Постанова

від 03.08.2011 по справі 2а-1670/5777/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5777/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

при секретарі - Авдєєнко Є.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Качанове -Агро" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

05 липня 2011 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів по тексту -позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Качанове -Агро" ( по тексту - відповідач/ТОВ "Качанове-Агро" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 15307,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у зв'язку із не виконанням нормативу робочих місць по працевлаштуванню інвалідів (однієї особи) відповідачем, в порушення вимог статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не нараховано та не сплачено адміністративно - господарську санкцію в розмірі 17 395,48 грн та пеню в розмірі 371,84 грн, які підлягають стягненню на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений та час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що відповідач повторно не прибув у судове засідання, про причини неприбуття суду не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав, суд приходить до висновку про необхідність розгляду даної справи за відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено у статті 8 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 №1434 (далі - Положення), Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 цього Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників. Положення про територіальні відділення затверджує директор Фонду. Керівники територіальних відділень Фонду призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром праці та соціальної політики.

У відповідності до частини 8 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Судом встановлено, що Полтавським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 31.05.2011 проведено планову невиїзну перевірку ТОВ «Качанове-Агро», за результатами якої складено акт № 142 від 31.05.2011.

Перевіркою встановлено, що середньооблікова кількість працівників облікового складу за 2010 рік на підприємстві складає 31 особу, норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів складає 1 особа.

При цьому, на підприємстві в 2010 році працював інвалід гр. ОСОБА_2, який відпрацював на ТОВ «Качанове -Агро»з 01.01.2010 по 10.06.2010, тобто 5,3 місяці, тому фактично на підприємстві норматив в 2010 році не виконувався.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частинами 2, 3 вказаної статті підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно з частинами 1, 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендацій МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що чотирьохвідсотковий норматив для працевлаштування інвалідів для ТОВ «Качанове-Агро» становить 1 особа.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, наказів від 15.07.2003 та 10.06.2010, впродовж 2010 року, а саме з 01.01.2010 по 10.06.2010 у ТОВ «Качанове-Агро»пропрацював гр. ОСОБА_2, якому у відповідності до посвідчення серії АЗ №260082, копія якого наявна в матеріалах справи, є інвалідом ІІ групи.

Таким чином, фактична кількість повних місяців, відпрацьованих 1 інвалідом на підприємстві відповідача у 2010 році становить 5, що відповідно до пункту 3.4 Інструкції щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 № 42 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за № 117/13384, округлюється до 0 осіб.

З огляду на викладене, на підприємстві відповідача протягом 2010 року, кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, становить 1 робоче місце, тобто не виконано норматив для працевлаштування інвалідів.

Згідно листа Гадяцького районного центру зайнятості від 01.07.2011 вих. № 1019, копія якого наявна в матеріалах справи, ТОВ «Качанове-Агро»у 2010 році звіт про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів (за формою №3-ПН із заповнення гр.15 звіту) не подавало, у зв'язку із чим центром зайнятості направлень на працевлаштування інвалідів не видавалось.

Інших доказів про те, що відповідач інформував центр зайнятості або інші служби про створення робочого місця для інваліда та просив направити інваліда для працевлаштування, суду не надано.

Відтак, з урахуванням того, що у відповідача в 2010 році кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів склала 1 одиницю, Товариство з обмеженою відповідальністю «Качанове-Агро»повинно сплатити адміністративно - господарську санкцію згідно із статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в розмірі 14935,48 грн (463000 грн : 31 х 1).

Відповідно до частин 3, 5 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Згідно із частиною 2 статті 20 цього Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, сума пені за порушення відповідачем термінів сплати адміністративно-господарських санкцій становить 371,84 грн (14935,48 грн х 0,03 %) х 83 дні).

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені становить 15307,32 грн.

Оскільки вказані суми так і не були сплачені відповідачем, то відповідно до частини 5 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ці суми можуть бути стягнуті в примусовому порядку за відповідним рішенням суду.

З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Качанове-Агро" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Качанове-Агро" (37331, Полтавська область, Гадяцький район, село Качанове, код ЄДРПОУ 32387266, р/р 26000054501033 в філії "ПГРУ ЗАТ КБ " Приватбанк", МФО 331401) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Полтава, вул. Зигіна,1, р/р 31211230700032 в ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019, код 34698301, одержувач - УДК в Гадяцькому районі) адміністративно-господарські санкції у розмірі 14935 /чотирнадцять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять/ грн 48 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 371/ триста сімдесят одну/ грн 84 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову в повному обсязі складено 08 серпня 2011 року.

Суддя С.О. Удовіченко