Постанова

від 25.06.2015 по справі 804/7301/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 р. Справа № 804/7301/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій А.В. за участю: представника позивача представника відповідача Фішелєва Г.В. Калугіна А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будком-Форт" до Дніпропетровської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» до Дніпропетровської митниці ДФС України в якому позивач просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС №110100000/2014/200262/1 від 18.12.2014 р. та №110100000/2014/200265/1 від 23.12.2014 р. про коригування митної вартості товару;

визнати протиправними та скасувати оформлені Дніпропетровською митницею ДФС картки відмови у прийнятті митної декларації № 110100000/2014/00616 від 18.12.2014 р. та № 110100000/2014/00624 від 23.12.2014 р.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем були виконані всі необхідні та достатні дії під час митного оформлення товару та надано митному органу всі витребувані ним документи для обґрунтування заявленої позивачем митної вартості товару, враховуючи невідповідність прийнятого Рішення митного органу вимогам чинного законодавства, вважаємо рішення Митного органу незаконним та необґрунтованим, а також таким що підлягають скасуванню.

Крім того, митниця з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару зобов'язана довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач не надав повного пакету документів, необхідних для визначення митної вартості за ціною договору, тому був застосований резервний метод визначення митної вартості товару.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд в задоволені адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» звернулося до відповідача з приводу митного оформлення товару: клементін у кількістю 39200 кг загальною вартістю 16189,60 доларів США (0,413 доларів США/кг), який надійшов від компанії «BROS SEXTOS «NEA EXERUT» S.A.. Греція на підставі контракту № 2827-NE/BF від 17.09.2014 на постачання продукції та специфікацій № 3 від 11.12.2014р. та №5 від 15.12.2014 р. до зазначеного контракту. Умова поставки - FCA Скідра, Греція (Інкотермс - 2010). Оплата відбувається протягом 10 днів від дати митного оформлення товару.

Для митного оформлення позивачем подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України, а саме:

1) декларація митної вартості (далі по тексту - ДМВ) та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості - Позивачем подані декларації митної вартості № 110100000/2014/235817 від 18.12.2014 та № 110100000/2014/236309 від 23.12.2014 з додатковим, аркушем А (відповідно до якої складовими митної вартості зазначені ціна товару, витрати на транспортування од кордону України, витрати на страхування), з документами, що підтверджують числові значення (перелічені у гр. 4 ДМВ);

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності - Позивачем надано зовнішньоекономічний договір №2827-NE/BF від 17.09.2014 додаткові угоди до контракту від 02.12.2014 № 1 та №2, специфікації №3 від 11.12.2014 та 5 від 15.12.2014 р. (відповідно до яких вартість партії товару складає за специфікацією №3 - 8260 доларів США, за специфікацію №5 - 7929,60 доларів США (0,413 доларів США/кг);

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу) - Позивачем надані рахунки-фактури (інвойси) №571 від 12.12.2014 відповідно до якого вартість партії товару 8 260,00 доларів США (0,413 доларів США/кг), та № 581 від 17.12.14 відповідно до якого вартість партії товару 7929,60 доларів США (0,413 доларів США/кг);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, - відповідно до умов контракту та специфікацій № 3 від 11.12.2014р. та №5 від 15.12.2014 р. оплата здійснюється протягом 10 днів від дати митного оформлення товару в Україні, отже на момент митного оформлення оплата проведена не була, а відповідно і відсутні платіжні документи;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, відповідно до умов контракту та специфікацій №3 від 11.12.2014р. та №5 від 15.12.2014 року оплата здійснюється протягом 10 днів від дати митного оформлення товару в Україні, отже на момент митного оформлення оплата проведена не була, а відповідно і відсутні як платіжні так і бухгалтерські документи;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, - з метою підтвердження витрат на транспортування Позивачем були надані наступні транспортні (перевізні) документи:

договір комісії № 1209/7 від 12.09.2014 року, укладений між ТОВ «АТБ-Маркет» (Комітент) та Позивачем. (Комісіонер), відповідно до умов якого комісіонер (Позивач) зобов'язується за дорученням комітента (ТОВ «АТБ-Маркет») за винагороду укладати від свого імені відповідні договори, в тому числі договори перевезення, проте п.3.5. зазначеного договору комісії також встановлено, що Комітент (ТОВ «АТБ-Маркет») вправі самостійно замовляти та оплачувати послуги третіх осіб, які необхідні для виконання комісійного доручення (транспортно-експедиційні послуги, послуги з перевезення вантажів територією України та в міжнародних сполученнях);

