Рішення

від 11.08.2015 по справі 910/12118/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2015Справа №910/12118/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАГО ІНВЕСТ", м. Севастополь

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЮБИМИЙ ГОРОД ЛТД", м. Севастополь

про звернення стягнення на майно

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Ряба В.В. (довіреність № 010-01/2075 від 01.04.2014)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо Інвест" про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №88114Z2 від 29.01.2014.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані невиконанням позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЮБИМИЙ ГОРОД ЛТД" умов кредитного договору №88113V7 від 27.12.2013 в частині погашення заборгованості по сумі кредиту, по процентах за користування кредитом та комісії, у зв'язку з чим, у позивача виникло право на стягнення заборгованості з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо Інвест" як іпотекодавця згідно іпотечного договору №88114Z2 від 29.01.2014 за виконання зобов'язань, що виникли за вказаним кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Благо Інвест" та розташований за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, будинок 21в/1, а саме: нерухоме майно - виробничо-складські будівлі з офісними приміщеннями літ. А, загальною площею 1050,40 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 74564685000.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2015 року позовні матеріали повернені без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року ухвалу Господарського суду міста Києва від. 13.05.2015 року скасовано та повернено справу №910/12118/15 до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття позовної заяви до провадження.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва Кривенко О.М. від 30.06.2015 року призначено повторний автоматичний розподіл справи, у зв'язку з тривалим лікарняним судді Морозова С.М.

В результаті повторного автоматичного розподілу справа №910/12118/15 передана на розгляд судді Турчина С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2015 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЮБИМИЙ ГОРОД ЛТД", розгляд справи призначено на 16.07.2015.

16.07.2015 через канцелярію суду від позивача надійшли документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладено на 11.08.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 11.08.2015 року надав суду пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 11.08.2015 року не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином. Інформацію про час та місце засідання було розміщено на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/) (до матеріалів справи долучено роздруківку із сайту).

Статтею 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Відповідно до п. 5 листа Вищого господарського суду від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1 - 4 пункту 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14).

Так, відповідно до підпункту 4 пункту 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14) за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 11.08.2015 відповідно до ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЮБИМИЙ ГОРОД ЛТД" (позичальник, третя особа) був укладений кредитний договір №88113V7, відповідно до умов якого банк відкриває позичальникові овердрафт, а позичальник зобов'язується повернути овердрафт та сплатити проценти за овердрафтом, комісії та інші платежі за цим договором.

Згідно із п. 2.3. кредитного договору, ліміт овердрафту - 800000,00 грн.

Згідно п. 2.5. кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту 26 грудня 2014 року.

Пунктами 3.1.1., п. 3.1.2. кредитного договору сторони погодили, що тип процентної ставки за овердрафтом - фіксована, розмір процентної ставки 20 % річних.

Додатковою угодою №88113V7-1 від 19.02.2014 до кредитного договору, сторони дійшли згоди, що з дати набуття чинності цією додатковою угодою до кредитного договору процентна ставка за користування овердрафтом встановлюється у розмірі 22 % річних.

Згідно п. 3.1.4. кредитного договору, проценти за овердрафтом нараховуються протягом усього строку користування овердрафтом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування овердрафтом на основі банківського року.

Відповідно до п. 3.2.1.1. розмір ставки комісії за управлінням кредитом 0,1 % від ліміту овердрафту.

Комісія за управлянням кредитом нараховується починаючи за дати набуття чинності цим договором відповідно до підпункту 14.1.1. цього договору і закінчуючи датою повного виконання зобов'язань з погашення овердрафту (включно), але не більше 90 днів з дати повного погашення овердрафту, визначеної згідно із п. 6.4. цього договору.

У випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених цим договором, позичальник сплачує банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань (п. 10.2 кредитного договору).

