Рішення

від 25.03.2010 по справі 18/35

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" березня 2010 р. Справа № 18/35

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Україна"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі"

про стягнення заборгованості в сумі 2 174 грн. 81 коп.

Суддя Гудак А.В.

Представники:

Від позивача : представник ОСОБА_3 дов. б/н від 03.03.10р.

Від відповідача : представник не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач ОСОБА_4 "ОСОБА_2 Україна" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_4 "Рівненські торгівельні мережі" заборгованості в сумі 2174,81 грн. в тому числі: 1500,01 грн. - основний борг, 674,80 грн. - пені.

При розгляді справи у судовому засіданні 25.03.2010р. судом встановлено, що відповідач у судові засідання 04.03.10р., 25.03.10р. не з'явився, повідомлення про вручення поштових відправлень № 5458805 від 12.02.10р., № 3300105516406 від 05.03.10р., № 3300105516422 від 05.03.010р., які направлялись на адреси відповідача: м. Рівне, вул. Грушевського, 2а, м. Рівне вул. О.Теліги, 2а повернуті відділенням зв'язку з відміткою: "Адресат вибув" та "Повернуто за закінченням терміну зберігання".

Згідно довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 5410260 від 10.03.10 місцезнаходження відповідача: м.Рівне, вул.О. Теліги, буд.2А.

Відповідно до ст.93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками "По закінченню терміну зберігання" є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що Відповідачу надавалося достатньо часу для подачі своїх заперечень на позов і Відповідач наданим йому правом не скористався, господарський суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позивачу в позові слід відмовити.

Суд виходив з такого.

Між Позивачем та Відповідачем 01.12.06р. укладено Договір купівлі-продажу № 01/12/06 (а.с.4-6).

Згідно п. 1.1 Договору купівлі-продажу № 01/12/06 (надалі Договір) Продавець зобов’язується передати у власність Покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов’язується проводити оплату за Товар та приймати його на умовах даного Договору.

Відповідно до п.п. 1.2-1.3 Договору, купівля продаж кожної партії Товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення Покупця, загальна вартість Товару становить суму всіх накладних на відпуск Товару. Кількість та асортимент Товару погоджується сторонами в замовленні і зазначаються в накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем було відвантажено Відповідачу згідно замовлення товар на суму 2830,16 грн., що підтверджено видатковою накладною № РН-0002022 від 21.09.07р. ( а.с.7).

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що оплата за товар здійснюється Покупцем протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач здійснив оплату частково, що підтверджено оборотно - сальдовою відомістю в сумі 1330,15 грн. ( а.с. 8).

З метою досудового врегулювання спору, на адресу Відповідача Позивачем направлена претензійна заява № 174 від 19.08.08р. з вимогою сплатити заборгованість в сумі 1500 грн., яка залишена відповідачем без задоволення (а.с.11).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.10.2.1 Договору, за порушення строків виконання зобов’язання ( оплати ) Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

Згідно до поданого Позивачем обґрунтованого розрахунку пені (а.с.3) Відповідач має сплатити на користь Позивача пеню в розмірі 674,80 грн.

Однак, в процесі розгляду справи судом встановлено, що господарським судом Рівненської області ухвалою від "17" березня 2009 р., порушено справу № 9/13 про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна ОСОБА_5., яка має ліцензію АБ № 176236 на право підприємницької діяльності арбітражного керуючого, про що опубліковано оголошення в офіційному друкованому органі газеті "Голос України" № 94 від 23.05.2009р.

В судовому засіданні суд витребував у представника позивача докази звернення з заявою про визнання вимог до боржника у справі № 9/13 про банкрутство ОСОБА_4 "Рівненські торгівельні мережі" та процесуальний документ про розгляд такої заяви.

Представник позивача у судовому засіданні відзначив, що з заявою про визнання вимог до боржника у справі № 9/13 про банкрутство ОСОБА_4 "Рівненські торгівельні мережі" не зверталися, так як про банкрутство відповідача їм не було відомо.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають на підставі ч.2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992, № 2343-XII зі змінами та доповненнями ( далі по тексту - Закон).

Частиною 1 ст.14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Відповідно до частини 2 ст.14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

З урахуванням вищевикладеного позивачу в задоволенні позовних вимог слід відмовити. Витрати по сплаті держмита та витрати по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу, у разі такої сплати, на підставі ст.49 ГПК України, покладаються на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 81 1 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позивачу - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Україна" (вул. Потебні 52 а, ОСОБА_5, Волинська область,43018) - в позові відмовити.

Суддя Гудак А.В.

Повний текст рішення підписано "01" квітня 2010 р.