договір перевезення вантажу № 643 від 01.04.2013 року, укладений між ТОВ «АТБ-Маркет» (Клієнт) та ПП «Транс Логістик» (виконавець), з урахуванням додаткової угоди №2 від 01.01.2014 р., заявки на перевезення № Доп від 04.12.2014 року, № Доп від 04.12.2014 року (відповідно до яких перевезення вантажу здійснюється з Греції до України, вантажовідправник: Nea Exfruit);

договір перевезення вантажу № 01/04 від 01.04.2013 року, укладений між ПП «Транс Логістик» (Замовник) та ПП «Топаз-Транс» (Виконавець); на підтвердження здійснення перевезення вантажу ПрАТ ПП «Топаз-Транс» надано CMR № 0001927 від 12.12.2014 (про перевезення вантажу з м. Скідра, Греція до м. Дніпропетровськ, Україна, за інвойсом № 571, транспортний засіб АВ0787ВР/АВ7603ХР;

договір про надання послуг із транспортного обслуговування №1/01.10 від 01.10.2013, укладений між ПП «Транс Логістик» та ПП «ОПЕК-1», договір №1 перевезення вантажів (в міжнародному та міжміському сполученні) від 05.01.2011, укладений між ПП «ОПЕК-1» та ТОВ «ОПЕКС»; на підтвердження здійснення перевезення вантажу ТОВ «ОПЕКС» надано CMR № 0733915 від 17.12.2014 (про перевезення вантажу з м. Скідра, Греція до м.Дніпропетровськ, Україна, за інвойсом №581, транспортний засіб ВЕ3390ВВ/ВЕ 8188 ХТ);

заявки на перевезення № Доп від 04.12.2014 року, № Доп від 04.12.2014 року (відповідно до яких перевезення вантажу здійснюється з Греції до України, вантажовідправник: Nea Exfruit);

рахунок - проформа б/н від 12.12.2014 видана ПП «Транс Логістик» (відповідно до якої транспортні послуги з перевезення вантажу з м. Скідра до п/п Рені автомобілем АВ0787ВР/АВ7603ХР становлять 40 000 гри. (без ПДВ), експедиторські послуги по всьому шляху слідування - 3 333,33 грн. без ПДВ): рахунок - проформа б/н від 17.12.2014 видана ПП «Транс Логістик» (відповідно до якої транспортні послуги з перевезення вантажу з м. Скідра до п/п Рені автомобілем ВЕ3390ВВ/ВЕ8188ХТ становлять 40000 грн. (без ПДВ), експедиторські послуги по всьому шляху слідування - 3 333,33 грн. без ПДВ);

калькуляція витрат на доставку вантажу № 17/12-15 від 17.12.2014 року, відповідно до якої транспортні витрати від м. Скідра, Греція до кордону України, разом з експедиторськими послугами склали 43 333,33 грн.;

калькуляція витрат на доставку вантажу № 22/12-05 від 22.12.2014 року, відповідно до якої транспортні витрати від м. Скідра, Греція до кордону України, разом, з експедиторськими послугами сичали 43 333,33 грн.;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, - не надавалась, оскільки не підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування - Позивачем, надані Заявки на страхування № 62 від 12.12.2014, відповідно до якої страховий платіж зазначений у розмірі 175,19 грн. та № 67 від 17.12.2014, відповідно до якої страховий платіж зазначений у розмірі 168,91 грн., та договір на страхування 043.0647415.254 від 26.09.2014.

Позивачем за власним бажанням також надані додаткові документи: комерційна пропозиція від 11.12.2014, прайс-лист від 08.12.2014, прайс-лист від 15.12.2014, декларації виробника від 12.12.2014 та від 17.12.2014, висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені експертною організацією № ГО-5799 від 22.12.2014 та № ГО-5732 від 17.12.2014, специфікації № 3NE від 11.12.2014 та № 5NE від 15.12.2014 до договору комісії від №1209/7 від 12.09.2014, фітосанітарні сертифікати №EC/GR/054570/12 від 17.12.2014 та №EC/GR/054535/12 від 12.12.2014, сертифікати переміщення № 69/8635 від 17.12.2014, № 69/8573 від 13.12.2014, сертифікат якості від 17.12.2014 та від 11.12.2014, копія митної декларації країни відправлення 14GREX410100173042 від 17.12.2014, 14GREX410100171862 від 12.12.2014.

