Ухвала

від 05.08.2015 по справі 815/1000/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1000/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Мамедової С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Віват АПК" до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11 лютого 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Віват АПК" звернулося до суду з позовом до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій щодо внесення корегувань до баз даних АС "Аудит", АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, АС "Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України "Податковий блок" в частині зменшення податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ "Віват АПК", визначених у податковій декларації з податку на додану вартість №9048472801 від 20 серпня 2014 року за липень 2014 року; зобов'язання здійснити корегування суми податку на додану вартість в базах даних АС "Аудит", АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, АС "Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України "Податковий блок", шляхом відновлення ТОВ "Віват АПК" податкового зобов'язання у сумі 2207878грн. та податкового кредиту у сумі 1815057грн., задекларованих згідно податкової декларації з ПДВ №9048472801 від 20 серпня 2014 року за липень 2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Віват АПК" задоволений частково. Визнано протиправними дії Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області з внесення коригувань до програмних систем АС "Податковий блок", підсистем: Аналітична система , Автоматизована система , Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ГУ ДФС України в частині зменшення податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ "Віват АПК", визначених у податковій декларації з податку на додану вартість №9048472801 від 20 серпня 2014 року за липень 2014р.; зобов'язано Арцизьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області здійснити коригування суми податку на додану вартість до програмних систем АС "Податковий блок", підсистем: Аналітична система , Автоматизована система , Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ГУ ДФС України шляхом відновлення ТОВ "Віват АПК" податкового зобов'язання у сумі 2207878грн. та податкового кредиту у сумі 1815057грн., задекларованих згідно податкової декларації з ПДВ №9048472801 від 20 серпня 2014 року за липень 2014р. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платником податків, за результатами якої складений акт від 16 жовтня 2014 року № 482/22-34922416 Про результати документальної позапланової перевірки TOB Віват АПК з питань правомірності нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB Аквен-Інтер та ПП Бессарібія-В за період з 01 липня 2014 року по 31липня 2014 року за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року. /т.1 а.с.30-60/

Висновками акту перевірки встановлено порушення з боку TOB "Віват АПК": - ч. 1,5 ст. 203 . п.1, 2 ст. 215 , ст. 228 Цивільного кодексу України , зазначені угоди між TOB "Віват АПК" з контрагентом TOB Аквен-Інтер як в податкових зобов'язаннях так і у податковому кредиті на суму 1815057грн. мають ознаки нереальності, оскільки перевіркою встановлено відсутність поставок товарів; - п. 200.1 . п. 200.2 . ст. 200 Податкового кодексу України , у зв'язку з чим необґрунтовано завищені податкові зобов'язання показників у рядку і Декларацій "Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%". Декларацій Усього податкових зобов'язань в сумі 2207878грн.; - п. 198.6 . ст. 198 Податкового кодексу України , у зв'язку з чим необґрунтовано завищений податковій кредит показників у рядку 17 Декларацій „Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%", Декларацій Усього податкового кредиту в сумі 1815057грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було здійснено коригування до програмних систем АС "Податковий блок", підсистем: Аналітична система , Автоматизована система , Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ГУ ДФС України в частині зменшення податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ "Віват АПК", визначених у податковій декларації з податку на додану вартість №9048472801 від 20 серпня 2014 року за липень 2014р., що підтверджується листом Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 25 березня 2015 року №2472/9/15-07-10. /т.1 а.с.121/

Разом з тим, відповідно до пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту останній має право на податковий кредит, на який зменшується податкове зобов'язання звітного періоду за правилом п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.200.1 ст.200 ПК України.

Судом апеляційної інстанції не встановлено фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит. Натомість встановлено, що податкові накладні видані особою, яка, на час їх видачі, була зареєстрована платником податку на додану вартість та дієздатною юридичною особою.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Доводи податкового органу щодо нікчемності вчинених позивачем господарських зобов'язань є необґрунтованими, оскільки для цього необхідно встановити наявність у платника податку при вчинені таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави і суспільства. Про наявність такої мети у платника податку (покупця) не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування постачальниками товару (послуг).

Водночас, судом апеляційної інстанції досліджені наявні первинні документи та встановлено реальність господарських операцій позивача з контрагентом TOB Аквен-Інтер по придбанню товару та наступної реалізації товару ПП Бессарабія-В , дотримання позивачем спеціальних вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується матеріалами справи, зокрема, договорами; видатковими, товарно-транспортними, податковими накладними; рахунками на оплату прийнятого товару.

Реєстрація податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних підтверджується відповідними квитанціями. /т.2 а.с.166-171/

При цьому, відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно абз. 1,2 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Отже, у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування не існуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, за результатами перевірки позивача, відповідач податкових повідомлень-рішень не приймав.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Згідно пункту 1.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165, під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти, зокрема, підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів".

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що так як змін у податкових зобов'язаннях позивача за результатами складення акту перевірки не відбулося, то дії відповідача щодо коригування податкових зобов'язань позивача в інформаційній електронній базі даних, є протиправними.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: О.І. Шляхтицький