У відповідності до п. п. 9.2.18.1., 9.2.18.2., 9.2.18.3., 9.2.18.4., 9.2.18.5., позичальник зобов'язався забезпечувати виконання таких фінансових ковенантів: ведення прибуткової діяльності (наявність операційного та чистого прибутку на кожну звітну дату); відношення власних до залучених коштів за квартальними показниками фінансової звітності позичальника на рівні не менше 30% /70%; відношення прибутку до сплати процентів, податків (ЕВІТ) /фінансові витрати на рівні менше 1,0х; та забезпечити щомісячні надходження виручки на поточні рахунки в банку; підтримувати оборотність овердрафту на рівні не більше 30 календарних днів.

Згідно із п. 9.2.22. кредитного договору (в редакції додаткової угоди №88113V7-1 від 19.02.2014), позичальник зобов'язався надавати банку у встановлені строки документи: оригінали та копії фінансової звітності до 25 числа кожного першого місяця кварталу, наступного за звітним, а за результатами року - до 28 лютого року, наступного за звітним; розшифровки дебіторської і кредиторської заборгованості позичальника до 25 числа кожного першого місяця кварталу, наступного за звітним, а за результатами року - до 28 лютого року, наступного за звітним; форми статистичної звітності - до 28 лютого року наступного за звітним; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо оновленого переліку видів економічної діяльності - у 10-денний термін від дати внесення відповідних змін; довідку про заборгованість позичальника за кредитними операціями, наданими іншими банківськими установами - до 10 - го числа кожного місяця/першого місяця кварталу, наступного за звітним; довідку про заборгованість позичальника за кредитними операціями в інших банківських установах - до 20-го числа кожного місяця, наступного за звітним; довідки про обсяги грошових надходжень на рахунки позичальника в інших банках - до 10 числа кожного місяця/першого місяця кварталу, наступного за звітним; план природоохоронних заходів на поточний рік - не пізніше 25-го числа січня; звіт з екологічних та соціальних питань - не пізніше 25-го числа кожного першого місяця кварталу, наступного за звітним; копії результатів (висновків) перевірок діяльності позичальника державними контролюючими органами або витягів з них з питань дотримання вимог екологічного законодавства - не пізніше як у 10-денний термін від дати отримання таких документів від державних контролюючих органів.

Відповідно до п. 9.2.28 кредитного договору, позичальник зобов'язаний протягом строку дії договору, щороку, а саме протягом кожного останнього місяця строку дії попереднього звіту про незалежну оцінку вартості предмета забезпечення, а також, на вимогу банку, у разі якщо відбулись істотні зміни в умовах функціонування та фізичному стані предмета застави/іпотеки та/або стані ринку подібного майна, що підтверджується актом перевірки стану збереження предмету застави/іпотеки, складеним банком, надавати банку актуальний звіт про незалежну оцінку вартості предмета застави/іпотеки, виконаний в акредитованій банком оціночній компанії за власний рахунок.

У разі не виконання позичальником зобов'язання, викладених у п.п. 9.2.18.3., 9.2.18.4., зобов'язань взятих на себе відповідно до умов кредитного договору (зокрема ненадання документів), банк застосовує до позичальника штрафні санкції у розмірі 1400,00 грн. щомісячно, в строки та порядку, визначені кредитним договором, за кожне окреме порушення (п. 10.3.2., п. 10.3.3.).

За невиконання зобов'язань щодо підтримання показника оборотності овердрафту на рівні визначеному п. 9.2.18.5., позичальник сплачує банку штрафну санкцію у розмірі 2000,00 грн. за кожен факт порушення (п. 10.3.1.)

Відповідно до п. 10.3.4 кредитного договору, у разі невиконання позичальником зобов'язання викладеного у підпункті 9.2.28 кредитного договору, банк застосовує до позичальника штрафні санкції у розмірі 10000,00 грн. щомісячно, до повного виконання цього зобов'язання.

Договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками обох сторін та скріплення відбитками печаток сторін, однак овердрафт надається після виконання позичальником зобов'язань, встановлених пунктом 5.1. цього договору (п. 14.1.1.).