Відповідач шляхом надіслання на адресу декларанта електронних повідомлень проінформував, що в наданих до митного оформлення документах по транспортним витратам містяться наступні розбіжності: «У підтвердження вартості перевезення партії товару „кліментіни", ввезеної ТОВ ,,ТД „Будком-Форт" за зовнішньоекономічним контрактом № 2827-NE/BF від 17.09.2014, до митного оформлення декларантом надано:

заяву на перевезення вантажу б.н. від 04.12.14 в гр., з якої отримувач вантажу є ТОВ «Будком-Форт» хоча сама заява завірена печаткою ТОВ „АТБ-Маркет";

в калькуляції транспортних витрат № 17/12-15 від 17.12.2014 як отримувач вантажу зазначено ТОВ „АТБ-Маркет'';

Рахунок-проформа на перевезення б/н від 12.12.2014 містить дані про постачальника послуги ПП „Транс Логистик" та отримувача вантажу ТОВ „АТБ-МАРКЕТ''. Це свідчить про укладення договору перевезення ТОВ „АТБ-МАРКЕТ" з експедитором ПП „Транс Логистик". Укладання договору перевезення іншим підприємством, ніж Покупець не передбачено міжнародними комерційними термінами „Іпкотермс-2010" за заявленими умовами поставки та зовнішньоекономічним контрактом 2827-NE/BF від 17.09.2014. Враховуючи зазначене, надані до митного оформлення вищезазначені документи не можуть бути використані для підтвердження транспортної складової митної вартості товару, імпортованого ТОВ „Будком-Форт " за зовнішньоекономічним контрактом 2827-NE/BF від 17.09.2014;

до митного оформлення надано заяви на страхування, а в калькуляціях витрат на доставку вантажу відсутня інформація про страхування;

надано комерційну пропозицію BROS SEXTOS "NEA EXFRUT" S.A. б.н. від 11.12.2014 про обсяг товару який можливо буде поставлятись в грудні 2014 та січні 2015, яка не містить ні якого кількісного виразу вартості товару».

В зв'язку з зазначеним відповідач вказав на необхідність надання пояснень та/або додаткових документів з зазначених вище питань.

Брокером позивача надано листи №18/12-10 від 18.12.2014р. в №23/12- 20 від 23.12.2014р. на адресу Відповідача про те, що можливість надання у 10 - денний термін додаткових документів або пояснень відсутня.

Відповідач не визнав заявлену декларантом митну вартість товару та прийняв рішення №110100000/2014/200262/1 від 18.12.2014 р. та №110100000/2014/200265/1 від 23.12.2014 р. про коригування митної вартості товару (надіслано декларанту електронним повідомленням відповідно до п. 1.4 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Мінфіну України №598 від 24.05.2012p., зареєстрованим у Мінюсті України 01.06.2012 р. за № 883/21195), згідно з яким Відповідач провів коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, та визначив цю вартість за методом 6.

На підставі вищезазначеного рішення Відповідач оформив та надіслав декларанту електронним повідомленням картки відмови у прийнятті митної декларації №110100000/2014/00616 від 18.12.2014 та № 110100000/2014/00624 від 23.12.2014.

Для того, щоб Відповідач здійснив митне оформлення товару та випустив його у вільний обіг, Позивач відповідно до ч. 7 ст. 55, ст. 305, п.1 ст. 306, п.2 ч. 1 та ч. 12 ст. 309, п.2 ч. 2 ст. 310, ст. 313 Митного кодексу України сплатив митні платежі (податок на додану вартість) згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом та надав Відповідачу фінансові гарантії сплати різниці між сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною Відповідачем, шляхом внесення на рахунок Відповідача грошової застави у розмірі вищезазначених різниць (підтвердженням вищезазначеної сплати митних платежів та надання фінансової гарантії є факт здійснення Відповідачем митного оформлення товару згідно з вантажними митними деклараціями №110100000/2014/235817 від 18.12.2014. №110100000/2014/236309 від 23.12.2014, оформленими у вигляді електронного документу відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 257 Митного кодексу України.

Щодо неможливості прийняття митним органом наданих позивачем транспортних документів, суд зазначає, що Відповідно до пункту п.3.5. договору комісії № 1209/7 від 12.09.2014 року, укладений між ТОВ «АТБ-маркет» (Комітент) та Позивачем (Комісіонер), ТОВ «АТБ-Маркет» вправі самостійно замовляти та оплачувати послуги третіх осіб, які необхідні для виконання комісійного доручення (транспортно-експедиційні послуги, послуги з перевезення вантажів територією України та в міжнародних сполученнях). Отже, ТОВ «АТБ-Маркет» має право на укладання договорів перевезення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» до митного оформлення надані всі транспортні (перевізні) документи, тобто договори, які підтверджують взаємозв'язок між безпосередніми перевізниками, що здійснили перевезення товару, та які зазначені в автотранспортній накладній (CMR) та ТОВ «АТБ-Маркет», а також договір комісії № 1209/7 від 12.09.2014, укладений між ТОВ «Будком-Форт» (комісіонер) та ТОВ «АТБ-Маркет» (комітент).

