядок стягнення податкового боргу з платників податків саме за участю контролюючого податкового органу.

Таким чином, державним виконавцем було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (ВП№ 47080285) з урахуванням вимог чинного законодавства та у відповідності до п. 8 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що під час розгляду скарги стягувача у справі № 13/131-05 господарський суд перевірив у повному обсязі наведені заявником обставини та зробив відповідні до норм процесуального та матеріального права правомірні висновки, у зв'язку з чим ухвала господарського суду Харківської області від 10.06.2015 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга стягувача - без задоволення.

Керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 10.06.2015 у справі № 13/131-05 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 07 серпня 2015 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.