Постанова

від 01.03.2011 по справі 2а-291/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2011 р. Справа № 2a-291/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

cудді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Прут Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції до Комунального підприємства „Управління капітального будівництваВ» про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника в сумі 3243,75 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Долинська об’єднана державна податкова інспекція звернулася в суд з адміністративним позовом до КП „Управління капітального будівництваВ» про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 3240,50 грн. та зі сплати комунального податку за 2 квартал 2010 року в розмірі 3,25грн.. Загальна сума податкового боргу по платежах до бюджету становить 3243,75 грн..

Представник позивача в судове засідання не зВ»явився, однак подав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справі, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, згідно ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що КП „Управління капітального будівництваВ» зареєстроване як юридична особа та взяте на податковий облік як платник окремих податків Долинською об’єднаною державною податковою інспекцією.

20.07.2010 року відповідач подав до Долинської об»єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, в якій самостійно визначив суму податкового зобов»язання з податку на додану вартість на суму 5323,00 грн. Станом на 17.01.2011 року сума несплаченого самостійно задекларованого податку на додану вартість становить 3240,50 грн.

05.07.2010 року відповідач подав позивачу податковий розрахунок комунального податку за 2 квартал 2010 року, в якому ним самостійно нараховано суму комунального податку в розмірі 15,20 грн.. Самостійно задекларовані зобов’язання відповідач в повному обсязі не сплатив, станом на 17.01.2011 року податковий борг з плати комунального податку становить 3,25 грн., з яких 0,19 грн. пеня.

Виходячи із встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України кола питань, що підлягають вирішенню судом, суд вважає за необхідне зазначити, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , Закону України „Про систему оподаткуванняВ» , Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» , які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

У відповідності до підпунктів 4.1.1., 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім передбачених законом випадків.

Пунктом 5.1 та підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 вищевказаного Закону узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначені відповідачем податкові зобов'язання в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року та несплачені ним в розмірі 3240,50 грн., в розрахунку комунального податку за 2 квартал 2010 року в розмірі 3,06 грн. є узгодженими з дня подання такої декларації і розрахунку та являються податковим боргом відповідача.

Пунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією, розрахунком комунального податку, довідкою про суми податкового боргу, які містяться в матеріалах справи.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості суду не надано.

На виконання ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» відповідачу надсилались перша податкова вимога №1/327 від 03.08.2010 року та друга податкова вимога №2/380 від 03.09.2010 року, які ним залишені без виконання.

За таких обставин суд прийшов до переконання, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України В«Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства „Управління капітального будівництваВ» (ідентифікаційний код 32330618) в дохід бюджету податковий борг за рахунок активів платника податків в сумі 3243 (три тисячі двісті сорок три) гривні 75 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ ОСОБА_1