На виконання умов договору позивач надав позичальнику кредит на загальну суму 800000,00 грн., однак позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання в частині своєчасного та повного повернення банку кредиту у розмірах та терміни, передбачених умовами кредитного договору, що підтверджується банківською випискою з рахунку позичальника.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 29.01.2014 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (позивач, іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛАГО ІНВЕСТ", (відповідач, іпотекодавець) укладено іпотечний договір №88114Z2, відповідно до умов якого, іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають із кредитного договору від 27.12.2013 №88113V7, укладеного між іпотекодержателем та ТОВ "ЛЮБИМИЙ ГОРОД ЛТД" (боржника), відповідно до якого іпотекодержатель при виконанні боржником умов та положень, визначених у кредитному договорі, надає кредит у формі овердрафту боржнику з лімітом заборгованості 800000,00 грн. терміном користування до 26.12.2014.

Пунктом 1.3. іпотечного договору сторонами погоджено, що предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов'язань боржника, є нерухоме майно іпотекодавця, а саме: виробничо-складські будівлі з офісними приміщеннями літ. А загальною площею 1050,40 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 74564685000, яка розташована за адресою: м. Севастополь, Камишове поле, будинок 21в/1, кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташована будівля 8536400000:06:011:0006.

Предмет іпотеки належить на праві власності іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ №637797, індексний номер 4363508, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Севастополі 04.06.2013. За домовленістю сторін на дату укладення договору загальна заставна вартість предмета іпотеки складає 3160500,00 грн.

Позивач, мотивуючи позовні вимоги, зазначає, що позивальник неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором в частині сплати кредиту, процентів за користування кредитом та комісії, у зв'язку з чим, позивачем направлено на адресу позичальнику вимогу від 19.09.2014 №161-07-6215 про погашення заборгованості за кредитним договором.

Позивачем, також, направлено відповідачу вимогу від 19.09.2014 №161-07-6217 про погашення заборгованості за кредитним договором та повідомлено відповідача, що у разі, якщо дана вимога буде залишена без задоволення, то позивачем будуть вживатись заходи щодо стягнення зазначеної вище заборгованості у примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказані вище вимоги позивача були залишені позичальником та відповідачем без відповіді та задоволення.

За розрахунком позивача, станом на 24.04.2015, заборгованість за кредитним договором складає 1292196,17 грн., з яких: заборгованість за овердрафтом (основним боргом) - 559946,36 грн.; проценти за користування овердрафтом (основним боргом) - 134837,88 грн.; комісія за управління кредитом - 3476,56 грн.; пеня за прострочення зобов'язань - 76042,00 грн.; 3% річних - 19449,51 грн.; інфляційні втрати - 298643,86 грн.; штрафні санкції за порушення умов кредитного договору - 199800,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

За приписами ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши позичальнику - ТОВ "ЛЮБИМИЙ ГОРОД ЛТД" кредитні кошти (овердрафт) у розмірі 800000,00 грн., тоді як позичальник свої зобов'язання в частині своєчасного та повного повернення банку кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії у розмірах та терміни, передбачених умовами кредитного договору не виконав.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується порушення позичальником - ТОВ "ЛЮБИМИЙ ГОРОД ЛТД" договірних зобов'язань за кредитним договором №88113V7 від 27.12.2013 в частині повернення кредиту, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за кредитом (овердрафтом) у розмірі 559946,36 грн.

Розрахунок процентів за користування кредитом (овердрафтом) у розмірі 134837,88 грн. за загальний період з 30.12.2013 по 24.04.2015 та комісії за управління кредитом у розмірі 3476,56 грн. за загальний період з 27.12.2013 по 30.09.2014 є арифметично вірним.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, встановлена сторонами у п. 10.2 кредитного договору.

З огляду на умови кредитного договору та враховуючи порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором, зокрема, щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісій позивачем було нараховано пеню, яка становить 76042,00 грн.