Щодо відсутності у калькуляціях на доставку вантажу інформації стосовно страхових витрат, то в калькуляціях витрат на доставку вантажу від 17.12.2014 17/12-15 від 22.12.2014р. №22/12-05 позивачем надається розрахунок витрат на доставку, які включаються до митної вартості. Витрати на страхування - це інша складова митної вартості, яка у декларації митної вартості зазначена окремо. Тому в калькуляції витрат на доставку вантажу витрати на страхування не повинні зазначатися.

Стосовно відсутності у комерційній пропозиції BROS SEXTOS "NEA EXFRUT" S..4. б.n. від 11.12.2014 року кількісного виразу вартості товару, то в розумінні частини 2 статті 53 Митного кодексу України комерційна пропозиція постачальника не є документом на підставі якого визначаються складові митної вартості. В даному документі постачальник зазначає про загальний обсяг товару, який може бути поставлений протягом певного строку у межах контракту. Тому інформація цього документу не впливає на повноту даних щодо вартості товару та не є розбіжністю.

У відповідності до ч.8 та 9 ст. 55 Митного кодексу України, протягом 80-ти днів Позивачем до Відповідача було надано листи зави № 26-02/1 від 26.02.2015 року та №26-02/1 від 26.02.2015 щодо підтвердження митної вартості товару заявленої Позивачем та про скасування рішень про коригування митної вартості №110100000/2014/200262/1 від 18.12.2014 р. та №110100000/2014/200265/1 від 23.12.2014 р. з наданням додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) листи - роз'яснення постачальника від 11.11.14р. та від 15.11.14р.; 2) бухгалтерські платіжні документи ТОВ «БУДКОМ-ФОРТ»: заяви про купівлю іноземної валюти №23 від 25.12.2014 р. та №22 від 24.12.2014р., swift від 29.12.2014p. та платіжні доручення №22 від 24.12.2014 та №23 від 25.12.2014p., 3) звіти комісіонера №69/1 та №69/2 від 31.12.2014р., №75/1 та №75/2 від 31.12.2014p.

За результатами розгляду додатково наданих позивачем документів, відповідач не знайшов підстав для скасування прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, про що повідомив позивача у листі №564/10/04-50-25-2 від 03.03.2015р..

При відмові у скасуванні рішення відповідач послався на наступне: 1) відсутність документів, що підтверджують вартість перевезення третіми особами, що унеможливлює проведення розрахунку вартості послуг експедитора як суми вартостей послуг третіх осіб; 2) відсутністю документів про вартість послуг перевезення третіми особами, 2) неможливість ідентифікувати платіжні документи із ввезеними партіями товару; 3) виявлених нібито розбіжностях у звітах комісіонера щодо сплаченої суми ПДВ.

Однак, суд зазначає, що згідно пунктів 1.3.1. та 1.3.2 Договору перевезення вантажу №643 від 01.04.2013, укладеного між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та ПП «Транс Логістик» виконавець забезпечує оптимальне транспортне обслуговування, а також організує перевезення вантажу територією України та іноземних держав, залучає транспортні засоби та забезпечує їх подачу в порти, на залізно дорожні станції, термінали інші об'єкти Пункт 3.1. цього договору визначає порядок визначення клієнтом та виконавцем вартості послуг, як суми послуг третьої особи та експедиційної винагороди (пункт в редакції Додаткової угоди №2 до даного договору від 01.01.2014). Результатом цього визначення є заявка на перевезення, у якій відповідно до п. 1.4. зазначеного договору зазначається погоджена сторонами вартість перевезення. Заявка на перевезення, як кінцевий документ, що містить числову інформацію щодо вартості перевезення разом із рахунком-проформою були надані митному органу під час митного оформлення. Отже, за наявності погодженої сторонами договору вартості послуг перевезення, зазначеній у заявці, митному органу не потрібно додатково розраховувати визначену суму. За таких обставин, є необгрунтованою позиція митного органу щодо неможливості розрахунку транспортної складової.

Крім того, транспортні документи надавалися позивачем відповідачу під час митного оформлення.

Також, відповідно до п. 3.1 контракту № 2827-NE/BF від 17.09.2014 та специфікацій №3 від 11.12.2014р. та 5 від 15.12.2014р. до цього контракту покупець (Позивач) сплачує продавцю повну вартість товару протягом 10 банківських днів від дати митного оформлення цього товару. Виходячи з цього, надані платіжні доручення Позивача в іноземній валюті №22 від 24.12.2014р. та №23 від 25.12.2014 р. не можуть і не повинні розглядатись та оцінюватись Відповідачем як документи, що підтверджують митну вартість товару, оскільки ці платіжні доручення складені після 18.12.2014р. та 23.12.2014р. (дат митного оформлення товару).