Здійснивши перевірку розрахунку пені за порушення за кредитним договором, судом встановлено, що останній є арифметично вірним.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісій згідно кредитного договору, позивачем здійснено нарахування 3% річних в сумі 19449,51 грн. та інфляційних втрат в сумі 298643,86 грн. Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 статті 549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій за порушення п. п. 9.2.18.1., 9.2.18.2., 9.2.18.3., 9.2.18.4., 9.2.18.5., 9.2.22., 9.2.28 кредитного договору в сумі 199800,00 грн. Судом встановлено, що розрахунок штрафних санкцій є арифметично вірним.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір №88114Z2 від 29.01.2014, відповідно до умов якого, відповідач з метою забезпечення належного виконання зобов'язань, що випливає з кредитного договору №88113V7 від 27.12.2013, передав, а позивач прийняв в іпотеку нерухоме майно, а саме: виробничо-складські будівлі з офісними приміщеннями літ. А загальною площею 1050,40 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 74564685000, яка розташована за адресою: м. Севастополь, Камишове поле, будинок 21в/1.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель, набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" № 898-IV від 05.06.2003 визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Згідно із ч. ст. 11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до п.п. 2.1.4 іпотечного договору, іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником умов кредитного договору та/або невиконання іпотекодавцем умов цього договору, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

Згідно із п. 2.1.5 іпотечного договору, іпотекодержатель має право за рахунок предмету іпотеки задовольнити в повному обсязі вимоги, що випливають з кредитного договору на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, комісії та інших платежів; неустойку, пеню; пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрати на утримання, збереження предмета іпотеки та страхування предмета іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов'язання чи умов цього договору.

Пунктом 5.1 іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання боржником умов кредитного договору та/або порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання боржником, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що позичальник та іпотекодавець повідомлялися про порушення зобов'язань за кредитним договором з одночасним попередженням про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки (вимоги від 19.09.2014 №161-07-6215, №161-07-6217), проте порушення умов кредитного договору усунуті не були.

Оскільки, факт наявності заборгованості за кредитним договором №88113V7 від 27.12.2013 належним чином доведений та як встановлено судом, заборгованість за кредитним договором не погашена, позивач набув право задовольнити вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №88114Z2 від 29.01.2014.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на передбачене договором іпотеки №88113Z2 від 29.01.2014 та чинним законодавством право іпотекодержателя на задоволення своїх кредиторських вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, внаслідок порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором та оскільки, матеріалами справи підтверджено, а відповідачем, в порядку статей 33, 34 ГПК України не спростовано, факт наявності заборгованості позичальника за кредитним договором №88113V7 від 27.12.2013, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору №88114Z2 від 29.01.2014 є обґрунтованими, у зв'язку із чим, підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, зокрема, зазначається, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації та спосіб реалізації.

Пунктом 4.4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" роз'яснено, що у резолютивній частині рішення суду має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки. У випадку застосування процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, навіть за наявності згоди сторін щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, початкова ціна такого продажу повинна бути встановлена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, оскільки відповідно до частини другої статті 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу не може бути нижчою за 90 відсотків вартості майна, визначеної шляхом його оцінки.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення наявної перед Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 127, код 00032112) заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮБИМИЙ ГОРОД ЛТД" (99055, м. Севастополь, вул. Генерала Лебедя, буд. 41, код 38323999) за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №88113V7 від 27.12.2013 в розмірі 1292196,17 грн., що складається з: заборгованості за овердрафтом (кредитом) - 559946,36 грн.; процентів за користування овердрафтом (кредитом) - 134837,88 грн.; комісії за управління кредитом - 3476,56 грн.; пені за прострочення зобов'язань - 76042,00 грн.; 3% річних - 19449,51 грн.; інфляційних втрат - 298643,86 грн.; штрафні санкції за порушення умов кредитного договору - 199800,00 грн.

звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №88114Z2 від 29.01.2014, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Благо Інвест" (99055, м. Севастополь, вул. Генерала Лебедя, буд. 41, код 38166997) та розташований за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, буд. 21в/1, а саме: нерухоме майно виробничо-складські будівлі з офісними приміщеннями, літ. А, загальною площею 1050,40 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 74564685000, кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташована будівля 8536400000:06:011:0006, з визначенням способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо Інвест" (99055, м. Севастополь, вул. Генерала Лебедя, буд. 41, код 38166997) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 127, код 00032112) 25843,93 грн. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2015 р.

Суддя С.О. Турчин