Додатково, суд звертає увагу, що твердження митного органу про те, що у звітах комісіонера сума ПДВ зазначена у розмірах 26066,75 грн., та 25143,80 грн., а у митних деклараціях № 110100000/2014/235817 від 18.12.2014 та № 110100000/2014/236309 від 23.12.2014 зазначена сума ПДВ відповідно 34768,46 грн. та 33844,25 грн. не відповідає дійсності, оскільки відповідно до звітів комісіонера в зв'язку з порядком ведення бухгалтерського обліку господарських операцій сума митного ПДВ розподілена на дві колонки: ПДВ, та інші митні витрати, що в сумі відповідає сумам ПДВ, зазначеним у митних деклараціях (26066,75 грн. + 8701,71 грн. = 34768,46 грн., та 25143,80 грн. + 8700,45 грн. = 33844,25 грн.).

Відповідно до ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із статтею 248 Митного України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).

Відповідно до частин п'ятої, шостої та одинадцятої статті 264 Митного кодексу України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 337 Митного кодексу України, перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється, зокрема, із застосуванням інформаційних технологій, які включають в себе контроль співставлення та контроль із застосуванням системи управління ризиками.

Відповідно до частини третьої статті 337 Митного кодексу України, контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, передбачено, що при здійсненні митного оформлення митної декларації (МД) виконуються такі митні формальності: перевірка дотримання строків подання МД (у випадках, визначених законодавством); перевірка наявності відміток про завершення переміщення товарів (у випадках, визначених законодавством з питань державної митної справи); контроль співставлення (автоматизоване порівняння) даних, які містяться в ЕК МД (ЕМД), та інших документів, поданих для митного оформлення; контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР; перевірка правильності класифікації товарів; перевірка правильності визначення країни походження товарів; перевірка дотримання встановлених до задекларованих товарів заходів нетарифного регулювання; перевірка наявності задекларованих товарів у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності; перевірка правильності застосування пільг в оподаткуванні; перевірка правильності визначення митної вартості товарів.

Згідно із положеннями статей 49 і 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту є за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно із статтею 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

У відповідності до ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Як встановлено судом, позивач надав відповідачу повний пакет документів для визначення митної вартості товару за ціною договору та проведення розмитнення, а тому твердження відповідач,а що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності є неправомірним та необґрунтованим, підтвердженням викладеного є наведене нижче.

З аналізу частини першої та другої ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару є: зовнішньоекономічний договір (контракт),рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-IV Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про знесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Всі необхідні документи, які підтверджують задекларовану позивачем митну вартість товару, були надані відповідачу.

Конкретних зауважень до основних документів, які визначають митну вартість товару, у відповідача не було.

Відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів не вказано жодних конкретних розбіжностей, які наявні в документах, які подані позивачем на підтвердження митної вартості товару.

Аналіз положень частини третьої статті 53 та статей 54, 58 Митного кодексу України свідчить про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Таким чином, відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів не наведено жодного підтвердження тому, що позивач при декларуванні митної вартості товару зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, та що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Необґрунтованим, також, є визначення відповідачем митної вартості товару на підставі методу №6 (резервний метод) з урахуванням наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості за МД № 125130003/2014/506067 від 02.12.2014 року, оскільки, відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний, інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, у відповідача не було законних та обгрунтованих підстав відмовляти позивачу в застосуванні першого (основного) методу визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а тому застосування другорядного методу визначення митної вартості №6 (резервний метод), як і будь-якого наступного методу визначення митної вартості з боку відповідача є незаконним.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визначені задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, а відтак, прийняте за наслідками такої відмови рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200262/1 від 18.12.2014 р. та №110100000/2014/200265/1 від 23.12.2014 р. та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100000/2014/00616 від 18.12.2014 р. та № 110100000/2014/00624 від 23.12.2014 р. є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської Митниці ДФС України №110100000/2014/200262/1 від 18.12.2014 р. та №110100000/2014/200265/1 від 23.12.2014 р. про коригування митної вартості.

Визнати протиправним та скасувати оформлені Дніпропетровською Митницею ДФС України картки відмови у прийнятті митної декларації №110100000/2014/00616 від 18.12.2014 р. та №110100000/2014/00624 від 23.12.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України судові витрати на користь позивача в розмірі 328,86 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 червня 2015 року

Суддя О.В. Єфанова